Рішення № 11048916, 29.07.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.07.10 р.                     Справа № 22/167                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Іванченкової О.М., суддів Попкова Д.О., Курило Г.Є.,

при секретарі Бондар В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовною заявою Відкритого акціонерного товариства „Мирнодолинський дослідно-експериментальний завод", м.Первомайськ Луганської області , ЄДРПОУ 05766095,

до відповідача, Відкритого акціонерного товариства „Металургійний комбінат „Азовсталь”, м.Маріуполь Донецької обл., ЄДРПОУ 00191158,

про стягнення 390 734,33 грн.,

за участю уповноважених представників:

від позивача: Бережко О.Б. – за довіреністю,

від відповідача: Данілова С.О. – за довіреністю, -

Відповідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошувалась перерва з 28.04.2010 року по 26.05.2010рік, з 26.05.2010р. по 28.05.2010р., з 30.06.2010р. по 13.07.2010р., з 13.07.2010р. по 27.07.2010р. та з 27.07.2010р. по 29.07.2010р.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Відкрите акціонерне товариство „Мирнодолинський дослідно-експериментальний завод", м.Первомайськ. Луганської області, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, Відкритого акціонерного товариства „Металургійний комбінат „Азовсталь", м.Маріуполь Донецької області, про зобов'язання Відповідача прийняти продукцію, виготовлену за договором №020/ від 11.08.2008 року, та сплатити ії вартість з урахуванням індексу інфляції у розмірі 380 800,00 грн., 3% річних від простроченої суми боргу в сумі 9 854,33 грн.

В обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань за договором поставки №020/ від 11.08.2008 року щодо прийняття виготовленої продукції та здійснення відповідної оплати за неї.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії договору №020/2564 від 11.08.2008 року, специфікації №1 від 11.08.2008 року, листів з вимогою прийняти та оплатити виготовлену продукцію, претензії від 21.09.2009 року №231, правоустановчих документів.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст.625, 655, 689, 690 Цивільного кодексу України, ст.ст.1, 54 Господарського процесуального кодексу України.

Заявою №б/н від 13.04.2010 року Позивач в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України збільшив розмір позовних вимог, заявив до стягнення суму боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних у загальному розмірі 415038,97 грн.

26.05.2010р. через канцелярію господарського суду Донецької області представником Відповідача надано відзив на позовну заяву №09-9/79 від 25.05.2010р., за змістом якого з позовними вимогами останній не погоджується та вважає їх такими, що не підлягають задоволенню. В обґрунтування даної позиції він наводить лист №020-02/2415, згідно якого Відповідач просить Позивача продукцію до письмового повідомлення не відвантажувати. У розумінні Відповідача даний лист є пропозицією щодо зміни умов договору. Оскільки у двадцятидений термін після отримання вказаної пропозиції від Позивача ніяких заперечень не надходило, Відповідач вважав ії прийнятою. При цьому, останній посилається на ст.ст.205, 207, 651, 653, 654 Цивільного кодексу України, ст.ст.181, 188 Господарського кодексу України.

Одночасно, 26.05.2010р. через канцелярію суду представником Позивача представлено копії повідомлення про вручення поштового відправлення, витяги книги вихідних листів (а.с. 6, 24, 44).

У судовому засіданні 28.05.2010р. представником Позивача надано заяву без номеру та дати про зміну предмету позовних вимог, якою фактично заявлено стягнення збитків, завданих невиконанням умов договору №020/ від 11.08.2008р. у сумі 331200,00 грн., з яких 295000,00 грн. сума витрат на виготовлення продукції, 36200,00 грн. сума втраченої вигоди. Понесення даних збитків Позивач пов’язує з тим, що спірна продукція є специфічною і має обмежену область застосування, що ускладнює і, в умовах загальної кризи, навіть виключає можливість її реалізації на ринку промислового устаткування. Так, у результаті невиконання умов договору Відповідачем Позивачу завдано збитків на визначену вище суму. Для правового обґрунтування заявлених вимог останній посилається на ст.22 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.224-226 Господарського кодексу України, ст.623 Цивільного кодексу України.

31.05.2010р. Відповідачем через канцелярію господарського суду надані доповнення до відзиву на позовну заяву №09-9/79 від 27.05.2010р., якими він підтримує позицію, викладену безпосередньо у відзиві, а також уточнює, що шляхом направлення листа, враховуючи відсутність заперечень Позивача, сторонами погоджений новий строк поставки продукції: грудень 2008р. – березень 2009р. Виходячи зі змісту ст.663, 664 Цивільного кодексу України, Відповідач вказує на обов’язок Позивача поставити товар у наведені терміни. Оскільки товар не був поставлений, Відповідач вважає наявним прострочення з боку Позивача, отже, відсутнім порушення будь-яких прав останнього на момент подачі позовної заяви. У підтвердження наведеної позиції надано копію рішення господарського суду Донецької області від 17.09.2009р. по справі 37/185пн та постанову Вищого господарського суду України від 20.04.2010р. по справі 37/185пн.

30.06.2010р. у судовому засіданні представником Позивача вдруге надано заяву про зміну предмету позовних вимог без номеру та дати, якою підтримано вимоги щодо стягнення збитків, завданих невиконанням умов договору №020/256 від 11.08.2008р. у сумі 331200,00 грн., з яких 295000,00 грн. сума витрат на виготовлення продукції, 36200,00 грн. сума втраченої вигоди. На підтвердження наведеного представлено суду копію калькуляції вартості виготовленої спірної продукції.

Суд розглядає справу з урахуванням вимог, визначених у заяві про зміну предмету позову, оскільки, згідно зі ст.22 Господарського процесуального кодексу України, Позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підстави або предмет позову. Суд приймає таку зміну, тому що ці дії не суперечать законодавству і не порушують будь-чиїх охоронюваних законом інтересів.

13.07.2010р. представником Відповідача через канцелярію господарського суду Донецької області надано відзив на заяву про зміну предмета позову, згідно з яким останній заперечує проти даних позовних вимог, оскільки вважає, що Позивач у своїй заяві у порушення положень процесуального закону не зазначає обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги про стягнення збитків у встановленому розмірі, а також доказів цього. Також Позивач не представив доказу направлення Відповідачу документів, що додані до наведеної заяви.

Одночасно, у судовому засіданні 13.07.2010р. представником Позивача надано копію повідомлення про вручення поштового відправлення №274690 представнику ВАТ «Азовсталь» Нізову І.В., договору №б/н від 07.07.2010р., опис вкладення до цінного листа, датований 08.07.2010, та фіскальний чек №1397 від 08.07.2010р.

У судовому засіданні 27.07.2010р. представник Позивача надав суду та представнику Відповідача висновок незалежного аудитора у підтвердження позовних вимог. Разом з тим, представив суду копії дозволу на продовження виконання робіт підвищеної небезпеки №933.06.09-28.52.0, договору купівлі-продажу №5 від 12.08.2008р. разом із специфікаціями до нього, рахунку-фактури №1208.1-08 від 12.08.2008р., видаткової накладної №1208.1-08 від 12.08.2008р., №1208.3-08 від 12.08.2008р. та №1208.2-08 від 12.08.2008р., акту приймання-передачі обладнання за договором №5 від 12.08.2008р., акту звірки станом на 30.12.2008р., прибуткових ордерів №б/н від 12.08.2008р., платіжного доручення №4043 від 22.06.2010р. та фото зображення спірної продукції.

Представник Позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, викладені у заяві про заміну предмета позову.

Представник Відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив, а також надав письмові пояснення, згідно з якими вважає, що всупереч ст.33 Господарського процесуального кодексу України, не доведений факт порушення Відповідачем договору, завдання збитків, наявність збитків та наявність вини Відповідача.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

11.08.2008 року між Відкритим акціонерним товариством „Мирнодолинський дослідно-експсрриментальний завод" (Продавець) та Відкритим акціонерним товариством „Металургійний комбінат „Азовсталь" (Покупець) укладено договір поставки №020/.

Оцінивши зміст даного договору та додаткових угод до нього, із яких виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Таким чином, в силу статті 265 Господарського кодексу України, статті 712 і 655 Цивільного кодексу України та пункту 1.1 договору Постачальник (Позивач) зобов'язується поставити, а Покупець (Відповідач) прийняти та оплатити на умовах, викладених у договорі, обладнання, іменоване далі по тексту продукція, номенклатура, кількість та ціна якого вказані у специфікаціях, оформлених у вигляді додатку до договору та є його невід'ємною частиною.

Пунктом 9.5 договору передбачено, що договір вступає в дію з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2008 року, а по гарантійним обставинам постачальника та санкціям за порушення гарантійних зобов'язань - до закінчення гарантійного строку.

У розділі 2 договору сторони дійшли згоди щодо вартості товару та порядку розрахунків:

-          ціна продукції за одиницю по позиціях вказується у специфікаціях до договору. Ціна продукції приймається на базисних умовах поставки, викладених у договорі та не може бути змінена. (п.2.1 договору);

-          сума договору на момент його укладення складає 331 200,00 грн. (триста тридцять одна тисяча двісті грн.) з урахуванням ПДВ 20%. Загальна сума договору може бути змінена за письмовою угодою сторін, (п.2.2 договору);

-          розрахунки по даному договору здійснюються у національній валюті по схемі: 100% оплачуються по факту поставки обладнання на склад Покупця протягом 30 банківських днів, наступних за датою поставки, та отримання повного пакету документів, вказаних у п.4.1 даного договору. (п.2.3, 2.3.1 договору).

          Згідно п.4.1 договору, продукція поставляється на умовах DDP склад Покупця відповідно до правил Інкотермс у редакції 2000 року протягом 75 календарних днів з моменту підписання даного договору. Поставка продукції супроводжується наступними документами: рахунок-фактура в 2 примірниках направляється рекомендованим листом протягом 3-х днів з дати поставки, паспорт в 1 примірнику, накладна на відпущення в 2 примірниках, податкова накладна в 1 примірнику, копії сертифікату відповідності або свідоцтво про визнання відповідності, завірене печаткою поставника, в 1 примірнику. Податкова накладна оформлюється та передається відповідно до Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 року №168/97-ВР. Поставник зобов'язаний надіслати Покупцю рекомендованим листом або передати під розписку податкові накладні у строк не пізніше 5 днів з моменту виникнення у нього податкових зобов'язань по ПДВ на всю суму зобов'язань, які виникли. Не надання (несвоєчасне надання) вищезазначених документів вважається простроченням товару.

11.08.2008 року сторонами підписано специфікацію №1 до договору, у якій визначена номенклатура, кількість та ціна товару.

За змістом даної специфікації обумовлена поставка (мовою оригіналу):

-          „Вертикального апарата с нижним коническим днищем и верхним плоским днищем V=10м3, материал ст.3габариту 2700(L)х2700(В)х3750(Н)мм тип ВПК -10,07-у-01” у кількості 2 шт. загальною вартістю 86600,00 грн. з урахуванням податку на додану вартість;

-          „Аппарата с плоским днищем и съемной плоской крышкой с турбиной и мешалкой V=3,2м3 тип 8003-3,2-0,0-СА10, мотор редуктор с электродвигателем типа АО2 N=3кВт, напряжением 220/380V частота тока 50Гц, среда 0,1% раствор полиакриламида тип МП 01-10-5,74-3/167-АО2-41-6” у кількості 2 шт. загальною вартістю 102800,00 грн. з урахуванням податку на додану вартість;

-          „Вертикального аппарата с эллиптическими днищами V=6.3м3, материал Ст3 габариты 2010х2010х4055(Н)мм среда 0,1% раствор полиикриламида тип ВЭЭ-6,3.06-1-У-01” у кількості 2 шт. загальною вартістю 86600,00 грн. з урахуванням податку на додану вартість.

Загалом вартість замовленої Відповідачем продукції складає 331200,00 грн.

Як було зазначено вище, строк поставки товару за змістом п.4.1 договору становить 75 календарних днів з моменту підписання договору поставки №020/.

Враховуючи вищенаведене та дату укладеного правочину (11.08.2008р.), товар повинен бути переданий Постачальником та прийнятий Покупцем не пізніше 24.10.2008р.

16.10.2008 року Позивач отримав від Відповідача факс №020-02/2415, в якому, посилаючись на критичну ситуацію на світовому ринку металів, останній просить не відвантажувати продукцію за договором №020/256 від 11.08.2008 року, при цьому вказано, що ним переносяться строки проведення ремонтів на більш пізніший строк, орієнтовано грудень 2008р.- березень 2009р.

З огляду на відзив Відповідача, останній вважає, що даний лист є у розумінні ст. ст.205, 207, 651, 653, 654 Цивільного кодексу України, ст.ст.181, 188 Господарського кодексу України пропозицією щодо зміни умов договору у частині строків поставки. Крім того, оскільки, як зазначає Відповідач, від Позивача протягом 20-ти днів з дня отримання факсового повідомлення щодо цього не надходило ніяких зауважень дана пропозиція прийнята Позивачем та встановлено новий строк поставки продукції – грудень 2008р. – березень 2009р.

Проте з даними висновками суд не погоджується з наступних підстав.

По перше, як вбачається зі змісту самого факсового повідомлення, мова у ньому йдеться про фактичну відмову від поставки у строки, обумовлені у договорі, та заборону поставки до письмового повідомлення Відповідача. Щодо строків грудень 2008р.- березень 2009р., то даний термін Відповідач вказує не як можливий строк відстрочки передання продукції, а як строк, на який переноситься ремонти. Мовою оригіналу: „комбинат „Азовсталь” значительно сократил производство продукции и, как следствие, принято решение по переносу сроков проведения ремонтов на более поздний строк, ориентировочно – декабрь 2008 – март 2009 года”. Отже, щодо погодження інших строків поставки, ніж визначені у договорі №020/256 від 11.08.2008р., не йдеться.

По-друге, 06.11.2008 року Позивачем на адресу Відповідача було направлено лист №103/11 з проханням повідомити про уточнену дату приймання продукції підприємством Відповідача у зв'язку з поліпшенням стану на підприємстві.

Також листом від 20.11.2008р за №353 Позивач звернувся до Відповідача та зазначив, що обумовлену договором продукцію виготовлено, її загальна вартість відповідно до умов правочину складає 331200,00 грн. У відповідь на факс №020-02/2415 від 16.10.2008р. він повідомляє про понесення втрат на виготовлення замовленого Відповідачем товару у сумі 295000,00 грн. та з метою запобігання спричинення збитків Позивачу просить прийняти його та оплатити.

Також до Відповідача Позивач звернувся листом №44 від 11.03.2009 року, яким в котре просив прийняти та оплатити продукцію.

В матеріалах справи наявна і претензія від 21.09.2009р., з якою Позивач звернувся до Відповідача з аналогічними попереднім листам вимогами.

Суд вважає за необхідне зазначити, що позивачем надано до матеріалів справи докази надсилання вищезазначених листів та докази їх отримання Відповідачем.

Таким чином, наведені листи вказують на той факт, що Позивач не розглядав факс №020-02/2415 як пропозицію зміни строків поставки та, тим паче, не погодив, як вказує Відповідач, строки поставки: грудень 2008р. – березень 2009р.

Одночасно, слід наголосити на тому, що відповіді на вказані листи Позивачем отримано не було.

Частина 2 ст.193 Господарського кодексу України встановлює, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Стаття 530 Цивільного кодексу України передбачає, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на викладене, приймаючи до уваги положення п.4.1 договору, останнім днем строку виконання зобов'язання з поставки є 24.10.2008р.

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Дана норма закону вказує на те, що виконання обов'язку зобов'язаною стороною відбувається на умовах договору.

Відповідно до статей 4-2, 4-3 Господарсько процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

Статтею 33 Господарсько процесуального кодексу України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-36 Господарсько процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права і обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права і обов’язки.

Згідно із ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Приписи ст.655 Цивільного кодексу України, які кореспондуються з положеннями ст.712 Цивільного кодексу України та ст.264 Господарського кодексу України, визначають обов’язок покупця прийняти товар та сплатити за нього відповідну грошову суму.

Стаття 689 Цивільного кодексу України також встановлює обов’язок покупця прийняти товар, окрім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитись від договору купівлі-продажу. При цьому покупець повинен здійснити дії, у відповідності з вимогами, що звичайно пред’являються, необхідними з його сторони для забезпечення передачі та отримання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

За змістом договору поставки №020/256 від 11.08.2008р. інше, ніж передбачено наведеною нормою матеріального права, не встановлено. Крім того, дослідивши матеріали справи, судом не встановлено випадків, які обумовлюють відмову від договору або заміну товару.

Повідомлення щодо постачання, мова про які йдеться у факсовому листі №020-02/2415 від 16.10.2008р., Відповідачем не направлялись. Доказів протилежного у порядку, встановленому процесуальним законодавством, суду не надано.

З огляду на викладене є наявним неправомірна відмова від постачання товару, а також нехтування принципами співробітництва, зокрема, перешкода Постачальнику належним чином здійснити постачання товару у межах спірного правочину.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, та не спростовано у порядку ст.ст.32-36 Господарського процесуального кодексу України, поставка замовленої Відповідачем продукції не відбулась з винних дій останнього, що є порушенням статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Відповідно до ст.22 Цивільного кодексу України збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно зі ст. 611, 623 Цивільного кодексу України, наслідками порушення зобов’язань є, зокрема, відшкодування збитків, встановлене договором або законом. Боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Аналогічні норми містять ст. ст. 224, 225 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України, зобов’язання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Тоді як невиконання або неналежне виконання відповідних обов’язків є їх порушенням у розумінні ст.610 Цивільного кодексу України, що за змістом ст.611 Цивільного кодексу України має наслідком, у тому числі – необхідність відшкодування збитків.

Згідно з ч.1 ст.224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Виникнення у особи права на компенсацію збитків у результаті порушення її цивільного права передбачається і ч.1 ст.22 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п.4 ч.3 статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Виходячи з цього, саме Позивач повинен довести, що збитки були заподіяні діями Відповідача, безпосередній причинний зв'язок між правопорушенням та спричиненням збитків і розмір відшкодування.

У підтвердження наявності реальних збитків Позивачем представлені висновок незалежного аудитора. Разом з тим, суду представлено копії дозволу на продовження виконання робіт підвищеної небезпеки №933.06.09-28.52.0, договору купівлі-продажу №5 від 12.08.2008р. разом із специфікаціями до нього, рахунку-фактури №1208.1-08 від 12.08.2008р., видаткової накладної №1208.1-08 від 12.08.2008р., №1208.3-08 від 12.08.2008р. та №1208.2-08 від 12.08.2008р., акту приймання-передачі обладнання за договором №5 від 12.08.2008р., акту звірки станом на 30.12.2008р., прибуткових ордерів №б/н від 12.08.2008р., платіжного доручення №4043 від 22.06.2010р. та фото зображення спірної продукції, калькуляції вартості виготовленої спірної продукції.

Зазначені документи, на думку суду, підтверджують наявність та розмір витрат на виготовлення продукції, згідно з умовами спірного правочину.

Разом з тим, сума збитків у розмірі 331200,00 грн. є фактично вартістю товару, яку погодив Відповідач, підписавши специфікацію №1 до договору на поставку №020/256 від 11.08.2008р.

За визначеннями ст.202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Враховуючи визначені Позивачем обставини справи та наведені норми матеріального права, вбачається встановлення відносин Позивачем із Відповідачем з метою отримання відповідного прибутку у наслідок поставки товару, прийняття його та виконання Відкритим акціонерним товариством „Металургійний комбінат „Азовсталь” зобов’язання щодо оплати товару.

З огляду на висновки суду стосовно неправомірної відмови від постачання товару Відповідачем, понесення витрат на виготовлення продукції, замовленої саме останнім на підставі договору №020/256 від 11.08.2008р., вбачається вина Відкритого акціонерного товариства „Металургійний комбінат „Азовсталь” в позбавленні Позивача очикуємого прибутку та завданні йому реальних збитків у загальному розмірі 331200,00 грн., з яких 295000,00 грн. сума витрат на виготовлення продукції, 36200,00 грн. сума втраченої вигоди.

Одночасно слід наголосити на достатності доказової бази щодо наявності правопорушення Відповідача, яким спричинено збитки Позивачу, а також підстави їх виникнення, викладені у заяві про зміну предмета позову.

З огляду на зазначене, суд не приймає до уваги зауваження Відповідача, наведені у відзиві на заяву про зміну предмета позову та поясненнях по справі, згідно з якими останній заперечує проти даних позовних вимог, оскільки, зокрема, вважає, що Позивач у своїй заяві у порушення положень процесуального закону не зазначає обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги про стягнення збитків у встановленому розмірі, а також докази цього.

За викладених обставин справи, позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Мирнодолинський дослідно-експерриментальний завод" щодо стягнення збитків у розмірі 331200,00 грн. підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.1, 22, 33, 36, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1          Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Мирнодолинський дослідно- експерриментальний завод", м.Первомайськ Луганської області, до Відкритого акціонерного товариства „Металургійний комбінат „Азовсталь”, м.Маріуполь Донецької області, про стягнення збитків, завданих невиконанням умов договору №020/ від 11.08.2008р. у сумі 331200,00 грн., з яких 295000,00 грн. сума витрат на виготовлення продукції, 36200,00 грн. сума втраченої вигоди, задовольнити.

2          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Металургійний комбінат „Азовсталь” (87500, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Лепорського, 1, ЄДРПОУ 00191158, р/р26003501676000 у відділенні ПУМБ м.Маріуполя, МФО 335742) на користь Відкритого акціонерного товариства „Мирнодолинський дослідно-експерементальний завод” (93281, Луганська область, м.Первомайськ, смт.Тошківка-1, ЄДРПОУ 05766095, р/р26000051139800 в АКІБ „Укрсіббанк” м.Харькова, МФО 351005) збитки у сумі 331200,00 грн., з яких 295000,00 грн. сума витрат на виготовлення продукції, 36200,00 грн. сума втраченої вигоди.

3          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Металургійний комбінат „Азовсталь” (87500, Донецька область, м.Маріуполь, вул..Лепорського, 1, ЄДРПОУ 00191158, р/р26003501676000 у відділенні ПУМБ м.Маріуполя, МФО 335742) на користь Відкритого акціонерного товариства „Мирнодолинський дослідно-експерементальний завод” (93281, Луганська область, м.Первомайськ, смт.Тошківка-1, ЄДРПОУ 05766095, р/р26000051139800 в АУІБ „Укрсіббанк” м.Харькова, МФО 351005) відшкодування сплаченого державного мита в розмірі 3312,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

4          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5          За згодою сторін у судовому засіданні 29.07.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

6          Повний текст рішення підписано 30.07.2010р.

7          Рішення може бути оскаржено через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його підписання або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Головуючий суддя                               

Суддя Попков Д.О.

Суддя Курило Г.Є.