Вирок № 110507433, 27.04.2023, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/1362/21

Провадження № 1-кп-48/23

В И Р О К

іменем України

27 квітня 2023 року Обухівський районний суд Київської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

представника потерпілих ОСОБА_7 ,

обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області кримінальне провадження № 12018110040000293 від 08.02.2018 за обвинуваченням:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Обухів Київської області, громадянина України, працюючому на посаді машиніста друкарського-висікального апарату на ТОВ «Трипільський пакувальний комбінат",зареєстрованого в АДРЕСА_1 , проживаючого в АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Іванівка Ставищенського району Київської області, громадянина України, військовослужбовця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.5 ст.185, ч.2 ст.209 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Приблизно на початку липня 2014 року, точної дати та часу судом не встановлено, ОСОБА_8 , працюючи охоронцем в ТОВ «Спрут» та прибувши на своє робоче місце для здійснення охорони будинку за адресою: АДРЕСА_5 , належного ОСОБА_10 , де також проживає дружина останнього - ОСОБА_11 , зустрівся із ОСОБА_9 , який працював домоправителем у вказаному домоволодінні.

Під час розмови ОСОБА_9 , маючи злочинний умисел на таємне викрадення майна належного ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , вступив у попередню змову із ОСОБА_8 , попрохавши останнього відчинити двері господарського будинку, розташованого на території домоволодіння та не перешкоджати йому у реалізації свого злочинного наміру.

У свою чергу, ОСОБА_8 надав свою добровільну згоду ОСОБА_9 на вчинення злочину та відчинив двері вказаного вище господарського будинку, вийшовши до свого робочого місця спостерігати за тим, щоб ніхто не побачив їх злочинні дії.

ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , реалізовуючи свій злочинний намір, спрямований на викрадення майна належного ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , користуючись відсутністю їх контролю за своїм майном, з метою викрадення майна, розподілили між собою ролі.

Одразу після цього того ж дня, ОСОБА_9 таємно проник до кімнати відпочинку господарського будинку, розташованого на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_5 , зробивши отвір в стелі приміщення, розташованого між кімнатою відпочинку та лазнею, де зберігались грошові кошти, умисно, таємно, з корисливих мотивів, здійснив крадіжку грошових коштів в сумі 900 000 доларів США, належних ОСОБА_10 та 1 100 000 доларів США, належних ОСОБА_11 , що складає 23 660 000 гривень відповідно до курсу НБУ станом на 02.07.2014, тобто в шістсот і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину.

ОСОБА_8 , в свою чергу, відповідно до відведеної йому ролі спостерігав за тим, щоб до господарського будинку, де перебував ОСОБА_9 ніхто не заходив.

Після вчинення злочину ОСОБА_8 та ОСОБА_9 викрадені грошові кошти розподілили між собою та витрачали на власний розсуд.

Крім цього, ОСОБА_8 , в результаті таємного викрадення за попередньою змовою з ОСОБА_9 чужого майна в особливо великих розмірах, керуючись злочинною метою, внаслідок вчинення суспільно небезпечного діяння, умисно, з корисливих мотивів легалізував кошти, шляхом придбання в період з 2016 по 2018 роки на території України та за її межами об`єктів рухомого та нерухомого майна.

Так, 02 липня 2014 року ОСОБА_8 в результаті таємного викрадення за попередньою змовою із ОСОБА_9 грошових коштів в сумі 900 000 доларів США належних ОСОБА_10 та 1 100 000 доларів США належних ОСОБА_11 , діючи умисно, із корисливих мотивів, достовірно знаючи про незаконність походження грошових коштів, одержаних в наслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, реалізовуючи умисел, направлений на легалізацію (відмивання) грошових коштів отриманих злочинним шляхом, придбав на території України та за її межами об`єкти нерухомого та рухомого майна.

Так, 01.12.2016, ОСОБА_8 , знаходячись в АДРЕСА_6 , відповідно до договору купівлі-продажу нерухомого майна посвідченого приватним нотаріусом Обухівського нотаріального округу Київської області ОСОБА_12 , придбав у ОСОБА_13 за 1 826 грн. в АДРЕСА_7 , з кадастровим номером 3223110100:01:003:0112, площею 0,0024 га., право власності на яку за номером: 1102822132116 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі права власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (номер запису про право власності: 17763661), в результаті чого легалізував частину викрадених за попередньою змовою з ОСОБА_9 грошових коштів ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .

Крім того, 07.07.2017 ОСОБА_8 , відповідно до договору купівлі - продажу нерухомого майна, посвідченого приватним нотаріусом Обухівського нотаріального округу Київської області ОСОБА_14 , придбав у ОСОБА_15 та ОСОБА_16 за 30 000 тисяч доларів США (на момент укладення договору, відповідно до курсу НБУ становило 780 000 грн.) в м. Обухів Обухівського району Київської області, квартиру АДРЕСА_8 , площею 80,9 кв.м., право власності на яку за номером: 1266280032116 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі права власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (номер запису про право власності: 21286321), в результаті чого легалізував частину викрадених за попередньою змовою з ОСОБА_9 грошових коштів ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .

У подальшому, 17.05.2016, ОСОБА_8 , знаходячись в м. Батумі Республіка Грузія, відповідно до договору купівлі-продажу придбав у ОСОБА_9 за 40 000 доларів США (на момент укладення договору відповідно до курсу НБУ становило 1 012 000 грн.) нерухоме майно розташоване за адресою: АДРЕСА_9 , площею 32,46 кв.м., в результаті чого легалізував частину викрадених за попередньою змовою з ОСОБА_9 грошових коштів ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .

Після цього, 17.07.2018 ОСОБА_8 , знаходячись в Республіці Грузія, у невстановленому місці придбав у дружини ОСОБА_9 - ОСОБА_17 об`єкт рухомого майна, а саме автомобіль марки «HYUNDAI SONATA», номер шасі (рами) НОМЕР_1 , який транспортував на територію України та 01.08.2018 зареєстрував у територіальному сервісному центрі Міністерства внутрішніх справ № 7144, розташованому в м. Корсунь-Шевченківський, Черкаської області по вул. Сергієнка, 4а, на своє ім`я, право власності на автомобіль державний номерний знак НОМЕР_2 , в результаті чого легалізував частину викрадених за попередньою змовою з ОСОБА_9 грошових коштів ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .

Отже, ОСОБА_8 у період 01.12.2016 по 17.07.2018 легалізував (відмив) грошових коштів, отриманих злочинним шляхом, придбавши за межами території України об`єкти нерухомого та рухомого майна на загальну суму 1 793 826 грн.

Крім цього, ОСОБА_9 в результаті таємного викрадення за попередньою змовою з ОСОБА_8 чужого майна в особливо великих розмірах, керуючись злочинною метою, внаслідок вчинення суспільно небезпечного діяння, умисно, з корисливих мотивів легалізував кошти, шляхом придбання в період з 2016 по 2018 роки на території України та за її межами об`єктів рухомого та нерухомого майна.

Так, 02 липня 2014 року ОСОБА_9 в результаті таємного викрадення за попередньою з ОСОБА_8 грошових коштів в сумі 900 000 доларів США, належних ОСОБА_10 та 1 100 000 доларів США, належних ОСОБА_11 , що на момент вчинення злочину складало 23 660 000 гривень відповідно до курсу НБУ, тобто в шістсот і більше разів перевищувало неоподаткований мінімум доходів громадян, діючи умисно, із корисливих мотивів, достовірно знаючи про незаконність походження грошових коштів, одержаних внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, реалізовуючи умисел, направлений на легалізацію (відмивання) грошових коштів отриманих злочинним шляхом, придбав за межами території України об`єкти нерухомого та рухомого майна.

Так, 29.03.2016 ОСОБА_9 , знаходячись в м. Батумі, Республіка Грузія, відповідно до договору купівлі-продажу придбав у Юрія Дзагнідзе за 40 000 доларів США (на момент укладення договору відповідно до курсу НБУ становило 1 048 000 грн.) нерухоме майно розташоване за адресою: АДРЕСА_9 , площею 32,46 кв.м., в результаті чого легалізував частину викрадених за попередньою змовою з ОСОБА_8 грошових коштів ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .

Крім того, ОСОБА_9 26.04.2016, знаходячись в м. Батумі, Республіка Грузія, відповідно до договору купівлі-продажу придбав у Нани Арвеладзе за 70 000 доларів США (на момент укладення договору відповідно до курсу НБУ становило 1 771 000 грн.) нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_10 , площею 43,48 кв.м., в результаті чого легалізував частину викрадених за попередньою змовою з ОСОБА_8 грошових коштів ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .

У подальшому, 15.02.2018 ОСОБА_9 , знаходячись в м. Батумі, Республіка Грузія відповідно до договору купівлі-продажу придбав у ОСОБА_18 , за 93 000 доларів США (на момент укладення договору відповідно до курсу НБУ становило 2 473 800 грн.) земельну ділянку несільськогосподарського призначення (кадастровий код 05.32.15.047, площею площа: 1722,00 кв.м.), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_11 , в результаті чого легалізував частину викрадених за попередньою змовою з ОСОБА_8 грошових коштів ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .

Також, ОСОБА_9 , 12.02.2018 у невстановленому органом досудового розслідування місці придбав та зареєстрував в Республіці Грузія на своє ім`я об`єкт рухомого майна - автомобіль марки «LEXUS RX 350», номер шасі (рами) НОМЕР_3 , державний номерний знак НОМЕР_4 , в результаті чого легалізував частину викрадених за попередньою змовою з ОСОБА_8 грошових коштів ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .

Отже, ОСОБА_9 у період 29.03.2016 по 15.02.2018 легалізував (відмив) грошових коштів, отриманих злочинним шляхом, придбавши за межами території України об`єкти нерухомого та рухомого майна на загальну суму 5 292 800 грн., що у свою чергу становить суму, яка перевищує шість тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 свою вину не визнав, та показав, що у ОСОБА_19 працював з 2007 року домоправителем. В 2014 році його заробітна плата становила приблизно 1500 дол. США. Ще він мав автомийку. В 2014 році він потрапив до автомобільної аварії та тривалий час лікувався. Після того як він повернувся до роботи то хотів позичити у ОСОБА_19 кошти, проте йому було відмовлено. Коли ОСОБА_19 поїхав у відпуску, він поїхав до сестри, яка проживала в москві і позичив в неї кошти, повернувся та поїхав на море у відпочинок. Після відпочинку, він повернувся на роботу і в нього з ОСОБА_19 відбулась неприємна розмова, про яку він не хоче розповідати і він звільнився з роботи. Після цього він поїхав до сестри де працював і в цей час подруга сестри запропонувала йому займатись купівлею квартир в Грузії, на що він погодився. Першу квартиру він купив за кошти сестри, яку в подальшому продав ОСОБА_20 . Другу купив за кошти, які виручив за продаж першої квартири, кошти повернув сестрі та залишив собі частину як премію за виконану роботу. Земельну ділянку та автомобіль купив за власні збережені кошти. Щодо крадіжки йому стало відомо в 2018 році, йому зателефонував водій ОСОБА_19 , потім в нього в квартирі був обшук. Ремонти він не вміє роботи, а здійснював лише контроль та керівництво ремонтними роботами. ОСОБА_10 міг його оговорити, бо в них був конфлікт. Жодних коштів у нього не знайшли і він не викрадав грошей. Коли працював у ОСОБА_19 телефонував на підприємство, що виконували ремонті роботи, щодо усунення наслідків неякісних робіт в бані, таке завдання йому надав ОСОБА_19 . Коли робили роботи по стелі, його не було, ОСОБА_19 сам говорив, що ремонті роботи зробили погано, це було на наступний день після виконання ремонтних робіт, робітники приїхали через декілька днів, це було в 2014 році. До приміщення бані мали доступ прибиральниці і повар і він. ОСОБА_8 не мав доступу. У ОСОБА_19 коштів не бачив, в будинку був сейф, витрати на будинок були велику. Джерело доходу ОСОБА_19 і чи могли в нього бути такі кошти як викрали, йому не відомо.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 свою вину не визнав, та показав, що працював в будинку ОСОБА_19 охоронцем з 2012 по 2018 роки. 15.11.2018 у нього був вихідний, зателефонував колега, та повідомив, що його шукає ОСОБА_19 . 16.11.2018 він о 07 ранку приїхав на роботу, заступив на чергування. В 10:20 в будинок приїхало двоє людей, їх зустрів ОСОБА_19 . Через деякий час вони в трьох підійшли до нього, один з них показав посвідчення поліцейського та наказали сісти в автомобіль, де йому повідомили, що він з ОСОБА_21 викрали у ОСОБА_19 кошти. ОСОБА_19 вийшов а вони поїхали в Київ , здійснювали на нього психологічний тиск, погрожували йому та наказували щоб він зізнався як викрав кошти з ОСОБА_21 , весь час телефонували ОСОБА_19 . Возили його до 18 годин, а потім привезли у відділ поліції. Прийшов слідчий та наказав, щоб він оговорив ОСОБА_21 , під примусом та погрозами був вимушений це зробити. Щодо виявлених у нього коштів, то зазначає, що ці кошти в 2014 році йому на зберігання залишив дядько його дружини ОСОБА_23 , який жив в Донецьку і після подій 2014 року виїхав звідти. Після цього, дядько йому телефонував, цікавився як там його кошти, сказав, щоб він розділив їх на дві частини та заховав. Після цього десь о 2015 році він пропав та перестав виходити на зв`язок і йому нічого не відомо. Вважає, що дядько залишив кошти саме йому, оскільки довіряв йому, а батьки дружини в той час розлучались і в нього з ними погані стосунки. Про цю кошти він один раз розказав в 2017 році своєму колезі по охороні і так про ці кошти змогли дізнатись працівники поліції. Тому він і сказав їм, що в нього є кошти і показав де вони були заховані. Ці кошти не належали ОСОБА_19 . Кошти дядько залишив у розмірі 23500 дол. США., частину він положив в сейф та закопав в гаражі, який належить родичу дружини, а частину заховав на горищі в будинку матері. Кошти були в упаковка Діамантбанку . Кошти він діставав під контролем поліції в нічний час, йому погрожували та здійснювали психологічний тиск. По дорозі до будинку матері працівники поліції заставляли копати собі могилу. На наступний день йому зателефонував ОСОБА_19 і запитав, чи не змінив свою позицію, я повідомив, що звернувся до адвоката і нічого не робив. Весь час на нього тиснули слідчі. Про крадіжку взнав, в той день коли йому про це повідомив ОСОБА_19 , перед слідчим експериментом все що потрібно говорити, йому розказали слідчі і він їх повторив, перед цим вимикали камеру, хоча це було неправдою. Потерпілий міг його оговорити, оскільки він знав, що вони з ОСОБА_21 куми і товаришували. Квартиру в Обухові купив його тесть на моє ім`я і вони там проживали. Щодо квартири в Грузії, то йому зателефонувала його сестра і попросила оформити на себе квартиру, яку вона хотіла купити за власні кошти. Автомобіль купив за власні зберігання за 8000 дол. США. Під час роботи у ОСОБА_19 не бачив, щоб ОСОБА_21 виконував якісь ремонті роботи. ОСОБА_9 не передавав йому ніяких коштів. Йому відомо, що Між ОСОБА_21 і ОСОБА_19 виник конфлікт, слідчі і ОСОБА_19 просили його оговорити ОСОБА_21 , Про кошти він повідомив слідчих бо боявся за своє життя. В Грузії він був чотири рази, в 2017 році він оформляв на себе квартиру, яку попросила його купити сестра за її кошти. Вона знала, що його знайомий ОСОБА_21 продає квартиру в Грузії. Земельну ділянку купив за кошти тестя. В цей період він мав щомісячний дохід приблизно в 45000 грн., яка складалась з роботи охоронцем на підприємстві, у ОСОБА_19 та ще працював на автомийці.

Незважаючи на невизнання своєї причетності до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень, винуватість обвинувачених повністю доведена показами свідків.

Свідок ОСОБА_25 в судовому засіданні показала, що в 2014 році працювала в будівельній організації і іі було направлено на виконання ремонтних робіт до будинку потерпілого. До будинку потерпілого їх приїхало три працівника, їх зустрів власник та показав, що в приміщені бані потрібно демонтувати люк на стелі заробити його і зробити стелю з гіпсокартону, щоб не було видно місця де був люк. Вони виконали всю роботу, при виконанні роботи був присутній лише потерпілий. На наступний день, свідок знову приїхала, щоб завершити роботу, а саме зашпаклювала стелю, де її зустрів ОСОБА_21 , який поговорив з нею про те, як вона самостійно зайшла на територію домоволодіння, він знав, що свідок має зробити. В перший день ОСОБА_21 вона не бачила. Свідок якісно виконала роботу та поїхала звідти, якість робіт перевірив потерпілий ОСОБА_19 та не мав зауважень. Фарбу для стелі купували в магазині. Після того, як вона виконала роботу та висохла фарба, місця де був люк на стелі не було видно. Через деякий час її директор повідомив, що вона погано виконала роботу та наказав поїхати та переробити, що вона і зробила. В даному домоволодінні вона бувала багато разів, проходили туди через пункт охорони, робітників проводив або ОСОБА_21 або ОСОБА_19 . ОСОБА_20 знає як особу, яка працювала охоронцем у ОСОБА_19 .

Свідок ОСОБА_26 в судовому засіданні показав, що працює головним інженером на підприємстві. Знайомий з ОСОБА_9, з яким працював на ремонтах. ОСОБА_19 попросив його підшукати управителя будинку, і свідок запропонував ОСОБА_21 , який працював у потерпілого близько 6 років. Свідок будував потерпілому будинок та інші приміщення, потім виконували поточні ремонти, на їх виконання приїжджали їхні працівники. ОСОБА_9 зустрічав робочих, показував які роботи потрібно виконати, після того як йому про це говорив ОСОБА_19 та проводив назад. В 2014 році свідку зателефонував ОСОБА_19 та попросив направити робітників до нього, щоб виконати роботи по ремонту стелі, а саме демонтувати люк в стелі. Поїхали дві робітниці, виконали всі роботи, а ОСОБА_25 ще поїхала на наступний день, щоб закінчити роботу та зашпаклювати стелю. Свідок не був присутній при виконанні цих робіт, був присутній та приймав роботу ОСОБА_19 . Десь через пів року, виявилось, що роботи виконані погано, можливо через те, що люк, який був демонтований залишили на стелі, тобто поклали його на гіпсокартон, з якого була виконана підвісна стеля, і через це стеля провисла. Про ці недоліки свідка повідомив ОСОБА_21 , ОСОБА_19 в той час був у відпустці і не був в будинку. Приїхала їх робітниця ОСОБА_27 , яка виконала роботи по усуненню недоліків, ОСОБА_21 говорив, щоб ці роботи виконались як найшвидше та за кошти їх підприємства, оскільки це вони погано виконали роботи і ніде про це не фіксували. ОСОБА_9 розбирався в ремонтах, міг щось зробити сам. В 2016 році свідка викликав ОСОБА_19 , щоб знову зробити люк в стелі і виявили, що біля місця де був люк на стелі, було перероблено, тобто було втручання після виконання робіт їх робітниками, а саме гіпсокартон, яким було закрито місце був люк на стелі, вирізався, а потім знову поставлений назад. ОСОБА_9 звільнився з даної роботи бо почав вживати алкоголь.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_28 показала, що в липині 2014 року, вона приїхала до будинку ОСОБА_19 , щоб переробити роботи, оскільки були погано виконані. Їй про це повідомив керівник ОСОБА_29 . Це було приміщення бані, її зустрів ОСОБА_21 провів на місце, сказав, що було погано зроблено, ці роботи виконувала ОСОБА_30 , хоча ОСОБА_30 їй говорила, що всі роботи виконала якісно. Матеріали для ремонту свідок привезла з собою, частина матеріалів була на місці. Свідок робила малярні роботи, бо було видно неякісну роботу. Вважає,що ОСОБА_30 не могла так неякісно виконати ці роботи ОСОБА_31 повідомив, що робото потрібно виконати до приїзду ОСОБА_19 , вона виконувала роботи приблизно 4 дні, перефарбувала всю стелю в бані, ОСОБА_21 завжди був присутні поблизу неї. Фарбу, яку використовувала ОСОБА_30 для фарбування стелі можна було купити в магазині. Роботи з гіпсокартоном вона не виконувала, проте сам гіпсокартон на стелі був покладений погано і через це на стелі утворився горб. Зазначає, що такий горб було би видно одразу. Своєму керівнику ОСОБА_29 вона повідомила, що попередні роботи були виконані неякісно. Вважає, що таку якість робіт ОСОБА_19 би не прийняв. ОСОБА_8 бачила в ті дні один раз.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_32 показав, що працював охоронцем в будинку ОСОБА_19 . Приблизно в 2016 році він приїхав на роботу, побачив в будинку охорони ОСОБА_20 та інших працівників. ОСОБА_8 був втомлений. Вони двоє вийшли на вулицю і ОСОБА_20 повідомив свідка, що це сталось під час їх зміни, ОСОБА_21 вкрав будинку велику суму грошей і пропонував йому отримати частину цих грошей. ОСОБА_20 повідомив, що після цього як він все розказав, в нього впав камінь з душі, сказав, що дуже шкодує за скоєне і він про все розказав ОСОБА_19 . Територія будинку охороняється і вільного доступу до неї не має, особи можуть бути допущені лише за дозволом ОСОБА_19 , є відеоспостереження. У ОСОБА_21 були ключі від всіх приміщень, він контролював всіх працівників. ОСОБА_9 міг виконувати невеликі ремонті роботи.

Свідок ОСОБА_33 в судовому засіданні показав, що працював водієм у ОСОБА_19 . В 2018 році він приїхав на роботу та побачив групу слідчих і дізнався, що був скоєний злочин. ОСОБА_8 зізнався у скоєні крадіжки і повернув кошти. Свідок бачив як ОСОБА_20 стояк на колінах перед ОСОБА_19 і просив вибачення, тиску на нього не було. ОСОБА_9 працював домоправителем, він почав вживати алкоголь і звільнився приблизно в 2016 році.

Свідок ОСОБА_34 показала в судовому засіданні, що працювала в ОСОБА_19 , прибирала в будинку. В 2019 році її запросили до слідчого. В 2014 році, коли ОСОБА_19 був у відпустці і не був вдому, вона прибирала в бані, де робили ремонті роботи та виявила мішок зі сміттям з пилососу, вона здивувалась, оскільки пилосос робітникам вона не давала. ОСОБА_9 сказав їй на це не звертати увагу. Приблизно через рік на стелі в бані виявили тріщину, а потім на стелі знову з`явився лючок. Роботи, які проводили в 2014 році були виконані якісно, а через рік зявились тріщини. Після цього ОСОБА_21 не виходив на роботу, говорили, що почав вживати алкоголь, а потім він звільнився. ОСОБА_8 знає, він працював охоронцем.

Винуватість обвинувачених у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень також підтверджується дослідженими судом письмовими і речовими доказами, зокрема:

- витягом з ЄРДР за №12018110040000293 від 08.02.2018, заявник ОСОБА_10 від 07.02.2018., за ч.3 ст.185 КК України (т.2 а.с.20);

- заявою ОСОБА_10 про вчинення кримінального правопорушення, а саме крадіжки з його домоволодіння ОСОБА_9 коштів у розмірі 990000 дол. США (т.2 а.с.21-23);

- довідкою про офіційний курс валют станом на 02.07.2014 (т.2 а.с.24,25);

- протоколом огляду місця події від 10.02.2018, будинку АДРЕСА_12 , фото таблицею до нього (т.2 а.с.26-32);

- витягом з ЄРДР за №12019000000000771 від 20.08.2019, за матеріалами правоохоронних органів, за ч.2 ст.209 КК України (т.2 а.с.53);

- постановою ГПУ про об`єднання матеріалів досудових розслідувань від 05.09.2019, відповідно до якої, матеріали досудових розслідувань у кримінальних провадженнях № 12018110040000293 та № 12019000000000771 об`єднанні в одне провадження за № 12018110040000293 (т.2 а.с.54,55);

- витягом з ЄРДР за №12018110040000293 від 06.09.2019, за матеріалами правоохоронних органів, за ч.3 ст.185, ч.2 ст.209 КК України (т.2 а.с.56,57);

- заявою ОСОБА_11 про залучення дот провадженні як потерпілу, пам`яткою про права потерпілої (т.2 а.с.183-185);

- довідками Державної прикордонної служи України від 16.04.2018 та 21.05.2019 про перетин державного кордону України ОСОБА_9 за період з 2014 по 2018 роки (т.2 а.с.225, 229-230);

- довідками Державної прикордонної служи України про перетин державного кордону України від 16.04.2018 та 21.5.2019 ОСОБА_8 за період з 2017 по 2019 роки (т.2 а.с.227, 229-230);

- довідкою Державної фіскальної служби України віл 01.03.2018, відповідно до якої ОСОБА_9 не перебуває на обліку як фізична особа - підприємець (т.2 а.с.233-234);

- довідками Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами одержаними від корупційних та інших злочинів від 04.06.2019 05.07.2019 та оглянутим відеозаписом (т.3 а.с.4-9);

- листами НПУ від 03.07.2019, 08.07.2019, 14.07.2019 та копіями довідок правоохоронних органів Грузії з неофіційним перекладом від 27.06.2019, 02.07.2019, 12.7.2019, відповідно до яких встановлено, що ОСОБА_35 володіє земельною ділянкою, площею 1722 кв.м., в АДРЕСА_21, має у власності апартаментом № НОМЕР_5 в готелі №4 в м. Батумі (т.3 а.с.14-25);

- протоколом обшуку від 20.08.2019 за адресою АДРЕСА_1 , за участю ОСОБА_36 (т.3 а.с.63-73);

- протоколом обшуку від 20.08.2019 за адресою АДРЕСА_13 (т.3 а.с.82-92);

- протоколом обшуку від 20.08.2019 за адресою АДРЕСА_14 (т.3 а.с.99-107);

- протоколом обшуку від 20.08.2019 за адресою АДРЕСА_3 (т.3 а.с.113-121);

- протоколом обшуку від 20.08.2019 за адресою АДРЕСА_2 (т.3 а.с.128-138);

- протоколом обшуку від 20.08.2019 за адресою АДРЕСА_15 (т.3 а.с.153-161);

- протоколом обшуку від 20.08.2019 за адресою АДРЕСА_16 (т.3 а.с.169-177);

- протоколом обшуку від 20.08.2019 за адресою АДРЕСА_4 (т.3 а.с.184-192);

- заявами про надання дозволу на проведення слідчих дій власників майна ОСОБА_10 від 16.11.2018, ОСОБА_36 , ОСОБА_37 від 16.11.2018 (т.4 а.с.3-5);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 16.11.2018 за участю ОСОБА_8 , стенограмою та відтвореним відеозаписом слідчої дії (т.4 а.с.6-27);

- протоколом огляд грошових коштів від 19.11.2018 (т.4 а.с.29-244);

- протоколом обшуку від 05.10.2018, за адресою АДРЕСА_4 та відтвореними відеозаписами слідчої дії (т.5. а.с.34-39);

- протоколом огляду від 19.10.2018 металевого сейфу, фототаблицею та відтвореним відеозаписом слідчої дії (т.5 а.с.40-57);

- протоколом обшуку від 05.10.2018, за адресою АДРЕСА_3 (т.5. а.с.68-73);

- протоколами огляду предметів від 08.10.2018 та частково відтвореними відеозаписами слідчої дії (т.5 а.с.74-249, т.6 а.с.1-7);

- протоколом огляду предметів планшетного комп`ютеру, мобільного телефону (т.6 а.с.27,28);

- протоколами тимчасового доступу до речей і документів від 05.06.2018 (т.6. а.с.60-65);

- даними щодо виконання доручення слідчого, аналізу інформації трафіків з`єднань абонентських номерів (т.6 а.с.68-72);

- протоколами тимчасового доступу до речей і документів від 25.10.2018, 26.10.2018, 29.10.2018, 21.10.2018, 18.10.2018, 10.10.2018, 11.10.2018, 05.08.2019 додатками до них та частково відтвореними відеозаписами слідчих дій (т.6 а.с.89-250);

- матеріалами, виконаними за клопотанням про надання правової допомоги що надійшли до Генеральної прокуратури Грузії з генеральної прокуратури України, з перекладом (т.7 а.с.3-167, а.с.168-248 т.8 а.с.1-48);

- витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (т.8 а.с.51-248, т.9 а.с.1-46);

- витягами з Єдиного реєстру довіреностей (т.9 а.с.48-242, т.10 а.с.1-82);

- іншими матеріалами справи в їх сукупності

- оглянутими речовими доказами - клаптики паперу яким були обгорнуті грошові кошти (т.5 а.с.14)

Оцінивши докази, зважаючи на дії та поведінку обвинувачених до та після вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень, а саме вчинення дій ОСОБА_9 щодо приховання від потерпілого ремонтних робіт на стелі та покази свідків по даній обставині, виїзд за кордон після вчинення кримінального правопорушення, припинення трудових відносин, придбання значної кількості нерухомого та рухомого майна, наявності у ОСОБА_8 значної суми коштів у доларах США, покази свідків суд приходить до висновку про доведеність вини обвинувачених.

Стороною захисту в судовому засіданні заявлено ряд клопотань про допит свідків, дослідження письмових доказів та визнання доказів, які надані стороною обвинувачення неналежними та недопустимими з підстав здобуття їх з порушенням норм КПК України.

Стороною захисту заявлено клопотання про визнання недопустимими доказами, а саме: протокол проведення слідчого експерименту з ОСОБА_8 від 16.11.2018, флешнакопичувач із відео проведення слідчого експерименту з ОСОБА_8 від 16.11.2018 та три стенограми до протоколу проведення слідчого експерименту з ОСОБА_8 від 16.11.2018 (т.4 а.с.6-27). На обґрунтування стороною захисту зазначено, що при проведенні слідчого експерименту обвинувачений ОСОБА_8 перебував в статусі свідка, не мав захисника, йому не було роз`яснено його права як свідка, зокрема не свідчити відносно себе, слідчі дії тривали в нічний час, а відеозйомка слідчої дії переривалась.

Вирішуючи питання про визнання даних доказів недопустимими, суд виходить з наступного.

У даному кримінальному провадженні слідчим було проведено слідчий експеримент з метою перевірки і уточнення відомостей, показань свідка ОСОБА_8 з проводу викрадення та встановлення місця перебування викрадених грошових коштів у потерпілих. В подальшому, ОСОБА_8 набув статусу обвинуваченого у даному кримінальному провадженні.

Під час проведення слідчого експерименту були присутні поняті, та власники нерухомого майна, які дали письмову згоду на проведення слідчого експерименту.

Як вбачається з відтвореного відеозапису та стенограми, ОСОБА_8 роз`яснено право на захисника, від якого він відмовився, та право на відмову давати покази відносно себе та своїх близьких.

Жодних зауважень та заперечень щодо проведеного слідчого експерименту від його учасників не надходило.

Слідчий експеримент проводився 16.11.2018 та розпочався о 20:40 год., та завершився 02:20 год. у трьох різних місцях, фіксація проводилась за допомогою відеофіксації

Під час слідчого експерименту було виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 60000 доларів США, які знаходились в приміщенні гаража, який знаходиться по АДРЕСА_7 та грошові кошти в сумі 175000 доларів США, які були виявлені на горищі будинку АДРЕСА_1 .

Відповідно до правового висновку у Постанові Верховного Суду №740/3597/17 від 14.09.2020, встановлено, що приписи ч. 4 ст. 95 КПК про те, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або які отримано в порядку, передбаченому ст. 225 цього Кодексу, мають застосовуватися лише до відомостей, що відповідають ознакам показань як самостійного процесуального джерела доказів згідно зі ст. 95 КПК. Показання необхідно розмежовувати з іншим самостійним процесуальним джерелом доказів - протоколом слідчого експерименту. Заперечення обвинуваченим у судовому засіданні відомостей, які слідчий, прокурор перевіряв або уточнював за його участю під час слідчого експерименту, не може автоматично свідчити про недопустимість як доказу протоколу слідчого експерименту. Легітимна мета слідчого експерименту за участю підозрюваного, обвинуваченого досягається дотриманням встановленого порядку його проведення, забезпеченням реалізації прав особи як процесуальних гарантій справедливого судового розгляду

та кримінального провадження в цілому. Проведення слідчого експерименту у формі, що не містить ознак відтворення дій, обстановки, обставин події, проведення дослідів чи випробувань, а посвідчує виключно проголошення підозрюваним зізнання у вчиненні кримінального правопорушення з метою його процесуального закріплення, належить розцінювати як допит, що не має в суді доказового значення з огляду на зміст ч. 4 ст. 95 КПК.

Отже, метою слідчого експерименту відповідно до ч. 1 ст. 240 КПК є перевірка й уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Проведення за участю свідка, який в подальшому набув статусу підозрюваного, слідчого експерименту з метою перевірки й уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, на відміну від допиту, крім отримання відомостей, передбачає також здійснення учасниками слідчого експерименту певних дій, спрямованих на досягнення мети цієї слідчої (розшукової) дії.

Отримання за участю свідка, який в подальшому набув статусу підозрюваного, відомостей під час проведення слідчого експерименту (з дотриманням встановленого законом порядку) є складовою належної правової процедури цієї процесуальної дії, що разом з іншими її сутнісними компонентами дозволяє досягнути її мети і вирішити поставлені завдання. При цьому відомості, які надаються під час слідчої (розшукової) дії - слідчого експерименту, не є самостійним процесуальним джерелом доказів, оскільки таким джерелом виступає протокол цієї слідчої (розшукової) дії, що в розумінні ч. 2 ст. 84 та п. 3 ч. 2 ст. 99 КПК є документом.

Виходячи із сутнісних ознак показань, визначених в ч. 1 ст. 95 КПК, у системному зв`язку із ч. 2 ст. 84 цього Кодексу, показання є самостійним процесуальним джерелом доказів лише в тому випадку, коли вони надаються під час допиту.

При проведенні слідчого експерименту участь свідка, який в подальшому набув статусу підозрюваного, обвинуваченого не може виявлятися виключно в формі повідомлення відомостей про фактичні дані, які мають значення для кримінального провадження (адже це є предметом допиту). Слідчий експеримент, здійснений у такій формі, що не містить ознак відтворення дій, обстановки, обставин події, проведення необхідних дослідів чи випробувань,а посвідчує виключно проголошення підозрюваним зізнання у вчиненні кримінального правопорушення з метою його процесуального закріплення, має розцінюватися як повторний допит, що не може мати в суді доказового значення з огляду на ч. 4ст. 95 КПК, згідно з якою суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або які отримано в порядку, передбаченому ст. 225 КПК.

Відповідно до нормативного змісту засади безпосередності дослідження показань, речей і документів (ст. 23 КПК) суд досліджує докази безпосередньо з метою встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, де показання обвинуваченого та протокол слідчого експерименту за участю підозрюваного, обвинуваченого є предметом оцінки суду за правилами, визначеними ст. 94 КПК.

Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах

і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених ст. 225 КПК. Під час досудового розслідування за наявності належних підстав слідчим суддею можуть бути допитані свідок або потерпілий.

Показання підозрюваного в будь-якому випадку не можуть бути судовим доказом,

у той час як протоколи слідчих (розшукових) дій після їх оцінки судом із точки зору належності, допустимості і достовірності набувають значення судового доказу.

В аспекті вирішення завдань цього провадження має бути витлумачене поняття «показання» у взаємозв`язку з нормами, передбаченими статтями 23, 95, 240 КПК.

У площині порушеного питання змістом показань як процесуального джерела доказів є лише відомості, повідомлені на допиті або одночасному допиті двох чи більше раніше допитаних осіб. Термін «показання» в контексті ч. 4 ст. 95 КПК законодавець використовує для позначення відомостей, які надаються в судовому засіданні під час судового провадження. Правило, закріплене в цій нормі, має застосовуватися лише до відомостей, що відповідають ознакам показань як самостійному процесуальному джерелу доказів за вимогами ст. 95 цього Кодексу.

Якщо відомості повідомлено підозрюваним, обвинуваченим під час проведення інших процесуальних дій, то вони є складовим компонентом змісту документа як іншого окремого процесуального джерела доказів, зокрема протоколу слідчого експерименту, де фіксуються його хід та результати.

Таким чином, спираючись на зміст кримінальних процесуальних норм, передбачених статтями 23, 84, 95, 99, 103-105, 240 КПК, суд відзначає, що показання і протокол слідчого експерименту є окремими самостійними процесуальними джерелами доказів, які суд оцінює за правилами ст. 94 КПК.

З практики ЄСПЛ щодо використання як доказу в кримінальному провадженні результатів слідчого експерименту вбачається, що ЄСПЛ підкреслює необхідність застосування процесуальних гарантій забезпечення справедливості процедури отримання доказів,у тому числі й гарантій дотримання прав особи, яка під час такої слідчої дії дає показання (в широкому змісті цього поняття). Широкій підхід щодо розуміння поняття «показання» покладений у підґрунтя правових позицій ЄСПЛ, який розглядає це поняття як будь-які відомості, що були надані особою та на які повинні поширюватися гарантії, передбачені ст. 6 Конвенції.

За встановленим кримінальним процесуальним законом порядком належна правова процедура проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного містить низку процесуальних гарантій, дотримання яких виключає обґрунтовані сумніви щодо правомірного отримання відомостей від суб`єкта за відсутності протиправного тиску на підозрюваного, обвинуваченого, за його волею та вільним волевиявленням, за умов усвідомлення ним права мовчати і не свідчити проти себе, забезпечення права на захист і правову допомогу, справедливості кримінального провадження в цілому.

До системи таких гарантій належить також участь понятих, здійснення безперервного відеозапису слідчої (розшукової) дії як складові судового контролю за дотриманням засад кримінального провадження, детальне і ґрунтовне роз`яснення прав та процесуальних наслідків участі особи в проведенні слідчого експерименту тощо.

Отже, буквальне тлумачення змісту ст. 23 КПК у системному зв`язку з нормами, викладеними в статтях 83, 84, 93, 95, 240 цього Кодексу, з урахуванням практики ЄСПЛ (ч. 5 ст. 9 КПК) не містить підстав для висновку про недопустимість як доказу протоколу слідчого експерименту за умови дотримання судами України законодавчо визначеного порядку проведення такої слідчої дії з огляду на критерії ЄСПЛ щодо забезпечення справедливості кримінального провадження в цілому, що по своїй суті

є проходженням «тесту допустимості показань у широкому змісті цього поняття».

Норми чинного кримінального процесуального закону щодо оцінки судом протоколу слідчого експерименту як окремого процесуального джерела доказів у провадженні узгоджуються з критеріями, застосованими ЄСПЛ для оцінки справедливості судового розгляду в цілому. Легітимна мета слідчого експерименту за безпосередньою участю підозрюваного, обвинуваченого у відтворенні дій, обстановки, обставин певної події, проведенні необхідних дослідів чи випробувань забезпечується дотриманням процесуальних гарантій справедливого судового розгляду та встановленого порядку його проведення.

Таким чином, відсутні підстави для ототожнення показань та протоколу слідчого експерименту, які є окремими самостійними процесуальними джерелами доказів для встановлення обставин, що підлягають доказуванню в кримінальному провадженні, відповідно до ст. 91 КПК.

В зв`язку з цим, суд приходить до висновку, що матеріали провадження містять достатні підстави для висновку про те, що протокол слідчого експерименту від 16.11.2018 відповідає вимогам кримінального процесуального закону, зокрема статей 104, 105 КПК, а саму слідчу дію проведено за правилами, передбаченими ст. 240 КПК.

Так, ОСОБА_8 було роз`яснено право на захисника та право відмовитись від давання показань, при слідчому експерименті були присутні поняті та власники майна, які дали відповідну згоду.

Щодо пояснень ОСОБА_8 та сторони захисту про застосування до нього психологічного тиску, погроз під час проведення слідчого експерименту з метою отримання пізнавальних показань, то судом не встановлено будь-яких доказів на підтвердження таких обставин, стороною захисту таких доказів не надано та судом не здобуто. Матеріали провадження не містять даних про факти психологічного тиску чи застосування фізичного насильства з боку конкретних осіб під час проведення слідчого експерименту щодо ОСОБА_8 .

Крім того, при перегляді відеофіксації проведення слідчого експерименту, не було виявлено будь-яких погроз та насильства відносно ОСОБА_8 , останній поводив себе природно, не був обмежений у русі та вчиняв дії самостійно без будь якого примусу.

Щодо переривання відеофіксації слідчого експерименту, та проведення його в нічний час, то суд враховує, що процесуальна дія розпочалась о 20 год. 40 хв., тобто у вечірній час, відстань між місцями де проводився слідчий експеримент є значною, вони розташовані в різних областях, а тому цілком зрозуміло, що даний слідчий експеримент проводився протягом тривалого часу, та на час переміщення між об`єктами проведення відеозйомки переривалось, про що повідомлялось слідчим учасникам. А від так, суд приходить до висновку, що саме по собі завершення слідчого експерименту у нічний час та переривання відеофіксації на час переїзду з одного приміщення до іншого не можуть самі по собі доводити порушення прав обвинувачених та вказувати на недопустимість доказу в цілому.

Таким чином, оцінюючи в цілому протокол проведення слідчого експерименту, то суд зазначає, що під час його проведення зафіксовано, що ОСОБА_8 самостійно та добровільно вказав місця де були заховані кошти, вільно орієнтувався на місцевості. При цьому не лише розповідав, але й наглядно демонстрував свої дії, а від так, такі дії підпадають саме під проведення слідчого експерименту, а тому протокол про проведення слідчого експерименту визнається судом допустимим доказом і процесуальних порушень при його проведенні, які би порушили права обвинувачених судом не встановлено.

Разом з тим, суд не бере до уваги та не покладає в основу обвинувального вироку показання ОСОБА_8 з приводу вчинення ним та ОСОБА_9 інкримінованих кримінальних правопорушень надані під час слідчого експерименту, оскільки такі показання отриманні не під час його допиту та не безпосередньо під час судового засідання.

На обґрунтування невинуватості судом було допитано свідків захисту.

Так, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_38 показав, що являється чоловіком рідної сестри обвинуваченого ОСОБА_20 . Повідомив, що мають квартиру в місті Батумі, яку придбали в 2016 році. Купив її ОСОБА_20 по нашому проханню за наші з дружиною кошти, оскільки в той час свідок не міг поїхати в Грузію, а там в той час перебував ОСОБА_20 . Це була їх з дружиною інвестиція, заплатили за неї 38000 дол. США, за власні заощадження. Оформили її на обвинуваченого ОСОБА_20 , довіреність не оформлювали, оскільки довіряли ОСОБА_20 . Працював водієм-далекобійником. В Грузії не був, не було такої можливості. Щодо проведеного слідчого експерименту, коли знайшли кошти в гаражі, який йому належить, то повідомив, що вечором йому зателефонував ОСОБА_20 , попросив відкрити гараж, який належить його дружині. ОСОБА_8 мав доступ до гаражу, мав ключ і міг зайти в любий час. Поблизу гаража були працівники поліція та ОСОБА_20 , які здійснювали на нього психологічний тиск. В гаражі знайшли якісь кошти, про них свідку не було нічого відомо. В подальшому ОСОБА_20 повідомив, що це кошти його родича, який залишив їх йому на зберіганні.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_39 показав, що ОСОБА_20 є чоловік його доньки. В 2017 році він купив квартиру за власні кошти в Обухові в подарунок для доньки та її чоловіка на весілля, оскільки розлучився та мав намір жити разом з ними. Кошти отримав за продаж належної йому земельної ділянки, яку продав за 15000 дол. США. Ціна квартири становила 30000 дол. США. Свідок проживав з ними. Йому було відомо про кошти, які ОСОБА_20 залишив на зберігання рідний брат дружини, який проживав в Донецьку, його звати ОСОБА_40 і він працював в банківській сфері.

Також в судовому засіданні дослідженні:

- належним чином завіреними копіями деклараціями про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за 2011, 2012, 2013 2014 роки потерпілого ОСОБА_10 (т.10 а.с.137-158);

Оцінюючі дані покази свідків, суд виходить з наступного. Зі змісту показань даних свідків вбачається, що квартиру в місті Батумі купили за власні кошти рідна сестра ОСОБА_8 та її чоловік, а квартиру в місті Обухів купив батько його дружини за власні кошти. Вказане майно було придбано на ім`я ОСОБА_8 . Разом з тим, суду не надано переконливих обґрунтувань мети та необхідності придбання нерухомого майна на ім`я ОСОБА_8 , не надано доказів наявності довіреностей на виконання таких дій, не надано доказів наявності у них достатніх коштів для придбання такого майна. Крім того свідок ОСОБА_38 повідомив, що ніколи не був у Грузії. Крім того, суд ставиться критично до показань свідків про те, що знайдені кошти належали ОСОБА_41 , оскільки переконливих доказів на обґрунтування таких показань суду не було надано. Також свідок ОСОБА_38 не навів жодних детальних пояснень щодо психологічного тиску на ОСОБА_8 працівниками правоохоронних органів під час проведення слідчого експерименту. Крім того, суд приймає до уваги, що вказані свідки є близькими родичами дружини ОСОБА_8 .Також частково неправдиві покази свідків спростовуються іншими дослідженими доказами.

Щодо декларацій потерпілого ОСОБА_10 , які надані стороною захисту, як доказу, що у потерпілого були вістуні кошти у таких розмірах, то при досліджених вказаних декларацій, вбачається, що за 2012 рік, дохід ОСОБА_10 та його сім`ї становив більше ніж 6000000 грн., а сума коштів в банках - 8950000 грн., за 2013 рік сума доходів становила більше ніж 5000000 грн., сума коштів в банках - 8838480 грн., за 2014 рік, сума доходів - 1342233 грн., сума коштів у банках - 8838480 грн.

Вказане спростовує позицію захисту, про недоведеність обставини, що потерпілі мали коштів у розмірах, що зазначені у обвинувальному акті.

Також судом оцінено покази обвинуваченого ОСОБА_8 , що кошти, які були виявлені під час слідчого експерименту наладжень родичу його дружини ОСОБА_41 , і останній їх передав обвинуваченому для зберігання.

Суд ставиться до таких показань обвинуваченого критично, оскільки жодними доказами такі обставини не доведені, не надано жодного доказу, про існування такої особи, його фінансовий стан, місце перебування та родинні зв`язки, обвинуваченим не обґрунтовано необхідність в такому випадку показувати про місце зберігання коштів працівникам поліції, необхідність залишення коштів саме ОСОБА_8 .

Також суду не було надано доказів, що нерухоме майно та автомобіль, які були придбані ОСОБА_9 , в Грузії, придбано не за кошти здобуті злочинним шляхом, не надано доказів, наявності сестри, її фінансово стану, наявності довіреностей на придбання майна.

Також не спростованим залишилась обставина, відсутності у ОСОБА_9 та ОСОБА_42 доказів наявності коштів для придбання вказаного майна за особисті кошти отримані законними шляхами.

Також судом не встановлено порушень правил територіальної підслідності при проведенні досудового розслідування.

Так, потерпілий ОСОБА_10 подав заяву про вчинення кримінального правопорушення до Ірпінського ВП ГУНП в Київській області. 07.02.2018. 26.07.2018 Постановою т.в.о. начальника слідчого управління ГУ НП в Київській області була призначена слідча група для здійснення досудового розслідування. 20.12.2018 Постановою ГПУ доручено здійснювати досудове розслідування ГСУ НП України.

Відповідно до ч.2 ст.218 КПК України, в редакції станом на час проведення досудового розслідування, якщо слідчому із заяви, повідомлення або інших джерел стало відомо про обставини, які можуть свідчити про кримінальне правопорушення, розслідування якого не віднесене до його компетенції, він проводить розслідування доти, доки прокурор не визначить вншу підслідність.

Таким чином, порушень у проведенні слідчих дій Ірпінським ВП ГУНП в Київській області, судом не встановлено, оскільки заява про злочин була подана саме до даного органу.

він зобов`язаний протягом п`яти днів з дня встановлення таких обставин письмово повідомити про них прокурора та проводити розслідування доти, доки прокурор не визначить іншу підслідність.

Доводи обвинувачених про непричетність їх до викрадення коштів потерпілих та придбання за ці кошти нерухомого майна, суд вважає необґрунтованими, оскільки на підтвердження цього належних та допустимих доказів суду не було надано, а показами свідків, та дослідженими письмовими доказами це спростовується.

Відомостей та доказів про те, що заволодіння коштами потерпілих, могло бути вчинене у будь-якому іншому місці, у будь-яких інший час, за будь-яких інших обставин, внаслідок діянь будь-якої інших осіб, ніж це визначено обвинуваченням, жодним учасником процесу суду не повідомлено, та не встановлено.

Зважаючи на приписи статті 94 КПК України суд вважає, що стороною обвинувачення достатньо переконливо і послідовно доведено інкриміноване обвинувачення, яке ґрунтується на проаналізованих вище неспростовних презумпціях факту, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, які включають непростовані стороною захисту об`єктивні дані про обставини, що прямо вказують про вчинення особисто обвинуваченими окремих діянь, які підпадають під ознаки кримінально караних та можуть слугувати підтвердженням існування частини об`єктивної і суб`єктивної сторони інкримінованих обвинуваченим злочинів. Суд вважає, що винуватість обвинувачених доведена поза розумним сумнівом.

Поряд із тим, критерію «поза розумним сумнівом» не відповідають доводи сторони захисту, які є непереконливими та не знайшли об`єктивного підтвердження під час судового розгляду.

За таких обставин, застосовуючи принцип змагальності сторін та диспозитивності кримінального судочинства, суд вважає повністю доведеними викладені у обвинуваченні відомості про обставини, спосіб і механізм вчинення інкримінованих обвинуваченим злочинів.

Всебічно, повно й неупереджено дослідивши всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд вважає доведеними обставини обвинувачення, що у сукупності підтверджує наявність причинного зв`язку між діяннями обвинувачених та наслідками у виді спричинення шкоди потерпілим.

Частково неправдиві покази обвинувачених, суд розцінює як спосіб захисту та намір пом`якшити кримінальну відповідальність за скоєне.

Суд вважає, що дії ОСОБА_8 вірно кваліфіковані:

за ч.5 ст.185 КК України, оскільки він вчинив умисні дії, які виразились у таємному викрадені чужого майна (крадіжка) шляхом проникнення у житло чи інше приміщення, вчиненого за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах

- за ч.2 ст.209 КК України, оскільки він вчинив умисні дії, які виразились у в легалізації (відмиванні) доходів, одержаних злочинним шляхом, тобто фінансових операціях з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, а також вчинення дій, спрямованих на використання таких коштів, внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.

Суд вважає, що дії ОСОБА_8 вірно кваліфіковані:

за ч.5 ст.185 КК України, оскільки він вчинив умисні дії, які виразились у таємному викрадені чужого майна (крадіжка) шляхом проникнення у житло чи інше приміщення, вчиненого за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах

- за ч.2 ст.209 КК України, оскільки він вчинив умисні дії, які виразились у в легалізації (відмиванні) доходів, одержаних злочинним шляхом, тобто фінансових операціях з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, а також вчинення дій, спрямованих на використання таких коштів, внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.

Призначаючи обвинуваченим покарання, суд враховує ступінь суспільної небезпеки кримінального правопорушення, їх особи та відношення до скоєного, обставини справи, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченим ОСОБА_8 та ОСОБА_9 судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченим ОСОБА_8 та ОСОБА_9 судом не встановлено.

Відповідно до положень ст.ст. 50, 65 КК України, враховуючи тяжкість та характер кримінальних правопорушень, особи обвинувачених, які раніше не судимі, мають постійне проживання, міцні соціальні зв`язки, позитивні характеристики, проходження ОСОБА_9 військової служби, суд вважає необхідним призначити обвинуваченим ОСОБА_8 та ОСОБА_9 покарання у виді позбавлення волі з позбавленням прав займатись певною діяльністю та конфіскацією всього належного їм майна, оскільки такий вид покарання є достатнім для їх виправлення та попередження нових злочинів.

При цьому суд вважає неможливим застосування ст.ст. 75, 76 КК України і звільнення обвинувачених від відбування призначеного цим вироком покарання за умови виконання певних обов`язків, оскільки виправлення обвинувачених неможливе без відбування покарання.

Підстав для застосування положень ст.ст. 69, 69-1 КК України суд не вбачає.

Вирішуючи цивільний позов, суд виходить з наступного.

Згідно ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Як зазначено в позовній заяві, в ході вчинення злочину відповідачі заволоділи наступним майном потерпілих: грошовими коштами у розмір 900000 дол. США, що належали ОСОБА_10 , та грошовими коштами у розмірі 1100000 дол. США, що належали ОСОБА_11 .

Під час дослідження обставин справи і доказів та зазначено вище, встановлено, що вказані грошові кошти були у власності потерпілих та вибуло з володіння поза їх волею в зв`язку із вчиненням крадіжки зі сторони відповідачів ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .

Розмір коштів підтверджена судовому засіданні в ході розгляду справи, та відповідачами не спростована.

Разом з тим, в судовому засіданні встановлено, що частину коштів у розмірі 235000 дол. США, що належали потерпілим було виявлено, вилучено та передано на відповідальне зберігання ОСОБА_10 .

Таким чином, розмір завданої шкоди, що була спричинена потерпілим та повинна бути відшкодована відповідачами повинна бути зменшена на 235000 дол. США., що становить 6521250 грн., станом на 13.02.2019.

Таким чином, суд вважає доведеними позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі завданої відповідачами солідарно майнової шкоди у розмірі 48978750 грн. грн.

Таким чином, позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Клопотання про обрання запобіжних заходів не подавались.

З урахуванням ч.4 ст.174 КПК України, арешт майна накладеного на стадії досудового розслідування, підлягає скасуванню.

Процесуальні витрати відсутні.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України суд,

З А С У Д И В:

ОСОБА_8 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.185 та ч.2 ст.209 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч.5 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років з конфіскацією всього належного майна, яке є власністю засудженого.

- за ч.2 ст.209 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані із виконанням організаційно - розпорядчих чи адміністративно - господарських обов`язків на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності строком на 3 (три) роки, з конфіскацією майна, одержаного злочинним шляхом та конфіскацією майна, яке є власністю засудженого.

Відповідно до ч.ч. 1.3 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого основного покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі строком 7 (сім) років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані із виконанням організаційно - розпорядчих чи адміністративно - господарських обов`язків на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності строком на 3 (три) роки, з конфіскацією майна, одержаного злочинним шляхом та конфіскацією майна, яке є власністю засудженого.

Час відбування покарання ОСОБА_8 рахувати з моменту затримання, зарахувавши попереднє ув`язнення з 17.07.2019 по 31.10.2019, включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

ОСОБА_9 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.185 та ч.2 ст.209 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч.5 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років з конфіскацією всього належного майна, яке є власністю засудженого.

- за ч.2 ст.209 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років з з позбавленням права обіймати посади, пов`язані із виконанням організаційно - розпорядчих чи адміністративно - господарських обов`язків на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності строком на 3 (три) роки, з конфіскацією майна, одержаного злочинним шляхом та конфіскацією майна, яке є власністю засудженого.

Відповідно до ч.ч. 1,3 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_9 покарання у виді позбавлення волі строком 7 (сім) років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані із виконанням організаційно - розпорядчих чи адміністративно - господарських обов`язків на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності строком на 3 (три) роки, з конфіскацією майна, одержаного злочинним шляхом та конфіскацією майна, яке є власністю засудженого.

Час відбування покарання ОСОБА_9 рахувати з моменту затримання.

Цивільний позов ОСОБА_10 та ОСОБА_11 до ОСОБА_8 та ОСОБА_9 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на користь ОСОБА_10 матеріальну шкоду у розмірі 665000 доларів США, що станом на час подачі позову становило 18453750 грн.

Стягнути з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на користь ОСОБА_11 матеріальну шкоду у розмірі 1100000 доларів США, що станом на час подачі позову становило 30525000 грн.

В задоволенні позову в іншій частині - відмовити.

Скасувати арешти майна:

- накладений ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 06.08.2019 на нежитлове приміщення загальною площею 3.1 кв.м. розташованого за адресою: АДРЕСА_17 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1220904180000, яка належить ОСОБА_43 ;

- ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 06.09.2019, на квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_15 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 808338732116, яка відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 176183490 від 02.08.2019 належить ОСОБА_36 ;

- ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 06.09.2019, на земельну ділянку кадастровий номер 3223110100:01:003:0112, площею 0,0024 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1102822132116, за адресою: АДРЕСА_7 , яка відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 174887805 від 23.07.2019 належить ОСОБА_44 ;

- ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 06.09.2019, на апартаменти № НОМЕР_5 в Готелі № 4 (кадастровий код - 05.24.04.055.01.964), за адресою: АДРЕСА_22, належні ОСОБА_8 ;

- ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 06.09.2019, на земельну ділянку та розташовані на ній житлові та нежитлові приміщення, площею 0,12 га кадастровий номер 2124455300:04:002:0372, за адресою: АДРЕСА_14 , номер об`єкта нерухомого майна 1260343021244, яка належить ОСОБА_45 ;

- ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 06.09.2019, на квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , яка відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 167056383 від 17.05.2019 належить ОСОБА_44 ;

- ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 06.09.2019, на транспортний засіб марки «LEXUS RX 350, VIN НОМЕР_3 » державний номерний знак НОМЕР_6 , належний ОСОБА_9 який знаходиться на території Грузинської Республіки, та на земельну ділянку несільськогосподарського призначення площею 1722,00 кв.м. кадастровий код: 05.32.15.047, розташовану у Грузинській Республіці, за адресою: АДРЕСА_23, належної ОСОБА_9 ;

- ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 06.09.2019, на квартиру за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 24057001, яка належить ОСОБА_46 ;

- ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 09.09.2019, на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 , що належить ОСОБА_9 ;

- ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 23.11.2018, на а грошові кошти вилучені в ході слідчого експерименту від 16.11.2018 року, в сумі 60 000 доларів США, купюрами номіналом по 100 доларів США, що було поміщено в пакет № 3230401, та грошові кошти в сумі 175 000 доларів США, купюрами номіналом по 100 доларів США, що було вилучено та поміщено в пакет № 3230400.

Речові докази - грошові кошти в сумі 60000 дол. США та 175000 дол. США - залишити за належністю.

Два пластикових предмети білого кольору, прозорий поліетиленовий пакет, картонний клаптик паперу, дванадцять паперових згортків, одинадцять паперових згортків, 2 флешнакопочувачі, 15 DVD-R дисків - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Два наручні ланцюжки з металу жовтого кольору, два ланцюжки з хрестиками з металу схожого на золото, дві запонки з металу жовтого кольору, застібка для краватки з металу жовтого кольору, дві сережки з металу схожого на золото, предмет у вигляді місяця сірого кольору, три картки мобільного оператору «лайф», два долари США, візитна картка «Панорама клуб», картка «Райффайзен банк», два закордонні паспорти на ім`я ОСОБА_47 , закордонний паспорт ОСОБА_48 , паспорт громадянина України ОСОБА_47 , три документи у вигляді квитанцій ; Мобільний термінал «Samsung» чохлом, ІМЕІ: НОМЕР_7 C/H: НОМЕР_8 , в якому вставлена СІМ- «Билайн», на якій наявні цифри НОМЕР_72, Комп`ютер персональний (планшетний) з чохлом, ІМЕІ: НОМЕР_9 C/N: НОМЕР_10 , з карткою пам`яті TOSHIBA; СІМ-картку «life:)», на якій наявні цифри 2207, НОМЕР_11 , 8; СІМ-картку «Київстар», на якій неявні цифри НОМЕР_12 , НОМЕР_13 , НОМЕР_14 , НОМЕР_15 ; СІМ-картку «Билайн», на якій наязні цифри НОМЕР_16 , НОМЕР_17 , НОМЕР_18 , НОМЕР_19 ; Паспорт громадянина України для виїзду за кордон з обкладинкою, на ОСОБА_49 , номер паспорту « НОМЕР_20 »; Паспорт громадянина України для виїзду за кордон з обкладинкою, на ОСОБА_50 , номер паспорту « НОМЕР_21 »; Посвідчення водія, на ОСОБА_17 ( НОМЕР_22 ); Медичну довідку щодо придатності до керування транспортним засобом, на ОСОБА_9 ; Екземенаційну картку водія, на ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; Трудову книжку НОМЕР_23 , на ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; Дозвіл № НОМЕР_73 на право зберігання, носіння гладко ствольної зброї ІЖ- 58МА, кр. 12 № НОМЕР_24 , Національна поліція України НОМЕР_25 ; Посвідчення мисливця, на ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , НОМЕР_26 ; Військовий квиток НОМЕР_27 , на ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; Галон БКД № НОМЕР_28 до посвідчення водія серії НОМЕР_29 , Категорії В, на ОСОБА_51 ; Обліково-службову картку військовому квитку серії НОМЕР_30 , № НОМЕР_31 , на ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; Зв`язку з двох ключів (Шерлок та BORDER); Червону нитку з хрестиком; Обручку золотого кольору; Обручку золотого кольору; Обручку срібного кольору; Свідоцтво про шлюб на ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , прізвище чоловіка та дружини ОСОБА_21 (Серія НОМЕР_32 ); Свідоцтво про народження ОСОБА_52 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (Серія НОМЕР_74); Мобільний термінал «NOKIA» чорного кольору, ІМЕІ: НОМЕР_33 ; Чорний чохол в якому знаходиться кабель білого кольору, чотири сферичні предмети схожі на пігулки та фотоапарат «CENON PC 1431 NO. 8826017671», з флеш накопичувачем «Team», в ході огляду аудіо та відео з фотоапарату було скопійовано на оптичний носій; Флеш накопичувач «Transcend» чорного кольору; Вязку з трьох ключів та картки з написом Construkt» (на двух з ключів наявний значок «Toyota», а на одному напис «Construkt»); Вязку з трьох ключів, одного магнітного ключу, та брелок з написом «Toyota» (один ключ з написом Шерлок, другий з написом «Mottura», третій з написом «project»; Вязку з двох ключів (Шерлок та «Class»); Вязку з двох ключів Шерлок та пластиковою карткою відновлення ключа; Вязку з чотирьох ключів Шерлок, двох ключів «Class», та пластиковою карткою відновлення ключа; Флеш картку «ADAL»; Флеш картку «Taiwan»; Мобільний термінал «Nokia», ІМЕІ НОМЕР_34 , білого кольору; Мобільний термінал «Samsung», ІМЕІ НОМЕР_35 чорного кольору, з СІМ-карткою, на якій наявні номери НОМЕР_36 , НОМЕР_37 ; Мобільний термінал «Prestigio», ІМЕН : НОМЕР_38 , ІМЕІ2: НОМЕР_39 , в якій наявна СІМ-картка «Київстар», на якій наявні цифри 2300, 4063, 1504, 3; Картку від СІМ-картки «lifecell», з номером НОМЕР_40 ; Картку від СІМ-картки «lifecell», з номером НОМЕР_41 ; Картку від СІМ-картки «Билайн», на якій наявний номер НОМЕР_42 с*#; Квитанцію № 42, дата здійснення касової операції 27 листопада 2017 року; Квитанцію № 30-24001R/1, дата здійснення касової операції 27 листопада 2017 року, платник ОСОБА_53 ; Квитанцію № 30-24001R/2, дата здійснення касової операції 27 листопада 2017 року, платник ОСОБА_53 ; Квитанцію № 13877712 від 30 червня 2015 року, платник ОСОБА_53 ; Квитанцію № 13877712, дата здійснення операції 30 червня 2015 року, платник ОСОБА_53 ; Договір купівлі продажу квартири за АДРЕСА_18 (НМХ 097055), на двох аркушах, згідно якого ОСОБА_53 купує вищевказану квартиру за 916 615,43 грн. без ПДВ; Копію заяви ОСОБА_54 (на день складання заяви - паспорт НОМЕР_43 ), про згоду на придбання квартири та укладання відповідних договорів купівлі-продажу, на рахунок квартири за АДРЕСА_18 ; Технічний паспорт на квартиру за АДРЕСА_18 , на двох аркушах; Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на квартиру за АДРЕСА_18 , на двох аркушах; Акт прийняття передачі квартири від 27 листопада 2017 року, на квартиру за АДРЕСА_18 ; Акт зарахування зустрічних взаємних однорідних вимог від 27 листопада 2017 року; Копію свідоцтва про шлюб ОСОБА_55 та ОСОБА_56 , прізвище після реєстрації шлюбу ОСОБА_57 (Серія НОМЕР_44 ); Копію паспорту ОСОБА_54 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , (НОМЕР_75), та копія ідентифікаційного номеру ( НОМЕР_45 ), на чотири аркуши; Характеристику на ОСОБА_17 від генерального директора бару-буфету «Николай» ОСОБА_58 в чотирьох примірниках; Характеристику на ОСОБА_59 , який прцює в ТОВ «ВО Техна», від ОСОБА_60 , в двох примірниках; Листок A4 з даними на ОСОБА_17 , та чотири чистих листи A4; Декларацію № 0000-1ЕН1-Е478 про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу на двох аркушах; Додаткову угоду № 1 до кредитного договору № SAMDNWFC00022008707 від 11 вересня 2018 року, до якого прикріплений чек де платник ОСОБА_9 , банк платника АТ КБ ПриватБанк, загальна сума 2000 грн.; Копію картки платника податків на ОСОБА_61 ( НОМЕР_46 ); Картка платника податків на ОСОБА_61 ( НОМЕР_46 ); Зошит на якому наявний напис ОСОБА_62 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , АДРЕСА_24, НОМЕР_47 , НОМЕР_48 , в якому наявні рукописні записи, та вклеєні документи; Квитанція № QS50753901, дата здійснення операції 15/12/2017, платник ОСОБА_53 , банк платника: 020-Київське відділення № 15 АТ «Таскомбанк», призначення платежу за послуги розробки технічних умов зг. рах. № 660, від 14.12.2017 р., ПДВ-350,00 грн., від ОСОБА_55 , сума 2 100 грн.; квитанція № QS50753903, дата здійснення операції 15/12/2017, платник ОСОБА_53 , банк платника: 020-Київське відділення № 15 АТ «'І аскомбанк», призначення платежу комісія за внесення готівки згідно реєстра за 15.12.2017, сума 14,70 грн. Витяг з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання, номер витягу: 3244-1923759-2018; Витяг з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання, номер витягу: 8032-1472011-2018; Довідку про реєстрацію місця проживання особи на ОСОБА_61 ІНФОРМАЦІЯ_8 ; Заяву про реєстрацію місця проживання малолітньої дитини та чек прикріплений до неї; Квитанцію про здійснення валютно обмінної операції № NAB169712, від 08.05.2011, кількість 100 USD, курс 7,795; Договір добровільного страхування від нещасного випадку № 22- 13877845 від 30.06.2015 року, страховик ПАТ СК «ВУСО», страхувальник ОСОБА_53 , страхова сума 15000,00 грн., до якої прикріплена квитанція № 13877845 від 30 червня 2015, на суму 50 грн.; Рахунок № 171002004206 на сплату житлово-комунальних послуг за жовтень 2017 p.; Квитанцію № QS48395901 від 23.11.2017, на суму 1425,43 грн., призначення платежу оплата комунальних послуг за жовтень 2017 року, рах. АДРЕСА_19 , ОСОБА_17 , та квитанція № QS48395903 від 23.11.2017, на суму 9, 98 грн. Рахунок № 307 від 30 червня 2015 р, платник ОСОБА_53 , сума до сплати 879 485, 15 грн., інформація: на 30.06.2015 сплачено 0 грн.; Дві копії попереднього договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_18 , договір № 2103 від 27 листопада 2017 року на 7 аркушів: Перелік документів для фізичної особи для оформлення договору купівлі- гтродажу квартири; Бланк заяви з рукописними написами; Повідомлення компанії Інтеграл-буд про адреса відділення ПАТ «Укрсоцбанк»; Заяву (опитувальник), щодо можливості укладення попереднього договору купівлі-продажу квартири на двох аркушах; Адресну книга з рукописними записами, та в якій знаходяться п`ять частин паперів з рукописними написами; Блокнот з чорновими записами, в якому в якому наявні дванадцять надрукованих паперів; СІМ-карта «Билайн», на якій наявний номер НОМЕР_49 , НОМЕР_50 , НОМЕР_51 , 185 с*#; Пакет «Билайн», на якому наявний номер НОМЕР_52 ; Чек Приват-Банку, платник ОСОБА_63 , сума 1 505 грн.; Сторінку блокноту на якій наявний напис НОМЕР_76 ОСОБА_73; Частину пакету «life:)», на якому вказаний номер НОМЕР_53 ; Картку водія на ОСОБА_17 ; Медичну довідку на ОСОБА_17 ; Картку платника податків на ОСОБА_17 ( НОМЕР_46 ); Свідоцтво про закінчення навчального закладу з підготовки водіїв ранспортних засобів на ОСОБА_17 ; Квитанцію № 546379; Картку платника податків на ОСОБА_9 ( НОМЕР_54 ); Копію квитанції № 0.0.1129751394.1, на суму 352,40 грн.; Копію квитанції № 0.0.1129707630.1, на суму 340,00 грн.; Довідку про реєстрацію місця проживання особи ОСОБА_64 ; Копію картки платника податків на ОСОБА_9 ( НОМЕР_54 ); Заяву ОСОБА_9 про згоду на тимчасовий виїзд малолітнього сина: Коробку від «iPhone5S», IMEI/ НОМЕР_55 ; Картку від СІМ-картки НОМЕР_56 ; Коробку від телефону «Samsung Galaxy А8+»; Договір купівлі продажу земельної ділянки, місто Тячів, Закарпатська область, Україна, двадцять сьомого серпня, дві тисячі вісімнадцятого року, згідно якого ОСОБА_65 , 1977 р.н., що діє від »єні ОСОБА_66 , продав ОСОБА_9 , 1967 р.н., що діє від імені ОСОБА_67 , земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_14 , кадастровий номер земельної ділянки - 1 24455300:04:002:0372, розмір земельної ділянки становить 0,12 га. Пэодаж земельної ділянки вчиняється за 193200,00 грн.; Рахунок-фактуру № 13 від 01 червня 2017 року, оплата за нежитлове гриміщення за договором купівлі-продажу № 880 від 01.06.2017, в т.ч. Г1ДВ12 918,29 грн., всього з ПДВ 77 509,75 грн.; Поговір купівлі-продажу приміщення згідно якого ОСОБА_17 купує нежитлове приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_17 , за 77 509,75 грн., на трьох аркушах (ЯМО 478789); Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про геєстрацію права власності, згідно якого ОСОБА_17 , являється власницею приміщення що за адресою: АДРЕСА_17 , за 77 509,75 грн., на тьох аркушах (НМО 478789); Акт приймання передачі нежитлового приміщення від 01 червня 2017 року; Квитанція № 12587837 від 01 червня 2017 року, згідно якого ОСОБА_17 переказала 776 грн. на рахунок УДКСУ в Печерському районі ГУ ДКСУ в м. Київ;Копію договору купівлі-продажу приміщення згідно якого ОСОБА_17 купує нежитлове приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_17 , за 77 509,75 грн., на трьох аркушах (НМО 478789); Технічний паспорт на нежитлсве приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_17 ; Попередній договір купівлі-продажу квартири, м. Київ, тридцятого червня дві тисячі п`ятнадцятого року, згідно якого ОСОБА_53 , зобов`язується в майбутньому укласти Договір купівлі- продажу, квартири за АДРЕСА_18 , орієнтовна ціна Основного договору за домовленістю сторін на дату укладання цього Попереднього договору складає 879 485, 15 гри. без ПДВ, що на момент укладання становить 41 712, 60 доларів США (НАО 269529), на чотирьох аркушах; Два договори № К/1 про надання послуг з технічного обслуговування і ремонту системи обмеження доступу, квартири за АДРЕСА_18 ; Договір № 94 про надання послуг з управління, отримання будинків і споруд, прибудинкових територій та сприяння у отримання комунальних послуг квартири за АДРЕСА_18 , на вісім аркушів; Додаток № 1, до Договору про надання послуг з управління, отримання будинків і споруд, прибудинкових територій та сприяння у отримання комунальних послуг № 94 від 23 травня 2016 року (Положення про правила користування житловими приміщеннями, що розташовані в житловому будинку № 94 від 23 травня 2016 року, на п`ять аркушів); Перелік послуг з утримання Будинку і споруд на прибудинковій території Додаток № 2, до Договору № 94 від 23 травня 2016 року; Додаток № 3, до Договору № 94 від 23 травня 2016 року; Додаток № 5, до Договору № 94 від 23 травня 2016 року; Договір про компенсацію витрат від 23 травня 2016 року на двох аркушах; Заяву ОСОБА_68 від 23 травня 2016 року; Акт доступу та розподілу відповідності № 94 від 23 травня 2016 року на двох аркушах; Копію рахунку № 307 від 30 червня 2015 року, згідно якого платник ОСОБА_69 , сума до сплати 879 485, 15 грн; Чорний чохол в якому знаходиться предмет на якому наявний напис АКС МП-УОС, НОМЕР_77, магазин, три предмети схожі на набої та дозвіл № НОМЕР_57 , на право зберігання та носіння мисливської нарізної АКС МП- УОС, НОМЕР_77; Металевий сейф; СІМ-картку «Київстар», на якій неявні цифри НОМЕР_58 ; СІМ-картку «МТС», на якій наявні цифри НОМЕР_59 ; Частину СІМ-картки невідомого лровайдсра, на якій наявні цифри НОМЕР_60 ;СІМ-картку «life:)», на якій наявні цифри НОМЕР_61 ; СІМ-картку «Київстар», на якій наявні цифри НОМЕР_62 ; Обрізану СІМ-картку «life:)», без зазначених на ній будь-яких цифр; Обрізану СІМ-картку, на якій наявний номер НОМЕР_36 , НОМЕР_63 , НОМЕР_64 , НОМЕР_65 , провайдер не відомо; Обрізану СІМ-картку, на якій наявний номер НОМЕР_66 провайдер не відомо; Картку на якій зазначено номер НОМЕР_67 ; Картку «МТС», на якій відсутні ідентифікуючі цифри; Картку на якій наявний номер НОМЕР_68 ; Картку «Київстар», з зазначеним на ній штрихкодом під яким номер НОМЕР_69 ; Картку «Київстар», з зазначеним на ній штрихкодом під яким номер НОМЕР_70 ; Металевий предмет, на якому наявний напис WD800, MDL:WD800BB- 00DKAO, DATE:05 ART 2003; DCM:HSBHCTJAA, з кабелем; Фотоапарат «Kenon PS 1732», 473065010649; Оптичний носій з інформацією яку було скопійовано в ході огляду з Фотоапарат «Kenon PS 1732»; Посвідчення на ОСОБА_9 , НОМЕР_78, Фонду ветеранів МВС України; Заяву Генеральному прокурору України ОСОБА_70 , Голові Служби безпеки України ОСОБА_71 , від громадянина України, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого в АДРЕСА_3 , Товарний чек №11, від 12 квітня 2018 року, ТОВ Авто-бізнес сервіс, м. Київ, вул. Лінійна 15, 5026868; Попередній договір купівлі-продажу від 27 грудня 2017, згідно якого ОСОБА_72 , у майбутньому та у визначеним цим Договором умовах зобов`язується укласти і належним чином оформити основний договір, стосовно продажу однокімнатної квартири, будівельний номер АДРЕСА_20 , укладаючи цей Договір,Покупець в підтвердження власного наміру щодо укладення Основного договору, передає Продавцю авансовий платіж в розмірі 631 730,00, на семи аркушах; заяву № 1027680800 про відкриття та ведення Карткового рахунку від 04.06.2015 року, Акт прийому передачі коштів по першому Договору купівлі-продажу квартири від 27.12.2017 р.; Квитанцію № 0851044301, від 20.08.2018, платник ОСОБА_9 , сума 1 691,48 грн.; Квитанція № 0851044308, від 20.08.2018, платник ОСОБА_9 , сума 11,84 грн.; Квитанцію № 0851046201, від 20.08.2018, платник ОСОБА_9 , сума 41,46 грн.; Квитанція № 0851046203, від 20.08.2018, платник ОСОБА_9 , сума 15,00 грн.; Квитанцію № 0551047401, від 20.08.2018, платник ОСОБА_9 , сума 228,78 грн.; Квитанція № 0Б51047403, від 20.08.2018, платник ОСОБА_9 , сума 15,00 грн.; iPhопе5S», ІМЕІ/МЕЮ НОМЕР_71 ; Дві купюри по 100 ЕІЖО (номера б 18784109527, б 17344399426) - повернути за належністю.

Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1