Ухвала суду № 110517491, 18.10.2022, Звенигородський районний суд Черкаської області

Справа №694/1281/22

провадження № 1-кп/694/157/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.10.2022 року м. Звенигородка

Звенигородський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника адвоката ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши упідготовчому судовомузасіданні взалі судум.Звенигородка клопотаннязахисника проскасування арештупо кримінальномупровадженню за звинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України,

в с т а н о в и в:

До Звенигородського районного суду Черкаської області надійшов обвинувальний акт по кримінальному провадженню за звинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України.

У підготовчому судовому засіданні захисником обвинуваченого адвокатом ОСОБА_4 було заявлено клопотання про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Звенигородського районного суду Черкаської області від 28.07.2022 року на належний обвинуваченому автомобіль Skoda Oktavia A5, д/н НОМЕР_1 , 2009 року випуску.

Клопотання захисником мотивоване тим, що після направлення обвинувального акту до суду статус його підзахисного змінився з підозрюваного на обвинуваченого. Це, на думку адвоката, є підставою вважати, що потреба у застосуванні цього заходу відпала. Також захисник вказує на те, що арешт підлягає скасуванню, оскільки його підзахисний є невинуватим у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав клопотання адвоката.

Прокурор проти задоволення клопотання заперечує, вказуючи на те, що зміна статусу особи з підозрюваного на обвинуваченого не є підставою вважати, що відпала потреба у дії заходів забезпечення кримінального провадження, арешт накладений ухвалою слідчого судді цілком правомірно, тому скасуванню не підлягає.

Вислухавши клопотання захисника, позицію обвинуваченого, з`ясувавши думку прокурора з приводу заявленого клопотання, який також долучив матеріали кримінального провадження,що розглядалися слідчим суддею під час прийняття рішення про накладення арешту на майно, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно до ч.1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Арешт майна допускається з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, що передбачено п.4 ч 2 ст. 170 КПК України.

Частиною 1 статті 174 КПК України передбачено, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Так, ухвалою слідчого судді Звенигородського районного суду Черкаської області від 28.07.2022 року за клопотанням дізнавача було накладено арешт на належний ОСОБА_5 автомобіль Skoda Oktavia A5, д/н НОМЕР_1 , 2009 року випуску.

Як вбачається з ухвали, підставою для застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження стало наявність цивільного позову про відшкодування шкоди, заподіяної державі внаслідок кримінального правопорушення, скоєння якого інкримінується ОСОБА_5 .

Ухвала набула законної чинності і оскаржена в апеляційному порядку не була.

Це дозволяє зробити висновок про правомірність застосування слідчим суддею такого заходу забезпечення кримінального провадження.

Щодо посилання захисника у клопотанні на те, що після направлення до суду обвинувального акту статус його підзахисного змінився, то, згідно до вимог кримінально-процесуального законодавства не вбачається, що зміна статусу особи у кримінальному провадженні є приводом вважати, що потреба у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту відпала.

З приводу того, що захисник зазначає про невинуватість його підзахисного у вчиненні кримінального правопорушення, то суд виходить з того, що Конституцією та Кримінально-процесуальним кодексом України передбачено, що ніхто не може бути визнаний винним у скоєнні злочину інакше, як за вироком суду, який набрав законної чинності.

Таким чином, як на стадії досудового слідства, так і на теперішній час на стадії судового розгляду відносно ОСОБА_5 діє презумпція невинуватості, це є незмінним до набрання обвинувальним вироком відносно нього законної сили, однак не є підставою вважати, що відпала потреба у застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження щодо нього.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що підстав, передбачених статтею 174 КПК України для скасування арешту майна, стороною захисту наведено та обґрунтовано не було, тому у задоволенні клопотання необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170, 174 КПК України, суд -

у х в а л и в:

У задоволенніклопотання захисникапро скасуванняарешту покримінальному провадженню за звинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Світлана ФЕДОРЕЦЬ