Рішення № 11049685, 02.09.2010, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.09.2010 Справа № 3/124-10

Господарський суд Херсонської області у складі судді Людоговської В.В. при секретарі Шевченко М. С. , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Акціонерного товариства закритого типу "Спецбуд", м. Херсон

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Південенерго", м. Нова Каховка Херсонської області

про стягнення 216181 грн. 00 коп.

за участю представників сторін:

від позивача - Святенко Є.А. керівник

від відповідача –не прибув

          Акціонерне товариство закритого типу "Спецбуд" (позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Південенерго" (відповідач) заборгованості в розмірі 216181 грн. 00 коп., з яких: 52787,00 грн. боргу, 163393,50 грн. штрафу.

          Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

          Представник відповідача у судовому засіданні 19 серпня 2010 року позовні вимоги не визнав, але письмового відзиву на позовну заяву не наддав; надав клопотання, в якому повідомляє суд, що відповідач не має копії позовної заяви та доданих до неї документів, у зв'язку з цим просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату. Дане клопотання суд задовольнив та судове засідання було перенесене на 2 вересня 2010 року. В судове засідання 02.09.2010р. представник відповідача знову надав суду клопотання про перенесення розгляду справи. Суд відхилив вищевказане клопотання, оскільки наявних матеріалів справи достатньо для розгляду справи.

          За таких обставин розгляд справи здійснюється за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст.75 ГПК України.

          Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд -

                                                  в с т а н о в и в:

          23 листопада 2009 року між Акціонерним товариством закритого типу “Спецбуд” (надалі –позивач, підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Південенерго»(надалі –відповідач, замовник) був укладений договір підряду №232 (далі –Договір), відповідно до умов якого підрядник зобов»язується в порядку та на умовах, визначених в Договорі, на свій ризик та з використанням власного обладнання та з власних матеріалів виконати за завданням замовника, а замовник зобов»язується в порядку та на умовах, визначених в Договорі, прийняти та оплатити роботи в дев»ятиповерховому 132-квартирному житловому будинку, що будується за адресою: м.Херсон, пр. Сенявіна, 26.

Договір підписаний сторонами без зауважень, скріплений печаткою.

Вищевказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов”язань, а саме майново-господарських зобов”язань.

Так, ст.173 ГК України, господарським визнається зобов”язання, що виникає між суб”єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Законами України, в силу якого один суб”єкт (зобов”язана сторона, у тому числі боржник) зобов”язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб”єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб”єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов”язаної сторони виконання її обов”язку.

Однією з підстав виникнення господарського зобов”язання, згідно ст.174 ГК України, є господарський договір.

Відповідно до ч.1 ст.175 ГК України, майново-господарські зобов”язання, які є одним із видів господарських зобов”язань, - це цивільно-правові зобов”язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов”язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на корить другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов”язаної сторони виконання її обов”язку. Майнові зобов”язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, що визначено ст.175 ГК України.

В силу п.1 ст.193 ГК України, суб”єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов”язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Враховуючи зазначене, а також направленість дій сторін на виконання підрядних робіт, суд констатує, що правовідносини за підрядом регулюються главою 61 ЦК України. Так, статтею 837 цього Кодексу встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до п.2.1. Договору оплата виконуваної підрядником роботи, здійснюється за договірною ціною, яка становить 400000,00 грн.

6 квітня 2010 року між позивачем та відповідачем було укладено Додаткову угоду №4/02 до Договору (далі – Додаткова угода), відповідно до п.2.1. якої договірна ціна складає 326788,00 грн.                               Матеріалами справи підтверджується виконання позивачем своїх зобов»язань за договором в повному обсязі: між сторонами були підписані акти виконаних робіт №4 за квітень 2010 р. на суму 161341,00 грн. та №5 за травень 2010 р. на суму 165446,00 грн., всього на загальну суму 326787,00 грн.                     Замовник за виконані роботи розрахувався частково в сумі 274000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями (а.с.26-31).                     Додатковою угодою внесено зміни до п.3.1. Договору, яким передбачено кінцевий розрахунок за виконані роботи протягом 5 банківських днів з моменту підписання акту приймання-передачі виконаних робіт.                               Враховуючи викладене, основний борг відповідача складає 52787,00 грн. Позовні вимоги щодо стягнення вищевказаної суми є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ч.1 ст.839 ЦК України підрядник зобов”язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.                     Згідно з нормами ч.1 ст.853 ЦК України замовник зобов”язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.                               Судом встановлено, що акти виконаних робіт підписані замовником без будь-яких зауважень щодо складу, якості, обсягу виконаних робіт.                     Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).                               Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).                     В п.6.4. Договору сторони погодились, що за порушення замовником строків розрахунку за виконані роботи останній сплачує підряднику штраф в розмірі 50% від вартості робіт, визначеної п.2.1. Договору.                     Згідно частини 1 статті 230 ГК України пеня й штраф є господарськими штрафними санкціями, які учасник господарських відносин зобов»язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов»язання.                     Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 163393,50 грн. штрафу.                    Суд дійшов висновку задовольнити вимогу щодо стягнення штрафу, оскільки вищевказана санкція передбачена договором, позивачем доведено вину відповідача у виникненні боргу, а відповідач з клопотанням про зменшення штрафу до суду не звертався.

          Суд відхиляє клопотання відповідача про перенесення розгляду справи, оскільки ухвала про порушення справи ним отримана 09.08.2010 р., що підтверджується повідомленням про вручення (а.с.20). В судовому засідання 19 серпня 2010 року представник відповідача стверджував про неотримання позовної заяви, але матеріалами справи спростовується інформація відповідача. До позовної заяви прикладено повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.4), яким підтверджується отримання позовної заяви представником відповідача 12.07.2010 р.

          Суд вважає, що дії відповідача спрямовані на затягування розгляду справи та сприймає їх як неповагу до суду, а також до законних прав та інтересів іншої сторони.

З огляду на неявку представника відповідача, суд зазначає, що в силу статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони мають право брати участь в господарських засіданнях. Сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

          Відповідно до ст.28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють в межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

          Відповідно до ст.77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 ГПК України, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

          Суд зауважує, що відкладення на підставі ст.77 ГПК України розгляду справи у разі нез'явлення представника сторони за викликом господарського суду є правом, а не обов'язком суду, і використовується ним, якщо причини неявки є поважними та обґрунтованими, та неявка представника сторони перешкоджає вирішенню спору в даному судовому засіданні.

          Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Відповідно до положень ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

          В силу ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

          Згідно з нормами ст.43 ГПК України –господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

          З огляду на викладене, суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного рішення.

З огляду на те, що спір доведено до суду з вини відповідача, з останнього, на користь позивача, стягуються витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          В судовому засіданні за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

          На підставі ч.1 ст.530, ст. 610, ст.ст. 837, 839, 853 Цивільного кодексу України, ст.ст.173, 175, 193, ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, та керуючись ст. ст.49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити в повному обсязі.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Південенерго»(м.Нова Каховка, вулПаризької комуни, 6, р/р 26002877937701 ХОФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 352015, код ЄДРПОУ 24951326) на користь Акціонерного товариства закритого типу “Спецбуд” (73009, м.Херсон, вул..Баку, 10, р/р невідомий, код ЄДРПОУ 01273214) –52787,00 грн. основного боргу, 163393,50 грн. штрафу, 2161,81 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат по сплаті послуг за інформаційно-технічне обслуговування судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя В. В. Людоговська

Повне рішення складено 06.09.2010 р.