Рішення № 110494104, 27.04.2023, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2023 року

справа №380/17740/22

провадження № П/380/17884/22

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої-судді Сподарик Н.І. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області, Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправним та скасування тимчасового заборонного припису,-

В С Т А Н О В И В:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції у Львівській області (79007, м. Львів, пл. Генерала Григоренка, 3; код ЄДРПОУ 40108833) з вимогами:

- визнати протиправним та скасувати терміновий заборонний припис Серія АА №023182 від 17.11.2022.

Позивач, обґрунтовуючи позов вказує, що терміновий заборонний припис стосовно кривдника ОСОБА_1 серії АА №023182 складений 17.11.2022, винесений відповідачем без дотримання вимог законодавства, без встановлення та належної перевірки усіх обставин справи, за відсутності будь-яких доказів стосовно вчинення позивачем домашнього насильства, окрім пояснень самої потерпілої. Так, працівником відповідача при складанні термінового заборонного припису серії АА №023182 від 17.11.2022 не було дотримано вимог, передбачених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», наказами МВС України, не здійснено перевірку відповідної інформації, припис винесено без відповідних правових підстав, а тому такі дії відповідача є протиправними. Просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 13.12.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

Ухвалою суду від 27.12.2022 залучено до участі у справі співвідповідача Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції (79053, м. Львів, вул. Перфецького, 19).

Ухвалою суду від 01.02.2023 витребувано у відповідача додаткові докази.

Ухвалою суду від 27.02.2023 строк розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області, Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправним та скасування тимчасового заборонного припису, продовжено на шістдесят днів з метою отримання витребуваних доказів.

27.03.2023 за вх.№5953ел від представника Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції надійшов відзив на позовну заяву, у якому позовні вимоги заперечив з тих підстав, що оскаржуваний припис складено відповідно до вимог законодавства, а оскільки поліцейський уповноваженого підрозділу поліції визначив рівень небезпеки постраждалої особи як низький, з урахуванням відібраних пояснень учасників конфлікту, відтак було винесено терміновий припис, котрий позивачка оскаржує. Відповідач також звертає увагу на те, що Законом поліцейському надається право виносити терміновий заборонний припис стосовно кривдника на свій розсуд. Просить у позові відмовити.

Ухвалою суду від 06.04.2023 витребувати у відділу поліції №2 Львівського районного управління поліції №2 ГУНП у Львівській області (проспект Червоної Калини, 66, Львів, Львівська область, 79049): матеріали , на підставі яких було складено терміновий заборонний припис Серія АА №023182 від 17.11.2022.

20.04.2023 за вх. №27717 від представника відділу поліції №2 Львівського районного управління поліції №2 ГУНП у Львівській області надійшли витребувані докази.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін в порядку частини сьомої статті 262 КАС України від учасників справи не надходило. З огляду на ці обставини суд на підставі частини п`ятої статті 262 КАС України розглянув справу в порядку письмового провадження (без проведення судового засідання, за наявними матеріалами) в межах строку, визначеного статтею 258 КАС України.

Суд з`ясував зміст позовних вимог, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та встановив такі фактичні обставини справи та відповідні правовідносини:

17.11.2022 приблизно о 19 год. 45 хв. на службовий планшетний пристрій екіпажу патрульної поліції надійшов виклик «Домашнє насильство» за адресою: АДРЕСА_3 . На відпрацювання даного виклику направився інспектор взводу 2 роти 3 батальйону 4 Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції лейтенант Харава Лев Сергійович.

З рапорту інспектора взводу 2 роти 3 батальйону 4 Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта Харава Лев Сергійович судом встановлено: « 17.11.2022 о 19 год. 45 хв громадянин ОСОБА_1 перебуваючи за місцем свого проживання вчинив відносно своєї дружини домашнє насильство , а саме умисні дії, які проявилися в тому, що він маючи можливість, відмовляючи відчиняти двері та впустити її для проживання та паркування. Вказане насильство було вчинене тільки стосовно постраждалої особи громадянки ОСОБА_2 , які перебувають у стосунках подружжя. Відносно дочки ОСОБА_3 терміновий заборонний припис не складався, оскільки було проведено оцінку ризиків та встановлено рівень небезпеки «низький».

Інспектором УПП у Львівській області ДПП Харахою Л.С. 17.11.2022 була складена форма оцінки ризиків вчинення домашнього насильства ОСОБА_1 щодо ОСОБА_2 , за результатами якої встановлено високий рівень небезпеки та прийнято рішення про винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника серії АА №023182 у виді заборони в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою строком на 6 діб з 23 год 00 хв 17.11.2022 та діє до 23 год 00 хв 23.11.2022.

Терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА №023182 від 17.11.2022 є предметом оскарження у цій справі.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства, визначені Законом України від 07 грудня 2017року №2229-VIII «Про запобігання та протидію домашньому насильству»(далі - Закон №2229-VIII).

Положеннями ч.1 ст.1 Закону №2229-VIII надано наступні визначення понять:

- домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь (п.3);

- кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі (п.6);

- особа, яка постраждала від домашнього насильства (далі - постраждала особа), - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі (п.8);

- терміновий заборонний припис стосовно кривдника - спеціальний захід протидії домашньому насильству, що вживається уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України як реагування на факт домашнього насильства та спрямований на негайне припинення домашнього насильства, усунення небезпеки для життя і здоров`я постраждалих осіб та недопущення продовження чи повторного вчинення такого насильства (п.16).

За змістом ч.3ст.3 Закону №2229-VIII дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству поширюється також на інших родичів, інших осіб, які пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, за умови спільного проживання, а також на суб`єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.

Згідно з п.4 ч.1ст.10 Закону №2229-VIII до повноважень уповноважених підрозділів органів Національної поліції України у сфері запобігання та протидії домашньому насильству належать, зокрема винесення термінових заборонних приписів стосовно кривдників.

Статтею 24 Закону №2229-VIII передбачено, що до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належать: 1) терміновий заборонний припис стосовно кривдника; 2) обмежувальний припис стосовно кривдника; 3) взяття на профілактичний облік кривдника та проведення з ним профілактичної роботи; 4)направлення кривдника на проходження програми для кривдників.

Частинами 1, 2, 4-6ст. 25 Закону №2229-VIII визначено, що терміновий заборонний припис виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров`ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.

Терміновий заборонний припис може містити такі заходи: 1) зобов`язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи; 2) заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи; 3)заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.

Терміновий заборонний припис виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівником уповноваженим органом органів Національної поліції України за результатами оцінки ризиків.

Терміновий заборонний припис виноситься строком до 10 діб.

Терміновий заборонний припис вручається кривднику, а його копія - постраждалій особі або її представнику.

Особа, стосовно якої винесено терміновий заборонний припис може оскаржити його до суду в загальному порядку, передбаченому для оскарження рішень, дій або бездіяльності працівників уповноважених підрозділів органів Національної поліції України (ч.9ст.25 Закону №2229-VIII).

Терміновий заборонний припис виноситься в порядку, затвердженому Міністерством внутрішніх справ України (ч.11ст.25 Закону №2229-VIII).

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01серпня 2018 року №654 затверджено Порядок винесення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України термінового заборонного припису стосовно кривдника (далі - Порядок №654).

Відповідно до п.2, п.3 розділу ІІ Порядку № 654, припису виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівника уповноваженого підрозділу поліції за результатами оцінки ризиків.

Під час вирішення питання про винесення припису пріоритет надається безпеці постраждалої особи. Зазначена вимога поширюється також на місце спільного проживання (перебування) постраждалої особи та кривдника незалежно від їхніх майнових прав на відповідне житлове приміщення.

Пунктом 5 Поряду № 654 передбачено, що при винесенні припису працівник уповноваженого підрозділу поліції отримує пояснення від кривдника, постраждалої особи (її представника), свідка(ів) (у разі наявності).

Так, відповідно до п6, 7 розділу ІІ Порядку №654 терміновий заборонний припис стосовно кривдника (додаток 1) складається на бланку, виготовленому друкарським способом згідно з технічним описом бланка термінового заборонного припису стосовно кривдника (додаток 2), на якому проставлено відповідні серію та номер.

Усі реквізити припису заповнюються державною мовою, розбірливим почерком, чорнилом чорного або синього кольору.

У разі якщо особа, щодо якої виноситься припис, не володіє українською мовою, припис складається за участю перекладача.

Пунктами 10, 11 розділу ІІ Порядку №654 передбачено, що під час винесення припису в ньому зазначаються:

у рядку «тип, назва населеного пункту» - тип, назва населеного пункту;

у рядку «посада, найменування уповноваженого підрозділу поліції, звання, прізвище, ім`я, по батькові працівника, який виніс терміновий заборонний припис стосовно кривдника» - посада працівника уповноваженого підрозділу поліції який виніс припис, найменування уповноваженого підрозділу поліції, у якому він служить, звання, прізвище, ім`я та по батькові (повністю, без скорочень);

у рядку «згідно зі статтею 25 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству та з урахуванням існування безпосередньої загрози життю чи здоров`ю постраждалої особи виніс цей терміновий заборонний припис стосовно» - прізвище, ім`я та по батькові особи, яка вчинила домашнє насильство (повністю, без скорочень), стать, дата народження, громадянство, місце проживання, місце реєстрації, номер контактного телефону, місце роботи (навчання), посада;

у рядку «особу встановлено» - назва документа, що посвідчує особу (серія, номер паспорта, дата видачі і назва органу, що його видав, або серія, номер іншого документа, що посвідчує особу, яка вчинила домашнє насильство (службове чи пенсійне посвідчення, студентський квиток тощо), дата видачі і назва органу (установи, підприємства, організації), що його видав(ла));

у рядку «чи притягався(лася) до адміністративної або кримінальної відповідальності» - інформація щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності (впродовж року) або кримінальної відповідальності;

у рядку «у зв`язку із скоєнням ним (нею) домашнього насильства» - форма(и) домашнього насильства та стислий зміст правопорушення;

у рядку «стосовно постраждалої особи» - прізвище, ім`я та по батькові постраждалої особи (повністю, без скорочень) із підкресленням ступеня її спорідненості з кривдником відповідно до частин другої та третьої статті 3 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству";

у рядку «заходи термінового заборонного припису стосовно кривдника» - захід чи заходи, передбачені частиною другою статті 25 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству";

у рядку «Терміновий заборонний припис стосовно кривдника винесений строком» - строк із зазначенням кількості діб, часу та дати винесення припису, часу та дати закінчення дії припису;

у рядку «Особі, стосовно якої винесеного терміновий заборонний припис роз`яснено положення статті 173-2 КУпАП про притягнення до відповідальності за невиконання термінового заборонного припису стосовно кривдника, зобов`язання повідомити про місце свого тимчасового перебування уповноважений підрозділ Національної поліції України за місцем учинення домашнього насильства, а також про право оскарження термінового заборонного припису стосовно кривдника, до суду» - підпис, прізвище та ініціали особи, якій винесено припис;

у рядку «Підпис працівника уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України, який виніс терміновий заборонний припис стосовно кривдника»- підпис, прізвище, ім`я та по батькові працівника уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України, який виніс припис;

у рядку «Підпис постраждалої особи (її представника) про отримання копії термінового заборонного припису стосовно кривдника та надання згоди на обробку персональних даних згідно із Законом України «Про захист персональних даних»- підпис, прізвище, ім`я та по батькові постраждалої особи (її представника);

у рядку «Підпис кривдника про отримання термінового заборонного припису стосовно кривдника отримано» - підпис, прізвище, ім`я та по батькові кривдника;

у рядку «Кривдник від підпису відмовився в присутності» - підписи, прізвища, імена та по батькові працівника уповноваженого підрозділу поліції, який виніс припис, постраждалої особи (її представника), свідка(ів) (у разі наявності).

Припис підписується працівником уповноваженого підрозділу поліції, який його виніс, постраждалою особою (її представником) і кривдником власноруч на оригіналі та кожній з копій.

Відповідно до розділу II Порядку №654 терміновий заборонний припис виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівника уповноваженого підрозділу поліції за результатами оцінки ризиків.

Оцінка ризиків проводиться шляхом спілкування/бесіди з постраждалою від такого насильства особою або її представником, з`ясування обставин конфлікту та виявлення чинників і умов, які створюють або можуть створювати небезпеку для цієї особи.

За результатами заповнення форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства поліцейський уповноваженого підрозділу поліції визначає рівень небезпеки, який враховується під час винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника, вжиття інших заходів для припинення такого насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення, надання допомоги постраждалим особам.

Форма оцінки вчинення домашнього насильства складається із 27 питань, на які поліцейський має відповісти «так», «ні», «без відповіді»/«невідомо». Питання стосуються безпосередньо безпеки постраждалої особи: чи кривдник погрожував її вбити, чи застосовував фізичне насильство, чи перебував кривдник у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння (має алкогольну чи наркотичну залежність) та ін.

Відбираючи від постраждалої особи відповіді на такі запитання, поліцейський визначає таким чином рівень небезпеки: високий, середній або низький. І, що важливо, відмова або небажання постраждалої особи спілкуватися із правоохоронними органами може розцінюватися представниками поліції як високий рівень небезпеки. Тобто, якщо на всі запитання отримано відповіді «Без відповіді/Невідомо», поліцейський уповноваженого підрозділу поліції на свій розсуд може оцінити ситуацію як таку, що має високий рівень небезпеки.

Якщо рівень небезпеки оцінюється як низький або середній, а інші чинники/обставини, що можуть вплинути на рівень небезпеки, відсутні - терміновий заборонний припис стосовно кривдника виноситься на розсуд поліцейського уповноваженого підрозділу поліції. У разі високого рівня небезпеки поліцейський уповноваженого підрозділу поліції обов`язково виносить терміновий заборонний припис стосовно кривдника.

Під час вирішення питання про винесення припису пріоритет надається безпеці постраждалої особи. Зазначена вимога поширюється також на місце спільного проживання (перебування) постраждалої особи та кривдника незалежно від їхніх майнових прав на відповідне житлові приміщення. При винесенні припису працівник уповноваженого підрозділу поліції отримує пояснення від кривдника, постраждалої особи (її представника), свідка(ів) (у разі наявності).

Відповідно до п. 6 розділу ІІ Порядку проведення оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України, Міністерства внутрішніх справ України 13 березня 2019року №369/180 (далі - Порядок №369/180) дві відповіді «так» на запитання №1-6 та на будь-яку кількість запитань з №7-27 форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, а також якщо поліцейський уповноваженого підрозділу поліції вважає, що постраждала особа перебуває у ситуації, яка може спричинити її смерть або інші тяжкі наслідки, оцінюється як високий рівень небезпеки.

Відповідь «так» на одне запитання з №1-6 та на щонайменше сім і більше запитань з №7-27 або жодної відповіді на запитання з №1-6, але не менше чотирнадцяти позитивних відповідей на запитання з №7-27 форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства оцінюється як середній рівень небезпеки.

Відповідь «так» на одне запитання з №1-6 та на не більше ніж шість запитань з №7-27 або не більше тринадцяти позитивних відповідей на запитання з №7-27 форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства оцінюється як низький рівень небезпеки.

Якщо на всі питання отримано відповіді «без відповіді/невідомо» поліцейський уповноваженого підрозділу поліції на свій розсуд може оцінити ситуацію як таку, що має високий рівень небезпеки.

Згідно п.7 Порядку №369/180 залежно від визначеного рівня небезпеки, яка загрожує постраждалій особі, поліцейський уповноваженого підрозділу поліції приймає рішення щодо необхідності винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника та застосування заходів, передбачених частиною другою статті 25 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Якщо рівень небезпеки оцінюється як низький або середній, а інші чинники/обставини, що можуть вплинути на рівень небезпеки, відсутні, терміновий заборонний припис стосовно кривдника виноситься на розсуд поліцейського уповноваженого підрозділу поліції.

У разі високого рівня небезпеки поліцейський уповноваженого підрозділу поліції обов`язково виносить терміновий заборонний припис стосовно кривдника.

Судом з матеріалів справи встановлено, що під час здійснення перевірки по факту вчинення позивачем домашнього насильства працівниками поліції здійснено оцінку ризиків вчинення домашнього насильства, яка долучена до термінового заборонного припису від 17.11.2022 серії АА № 023182 та до матеріалів справи.

При оцінці рівня безпеки постраждалої особи працівник поліції враховував той факт, що при заповненні форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства на запитання №№ 1-4, 6, 8-14, 16, 19, 26 постраждала особа відповіла «так».

Так за результатами складення форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства поліцейським уповноваженого підрозділу поліції визначено високий рівень небезпеки.

При визначенні високого рівня небезпеки, відповідачем враховано положення Порядку № 369/180.

Суд звертає особливу увагу на те, що п. 6 Порядку № 369/180 визначено встановлення високого рівня небезпеки за умови надання поліцейським двох відповідей "Так" на запитання з № 1 - 6 та на будь-яку кількість запитань з № 7 - 27 форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства. З наявної у матеріалах справи форми оцінки ризиків судом встановлено, що блок запитань з № 1 - 6 містить 3 відповіді "Так", блок запитань № 7 - 27 містить 9 відповідей "Так".

Така оцінка відповідача відповідає приписам абз. 3 п. 6 розділу ІІ Порядку № 369/180, а тому дії відповідача щодо винесення тимчасового заборонного припису стосовно кривдника ОСОБА_1 вчинені у відповідності до вимог законодавства.

Суд критично оцінює твердження позивача про те, що поліція пояснень не відбирала всупереч п.5 розділу II Порядку винесення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України термінового заборонного припису стосовно кривдника №654, з огляду на таке.

Так, пунктом 5 розділу II Порядку винесення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України термінового заборонного припису стосовно кривдника №654 визначено, що при винесенні припису працівник уповноваженого підрозділу поліції отримує пояснення від кривдника, постраждалої особи (її представника), свідка(ів) (у разі наявності).

Зі змісту матеріалів, на підстави яких було винесено оскаржуваний заборонний припис, судом встановлено, що позивачем надавались письмові пояснення 17.11.2022, щодо можливого вчинення домашнього насильства.

При цьому, суд зауважує, що вказаним порядком не передбачено вимог до форми надання таких пояснень. Більше того, формою припису не передбачено розділу для надання письмових пояснень. Таким чином, суд висновує, що працівником уповноваженого підрозділу поліції отримано пояснення від позивача.

Крім того, стосовно доводів позивача про те, що припис винесено без дотримання вимог законодавства, без встановлення та перевірки обставин, викладених у заяві та обставини викладені в терміновому приписі не відповідають дійсності, тому припис є незаконним суд зазначає, що на виконання вимог ухвали суду від 06.04.2023, представником відділу поліції №2 Львівського районного управління поліції №2 ГУНП у Львівській області надано суду матеріали скеровані начальником УПП у Львівській області ДПП у відділ №2 ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області за фактом домашнього насильства за участю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що мало місце по АДРЕСА_4 17.11.2022, а саме: терміновий заборонний припис серії АА №023182 від 17.11.2022, протокол про адміністративне правопорушення серії АА 151886 від 17.11.2022, рапорт інспектора взводу №1 роти № 3 батальйону 4 УПП у Львівській області ДПП лейтенанта поліції Л.Хараху, форма оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 17.11.2022 щодо ОСОБА_2 , пояснення від 17.11.20222 ОСОБА_1 .

Оскільки інформація, наведена ОСОБА_2 щодо здійснення відносно неї психологічного насильства в присутності неповнолітньої дитини підтвердилася, стосовно кривдника винесено оскаржуваний терміново-заборонний припис.

Інші посилання позивача на окремі недоліки оформлення спірного припису не можуть бути безумовною підставою для його скасування, позаяк виявлені позивачем недоліки, не можуть бути самостійною підставою для визнання протиправним такого припису за умови, якщо позивачем вчинено домашнє насильство, оскільки при розгляді спорів перевага надається змісту документа, а не його формі та формальних недоліків.

Аналогічний правовий висновок у подібних правовідносинах викладений у постановах Верховного Суду від 17 травня 2018 року у справі № 753/4366/17, від 11.09.2018 у справі № 826/11623/16, від 14.08.2018 у справі № 826/15341/15.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Положеннями частини першої статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із частиною першою статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Отже, завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав, свобод чи інтересів особи, що звернулася до суду з позовом, у публічно-правових відносинах.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в своєму Рішенні від 14 грудня 2011 року №19-рп/2011 зазначив, що особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Це означає, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Суд зазначає, що таке порушення має бути реальним, обґрунтованим, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи - позивача з боку відповідача, яка стверджує про їх порушення.

Адміністративний суд повинен установити, що у зв`язку з прийняттям рішення чи вчиненням дій (допущення бездіяльності) суб`єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача.

З огляду на викладене, вирішуючи спірні правовідносини, суд повинен пересвідчитись у наявності в особи, яка звернулась за захистом своїх прав у судовому порядку, відповідного права або охоронюваного законом інтересу, а також встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним.

Встановлення факту наявності порушення права, свободи чи інтересу особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов`язковим під час судового розгляду.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Так, судом встановлено, що терміновий заборонний припис винесений строком на 6 діб з 23:00 год 17.11.2022 до 23:00 год 23.11.2022. При цьому, з позовом щодо скасування такого припису позивач звернувся 08.12.2022, про що свідчить відбиток штампу поштового відділення.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, на час звернення позивача до суду з даним позовом заборонний припис вичерпав свою дію і не несе будь-яких правових наслідків, які б порушували права, свободи чи інтереси позивача, у зв`язку з чим, не потребує додаткового скасування у судовому порядку.

В розумінні КАС України, захист прав, свобод та інтересів осіб завжди є наступним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Тобто, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Таким чином, передумовою для можливості задоволення позовних вимог щодо скасування рішення суб`єкта владних повноважень повинна бути наявність факту порушення таким рішенням прав особи, яка звернулася до суду за захистом порушених прав, тобто вчинення таким суб`єктом протиправних дій, бездіяльності чи прийняття протиправного рішення (основна вимога), які, у даному випадку, відсутні.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач як суб`єкти владних повноважень діяв в межах повноважень та у спосіб, що визначений законами та Конституцією України.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи та оцінивши доводи сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. ст. 72-77, 90, 139, 243-246, 255, 293, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовну ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області, Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправним та скасування тимчасового заборонного припису - відмовити повністю.

Судові витрати стягненню не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Сподарик Н.І.