Рішення № 110517886, 19.04.2023, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/29256/21

Провадження № 2/752/1808/23

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.04.2023 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді Шевченко Т.М.

з участю секретаря Солодовник Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа - ОСОБА_2 , про визначення додаткового строку для прийняття спадщини та визнання права власності на майно в порядку спадкування, -

в с т а н о в и в:

у грудні 2021 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом, в якому просила:

- визнати поважними причини пропущення строку на подання заяви про прийняття спадщини ОСОБА_1 та продовжити строк на прийняття спадщини за законом ОСОБА_1 ;

- визнати за ОСОБА_1 майнові права на частину житлового будинку з надвірними будівлями, загальною площею 64,5 кв.м., житловою площею 41,4 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 .

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено про те, що у 1926 році ОСОБА_4 збудовано житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 . Пізніше вказаний будинок добудовувався та перебудовувався ОСОБА_4 та його сином ОСОБА_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер. Після його смерті у зазначеному будинку проживав його син ОСОБА_3 , який є батьком позивача. З моменту народження та протягом всього життя позивач проживає у будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача ОСОБА_3 . На момент смерті якого позивачу було 13 років, а її брату ОСОБА_5 , який змінив прізвище на « ОСОБА_6 », - 9 років.

На момент смерті ОСОБА_3 , шлюб між ним та матір?ю позивача було розірвано.

11.11.2004 року матір позивача ОСОБА_7 зареєструвала у вказаному будинку двох дітей від другого шлюбу - ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .

У жовтні 2019 року позивачу стало відомо, що у спадщину матір позивача не вступала та документи після смерті ОСОБА_3 на будинок не оформлювала.

Постановою Першої київської державної нотаріальної контори від 03.12.2019 року відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про прийняття спадщини у зв?язку із пропуском строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Вважаючи свої права на спадкування порушеними, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 06.12.2021 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження (а.с. 48).

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 14.07.2022 року закрито підготовче провадження (а.с. 68).

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 18.10.2022 року зобов?язано посадових осіб Першої київської державної нотаріальної контори засвідчену належним чином копію спадкової справи № 1218/2019 щодо майна ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 93).

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 14.03.2023 року зобов?язано посадових осіб Голосіївського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надати суду інформацію та копію документів (паспорту, лікарського свідоцтва про смерть, фельдшерської довідки про смерть, інші наявні документи) щодо ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що в книзі реєстрації актів про смерть зроблено запис № 2295 (а.с. 162).

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 14.03.2023 року зобов?язано посадових осіб Печерського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надати суду інформацію та копію документів (паспорту, лікарського свідоцтва про смерть, фельдшерської довідки про смерть, інші наявні документи) щодо ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що в книзі реєстрації актів про смерть зроблено запис № 2295 (а.с. 163).

В судовому засіданні позивач та її представник підтримали позовні вимоги та просили суд задовольнити позов.

Вислухавши пояснення учасників судового розгляду та дослідивши матеріали справи, встановлено наступне.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є донькою ОСОБА_3 , що стверджується даними свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого повторно 19.09.2019 року Голосіївським районним у м. Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві (а.с. 14).

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , що стверджується актовим записом про смерть № 2295 від 31.05.1990 року, складеним Печерським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

З листа Києво-Святошинської районної державної адміністрації від 04.10.2019 № 06-04/615 вбачається, що у документах архівного фонду колгосп «Родіна», с. Хотів Києво-Святошинського району Київської області, у протоколі № 9 засідання правління колгоспу від 5.7.9 квітня 1958 року рішення «Про надання земельної ділянки та дозволу на забудову будинку гр. ОСОБА_3 » не виявлено. Згідно протоколу № 9 від 5.7.9 квітня 1958 року за батьком ОСОБА_3 у списку колгоспників та робітників за № 203 за ОСОБА_4 , батьком ОСОБА_3 , закріплена земельна ділянка, площею 0,07 га. (а.с. 11, 12).

Згідно технічного паспорту на будинок АДРЕСА_1 , виготовленого 02.04.2004 року, забудова складається з наступних приміщень: житловий будинок літ. «А», площею 62,5 кв.м.; сараї літ. «З, Е, К»; вбиральня літ. «Ж». також, з технічного паспорта вбачається, що на земельній ділянці наявне самовільне будівництво: житловий будинок літ. «А», площею 62,5 кв.м.; прибудова літ. «а2», площею 6,1 кв.м.; прибудова «літ. а3», площею 9,8 кв.м.; сарай літ. «Е», площею 12,6 кв.м.; сарай літ. «К», площею 3,6 кв.м.; сарай літ. «З», площею 7,2 кв.м.; вбиральня літ. «Ж», площею 0,9 кв.м. (а.с. 16-19). З технічного паспорта також встановлено, що рік забудови житлового будинку літ. «А» - 1926 р.; рік забудови прибудови літ. «а2» - 1962 р.; рік забудови прибудови «літ. а3» - 1990 р.; рік забудови сараю літ. «Е» - 1995 р.; рік забудови вбиральні літ. «Ж» - 1990 р.; рік забудови сараю літ. «З» - 1962 р.; рік забудови сараю літ. «К» - 1990 р.

Житловий будинок літ. «А» складається з двох квартир АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 . До складу квартири АДРЕСА_2 входять наступні приміщення: кухня, площею 4,6 кв.м., коридор, площею 5,2 кв.м., житлова кімната, площею 10,3 кв.м., житлова кімната, площею 10,1 кв.м. Всього по квартирі № 30,2 кв.м. До складу квартири АДРЕСА_3 входять наступні приміщення: тамбур, площею 8,4 кв.м., коридор, площею 4,9 кв.м., житлова кімната, площею 14,6 кв.м., житлова кімната, площею 6,4 кв.м. Всього по квартирі № 64,5 кв.м.

Відповідно до рішення Київської міської ради від 08.10.2015 № 128/2031, назву АДРЕСА_4 змінено на «Пирогівський шлях» (а.с. 25).

Згідно даних довідки КП «Житлово-експлуатаційна організація № 111» Голосіївського району від 05.12.2012 № 4535, у будинку АДРЕСА_1 зареєстровано місце проживання наступних осіб: ОСОБА_1 (позивач) з 1974 року, ОСОБА_10 (чоловік позивача) з 1975 року, ОСОБА_11 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 (діти позивача) з 2004-2005 років, ОСОБА_7 (матір позивача) з 1977 року, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (брат і сестра позивача по матері) з 2004 року, ОСОБА_5 (брат позивача) з 1998 року (а.с. 28).

Постановою державного нотаріуса Першої київської державної нотаріальної контори від 03.12.2019 року відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок, з будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у зв?язку із тим, що не встановленемісце відкриття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , ОСОБА_1 пропущено шестимісячний строк для прийняття спадщини після померлого ОСОБА_3 , а також не надані документи, які посвідчують право власності спадкодавця на спадкове майно (а.с. 29).

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач зазначає, що вона відкрито і своїми фактичними діями вступила в управління та володіння частиною вказаного будинку, побудованого її дідом ОСОБА_4 , а в подальшому її батьком ОСОБА_3 , тим самим фактично прийняла спадщину, що відкрилась після смерті ОСОБА_3 у вигляді майнових прав на частину будинку АДРЕСА_1 .

Цивільний кодекс України (далі - ЦК України) у книзі шостій «Спадкове право» містить норми, які врегульовують правовідносини, що виникають у зв?язку із спадкуванням.

У пункті5 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України передбачено, що правила книги шостої цього кодексу застосовуються також до спадщини, яка відкрилась, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим кодексом.

На час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 спадкові відносини були врегульовані відповідними нормами ЦК УРСР.

Так, ст. 525 ЦК УРСР визначено, що часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим - день, зазначений у ст. 21 цього Кодексу.

Місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця (ст. 17 ЦК УРСР), а якщо воно невідоме - місцезнаходження майна або основної його частини (ст. 526 ЦК УРСР).

За змістом положень ст. 549 ЦК УРСР, спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Прийняття спадщини підтверджується різними діями спадкоємців, які за своїм характером свідчать, що в шестимісячний строк з часу відкриття спадщини вони фактично вступили у володіння (користування, розпорядження) спадковим майном.

Відповідно до ст. ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від померлої фізичної особи (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. ст. 1258, 1261 ЦК України).

Судом встановлено, що позивач позбавлена можливості оформити спадкові права на майно після смерті батька ОСОБА_3 , оскільки остання фактично вступивши в управління та володіння спадковим майном після смерті спадкодавця, не отримала свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

За змістом положень ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов?язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

З огляду на вказане, враховуючи, що іншим способом, окрім судового порядку, позивач не може захистити своє спадкове майнове право, тому відповідно до ст. 16 ЦК України воно підлягає захисту шляхом визнання за нею права власності на майно в порядку спадкування за законом, а тому суд надходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача та часткове задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2-5, 10-13, 19, 81-82, 89, 142, 200, 206, 258-259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа - ОСОБА_2 , про визначення додаткового строку для прийняття спадщини та визнання права власності на майно в порядку спадкування, - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) майнові права на частину житлового будинку з надвірними будівлями, загальною площею 64,5 кв.м., житловою площею 41,4 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті батька - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У іншій частині позову - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя