Рішення № 110499506, 26.04.2023, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/27691/21 2/760/2386/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2023 року м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Ішуніної Л. М.,

за участю секретаря судового засідання Отруби В. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Група Електроюа» про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу обладнання та договором оренди обладнання з обов`язковим викупом,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Група Електроюа» про стягнення заборгованості з орендної плати та суми обов`язкового викупного платежу, 3 % річних.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що вона є власником станції заряджання електромобілів змінного струму зарядних пристроїв (станції) для електромобілів моделі типу УЗЄ код ДКПП 27.11.50-33.00, клас 1, № 0149, модель еUA-2, яка введена в експлуатацію за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 6 000 дол. США, на підставі договору купівлі-продажу обладнання № 31-08-2020-2/1 від 31 серпня 2020 року, укладеного між нею та відповідачем.

Крім того, 31 серпня 2020 року між нею та відповідачем був укладений договір оренди вищевказаного обладнання з обов`язковим викупом № 31-08-2020-2/2 зі сплатою орендної плати в розмірі 2% в місяць від вартості обладнання. Термін оренди складає один рік з моменту прийняття об`єкту оренди, а саме до 31 серпня 2021 року.

По закінченню строку дії договору оренди, а саме 31 серпня 2021 року, ніякі грошові кошти від орендатора - ТОВ «Група Електроюа» не надходили та процедура по викупу орендованої станції не проводилась.

Позивач зазначає, що у період дії зазначених договорів вона неодноразово телефонувала представникам відповідача щодо виплати щомісячних відсоткових нарахувань, на що отримувала відмовки про погашення заборгованості у найближчий час. На теперішній час представники ТОВ «Група Електроюа» на зв`язок взагалі не виходять, їх офісні приміщення закриті.

Ураховуючи викладене, позивач просить стягнути з відповідача, суму обов`язкового викупного платежу та заборгованість з орендної плати, яка утворилась станом на 31 серпня 2021 року в розмірі 199 839 грн, а також відповідно до статті 625 ЦК України, 3% річних - 656 грн.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 жовтня 2022 року для розгляду зазначеної позовної заяви визначено головуючого суддю Ішуніну Л. М.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 23 жовтня 2021 року за вказаним вище позовом відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін та встановлено відповідачеві 15-денний термін для подання відзиву.

Оскільки розгляд справи проводиться за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, сторони в судове засідання не викликались.

Відповідно до розписки, яка містяться в матеріалах справи, сторони отримали копії ухвали про відкриття провадження, а відповідач - також копію позовної заяви з додатками, що підтверджується конвертом, який повернувся на адресу суду з відміткою «Адресат відсутній за вказаною адресою», що свідчить про належне повідомлення відповідача про наявність щодо нього справи в суді.

У встановлений судом строк відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, витребувані судом докази не надав, а тому відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши надані докази, суд виходить з наступного.

За загальним правилом статей 15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Судом установлено, що позивач є власником станції заряджання електромобілів змінного струму, модель еUA-2, заводський номер 0149, «Пристрої зарядні для електромобілів типу УЗЄ, код ДКПП 27.11.50-33.00» клас 1, тип системи заземлення TN?S, електроживлення станції здійснюється від трьохфазної п`ятипровідної мережі змінного струму з номінальною напругою 380, частотою (50+-1) Гц), яка введена в експлуатацію і знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Берковецька 6Д, що підтверджується договором купівлі-продажу обладнання від 31 серпня 2020 року № 31-08-2020-2/1, укладеними між позивачем та відповідачем.

31 серпня 2020 року між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди обладнання з обов`язковим викупом № 31-08-2020-2/2.

Відповідно до пункту 1.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування з зобов`язанням обов`язкового викупу наступне майно (обладнання): зарядні пристрої (станції) для електромобілів з характеристиками, визначеними у Специфікації, що є додатком до даного договору у кількості одна одиниця.

Пунктом 1.1.1. встановлено, що загальна вартість об`єктів оренди становить 164 820 гривень, що на дату укладання договору становить 6 000 доларів США.

Згідно з пунктом 3.1. договору термін оренди складає 1 рік з моменту прийняття об`єкту оренди, а саме до 31 серпня 2021 року.

Відповідно до пункту 4.1. договору розмір орендної плати за весь об`єкт, що орендується, у цілому складає 2% в місяць від суми, яка вказана п. 1.1.1. даного договору. Орендна плата сплачується в гривні, згідно з курсом Національного банку України на день виплати коштів.

Пунктом 4.2. встановлено, що орендна плата сплачується щомісячно, шляхом перерахування відповідної суми на розрахунковий рахунок орендодавця з 15 по останній день місяця, тобто до 30 або 31 числа кожного місяця, наступного за звітним.

Тобто, розмір орендної плати за вказаним договором складає 120 доларів США на місяць (2 % від вартості обладнання, яке становить 6 000 доларів США), який повинен сплачуватися в гривні, згідно з курсом Національного банку України на день виплати коштів.

Згідно з пунктом 6.1. договору встановлено, що об`єкт оренди вважається переданим в оренду і повернутим з оренди з моменту підписання відповідної специфікації об`єкта оренди.

Пунктом 8.1. вказаного договору визначено, що орендар зобов`язується викупити об`єкт оренди в кінці строку дії цього договору, або достроково в будь-який час на вимогу орендодавця, за умови письмового повідомлення орендодавцем орендаря на поштову адресу, або подання особисто, під розпис про вручення повідомлення уповноважені особі (працівнику) орендаря за реквізитами, визначеними у цьому договору не пізніше ніж за 1 (один) місяць додати обов`язкового викупу.

Відповідно до статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 761 ЦК України встановлено, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Таким чином, враховуючи, що вищевказана зарядна станція на праві власності належать ОСОБА_1 то її вимоги щодо повернення орендної плати ґрунтуються на нормах закону.

Згідно з частинами першою, п`ятою статті 762 ЦК України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Як вже встановлено судом, відповідно до пункту 4.2. договору оренди орендна плата сплачується щомісячно, шляхом перерахування відповідної суми на розрахунковий рахунок орендодавця з 15 по останній день місяця, тобто до 30 або 31 числа кожного місяця, наступного за звітним.

Так, відповідно до статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Водночас позивач неодноразово телефонувала відповідачеві з вимогою сплатити заборгованість по орендній платі за користування зарядною станцією та викуп об`єкту оренди, однак відповідач постійно обіцяв в найближчий час виплатити заборгованість, а згодом припинив відповідати на телефонні дзвінки, а його офісні приміщення закриті.

Звертаючись до суду із позовом, ОСОБА_1 вказувала на те, що ТОВ «Група Електроюа» допустило заборгованість із орендної плати та не викупило об`єкт оренди, у зв`язку з чим просила стягнути заборгованість, яка утворилася станом на 31 серпня 2021 року та заборгованість зі сплати вартості обладнання у зв`язку з обов`язковим викупом в сумі 199 839 грн.

Враховуючи вищевикладене, а також, що позивачем неодноразово висувалися вимоги про виплату заборгованості, на які останній жодним чином не відреагував, відповідач не надав відзиву до суду, чим приведені позивачем обставини не спростував, доказів належного виконання взятих зобов`язань перед позивачем за умовами договору не надав, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення заборгованості.

Так, розмір заборгованості з орендної плати за договором від 31 серпня 2020 року № 31-08-2020-2/1 за станом на 31 серпня 2021 року складає 38 679 грн (120 доларів США помножене на курс НБУ на день виплати коштів, тобто на 29 число кожного місяця за який утворився борг). Розмір заборгованості зі сплати обов`язкового викупного платежу становить 161 160 грн (6 000х26,86(курс НБУ на день виплати коштів)=161 160), а всього - 199 839 грн.

Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідача 3% річних то суд виходить з наступного.

Звертаючись до суду з позовом, позивач вказував на те, що відповідно до статті 625 ЦК України з відповідача, у зв`язку з неналежним виконанням умов договорів, підлягають стягненню інфляційні втрати та три проценти річних.

Вимогами частини другої статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, оскільки відповідач прострочив виконання зобов`язання по оплаті орендної плати, суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення з ТОВ «Група Електроюа» 3% річних за період з 01 вересня 2021 року по 10 жовтня 2021 року є правомірною та складає 656 грн.

Згідно з вимогами статей 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частини шостої статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Зважаючи на викладене вище, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, як на підставу для задоволення позову, знайшли своє підтвердження, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Крім того, частиною п`ятою статті 265 ЦПК України передбачено, що у резолютивній частині рішення зазначається про розподіл судових витрат.

Згідно з частиною першою статті 133 та частиною першою статті 141 ЦПК України, судові витрати понесені позивачем, що включають судовий збір у розмірі 2 005 грн, підлягають стягненню на її користь з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 526, 759, 761-762, 610, 625, 626, 628 ЦК України та статями 1-23, 76-81, 89, 95, 131, 141, 258-259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Група Електроюа» на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором оренди з обов`язковим викупом від 31 серпня 2020 року, з урахуванням 3 % річних та вартість обладнання у зв`язку з обов`язковим викупом, в загальній сумі 200 495 грн (двісті тисяч чотириста дев`яносто п`ять гривень).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Група Електроюа» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2 005 грн.

Відомості щодо учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ;

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Група Електроюа», код ЄДРПОУ 42869331, місцезнаходження: 03087, м. Київ, вул. Пітерська, 5-А.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом до Київського апеляційного суду подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л. М. Ішуніна