Рішення № 110499087, 17.04.2023, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/213/23

Справа №754/8222/20

РІШЕННЯ

Іменем України

17 квітня 2023 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Таран Н.Г.

секретаря судового засідання:Довгань Г.А.

за участі:

представника позивача: адвоката Гордієнко Ю.П.,

представника відповідача: адвоката Литвинова Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Сьома київська державна нотаріальна контора, про встановлення факту спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 07.07.2020 звернулась до Деснянського районного суду м. Києва із позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Сьома Київська державна нотаріальна контора, про встановлення факту спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини, а саме зі спадкодавцем ОСОБА_3 яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім`єю не менше п`яти років до часу відкриття спадщини з 01.02.2012 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 . Заявлена вимога обгрунтована тим, що позивач з лютого 2012 року проживала однією сім`єю разом із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 . Після смерті ОСОБА_3 залишилася спадщина, в тому числі і квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до ч. 1 ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Відповідно до ч. 1 ст. 1264 ЦК України, у четверту чергу право на спадщину за законом мають право особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини. Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього кодексу, він не заявив про відмову від неї. Відповідно до ч. 2 ст. 1220 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою. Позивач прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки на час відкриття спадщини вона постійно проживала разом із нею однією сім`єю за адресою: АДРЕСА_1 . Крім того, позивач прийняла спадщину після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , подавши до Сьомої Київської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. 21.02.2020 на підставі заяви ОСОБА_1 про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 - Сомою Київською державною нотаріальною конторою заведена спадкова справа №115/220. Однак, як виявилося, Заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 подав ОСОБА_2 , який, зі слів державного нотаріуса Сьомої Київської державної нотаріальної контори, є спадкоємцем ОСОБА_3 п`ятої черги за законом. Відповідно до ч. 2 ст. 1258 ЦК України, кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених ст. 1259 цього кодексу. У зв`язку із тим, що на даний час ОСОБА_1 не має можливості належними документами підтвердити, що вона дійсно проживала разом з ОСОБА_3 однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини, і в тому числі - на момент смерті ОСОБА_3 , і у даній справі вбачається спір про право на спадщину, вона вимушена звернутися до суду із позовом. Факт проживання позивача разом із ОСОБА_3 однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини може бути підтверджено існуючими документами та показаннями свідків.

В судовому засіданні представник позивача підтримала заявлену нею вимогу повністю, прохала суд її задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнав, та просив відмовити у задоволенні позову, також на адресу суду надав відзив, та пояснив, що вважає позов необгрунтованим не підкріплений жодним належним та допустимим доказом. Позивачка в позові вказує на наявність факту проживання її з спадкодавцем однією сім`єю з лютого 2012. Однак дані твердження, не відповідають дійсності та не підтвердженні належними доказами, а саме: Позивачка проживала в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 разом з ОСОБА_3 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивачка винаймала кімнату на підставі укладеного усного договору оренди зі спадкодавцем та сплачувала кожного місяця готівкові кошти за оренду кімнати. Спадкодавець при житті мала інвалідність з дитинства у зв`язку з наявністю психічного захворювання та перебувала на обліку у лікарів та соціальній служби. Позивачка у своїй позовній заяві не зазначила та не подала жодного документального доказу, що підтверджує факт спільного проживання однією сім`єю зі спадкодавцем протягом останніх п`яти років. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родичів від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа. У п`яту чергу право на спадкування за законом одержують утриманці спадкодавця, які не були членами його сім`ї. Утриманцем вважається неповнолітня або непрацездатна особа, яка не була членом сім`ї спадкодавця, але не менш як п`ять років одержувала від нього матеріальну допомогу, що була для неї єдиним або основним джерелом засобів до існування. Відповідно до ч. 1-2 ст. 3 Сімейного кодексу України - сім`я є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Відповідно до постанови Другої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду України від 12.08.2019 у справі № 521/16365/15 - відповідно до ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини. У п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про практикуу справах про спадкування», При вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК ( 2947-14 ) про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім`ї, тощо. Для набуття права на спадкування за законом на підставі ст. 1264 ЦК України необхідне встановлення двох юридичних фактів: - проживання однією сім`єю із спадкодавцем; - на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п`ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім`єю. Обов`язковою умовою для визнання осіб членами сім`ї, крім власне факту спільного проживання, є наявність спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини. Позивачка у своїй позовній заяві не надала жодного доказу проживання однією сім`єю протягом останніх п`яти років, зокрема відсутні: докази ведення спільного бюджету, розпорядження спільним майном, наявність спільного майна, надання взаємної допомоги, наявності спільного бюджету, спільних фотокарток, спільного харчування, придбання майна для спільного користування. Отже, єдиним найближчим родичем спадкодавця є відповідач, оскільки на сьогодні наявні докази рідства, що додаються та свідки, що готові підтвердить відсутність факту спільного проживання однією родиною між Позивачкою та спадкодавцем. Додатково звертає увагу суду, що позивачка недобросовісно вселилася в квартиру після смерті спадкодавця та неодноразово намагалась ввести суд в оману та спадкування квартири, зокрема у справі № 538/1046/20. Ухвалою Лохвицького районного суду Полтавської області від 22.06.2020 позивачці було відмовлено у відкриття провадження.

03.12.2020 на адресу суду надійшла відповідь на відзив в якому позивачка вказує, що відповідач не підтвердив документально свого родства з померлою ОСОБА_3 .

В судове засідання представник третьої особи не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив.

В судовому засіданні, яке відбулося 12.08.2020 в якості свідка була заслухована позивачка, яка вказала, що познайомилася з ОСОБА_3 в 2011, вона запропонувала переїхати в її квартиру, спільно проживали з лютого 2012 року, мали спільний бюджет, позивачка вважала її матір`ю. В 2013 - 2014 ОСОБА_3 зробила позивачці цінний подарунок - золоту каблучку. Позивачка також дарувала подарунки ОСОБА_3 , всі свята святкували разом. ОСОБА_2 вперше в 2018 хто він і що робив в квартирі не знає, у нього були ключі від квартири. Одного разу позивачка прийшла з роботи, а він відразу пішов. Після смерті ОСОБА_3 позивачка продовжує проживати в квартирі. ОСОБА_2 після смерті в квартирі не з`являвся. Після смерті ОСОБА_3 квитанції про оплату житлово-комунальних послуг зникли з квартири. Кімнати не на ключі, оскільки домовилися з ОСОБА_3 , що позивачка буде жити як донька. Похованням займався відповідач.

Також в даному судовому засіданні в якості свідка був заслухований відповідач ОСОБА_2 , який вказав, що ОСОБА_3 його племінниця, ОСОБА_1 вселилася тимчасово поки не знайде житло, точно період не знає, може років п`ять жила, комунальні не платила, все платив відповідач, вона сплачувала оренду. ОСОБА_3 харчувалась за рахунок відповідача. Соцслужби не приходили, вона їм казала, що їй хватає ОСОБА_2 . ОСОБА_3 святкувала всі свята із своєю подругою ОСОБА_4 . Люди вселялись самі, ОСОБА_3 жаліла їх і не виганяла, вона жила на кухні, сварився за це, ОСОБА_2 з нею ходив за пенсією, після цього купував продукти і утримував. Грошима ОСОБА_3 сама не розпоряджалась. В неї крали речі, а в поліцію не зверталась.

Також в даному судовому засіданні в якості свідка був заслухований ОСОБА_5 , яка вказала, що з ОСОБА_3 знайома з народження, з ОСОБА_1 познайомилася років 10 тому, вона прийшла туди жити, як донька, з ОСОБА_3 і ОСОБА_1 часто пересікалися, як сусіди, ми живем на одній площадці. Із ОСОБА_3 спілкувалась щодня, вона мені на ОСОБА_1 не скаржилась, на сусідку ОСОБА_6 скаржилась. До ОСОБА_1 там проживали ще дві сім`ї. в квартирі була один раз передати ключі. ОСОБА_3 разом не святкували. З відповідачем зустрічались в коридорі двічі, вони з ОСОБА_3 були в коридорі. Зі слів ОСОБА_3 знає, що вона запросила ОСОБА_1 у неї проживати, не знає чи платила оренду, хто що купував також не знає. ОСОБА_3 про відповідача нічого не розповідала.

Також в даному судовому засіданні в якості свідка був заслухована ОСОБА_7 , яка повідомила, що вона кума ОСОБА_1 , знайомі 22 роки. В 2011 ОСОБА_1 стала жити у ОСОБА_3 та їй запропонувала і вона там жила, бачилися декілька разів на рік. Вони добре ладили. ОСОБА_3 сиділа з ними за столом. ОСОБА_3 хвалила ОСОБА_1 , що вона гарно готує, вона її вважала донькою, як сім`я. Відповідача не бачила, ОСОБА_3 нічого не розповідала про родичів. Не знає хто утримував квартиру, жили мирно.

Також в даному судовому засіданні в якості свідка був заслухована ОСОБА_8 , яка є соціальним працівником, працює 31 рік. ОСОБА_3 знає і займалася нею, вона була на обліку у соціальній службі, двічі на місяць свідок до неї ходила і на вулиці її зустрічала, але нікого в квартирі не бачила, знаю що жили у неї квартиранти. Піклувався дядько, він платив житлово-комунальні послуги, розраховувався з боргами. Дядько всім займався. ОСОБА_3 була на натуральному забезпеченні, вона сама нічого не робила. Всього в квартирі була раз п`ять, якщо не зустрічала їх на вулиці.

В судовому засіданні, яке відбулося 03.11.2020 в якості свідка заслуховано ОСОБА_16, яка повідомила, що ОСОБА_3 з усіма спілкувалась, ми сусіди, бачились часто. Поки вона була молодша працювала, а потім брала квартирантів. Одного разу ОСОБА_3 сказала, що у неї буде жити ОСОБА_1 , як донька, кошти з неї не брала, казали, що вони як рідня. Разом вони жили років десять. Було таке, що вони разом святкували свята. ОСОБА_3 та ОСОБА_1 робили все разом. Ніколи не було щоб ОСОБА_3 скаржилась на ОСОБА_1 , а на якогось чоловіка (дальнього родича) вона скаржилась, що він приходить в день пенсії і всі гроші забирав. Не знає хто платив за комунальні послуги. Знає, що вони ОСОБА_1 та ОСОБА_3 разом і поодинці купували продукти.

Також в даному судовому засіданні в якості свідка був заслухований ОСОБА_10 , який вказав, що ОСОБА_1 знає з 2011 - 2012 року, вони спілкуються, дружили. ОСОБА_3 також знає, в момент її смерті, він також був дома (на той час ми співмешкали з ОСОБА_1 ). Іноді він також ночував у квартирі ОСОБА_3 ОСОБА_1 та ОСОБА_3 жили, як одна сім`я. Свідок живе у Греції, а коли приїжджав до Києва то бачив, що вони разом їдять. ОСОБА_3 скаржилась, що дядько у неї забирав пенсію, я бачив, що дядько в день пенсії вже сидів чекав, коли. Ми спільно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зустрічали новий рік (2020). Нічого не відомо за чий рахунок було поховання і хто платив за комунальні послуги.

В судовому засіданні, яке відбулося 28.12.2021 в якості свідка був заслухований ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований та проживає АДРЕСА_2 , який повідомив, що ОСОБА_1 знає з 2012, їздив до неї в гості, це кума його подруги. Приїхали на свята або так поїсти. Три, чотири рази на рік приїздили до ОСОБА_1 .. ОСОБА_3 це бабубшка ОСОБА_1 разом всі сиділи разом за столом. Свідок сприймав ОСОБА_3 бабусею ОСОБА_1 , також вона не гворила чого вона там проживає.

В судовому засіданні, яке відбулося 02.03.2023 в якості свідка була заслухована ОСОБА_13 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 , яка повідомила, що з ОСОБА_1 познайомилась десь у 2014 у неї проходила практику, потім разом працювали і подружились, товаришуємо до цього часу. ОСОБА_3 знала, яктітку ОСОБА_1 у якої вона жила, за нею доглядала, казала, що у ОСОБА_3 нікого немає і вона за нею доглядала, навіть брала відпустку коли та хворіла, а якийсь дальній родич забирав пенсію ОСОБА_3 , через те ОСОБА_3 була у ОСОБА_1 на утриманні. У неї дома не була, але її туди підвозила. В 2014 році познайомились, а до того вона там вже жила. З телефонної розмови знає, що ОСОБА_3 померла, а що і чого не знаю. Знає, що ОСОБА_1 купувала обої для ремонту і купувала матрац бо ОСОБА_3 його забруднила. Заробітна платня у ОСОБА_1 була десь 10 - 12 тис. грн. у 2015 - 2016.

Також в даному судовому засіданні в якості свідка був заслухованийОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживаючого АДРЕСА_4 , який повідомив, що ОСОБА_1 знає бо це їхня сусідка десь років 10 - 12 тому, вона жила розказувала, що дядько ОСОБА_3 забирав гроші і після появи ОСОБА_1 навіть продукти не купував. У квартирі у них був пару раз, за проханням ОСОБА_1 , міняв замок у вхідних дверях. ОСОБА_1 купила мікрохвилову пічь, стіралку, диван, робила ремонт. Вони разом харчувались, жили як родичі. ОСОБА_1 готувала на тиждень. ОСОБА_3 померла зі слів ОСОБА_1 вона її поховала. У ОСОБА_3 був в 2009 році у квартрі нічого не було, а потім ОСОБА_1 купила деякі меблі і техніку.

Також в даному судовому засіданні в якості свідка був заслухований ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживаючого АДРЕСА_5 , який повідомив, що з ОСОБА_1 знайомі з 2017 познайомилися у м`ясному магазині де вона працювала. Вона проживала з жінкою якоюсь за ринком «Фестівальний». ОСОБА_1 казала, що живе вже в цій квартирі (до 2017), років п`ять. Жили вони як родичі. Свідок їздив разом з ОСОБА_1 за продуктами харчування, також підвозив їй обої і клей для ремонту. Про ОСОБА_3 знає, що вона як родич і ОСОБА_1 казала, що доглядає за ОСОБА_3 . Знає, що вони жили без сварок, і в них все спільне. Знає від ОСОБА_1 , що дядько ОСОБА_3 забирав гроші і нічого їй не купував. Похованням займалася ОСОБА_1 .

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази у справі та показання свідків, судом встановлені наступні фактичні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

Судом по справі встановлено, що позивач з лютого 2012 року проживала разом із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Після смерті ОСОБА_3 залишилася спадщина, в тому числі і квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , подала заяву про прийняття спадщини Сьомої київської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. 21.02.2020 на підставі заяви ОСОБА_1 про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 - Сьомою київською державною нотаріальною конторою заведена спадкова справа №115/220.

Заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 подав ОСОБА_2 , який є спадкоємцем ОСОБА_3 .

Виконуючи приписи ч. 4 ст. 264 ЦПК України та даючи мотивовану оцінку аргументам, наведеним заявником щодо наявності підстав для задоволення заявленої нею вимоги, а також доказам, якими вони підтверджуються, зазначаючи норми права, які були застосовані судом та мотиви їх застосування, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч.1 ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.1217 ЦК України).

Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини (ст.1222 ЦК України).

За змістом ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених ст.1259 цього Кодексу.

Черговість спадкоємців за законом встановлено статтями 1261-1265 ЦК України.

Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родичів від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.

У п`яту чергу право на спадкування за законом одержують утриманці спадкодавця, які не були членами його сім`ї. Утриманцем вважається неповнолітня або непрацездатна особа, яка не була членом сім`ї спадкодавця, але не менш як п`ять років одержувала від нього матеріальну допомогу, що була для неї єдиним або основним джерелом засобів до існування.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 3 Сімейного кодексу України - сім`я є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Відповідно до постанови Другої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 12.08.2019 у справі № 521/16365/15 - відповідно до ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини. У п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про практику у справах про спадкування», При вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК ( 2947-14 ) про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім`ї, тощо.

Для набуття права на спадкування за законом на підставі ст. 1264 ЦК України необхідне встановлення двох юридичних фактів: - проживання однією сім`єю із спадкодавцем; - на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п`ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім`єю. Обов`язковою умовою для визнання осіб членами сім`ї, крім власне факту спільного проживання, є наявність спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 21 березня 2019 року в цивільній справі №461/4689/15-ц та від 12 серпня 2019 року у справі №521/16365/15, який відповідно до положень ч.4 ст.263 ЦПК України враховується судом при виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, такими засобами: письмовими доказами, показаннями свідків.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як вбачається з матеріалів справи, вказані обставини стороною позивача не доведені у встановленому законом порядку. Зокрема із показів свідків та наявних у справі письмових доказів встановлено, що позивач дійсно проживала в квартирі спільно з померлою ОСОБА_3 .

Однак жодних належних та допустимих доказів щодо наявності спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини стороною позивача суду не надано. При цьому суд враховує, що з даних обставин свідки позивача та свідки відповідача надавали суперечливі пояснення.

Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Сьома Київська державна нотаріальна контора, про встановлення факту спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні та не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 12, 13, 76, 81, 89, 133, 258, 259, 263, 265, 268, 273, 293, 294, 315, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Сьома київська державна нотаріальна контора, про встановлення факту спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини- залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Сторони по справі:

позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_6 )

відповідач: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_7 ),

третя особа без самостійних вимог: третя особа: Сьома київська державна нотаріальна контора (код ЄДРПОУ 02901865, місцезнаходження: 02068, м. Київ, вул. Ахматової, 7/15)

Повний текст рішення складено 27.04.2023 року.

Суддя: Н.Г.Таран