Рішення № 110511226, 20.04.2023, Сколівський районний суд Львівської області

Справа № 453/1114/22

№ провадження 2/453/110/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

20 квітня 2023 року Сколівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Ясінського Ю.Є.

секретаря судового засідання Гринюк Л.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сколе Львівської області справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Скарбниця» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди,-

встановив:

13 вересня 2022 року представник позивача ПрАТ АСК «Скарбниця» - адвокат Ткачук Т.А. звернувся в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з нього на користь ПрАТ АСК «Скарбниця» суму страхового відшкодування в розмірі 17377, 65 грн., судові витрати та витрати на правову допомогу в розмірі 4800грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що 05 вересня 2019 року АСК «Скарбниця» уклала Договір страхування транспортних засобів за Полісом №АО/1206860.

Страхувальником за Полісом виступає ОСОБА_1 , об`єкт страхування - автомобіль марки «Mercedes - Benz», державний номерний знак НОМЕР_1 .

14 вересня 2019 року за адресою с. Гребенів, Стрийського району Львівської області, відбулось ДТП за участю автомобіля «Mercedes - Benz», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля «Citroen СЗ», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . ОСОБА_1 є винуватцем ДТП. Даний факт підтверджується Повідомленням про дорожньо- транспортну пригоду від 14 вересня 2019 року. ОСОБА_2 звернувся з позовом до ПрАТ АСК «Скарбниця» про відшкодування шкоди. Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 23 жовтня 2020 року в справі №461/6186/20 з ПрАТ АСК «Скарбниця» було стягнуто 17377, 65 грн. На основі страхового акту № 130/цв/21 АСК «Скарбниця» виплатила страхове відшкодування в розмірі 17377,65 грн., що підтверджується платіжним дорученням. Оскільки цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля марки «Mercedes - Benz», д.н.з. НОМЕР_1 , водій якого винний у скоєнні ДТП, застраховано в «АСК «Скарбниця», згідно з Полісом серн АО/1206860, претензію від 25 травня 2022 року було надіслано до водія, винного у вчиненні ДТП ОСОБА_1 . Жодних дій щодо добровільного відшкодування шкоди останнім здійснено не було, тому АСК «Скарбниця» звертається до суду з даним позовом.

Представник позивача АСК «Скарбниця» Горбаєнко А.С. в судове засідання не з`явилась, подала суду клопотання про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся в установленому законом порядку, шляхом направлення судової кореспонденції за місцем реєстрації, шляхом розміщення оголошення про виклик на судове засідання на офіційному веб-порталі Судової влади України.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 03 жовтня 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін

Дослідивши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 05 вересня 2019 року АСК «Скарбниця» уклала Договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за Полісом №АО/1206860, згідно з яким АСК «Скарбниця» зобов`язалося при настанні страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування в порядку та в строки згідно з договором. Об`єктом страхування є автомобіль марки «Mercedes - Benz», державний номерний знак НОМЕР_1 .

14 вересня 2019 року за адресою с. Гребенів, Стрийського району Львівської області, відбулось ДТП за участю автомобіля «Mercedes - Benz», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля «Citroen СЗ», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .

Даний факт підтверджується Повідомленням про дорожньо - транспортну пригоду від 14 вересня 2019 року.

Відповідно до страхового акту № 130/цв/21 (аварійний сертифікат) від 27 квітня 2021 року даний випадок кваліфікується як страховий, розмір страхового відшкодування за договором страхування АО/1206860 від 05 вересня 2019 року становить 17377, 65 грн.

Згідно з додатком № 1 до страхового акту № 130/цв/21 розмір страхового відшкодування становить 17377, 65 грн.

Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 23 жовтня 2020 року в справі №461/6186/20 за позовом ОСОБА_2 до ПрАТ АСК «Скарбниця» про відшкодування шкоди позов задоволено частково. Стягнуто з ПрАТ АСК «Скарбниця 17377, 65 грн.

Постановою Львівського апеляційного суду від 30 березня 2021 року у справі №461/6186/20 апеляційну скаргу АСК «Скарбниця» - залишено без задоволення, рішення Галицького районного суду м. Львова від 24 листопада 2020 року - без змін.

Позивач АСК «Скарбниця» виплатило ОСОБА_2 страхове відшкодування у розмірі 17377, 65 грн., що підтверджується платіжним дорученням №7236 від 27 квітня 2021 року.

Таким чином, АСК «Скарбниця» виконало зобов`язання перед страхувальником у повному обсязі.

Судом встановлено, що АСК «Скарбниця» пред`явило до ОСОБА_1 претензію на суму 17377, 65 грн., однак у добровільному порядку відшкодування здійснено не було.

Відповідно до ст. 9 (п.п. 9.1, 9.2) Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 тисяч гривень на одного потерпілого.

Відповідно до ст. 22 (п. 22.1) Закону в разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно зі ст. 28 Закону шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана з пошкодженням транспортного засобу.

Відповідно до ст. 29 Закону у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до ст. 38 Закону страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, на підставі п.«б», якщо він керував транспортним засобом без права на керування транспортним засобом відповідної категорії.

Як вбачається технічного паспорту автомобіля «Mercedes - Benz», д.н.з. НОМЕР_1 , для його управління потрібна категорія С1, в той же час ОСОБА_1 не має права керувати даним транспортним засобом, оскільки в посвідченні водія ОСОБА_1 вказана лише категорія В.

Відповідно до ч.1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

За змістом ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно ч.1 ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч.1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

За змістом ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ч.5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду України, враховуються іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Так, суд враховує правовий висновок Верховного Суду України, який зроблений на засіданні Судової палати у цивільних справах від 29 червня 2016 року в справі №6-192цс16, згідно з яким завдання потерпілому шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі-ДТП) особою, цивільна відповідальність якої застрахована, породжує деліктне зобов`язання, в якому праву потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі відповідає відповідний обов`язок боржника (особи, яка завдала шкоди). Водночас така ДТП слугує підставою для виникнення договірного зобов`язання згідно з договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у якому потерпілий так само має право вимоги до боржника (в договірному зобов`язанні ним є страховик).

Таким чином, потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов`язань - деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди, або шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1194 ЦК України підстав.

Також, суд враховує правовий висновок Верховного Суду України, який зроблений на засіданні Судової палати у цивільних справах від 16 листопада 2016 року в справі № 6-2188цс16, за змістом якого згідно зі статтею 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Відповідно до підпункту 38.2.1 пункту 38.2 ст. 38 цього Закону МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника транспортного засобу, який спричинив ДТП, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Деліктне зобов`язання виникає з факту завдання шкоди (зокрема, майнової) і триває до моменту її відшкодування потерпілому в повному обсязі особою, яка завдала шкоду (статті 11, 599, 1166 ЦК України). Сторонами деліктного зобов`язання, зазвичай, виступають потерпілий (кредитор) і заподіювач шкоди (боржник). Разом з тим, правила регулювання таких зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо заподіювачем, а іншою особою за умови, що законом передбачено такий обов`язок іншої особи, хоч вона шкоди й не заподіювала. При цьому за статтею 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином, після виконання особою, що не завдавала шкоди, свого обов`язку з відшкодування потерпілому шкоди, завданої іншою особою, потерпілий одержує повне задоволення своїх вимог, і тому первісне деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням (стаття 599 ЦК України).

Крім цього, суд враховує правовий висновок Верховного Суду України, який зроблений на засіданні Судової палати у цивільних справах від 23 березня 2016 року в справі № 6-2598цс15, згідно з яким перехід права вимоги за нормами статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування» слід відрізняти від зворотної вимоги (регресу), яка регулюється положеннями статті 1191 ЦК України, статті 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Так, відповідно до ч.1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Системний аналіз цієї норми дає підстави для висновку про її застосування за таких умов: 1) право регресної вимоги до винної особи має третя особа після виконання нею зобов`язання перед потерпілим; 2) регрес застосовується після припинення зобов`язання з відшкодування шкоди.

За регресними зобов`язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов`язання, зокрема виплати страхового відшкодування (ч.6 ст. 261 ЦК України).

Разом з тим, ст. 993 ЦК передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. При цьому заміна сторін у зобов`язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності (ч.1 ст. 262 ЦК України). Отже, страхувальник, який зазнав майнової шкоди в деліктному правовідношенні, набув право вимоги сплаченого страхового відшкодування до заподіювача і строк такої вимоги починає спливати з моменту заподіяння шкоди.

Як роз`яснено в п.26 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», до страховика, який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Сума страхового відшкодування підлягає стягненню з особи, відповідальної за завдані збитки, відповідно до правил статті 993 ЦК.

В п. 27 Пленуму роз`яснено, що при вирішенні спорів про право зворотної вимоги страховика суди повинні розрізняти поняття «регрес» та «суброгація». У випадку регресу одне зобов`язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається. При цьому регрес регулюється загальними нормами цивільного права (зокрема, ст. 1191 ЦК України), а також ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Дослідженими у судовому засіданні обставинами справи встановлено, що у зв`язку з настанням страхового випадку та після проведення виплати, що підтверджується платіжним дорученням №7236 від 27 квітня 2021 року, з огляду на обставини ДТП, а також на положення ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності» та ст. 1191 ЦК України, АСК «Скарбниця» набуло права зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Позивач АСК «Скарбниця» зверталося до відповідача у позасудовому порядку з претензією про компенсацію в порядку регресу понесених витрат в розмірі 17 377,65 грн., однак відповідач у добровільному порядку завдані збитки не відшкодував.

Враховуючи, що сума виплаченого позивачем страхового відшкодування на даний час відповідачем не відшкодована, суд вважає позовні вимоги підставними і такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно дост. 15 ЦПК Україниучасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідност. 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Статтею 137 ЦПК Українивизначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Як передбачено ст. ст.15,60,62 ЦПК УкраїнитаЗаконом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", правничу допомогу в суді може надавати адвокат, повноваження адвоката як представника посвідчується довіреністю або ордером.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до п. 48ПостановиПленуму ВССУ № 10 від 17 жовтня 2014 року, витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Судом встановлено, що 01 лютого 2020 року між Адвокатським об`єднанням «Гордій та партнери» та ПАТ «АСК Скарбниця» укладено Договір про надання правової допомоги. Актом приймання передачі виконаних робіт до Договору про надання правової (правничої) допомоги від 01 лютого 2020 року підтверджується факт надання адвокатських послуг. Позивачем 05 вересня 2022 року оплачено юридичні послуги в сумі 4800 грн. на виконання договору про надання правової допомоги від 01 лютого 2021 року.

Із врахуванням наведеного, суд вважає, що зазначені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4800 грн., належним чином підтверджені та обґрунтовані. Вивчивши надані докази та матеріали справи, суд дійшов до висновку, що витрати на правничу допомогу є доведеними, сума яких відповідає наданому суду розрахунку, що дає підстави для стягнення таких з відповідача.

Понесені позивачем документально підтверджені судові витрати, а саме: сплачений судовий збір в розмірі 2481 грн., підлягає стягненню з відповідача на користь позивача згідно з вимогами ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 14, 22, 979, 990, 1166, 1187, 1191, 1192 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 141, 206, 259, 263, 265, 268 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Скарбниця» (місцезнаходження:79005,вулиця Саксаганського,5,м.Львів,ЄДРПОУ 13809430) суму страхового відшкодування в розмірі 17 377 (сімнадцять тисяч триста сімдесят сім) грн. 65 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Скарбниця» (місцезнаходження:79005,вулиця Саксаганського,5,;м.Львів,ЄДРПОУ 13809430) судовийзбір урозмірі 2481(двітисячі чотириставісімдесят одну)грн.та 4800(чотиритисячі вісімсот)грн.судових витрат, пов`язаних з отриманням позивачем професійної правничої допомоги адвоката.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про його перегляд чи апеляційної скарги на таке рішення, якщо заяву про перегляд заочного рішення чи апеляційну скаргу не було подано.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається безпосередньо до Сколівського районного суду Львівської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Учасники справи:

Позивач: Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «Скарбниця» (місце знаходження: 79005, вулиця Саксаганського, 5, м. Львів, ЄДРПОУ 13809430).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ).

Суддя Ю.Є. Ясінський