Ухвала суду № 110488756, 26.04.2023, Деснянський районний суд міста Києва

2-зз/754/16/23

Справа № 2-520/2004

У Х В А Л А

Іменем України

26 квітня 2023 року м. Київ, Деснянський районний суд м. Києва, суддя: Грегуль О.В., секретар судового засідання: Гончаренко М.М.,

Остапець Ніна Петрівна - заявник (відповідач 2)

ОСОБА_1 - позивач

ОСОБА_2 - відповідач 1

Хорошайло Н.В. - адвокат заявника

ВСТАНОВИВ:

20.04.02023 головуючому разом із архівними матеріалами справи № 2-520/2004 передано подане заявником клопотання про скасування заходів забезпечення позову.

Учасники справи в судове засідання не з`явились і доказів про поважність причин своєї неявки суду не надали, хоча про час і місце розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову повідомлялись належним чином, а також інформація про рух справи № 2-520/2004 розміщується на сайті суду і є загальнодоступною.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

У листі Верховного Суду України від 25.01.2006 № 1-5/45, визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.

Рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Статтею 6 Конвенції передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У пункті 26 рішення ЄСПЛ від 15.05.2008 у справі «Надточій проти України» (заява N 7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Згідно ст. 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII, 1. В умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. 2. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Заяв/клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

З урахування викладеного і ст. 128-131, ч. 2 ст. 158, 223 ЦПК України, неявка учасників справи не перешкоджає вирішенню клопотання про скасування заходів забезпечення позов за відсутності учасників справи.

Дослідивши матеріали справи № 2-520/2004 суд у судовому засіданні встановив наступне.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 05.05.2004 у справі № 2-520/2004 (суддя: Коротких А.Ю.) для забезпечення позову накладено арешт на кв. АДРЕСА_1 із забороною її відчужувати, обмінювати до розгляду справи по суті в суді.

Питання про забезпечення позову вирішено суддею одноособово, без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 28.10.2004 у справі № 2-520/2004 (суддя: Коротких А.Ю.) позов залишено без розгляду.

Тобто провадження у справі № 2-520/2004 по суті завершено.

На час подання клопотання про скасування заходів забезпечення позову, суддя: Коротких А.Ю. не є суддею Деснянського районного суду м. Києва.

Згідно ч. 1 - ч. 11 ст. 158 ЦПК України, 1. Суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. 2. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду. 3. У разі надання відповідачем до суду документа, що підтверджує здійснене ним забезпечення позову відповідно до частини четвертої статті 156 цього Кодексу, відповідне клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, розглядається судом не пізніше наступного дня після надання вказаного документа. 4. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. 5. Ухвала суду про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, або про відмову в скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена. 6. Відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову. 7. У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. 8. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення. 9. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. 10. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду. 11. Примірник ухвали про скасування заходів забезпечення позову невідкладно після набрання такою ухвалою законної сили надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також державним та іншим органам, які повинні були та (або) виконували ухвалу про забезпечення позову, для здійснення ними відповідних дій щодо скасування заходів забезпечення позову.

Згідно ст. 391 ЦК України, 1. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єктів від 14.04.2023, ОСОБА_4 є власником кв. АДРЕСА_1 .

У зв`язку із завершенням провадження у справі № 2-520/2004 шляхом залишення позову без розгляду, правові підстави для перебування кв. АДРЕСА_1 під арештом та забороною її відчуження, міни відсутні.

За таких обставин, клопотання про скасування заходів забезпечення позову задовольняється.

Керуючись ст. ст. 258, 260 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Задовольнити клопотання про скасування заходів забезпечення позову, подане у справі № 2-520/2004 ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Скасувати ухвалу Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 05.05.2004 у справі № 2-520/2004 (суддя: Коротких А.Ю.).

Скасувати арешт та заборону відчуження і міни кв. АДРЕСА_1 .

Копію ухвали для виконання направити до Деснянського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (місцезнаходження: м. Київ, вул. Бальзака, 64, ЄДРПОУ: 34972294).

Примірник ухвали про скасування заходів забезпечення позову невідкладно після набрання такою ухвалою законної сили надіслати заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також державним та іншим органам, які повинні були та (або) виконували ухвалу про забезпечення позову, для здійснення ними відповідних дій щодо скасування заходів забезпечення позову.

Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п`ятнадцяти днів.

Згідно ст. 261 ЦПК України, 1. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. 2. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

СУДДЯ: