Ухвала суду № 110492313, 26.04.2023, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

26 квітня 2023 року Справа № 160/5649/23 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рянської В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в м. Дніпрі у письмовому провадженні матеріали адміністративної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

22.03.2023 ОСОБА_1 подав до Дніпропетровського окружного адміністративного суду позовну заяву до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Ухвалою суду від 27.03.2023 позовну заяву було залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви.

29.03.2023 у встановлений строк позивач подав до суду заяву в порядку усунення недоліків з доданими до неї документами, у тому числі позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, у якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції № 101 від 20.02.2023 про притягнення до дисциплінарної відповідальності інспектора взводу № 1 роти № 3 батальйону № 1 УПП в Дніпропетровській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції № 196 о/с від 27.02.2023 про звільнення інспектора взводу № 1 роти № 3 батальйону № 1 УПП в Дніпропетровській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції;

- поновити на службі в поліції на посаді інспектора взводу № 1 роти № 3 батальйону № 1 УПП в Дніпропетровській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 з 27.02.2023;

- стягнути за рахунок державних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з дня звільнення 27.02.2023 до дня фактичного розрахунку;

- допустити негайне виконання рішення в частині поновлення на службі та виплати заробітної плати за один місяць.

Ухвалою від 03.04.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні); встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи; витребувано докази у відповідача.

13.04.2023 до суду надійшов відзив Департаменту патрульної поліції з доданими до нього документами, у тому числі витребуваними судом доказами.

Також 13.04.2023 надійшло клопотання Департаменту патрульної поліції про застосування строків звернення до суду, в якому відповідач просив залишити без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 на підставі ч. 3 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) у зв`язку з пропуском строку для звернення до адміністративного суду, встановленого Дисциплінарним статутом Національної поліції України. Клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 27.02.2023 був ознайомлений з наказом Департаменту патрульної поліції № 101 від 20.02.2023 про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби та з наказом Департаменту патрульної поліції № 196 о/с від 27.02.2023 про звільнення зі служби в поліції. Строк для оскарження до адміністративного суду зазначених наказів тривав до 14.03.2023, однак ОСОБА_1 подав позовну заяву до суду лише 22.03.2023.

Ухвалою суду від 18.04.2023 позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу було залишено без руху; надано позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання (надіслання) до суду: обґрунтованої заяви про поновлення строку для звернення до адміністративного суду, з доказами поважності причин пропуску відповідного строку; документа про сплату судового збору в сумі 1073,60 грн або документів, які підтверджують підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону.

Копію ухвали від 18.04.2023 отримано позивачем 20.04.2023, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

25.04.2023 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про усунення недоліків з доданими до неї документом про сплату судового збору та заявою про поновлення строку звернення до суду.

Обґрунтовуючи заяву про поновлення строку звернення до суду, ОСОБА_1 зазначив, що він юридично необізнаний, не має відповідної освіти, не є фахівцем у галузі права та не має спеціальних знань для складення позовної заяви, у зв`язку з чим не мав можливості своєчасно звернутися до суду. Договір про надання правової допомоги було укладено з адвокатом 15.04.2023. Строк для звернення до суду пропущено на вісім днів, що в умовах воєнного стану, на думку позивача, не може вважатися порушенням розумних строків для поновлення порушених прав.

Дослідивши матеріали справи, а також подану позивачем заяву, суд дійшов такого висновку.

Згідно з ч.ч. 1, 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною третьою статті 122 КАС України встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини п`ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Частиною четвертою статті 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», передбачено, що поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності. У разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.

У постанові від 08.02.2023 у справі № 120/7567/22 Верховний Суд зазначив, що у випадку наявності колізії між загальним та спеціальним законом застосуванню підлягають норми спеціального закону, яким є саме Дисциплінарний статут Національної поліції України.

У разі якщо норми нормативних актів рівної юридичної сили містять різні моделі правового регулювання, перевагу при застосуванні слід надавати тій нормі, яка регулює вужче коло суспільних відносин, тобто є спеціальною.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Беручи до уваги вищенаведене, у контексті цього судового спору застосуванню підлягає Дисциплінарний статут Національної поліції України, що затверджений Законом України, яким передбачені порядок та строки оскарження дисциплінарного стягнення.

Такі види дисциплінарних стягнень, як звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби мають бути реалізовані шляхом видання наказу по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення, як це передбачено частиною третьою статті 22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Таким чином, законодавець пов`язав виникнення права на оскарження застосованого до поліцейського дисциплінарного стягнення, у вигляді звільнення, та обчислення строку на таке оскарження - з моменту ознайомлення з наказом по особовому складу.

Відповідно до матеріалів справи, до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.

До відзиву відповідачем долучено копії оскаржуваних наказів Департаменту патрульної поліції № 101 від 20.02.2023 та № 196 о/с від 27.02.2023, з яких вбачається, що ОСОБА_1 ознайомлено з ними 27.02.2023.

Крім того, до відзиву додано копію розписки ОСОБА_1 від 27.02.2023 про отримання ним у день звільнення, зокрема, витягу з наказу № 196 о/с від 27.02.2023 та ознайомлення з наказом про звільнення.

П`ятнадцятиденний строк з дня ознайомлення позивача з наказами Департаменту патрульної поліції № 101 від 20.02.2023 та № 196 о/с від 27.02.2023 тривав до 14.03.2023.

Однак до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з даною позовною заявою ОСОБА_1 звернувся 22.03.2023, тобто з пропуском строку звернення до суду, встановленого Дисциплінарним статутом Національної поліції України, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Після відкриття провадження у справі суд встановив, що до позовної заяви ОСОБА_1 не додано заяву про поновлення строку для звернення до адміністративного суду та документ про сплату судового збору або документи, які підтверджують підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону.

У порядку усунення недоліків позовної заяви позивач у встановлений строк подав документ про сплату судового збору. Разом з тим, надаючи оцінку поважності причинам пропуску строку звернення позивача до суду із цим позовом, суд виходить із того, що ОСОБА_1 був ознайомлений з оскаржуваними наказами Департаменту патрульної поліції № 101 від 20.02.2023 про застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції та № 196 о/с від 27.02.2023 про його звільнення зі служби в поліції відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) 27.02.2023.

До суду з позовною заявою про визнання протиправними зазначених наказів, поновлення на службі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу звернувся 22.03.2023, тобто без додержання 15-денного строку, встановленого частиною четвертою статті 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України».

У заяві про поновлення строку звернення до суду, поданій після залишення без руху позовної заяви, ОСОБА_1 посилався на юридичну необізнаність та укладення 15.04.2023договору про надання правової допомоги.

Дисциплінарний статут Національної поліції України визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки.

З копії договору про надання послуг у сфері права, укладеного між адвокатом Кожевніковим О.М. і ОСОБА_1 , встановлено, що датою укладення цього договору є 15.04.2023, тоді як з даним адміністративним позовом позивач звернувся до суду 22.03.2023.

Крім того, у заяві про поновлення строку звернення до суду не зазначено, які саме обставини, пов`язані з воєнним станом, унеможливили звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом протягом встановленого законом строку, та не додано до заяви доказів на підтвердження таких обставин.

Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 22.06.2021 у справі № 120/5780/20-а, від 02.12.2021 у справі № 640/20314/20.

Незвернення до суду з адміністративним позовом за захистом своїх прав через неналежне використання своїх процесуальних прав не є поважною причиною пропуску строку.

Вищевикладене правозастосування відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 17.09.2020 у справі № 640/12324/19.

Судом не встановлено переконливих фактичних обставин, які б свідчили про дійсні істотні перешкоди чи труднощі для звернення позивача до суду за захистом своїх прав протягом строку, який був об`єктивно необхідним для подання позовної заяви до суду. За таких обставин, суд визнає неповажними вказані позивачем підстави пропуску строку звернення до суду.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Згідно із частиною третьою статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Суд звертає увагу позивача, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» в разі залишення заяви без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням) сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду за клопотанням особи, яка його сплатила.

Керуючись статтями 122, 123, 240, 248, 256 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними вказані ОСОБА_1 підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду з цією позовною заявою.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що залишення позову без розгляду не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 КАС України.

Суддя В.В. Рянська