Рішення № 110509460, 26.04.2023, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 226/229/23

ЄУН № 226/229/23

Провадження № 2/226/39/2023

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 квітня 2023 року м. Мирноград

Димитровський міський суд Донецької області в складі:

головуючого судді Рибкіна О.А.,

за участю секретаря Чередниченко В.В.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судуу м.Мирноградісправу запозовом ОСОБА_1 ,в інтересахякого діє ОСОБА_2 ,до Державногопідприємства «Селидіввугілля» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 , в інтересахякого діє ОСОБА_2 ,звернувся зпозовом довідповідача Державногопідприємства «Селидіввугілля» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Вобґрунтування позовнихвимог вказав,що з26.08.2021року по24.02.2022року вінпрацював наВП «Шахта1-3«Новогродівська» ДП«Селидіввугілля» в якостігірника очисногозабою підземного5розряду зповним робочимднем ушахті. 24.02.2022року йогобуло звільненоза ч.3ст.38Кодексу законівпро працюУкраїни завласним бажанняму зв`язкуз невиконаннямадміністрацією підприємствазаконодавства пропрацю таумов колективногодоговору,а саменесвоєчасною виплатоюзаробітної плати,з виплатоювихідної допомоги. Заяву про звільнення він надіслав на адресу відповідача 17.02.2022, яка була отримана 21.02.2022 року. В заяві про звільнення він просив відповідача, крім звільнення за ст.38 ч.3 КЗпП України, провести з ним остаточний розрахунок, видати належно оформлену трудову книжку та довідку про заборгованість з заробітної плати на момент звільнення. Відповідач в порушення вимог трудового законодавства до теперішнього часу не провів з ним остаточний розрахунок. Оскільки відповідач своєчасно не провів з ним повний розрахунок, то порушив вимоги ст.ст.47, 116 КЗпП України щодо повного розрахунку в день звільнення. Статтею 117 КЗпП України передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 КЗпП України, відповідач повинен виплатити йому його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Згідно довідкивідповідача заборгованістьпо заробітнійплаті складає113189,55грн.та йогосередньоденний заробітокскладає 1561,20гривень. Враховуючи те, що в заяві про звільнення позивач просив провести з ним остаточний розрахунок, відповідальність, яка передбачена ст. 117 КЗпП України, починає перебіг саме з 25.02.2022 року. Таким чином, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні станом на 13.03.2023 року складає 421524,00 гривень, із розрахунку 1561,20х270, де 1561,20 середньоденний заробіток, визначений відповідачем, 270 кількість прострочених днів за період з 25.02.2022 року по 13.03.2023. Просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі в сумі 113189,55 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 25.02.2022 року по день ухвалення судового рішення, який станом на 13.03.2023 року складає 421524,00 грн. (а.с. 2-3, 30-31).

Позивач та його представник до судового засідання не з`явилися, про дату та час розгляду справи повідомлені належним чином, надали заяви про розгляд справи без їхньої участі.

Представник відповідачадо судовогозасідання нез`явився,про датута часрозгляду справиповідомлений належнимчином,надав досуду відзив,в якомузазначив,що позивачпрацював наВП «Шахта1-3«Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» гірничим робітником очисного забою дільниці з видобуткувугілля №7за основниммісцем працевлаштуванняз 26серпня 2021року.24лютого 2022 року згідно з наказом № 32-к ОСОБА_1 булозвільнено за статтею 38 частиною 3 КЗпП України завласним бажанням у зв`язку з невиконанням адміністрацією підприємства законодавства про працю та умовколективного договору несвоєчаснавиплата заробітноїплати,з виплатоювихідної допомогиз 24.02.2022року.У позовній заяві позивач стверджує, що в заяві про звільнення від 17.02.2022 вінпросив відповідачакрім звільнення,провести зним остаточнийрозрахунок,видати належно оформлену трудову книжку та довідку про заборгованість із заробітноїплати на момент звільнення. Проте з вимогою стосовно надання довідки прозаборгованість іззаробітної плати ОСОБА_1 до підприємстване звертався.До відзивувідповідач надаєналежним чиномзавірену копіюзаяви прозвільнення ОСОБА_1 , яка була відправлена поштою на юридичну адресуДП «Селидіввугілля»і якавідрізняється відтієї,що маєтьсяв матеріалахсправи.Крім того,заява прозвільнення позивачембула відправлена 17.02.2022,проте обхіднийлист дорозрахункового відділуВП «Шахта1-3«Новогродівська»,який необхідноздати звільненомупрацівнику вдень звільнення,було наданолише 05.01.2023року.З цієїдати Відповідачемй булонараховано:-компенсацію заневикористану відпусткупри звільненні 34503,68грн.,- вихіднудопомогу врозмірі 3-хмісячного середньогозаробітку увідповідності зістаттею 44КЗпП України 96013,80грн.Того ждня, 05.01.2023 ОСОБА_1 у відділікадрів булоотримано трудовукнижку,про щозроблено запису Книзіотримання трудовоїкнижки.Згідно довідкипро нарахованута сплаченузаробітну плату№ 22/02рвід 27.02.2023заборгованість позаробітній платіпозивачу залютий 2022року складає7902,48грн,за березень2022року 220,50грн,за січень2023року 105066,57грн.Причиною неможливостісвоєчасно тав повномуобсязі провестирозрахунок зпозивачем сталоважке фінансовестановище підприємства,а після24лютого 2022року військоваагресія РосійськоїФедерації протиУкраїни.ВП «Шахта1-3«Новогродівська» ДП«Селидіввугілля»,на якомупрацював позивач,знаходиться натериторії,де проводятьсяактивні бойовідії.Так згідноз Перелікомтериторіальних громад,які розташованів районіведення воєнних(бойових)дій абоякі перебуваютьв тимчасовійокупації,затвердженим наказомМінреінтеграції від22.12.2022року №309,Селидівська таНовогродівська міськітериторіальні громадиДонецької областірозташовані врайоні веденнявоєнних (бойових)дій.З метоюзабезпечення безпекижиття іздоров`я працівникивимушені евакуюватисяв більшнебезпечні місцяяк натериторії держави,так іза їїмежами.Зменшився обсягвидобутку вугілля,часті перебоїз електропостачаннямчерез руйнуванняенергетичної інфраструктурикраїною-агресором.У відсутністьелектрики,із зрозумілихпричин,робота підприємстваповністю припиняється,видобуток неведеться взагалі,відповідно,за-завідсутності товару,яке виробляєпідприємство,у останньоговідсутні коштита можливістьвиконувати своїзобов`язання,у томучислі,з виплатизаробітної платита іншихвиплат своїмпрацівникам.28лютого 2022року Торгово-промисловапалата Українилистом №2024/02.0-7.1засвідчила форс-мажорніобставини (обставининепереборної сили):військова агресіяРосійської Федераціїпроти України,що сталопідставою введеннявоєнного стануіз 05години 24лютого 2022року,відповідно доУказу ПрезидентаУкраїни від24лютого 2022року №64/2022«Про введеннявоєнного станув Україні»та підтверджує,що зазначеніобставини з24лютого 2022року доїх офіційногозакінчення,є надзвичайними,невідворотними таоб`єктивними обставинамидля суб`єктівгосподарської діяльностіта/абофізичних осібпо договору,окремим податковимта/чиіншим зобов`язанням/обов`язком,виконання яких/-гонастало згідноз умовамидоговору,контракту,угоди,законодавчих чиінших нормативнихактів івиконання відповіднояких/-гостало неможливимвнаслідок настаннятаких форс-мажорнихобставин (обставиннепереборної сили).Розрахунок зпозивачем проводивсячастинами 08.04.2022,13.05.2022,20.05.2022,03.06.2022,06.06.2022,19.01.2023.Станом надень підготовкивідзиву сумазаборгованості позаробітній платіперед позивачемскладає 113189,55грн. Оцінюючи позов у 100000 грн., позивачем не надано йогорозрахунку тане визначеновиду сум,що стягуються.Позивачем неподано доказівпозову,що маютьвідповідати вимогампро належність,допустимість,достовірність,достатність (статті77-79ЦПК України), не зазначено, що вчинено дії на їх отримання або наявністьпідстав звільненнявід доказування. Щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 22.02.2022 по день ухвалення судового рішення, то зазначили, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.06.2019 року у справі № 761/9584/15-ц (провадження № 14-623цс18) дійшла таких висновків: встановлений статтею 117 КЗпП України механізм компенсації роботодавцем працівнику середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не передбачає чітких критеріїв оцінки пропорційності щодо врахування справедливого та розумного балансу між інтересами працівника і роботодавця. Слід також мати на увазі, що працівник є слабшою, ніж роботодавець стороною у трудових правовідносинах. Водночас у вказаних відносинах і працівник має діяти добросовісно щодо реалізації своїх прав, а інтереси роботодавця також мають бути враховані. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами працівника та роботодавця. Відшкодування, передбачене статтею 117 КЗпП України, спрямоване на компенсацію працівнику майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку роботодавця. […] оцінка таких втрат працівника, пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні, не має на меті встановлення точного їх розміру. Суд має орієнтовно оцінити розмір майнових втрат, яких, як можна було б розумно передбачити, міг зазнати позивач (п.п. 81, 86). […] зменшуючи розмір відшкодування, визначений виходячи з середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 КЗпП України, необхідно враховувати: - розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором; - період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов`язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум; - ймовірний розмір пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника; - інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність ймовірного розміру пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні. Велика Палата Верховного Суду погоджується з таким висновком у тому, що суд може зменшити розмір відшкодування, передбаченого статтею 117 КЗпП України, і що таке зменшення має залежати від розміру недоплаченої суми. Просять суд при винесенні рішення врахувати висновки Верховного Суду, врахувати військовий стан у державі та перебування підприємства в районі ведення бойових дій, що вплинуло на його діяльність та відмовити у задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 22.02.2022 року по день ухвалення судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що позивач працював у ВП «Шахта 1-3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» гірничим робітником очисного забою дільниці з видобутку вугілля № 7 за основним місцем працевлаштування з 26 серпня 2021 року та наказом № 32-к його було звільнено за статтею 38 частиною 3 КЗпП України за власним бажанням у зв`язку з невиконанням адміністрацією підприємства законодавства про працю та умов колективного договору несвоєчасна виплата заробітної плати, з виплатою вихідної допомоги з 24.02.2022 року (а.с. 8-9, 22-зворотня сторона, 23).

Згідно табелю обліку ВП «Шахта 1-3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля», ОСОБА_1 у день звільнення не працював, перебував на лікарняному з 18.02.2022 року по 24.02.2022 року включно (а.с.24).

Згідно книги отримання трудової книжки ВП «Шахта 1-3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля», ОСОБА_1 отримав трудову книжку 05.01.2023 року (а.с.24-26).

Згідно довідки ВП «Шахта 1-3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» від 27.02.2023, заборгованість відповідача по заробітній платі перед позивачем станом на 27.02.2023 року становить 113189,55 грн. (а.с.26-зворотня сторона-27).

Середньоденна заробітна плата позивача становить 1561,20 грн. (а.с.27).

Повний остаточний розрахунок заборгованості по заробітній платі відповідачем з позивачем не проведений, що визнається сторонами.

Згідно заяви позивача про звільнення від 17.02.2022 року, в ній викладено вимогу про проведення остаточного розрахунку при звільненні перед ним в строки, передбачені ст.116 КЗпП України (а.с.22-зворотня сторона).

Відповідно ч.1 ст. 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Відповідно до ч.1 ст.115 КЗпП України, ч.1 ст.24 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до ч.1 ст.47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Відповідно до ст.117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Таким чином, оскільки відповідачем повний розрахунок з позивачем станом на дату ухвалення судового рішення не проведено, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість по заробітній платі в сумі 113189,55 грн.

Судом встановлено, що в день звільнення позивач не працював, але звернувся з вимогою до відповідача про проведення з ним повного розрахунку, яка зазначена в заяві про звільнення та яку отримано відповідачем 21.02.2022 року.

Враховуючи, що позивач у день звільнення не працював, але звернувся з вимогою про проведення з ним повного розрахунку та відповідачем повний розрахунок з позивачем при звільненні не було проведено, чим порушені вимоги, передбачені ст.116 КЗпП України, тому відповідно до ст.ст.116, 117 КЗпП України за період з 25.02.2022 по 26.04.2023 середній заробіток позивача за час затримки розрахунку при звільненні складає 477727,20 грн. із розрахунку: 1561,20 грн. х 306 робочих днів за період з 25.02.2022 по 26.04.2023.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 року по справі № 761/9584/15-ц (провадження № 14-623цс18), з урахуваннямконкретних обставин справи,які мають юридичне значення та, зокрема, визначених Великою Палатою Верховного Суду критеріїв, суд може зменшити розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні працівника незалежно від того, чи він задовольняє позовні вимоги про стягнення належних звільненому працівникові сум у повному обсязі чи частково.

Зменшуючи розмір відшкодування, визначений виходячи з середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 КЗпП України, необхідно враховувати:

- розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором;

- період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов`язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум;

- ймовірний розмір пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника;

- інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність ймовірного розміру пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.

Тому, з урахуванням постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 року по справі № 761/9584/15-ц (провадження № 14-623цс18), приймаючи до уваги розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум (яка складає 113189,55 грн.), період затримки виплати цієї заборгованості, дії позивача і відповідача та інші обставини справи, суд вважає справедливим, пропорційним і таким, що відповідатиме обставинам цієї справи, які мають юридичне значення та наведеним вище критеріям, визначення розміру відповідальності відповідача за прострочення ним належних при звільненні позивача виплат за період з 25.02.2022 по 26.04.2023 в сумі 100000,00 грн.

Суд не приймає доводи відповідача щодо відсутності підстав для задоволенню позову, зазначені у відзиві, оскільки вони не ґрунтуються на законі.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, оскільки позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 1073,60 грн. за позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1073,60 грн.

Крім того, оскільки судом стягнуто з відповідача на користь позивача загалом 213189,55 грн., з яких 113189,55 грн. - заборгованість по заробітній платі (позивач звільнений від сплати судового збору при подачі позову до суду) та 100000 грн. - середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, що складає ціну позову станом на день ухвалення судом рішення, та позивачем при поданні позовної заяви судовий збір сплачено частково у розмірі 1073,60 грн., тому з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1058,30 грн. (2131,90 грн. 1073,60 грн. = 1058,30 грн.).

На підставі ст.ст.47, 115, 116, 117 КЗпП України, ст.ст. 21, 24 Закону України «Про оплату праці», керуючись ст.ст.4, 10, 12, 13, 76, 81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ,реєстраційний номероблікової карткиплатника податків НОМЕР_1 ,зареєстрований заадресою: АДРЕСА_1 ,в інтересахякого діє ОСОБА_2 ,реєстраційний номероблікової карткиплатника податків НОМЕР_2 ,адреса: АДРЕСА_2 ,до Державногопідприємства «Селидіввугілля», ЄДРПОУ 33426253, місцезнаходження: 85401, м.Селидове Донецької області, вул. Карла Маркса, буд.41, про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Селидіввугілля» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі після утримання податків та інших обов`язкових платежів у сумі 113189 (сто тринадцять тисяч сто вісімдесят дев`ять) грн. 55 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні без утримання податків та інших обов`язкових платежів за період з 25.02.2022 по 26.04.2023 року у розмірі 100000 (сто тисяч) грн., судовий збір в розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного підприємства «Селидіввугілля» на користь держави судовий збір в розмірі 1058 (одна тисяча п`ятдесят вісім) грн. 30 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 27.04.2023 року.

Суддя О.А.Рибкін