Рішення № 11049770, 06.09.2010, Господарський суд Чернігівської області

06.09.10

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000,м.Чернігів телефон канцелярії

проспект Миру, 20 7-99-18

Іменем України

РІШЕННЯ

02 вересня 2010 року Справа № 12\12

Позивач:          Відкрите акціонерне товариство "Будіндустрія", вул. Індустріальна 11, м. Чернігів,14000                     

Відповідач:          Приватне багатопрофільне підприємство "АБЦентр", вул. Станіславського, 40, м. Чернігів,14005 / 14000 м. Чернігів, вул. Стахановців, 1

Предмет спору: про стягнення заборгованості 58776,9 грн.

                                                             Суддя Лавриненко Л.М.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

позивач: Негода Н.І. довіреність № б/н від 01.12.2009 р. представник

відповідач: не з"явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 57 327,72 грн. боргу , згідно видаткових накладних №БИ-0003103 від 29.08.2008 року, № 5171 від 17.07.09р., № 5208 від 20.07.09р., № 5211 від 22.07.09р., № 5835 від 14.08.09р., № 5860 від 18.08.09р., № 6234 від 02.09.09р., 1 091,60 грн. інфляційних втрат, 357,58 грн. - 3% річних, нарахованих за неоплату товару згідно видаткової накладної №БИ-0003103 від 29.08.2008 року .

Представник позивача в судовому засіданні надав письмове клопотання про відмову від фіксації судового засідання технічними засобами, яке задоволено судом.

Ухвали суду направлені відповідачу за адресами вул. Станіславського, 40, м. Чернігів,14005 / 14000 м. Чернігів, вул. Стахановців, 1 повернулись з відмітками, що підприємство за адресою вул. Станіславського, 40, м. Чернігів,14005 не значиться, а з адреси 14000 м. Чернігів, вул. Стахановців, 1 підприємство вибуло.

Відповідно до довідки реєстраційної палати виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 15.06.10р. № 2011, Приватне багатопрофільне підприємство "АБЦентр" зареєстровано за адресою вул. Станіславського, 40, м. Чернігів.

Згідно ч.1 ст.64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Таким чином, в силу ч. 1 ст.64 Господарського процесуального кодексу України , відповідач вважається належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.           Не з’явлення повноважного представника відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті. Рішення приймається за наявними у справі матеріалами на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача виклав позовні вимоги та заявив усне клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових документів, яке задоволено судом.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, з’ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець згідно договору купівлі–продажу передає або зобов’язується передати у власність покупцеві товар, а покупець прийняти його та оплатити.

29.08.2008 року Відповідач отримав від Позивача продукцію (бордюри БР 100-20-8 та БР 100-30-18) на суму 7968 грн.

Факт отримання відповідачем товару підтверджується видатковою накладною №БИ-0003103 від 29.08.2008 року , яка підписана уповноваженою особи відповідача на накладній про отримання товару та довіреністю серії НБІ № 747869 від 29.08.2008 року .

В період з липня 2009 року по вересень 2009 року відповідач також отримав від позивача продукцію, а саме КЦП 1-20-2, КЦП 1-15-2, БУ 300-30-32, КС 20-9, КС 15-9, бетон П2 В12,5 F50 на суму 49359,72 грн.

Факт отримання відповідачем товару на суму 49359,72 грн., підтверджується видатковими накладними № 5171 від 17.07.09р., № 5208 від 20.07.09р., № 5211 від 22.07.09р., № 5835 від 14.08.09р., № 5860 від 18.08.09р., № 6234 від 02.09.09р., які підписані уповноваженою особою та довіреностями серії НБІ №747889 від 17.08.2009 року та серії НБІ № 747869 від 17.07.2009 року.

Факт передачі товару на суму 57327,72 грн. належним чином доведений, документально підтверджений.

Згідно ч.7 ст.179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

У відповідності до ч.1 ст.181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладання даного виду договорів.

          Єдиний письмовий договір між сторонами не укладався.

Як вбачається із матеріалів справи , сторонами у видаткових накладних на відпуск продукції вказано вид продукції, її вартість та кількість.

Таким чином, угоди купівлі –продажу, відповідно до ч. 2 ст. 638 Цивільного кодексу України, були укладені між сторонами шляхом передачі позивачем відповідачу продукції та прийняття її відповідачем.

Строк оплати за отриману відповідачем продукцію сторонами не було визначено.

Відповідачем товар отримано та будь-яких заперечень не надано, отже у відповідача виник обов’язок оплатити отриманий товар, враховуючи положення ст. 692 Цивільного кодексу України.

Згідно п.2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У зв”язку з невиконанням відповідачем своїх зобов”язань 08.01.2009 року позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату боргу в сумі 7698 грн. на що відповідач листом №2 від 02.02.2009 року підтвердив факт наявності заборгованості в сумі 7698 грн. з гарантуванням оплати за отриману продукцію.

Крім того, позивачем було направлено відповідачу цінним листом вимогу від 28.07.2010 року №625 та №626 про сплату загальної суми заборгованості. Факт направлення вимоги підтверджується фіскальним чеком від 28.07.10р. та описом вкладень до цінного листа.

Як вбачається із матеріалів справи відповідач вимоги позивача в семиденний термін не виконав, заборгованість в сумі 57327, 72 грн. не сплатив.

В березні 2010 року сторони підписали акт узгодження та акт звірки взаємних розрахунків, що підтверджує повне визнання відповідачем суми заборгованості в розмірі 57327, 72 грн.

Позивачем нараховані та заявлені до стягнення 1091,60 грн. інфляційних втрат за період з лютого 2009 року по червень 2010 року та 357,58 грн. -3% річних з лютого 2009 року по липень 2010 року, за не оплату товару згідно видаткової накладної №БИ 0003103 від 29.08.2008 року.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми .

Приймаючи до уваги, що матеріалами справи підтверджується прострочка виконання відповідачем зобов’язання щодо оплати поставленого товару, суд доходить висновку, що позивачем правомірно нараховані три відсотки річних за несвоєчасні розрахунки з лютого 2009 року по липень 2010 року в сумі 357,58 грн.

Вимоги позивача щодо стягнення інфляційних втрат за період з лютого 2009 року по червень 2010 року підлягають задоволенню в сумі 1016 грн. 75 коп., оскільки позивачем при розрахунку інфляційних втрат допущена арифметична помилка.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управлена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання. За ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Так відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази , які мають значення для справи. Обставини справи , які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування і не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оскільки відповідач в порушення ст.ст. 525,526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов’язання не виконав, за отриману продукцію своєчасно не розрахувався і вимоги позивача не оспорив, суд, з урахування вищезазначеного, доходить висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в частині стягнення боргу в сумі 57327, 72 грн. , інфляційні втрати за період з з лютого 2009 року по червень 2010 року в розмірі 1016,75 грн. та три відсотки річних за несвоєчасні розрахунки з лютого 2009 року по липень 2010 року в сумі 357,58 грн.

Враховуючи, що спір виник з вини відповідача, то відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України пропорційно розміру задоволених позовних вимог з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 587 грн. 02 коп. витрат по сплаті держмита та 235 грн.70 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 11, 525, 526, 530,625, 638, 655,692 Цивільного кодексу України, ст. ст. 179,181, 193 Господарського кодексу України., ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного багатопрофільного підприємства "АБЦентр",вул.Станіславського, 40, м. Чернігів,14005 (р/р № 26009474 в ЧФ АБ „Синтез” , МФО 353326, р/р № 26008006117 в ЗАТ „Полікомбанк” , МФО 353100, код 31598328) на користь Відкритого акціонерного товариства "Будіндустрія", вул. Індустріальна 11, м. Чернігів,14000 (р/р № 26004011812000 в АТ „УкрСиббанк” , МФО 351005 код 01349644) 57327 грн. 72 коп. боргу, 1016 грн. 75 коп. інфляційних втрат, 357 грн. 58 коп. –3% річних, 587 грн. 02 коп. держмита та 235 грн.70 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набранням судовим рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Суддя Л.М.Лавриненко