Рішення № 110484613, 25.04.2023, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.04.2023м. СумиСправа № 920/1402/21(920/1100/22)

Господарський суд Сумської області у складі головуючого судді Яковенка В.В., за участю секретаря судового засідання Балицького В.В., розглянувши матеріали справи № 920/1402/21 (920/1100/22)

за позовною заявою: Приватного підприємства Райс-Рімбекс (42700, Сумська обл., м. Охтирка, вул. Залізнична, буд. 44-А, код ЄДРПОУ 22591303)

в особі ліквідатора арбітражного керуючого Жмакіної Надії Вікторівни (40014, м. Суми, вул. Перекопська, 9),

до відповідачів: 1) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), 2) ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ), 3) Фермерського господарства Ткаченко О.О. (42767, Сумська область, Охтирський район, с. Бугрувате, вул. Садова, 37, код ЄДРПОУ 41432429),

третя особа: Головне управління ДПС у Сумській області (40009, м. Суми, вул. Іллінська, 13, код ЄДРПОУ 43995469)

про визнання правочинів недійсними та застосування наслідків недійсності

представники сторін:

позивача: Жмакіна Н.В.;

першого відповідача: не з`явився

другого відповідача: не з`явився

третього відповідача (в режимі відеоконференції): ОСОБА_3

третьої особи: Іванченко Т.С.

ВСТАНОВИВ:

26.12.2022 ліквідатор ПП Райс-Рімбекс - арбітражний керуючий Жмакіна Н.В. звернулася до Господарського суду Сумської області із заявою, відповідно до якої просить:

визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу від 29.01.2020 року між ПП Райс-Рімбекс та ОСОБА_2 автомобіля RENAULT MAGNUM АЕ 400, спеціалізований вантажний сідловий тягач-Е, 2001 року випуску, об`єм двигуна 11929 см3, державний номерний знак НОМЕР_3 . № шасі НОМЕР_4 , посвідчений приватним нотаріусом Охтирського районного нотаріального округу Сумської області Ковальчук С.П., реєстровий № 237;

визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу від 21.01.2020 року між ПП Райс-Рімбекс та ОСОБА_1 автомобіля DAF 95360, спеціалізований вантажний сідловий тягач - Е, 1997 року випуску, об`єм двигуна 11600 см3, державний номерний знак НОМЕР_5 , № шасі НОМЕР_6 , посвідчений приватним нотаріусом Охтирського районного нотаріального округу Сумської області Ковальчук С.П., реєстровий № 192,

визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу від 21.01.2020 року між ПП Райс-Рімбекс та ОСОБА_1 автомобіля DAF CF 85.380, спеціалізований вантажний сідловий тягач - Е, 2000 року випуску, об`єм двигуна 12600 см3, державний номерний знак НОМЕР_7 , № шасі НОМЕР_8 , посвідчений приватним нотаріусом Охтирського районного нотаріального округу Сумської області Ковальчук С.П., реєстровий № 191,

витребувати у Фермерського господарства "Ткаченко О.О." (код ЄДРПОУ: 41432429, адреса: 42767, Сумська обл, Охирський район, с. Бугрувате, вул. Садова, б. 37) на користь Приватного підприємства "Райс-Рімбекс"(42700, Україна, Сумська область, місто Охтирка, вулиця Залізнична, будинок 44-А, код ЄДРПОУ: 22591303) транспортний засіб DAF CF 85.380, спеціалізований вантажний сідловий тягач - Е, 2000 року випуску, об`єм двигуна 12600 см3, державний номерний знак НОМЕР_7 № шасі НОМЕР_8 ,

визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу автомобіля від 21.01.2020 року між ПП Райс-Рімбекс та ОСОБА_1 укладено RENAULT MAGNUM 17GSA2, сідловий тягач - Е, 2006 року випуску, об`єм двигуна 12130 см3, державний номерний знак НОМЕР_9 , № шасі НОМЕР_10 , посвідчений приватним нотаріусом Охтирського районного нотаріального округу Сумської області Ковальчук С.П., реєстровий № 189,

витребувати у ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь Приватного підприємства "Райс-Рімбекс"(42700, Україна, Сумська область, місто Охтирка, вулиця Залізнична, будинок 44-А, код ЄДРПОУ: 22591303) транспортний засіб RENAULT MAGNUM 17GSA2, сідловий тягач - Е, 2006 року випуску, об`єм двигуна 12130 см3, державний номерний знак НОМЕР_9 № шасі НОМЕР_10 ,

визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу від 21.01.2020 року між ПП Райс-Рімбекс та ОСОБА_2 автомобіля RENAULT MAGNUM 440 Е-ТЕСН, сідловий тягач, 2002 року випуску, об`єм двигуна 11929 см3, державний номерний знак НОМЕР_11 , № шасі НОМЕР_12 , посвідчений приватним нотаріусом Охтирського районного нотаріального округу Сумської області Ковальчук С.П., реєстровий № 184,

визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу від 21.01.2020 року між ПП Райс-Рімбекс та ОСОБА_1 спеціалізованого напівпричіпа-рефрижератора-Е SCHMITZ SKO 24L, 1992 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_13 , № шасі НОМЕР_14 , посвідчений приватним нотаріусом Охтирського районного нотаріального округу Сумської області Ковальчук С.П., реєстровий № 195,

витребувати у ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь Приватного підприємства "Райс-Рімбекс"(42700, Україна, Сумська область, місто Охтирка, вулиця Залізнична, будинок 44-А, код ЄДРПОУ: 22591303) транспортний засіб SCHMITZ SKO 24L, спеціалізований напівпричіп-рефрижератор-Е, державний номерний знак НОМЕР_13 № шасі НОМЕР_14 ;

визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу від 21.01.2020 року між ПП Райс-Рімбекс та ОСОБА_1 напівпричіпа-рефрижератора SCHMITZSKO 24, 1995 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_15 , № шасі НОМЕР_16 , посвідчений приватним нотаріусом Охтирського районного нотаріального округу Сумської області Ковальчук С.П., реєстровий № 194,

витребувати у ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь Приватного підприємства "Райс-Рімбекс"(42700, Україна, Сумська область, місто Охтирка, вулиця Залізнична, будинок 44-А, кодСДРПОУ: 22591303) транспортний засіб SCHMITZ SKO 24, напівпричіп-рефрижератор, 1995 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_15 № шасі НОМЕР_16 .

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.12.2022 справу № 920/1100/22 розподілено судді Жерьобкіній Є.А.

Ухвалою від 27.12.2022 постановлено матеріали позовної заяви № 02-01/799 від 23.12.2022 (вх. №3274 від 26.12.2022) та заяви № 02-01/800 від 23.12.2022 про забезпечення позову (вх. № 3275 від 26.12.2022) (справа № 920/1100/22) передати на розгляд Господарського суду Сумської області в межах справи № 920/1402/21 про банкрутство Приватного підприємства Райс-Рімбекс.

27.12.2022 на підставі Протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду зазначені матеріали за №920/1402/21 (№ 920/1100/22) передано судді Яковенку В.В.

Ухвалою від 02.01.2023 суд постановив прийняти позовну заяву Приватного підприємства Райс-Рімбекс в особі ліквідатора, арбітражного керуючого Жмакіної Надії Вікторівни до розгляду у відокремленому провадженні в межах провадження у справі № 920/1402/21 про банкрутство Приватного підприємства Райс-Рімбекс; здійснювати розгляд справи № 920/1402/21 (920/1100/22) у порядку загального позовного провадження; призначити підготовче засідання на 31.01.2023.

20.01.2023 представник третього відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог щодо витребування у ФГ Ткаченко О.О. транспортного засобу DAF CF 85.380, спеціалізований вантажний сідловий тягач - Е, 2000 року випуску, об`єм двигуна 12600 см3, державний номерний знак НОМЕР_7 № шасі НОМЕР_8 у зв`язку з безпідставністю та необґрунтованістю.

Ухвалою від 31.01.2023 суд постановив відкласти підготовче засідання на 28.02.2023.

10.02.2023 від ТСЦ МВС № 5943 на виконання вимог ухвали від 31.01.2023 до суду надійшли належним чином засвідчені копії витребуваних документів.

16.02.2023 ліквідатор подала до суду відповідь на відзив, в якій зазначила, що вимога про витребування мотивована тим, що ФК Ткаченко О.О. хоча і може вважатися добросовісним набувачем, однак майно вибуло поза волею власника та може бути витребуване з дотриманням положень статей 387, 388 ЦК України та гарантій, що передбачені ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

16.02.2023 ліквідатор подала заяву, в якій просить суд долучити до матеріалів справи копію акта ГУ ДФС у Сумській області про результати документальної планової виїзної перевірки ПП Райс-Рімбекс від 29.07.2019.

Ухвалою від 28.02.2023 суд постановив продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів до 03.04.2023; відкласти підготовче засідання на 16.03.2023, 11:00.

06.03.2023 до суду надійшли заперечення представника третього відповідача на відповідь на відзив, в яких просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог щодо витребування у ФГ Ткаченко О.О. транспортного засобу у зв`язку з безпідставністю на необґрунтованістю, оскільки відчуження автомобіля відбулося виключно за волею його власників.

14.03.2023 представник ГУ ДПС у Сумській області подав до суду письмові пояснення, в яких просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, оскільки сукупність обставин свідчить про те, що укладення ПП Райс-Рімбекс 7 договорів купівлі-продажу транспортних засобів призвело до його неплатоспроможності, а також спрямовано на завдання шкоди Головному управлінню ДПС у Сумській області.

Судове засідання у справі 16.03.2023 не відбулось з технічних причин, що підтверджується актом суду від 16.03.2023.

Ухвалою від 16.03.2023 суд постановив призначити підготовче засідання на 30.03.2023.

30.03.2023 ліквідатор ПП Райс-Рімбекс арбітражний керуючий Надія Жмакіна подала до суду заяву, в якій просить суд на підтвердження зацікавленості сторін оскаржуваних правочинів долучити до матеріалів справи копію свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_17 від 01.06.2013, який укладено між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Ухвалою від 30.03.2023 суд постановив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 11.04.2023.

11.04.2023 у судовому засіданні протокольною ухвалою оголошено перерву до 25.04.2023 та постановлено повідомити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про судове засідання, яке відбудеться на 25.04.2023, 11:20.

Копії ухвал господарського суду від 27.12.2022, 02.01.2023, 31.01.2023, 28.02.2023, 16.03.23, 30.03.2023, 11.04.2023, які направлені на адреси ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 та АДРЕСА_5 ) повернуті на адресу суду з відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно зі ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Пунктом 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України визначено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

З урахуванням вказаних положень ГПК України перший та другий відповідачі належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.

Перший та другий відповідачі у судове засідання не з`явились, обґрунтованих письмових відзивів на позовну заяву не подали, причини ненадання відзивів на позовну заяву суду не повідомили.

Відповідно до п. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно зі статтею 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

Статтею 114 ГПК України визначено, що суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом у межах наданих йому повноважень створені належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов до наступних висновків.

У ході ліквідаційної процедури у справі № 920/1402/21 встановлено, що у власності ПП «Райс-Рімбекс» до 30.01.2020 перебували транспортні засоби:

1) RENAULT MAGNUM АЕ 400, спеціалізований вантажний сідловий тягач-Е, 2001 року випуску, об`єм двигуна 11929 см3, державний номерний знак НОМЕР_3 , № шасі НОМЕР_4 (знаходився у власності боржника з 15.08.2008);

2) DAF 95360, спеціалізований вантажний сідловий тягач - Е, 1997 року випуску, об`єм двигуна 11600 см3, державний номерний знак НОМЕР_5 , № шасі НОМЕР_6 (знаходився у власності боржника з 14.06.2003);

3) DAF CF 85.380, спеціалізований вантажний сідловий тягач - Е, 2000 року випуску, об`єм двигуна 12600 см3, державний номерний знак НОМЕР_7 , № шасі НОМЕР_8 (знаходився у власності боржника з 02.06.2007);

4) RENAULT MAGNUM 470 17GSA2, сідловий тягач - Е, 2006 року випуску, об`єм двигуна 12130 см3, державний номерний знак НОМЕР_9 , № шасі НОМЕР_10 (знаходився у власності боржника з 26.04.2007);

5) RENAULT MAGNUM 440 Е-ТЕСН, сідловий тягач, 2002 року випуску, об`єм двигуна 11929 см3, державний номерний знак НОМЕР_11 , № шасі НОМЕР_12 (знаходився у власності боржника з 05.03.2009);

6) SCHMITZ SKO 24L, спеціалізований напівпричіп-рефрижератор-Е, 1992 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_13 , № шасі НОМЕР_14 (знаходився у власності боржника з 18.11.2003);

7) SCHMITZ SKO 24, напівпричіп-рефрижератор, 1995 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_15 № шасі НОМЕР_16 (знаходився у власності боржника з 18.11.2003).

Листом від 15.06.2022 № 31//18-772 Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС у Сумській області повідомив ліквідатора про факти відчуження ПП «Райс-Рімбекс» вказаних вище транспортних засобів на громадян України ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

29.01.2020 між ПП «Райс-Рімбекс» та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу автомобіля RENAULT MAGNUM AE 400, спеціалізований вантажний сідловий тягач-Е, 2001 року випуску, об`єм двигуна 11929 см3, державний номерний знак НОМЕР_3 . № шасі НОМЕР_4 , посвідчений приватним нотаріусом Охтирського районного нотаріального округу Сумської області Ковальчуком С.П., реєстровий № 237 (далі договір купівлі-продажу 1), відповідно до п. 3 якого продаж вчинено за 3000,00 грн.

21.01.2020 між ПП «Райс-Рімбекс» та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу автомобіля DAF 95360, спеціалізований вантажний сідловий тягач - Е, 1997 року випуску, об`єм двигуна 11600 см3, державний номерний знак НОМЕР_5 , посвідчений приватним нотаріусом Охтирського районного нотаріального округу Сумської області Ковальчуком С.П., реєстровий № 192 (далі договір купівлі-продажу 2), відповідно до п. 3 якого продаж вчинено за 3000,00 грн.

21.01.2020 між ПП «Райс-Рімбекс» та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу автомобіля DAF CF 85.380, спеціалізований вантажний сідловий тягач -Е, 2000 року випуску, об`єм двигуна 12600 см3, державний номерний знак НОМЕР_7 , посвідчений приватним нотаріусом Охтирського районного нотаріального округу Сумської області Ковальчуком С.П., реєстровий № 191 (далі договір купівлі-продажу 3), відповідно до п. 3 якого продаж вчинено за 3000,00 грн.

21.01.2020 між ПП «Райс-Рімбекс» та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу автомобіля RENAULT MAGNUM 17GSA2, сідловий тягач - Е, 2006 року випуску, об`єм двигуна 12130 см3, державний номерний знак НОМЕР_9 , посвідчений приватним нотаріусом Охтирського районного нотаріального округу Сумської області Ковальчуком С.П., реєстровий № 189 (далі договір купівлі-продажу 4), відповідно до п. 3 якого продаж вчинено за 3000,00 грн.

21.01.2020 між ПП «Райс-Рімбекс» та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу автомобіля RENAULT MAGNUM 440 Е-ТЕСН, сідловий тягач, 2002 року випуску, об`єм двигуна 11929 см3, державний номерний знак НОМЕР_11 , посвідчений приватним нотаріусом Охтирського районного нотаріального округу Сумської області Ковальчуком С.П., реєстровий № 184 (далі договір купівлі-продажу 5), відповідно до п. 3 якого продаж вчинено за 3000,00 грн.

21.01.2020 між ПП «Райс-Рімбекс» та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу спеціалізованого напівпричіпа-рефрижератора-Е SCHMITZ SKO 24L, 1992 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_13 (попередній номерний знак НОМЕР_18 , посвідчений приватним нотаріусом Охтирського районного нотаріального округу Сумської області Ковальчуком С.П., реєстровий № 195 (далі договір купівлі-продажу 6), відповідно до п. 3 якого продаж вчинено за 3000,00 грн.

21.01.2020 між ПП «Райс-Рімбекс» та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу напівпричіпа-рефрижератора SCHMITZ SKO 24, 1995 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_15 , посвідчений приватним нотаріусом Охтирського районного нотаріального округу Сумської області Ковальчуком С.П., реєстровий № 194 (далі договір купівлі-продажу 7), відповідно до п. 3 якого продаж вчинено за 3000,00 грн.

З відповіді РСЦ МВС у Сумській області від 04.11.2022 № 31/18-2023 вбачається, що автомобіль RENAULT MAGNUM AE 400, державний номерний знак НОМЕР_3 . № шасі НОМЕР_4 , який був зареєстрований за ПП «Райс-Рімбекс» з 15.08.2008, перереєстровано на ОСОБА_2 30.01.2020;

DAF 95360, державний номерний знак НОМЕР_5 . № шасі НОМЕР_6 , який був зареєстрований за ПП «Райс-Рімбекс» з 14.06.2003, перереєстровано на ОСОБА_1 30.01.2020;

DAF CF 85.380, державний номерний знак НОМЕР_7 . № шасі НОМЕР_8 , який був зареєстрований за ПП «Райс-Рімбекс» з 02.06.2007, перереєстровано на ФГ «Ткаченко О.О.» 26.01.2021;

RENAULT MAGNUM 470 17GSA2, державний номерний знак НОМЕР_9 № шасі НОМЕР_10 , який був зареєстрований за ПП «Райс-Рімбекс» з 24.06.2012, перереєстровано на ОСОБА_2 28.02.2020;

RENAULT MAGNUM 440 Е-ТЕСН, державний номерний знак НОМЕР_11 . № шасі НОМЕР_12 , який був зареєстрований за ПП «Райс-Рімбекс» з 05.03.2009 перереєстровано на ОСОБА_2 30.01.2020;

SCHMITZ SKO 24L, спеціалізований напівпричіп-рефрижератор-Е, державний номерний знак НОМЕР_13 № шасі НОМЕР_14 , який був зареєстрований за ПП «Райс-Рімбекс» з 18.11.2003, перереєстровано на ОСОБА_2 28.02.2020;

SCHMITZ SKO 24, напівпричіп-рефрижератор, 1995 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_15 № шасі НОМЕР_16 який був зареєстрований за ПП «Райс-Рімбекс» з 18.11.2003, перереєстровано на ОСОБА_2 28.02.2020.

Згідно з п. 3 вказаних договорів купівлі-продажу майнові активи відчужено за ціною 3000,00 грн.

Усього від продажу семи транспортних засобів ПП «Райс-Рімбекс» отримало 21000,00 грн.

Судом з`ясовано, що ОСОБА_1 є єдиним засновником та керівником ПП «Райс-Рімбекс» станом на дату вчинення оскаржуваних правочинів та на дату звернення до суду з цією заявою, що підтверджується витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. ОСОБА_2 є дружиною ОСОБА_1 , що документально підтверджено копією свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_17 від 01.06.2013.

На момент подання ПП «Райс-Рімбекс» в особі ліквідатора арбітражного керуючого Жмакіної Н.В. заяви про визнання недійсними правочинів боржника та застосування наслідків недійсності провадження у справі № 920/1402/21 про банкрутство ПП «Райс-Рімбекс» перебувало на стадії ліквідаційної процедури (постанова суду від 31.05.2022).

Відкриття провадження у справі про банкрутство ініційовано Головним управлінням ДПС у Сумській області, про що відповідна заява надійшла до суду 24.12.2021. Провадження у справі відкрито 20.01.2022.

В обґрунтування правових підстав позовних вимог з посиланням на приписи статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства (далі КУзПБ), статей 3 та 13 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) ліквідатор зазначив, що боржник, укладаючи спірний договір, здійснив відчуження майнових активів, за рахунок яких кредитори мали б змогу задовольнити свої вимоги у кризовий для підприємства період, діяв очевидно недобросовісно на шкоду кредитору, з метою уникнення звернення стягнення на майнові активи підприємства за податковим боргом, адже здійснив продаж майна, за штучно заниженими цінами на користь заінтересованих осіб ОСОБА_1 (керівник та засновник ПП «Райс-Рімбекс») та його дружини ОСОБА_2 . У результаті таких дій боржник не зміг обслуговувати свої борги та став неплатоспроможним.

На думку позивача вказані обставини свідчать про те, що договори купівлі-продажу майна мають ознаки фраудаторних правочинів - договорів, що вчиняються на шкоду кредиторам.

Частиною 1 статті 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, встановлених частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, згідно з якою, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Станом на теперішній час у справі про банкрутство боржника ПП «Райс-Рімбекс» триває ліквідаційна процедура.

У відповідності до наведених у ст. 1 КУзПБ визначень ліквідатор - арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення ліквідаційної процедури.

Банкрутство за своєю природою є особливим правовим механізмом врегулювання відносин між неплатоспроможним боржником та його кредиторами, правове регулювання якого регламентовано КУзПБ, який визначає особливості провадження у справах про банкрутство, тобто є спеціальним у застосуванні при розгляді цих справ.

Згідно з частиною 1 статті 42 КУзПБ господарський суд у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, поданою в порядку, визначеному статтею 7 цього Кодексу, може визнати недійсними правочини або спростувати майнові дії, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, якщо вони порушили права боржника або кредиторів, з таких підстав: боржник виконав майнові зобов`язання раніше встановленого строку; боржник до відкриття провадження у справі про банкрутство взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим; боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами, відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови що в момент прийняття зобов`язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів; боржник оплатив іншій особі або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів до боржника перевищувала вартість майна; боржник узяв на себе заставні зобов`язання для забезпечення виконання грошових вимог.

Правочини, вчинені боржником протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора також з таких підстав: боржник безоплатно здійснив відчуження майна, взяв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог; боржник уклав договір із заінтересованою особою; боржник уклав договір дарування (ч. 2 ст. 42 КУзПБ).

Відтак, положення статті 42 КУзПБ розширюють визначені приписами статті 215 ЦК України підстави для визнання недійсними правочинів та надають можливість визнати недійсною угоду, яка відповідає вимогам Цивільного та Господарського законодавства, проте вчинена у період протягом трьох років, що передував відкриттю процедури банкрутства або після порушення справи про банкрутство, та вчинена на шкоду боржнику або його кредиторам.

При цьому КУзПБ є частиною цивільного/господарського законодавства, тому до правовідносин, які регулює цей Кодекс як спеціальний нормативно-правовий акт, можуть застосовуватися також норми Цивільного кодексу України, зокрема: щодо загальних підстав для визнання недійсними правочинів за участі боржника.

Виходячи з приписів ч. 1 ст. 61 КУзПБ, ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження: приймає у своє відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута; аналізує фінансовий стан банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; формує ліквідаційну масу; заявляє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов`язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб тощо.

Особливістю реалізації повноважень арбітражного керуючого у ліквідаційній процедурі є обов`язок ліквідатора здійснити повноту дій, спрямовану на виявлення та повернення активів боржника (ч. 1 ст. 65 КУзПБ).

Частиною третьою статті 13 ЦК України визначено, що не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Формулювання «зловживання правом» необхідно розуміти як суперечність, оскільки якщо особа користується власним правом, то його дія дозволена, а якщо вона не дозволена, то саме тому відбувається вихід за межі свого права та дію без права. Сутність зловживання правом полягає у вчиненні уповноваженою особою дій, які складають зміст відповідного суб`єктивного цивільного права, недобросовісно, в тому числі всупереч меті такого права.

Правочини, які укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Правочин не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення.

Тому будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов`язання із погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину (правочину, що вчинений боржником на шкоду кредиторам).

Фраудаторні угоди - це угоди, що завдали шкоди боржнику (як приклад, угода з метою виведення майна). Мета такого правочину в момент його укладання є прихованою, але проявляється через дії або бездіяльність, що вчиняються боржником як до, так і після настання строку виконання зобов`язання цілеспрямовано на ухилення від виконання обов`язку.

Слід звернути увагу, що фраудаторним правочином може бути як оплатний (договір купівлі-продажу), так і безоплатний договір (договір дарування), а також може бути як односторонній, так і двосторонній чи багатосторонній правочин.

Формулювання критеріїв фраудаторності правочину залежить від того, який правочин на шкоду кредитору використовує боржник для уникнення задоволення їх вимог.

Зокрема, але не виключно, такими критеріями можуть бути: - момент вчинення оплатного відчуження майна або дарування (вчинення правочину в підозрілий період, після відкриття провадження судової справи, відмови в забезпеченні позову і до першого судового засіданні у справі; - контрагент, з яким боржник вчинив оспорювані договори (родичі боржника, пов`язані або афілійовані юридичні особи); - щодо оплатних цивільно-правових договорів важливе значення має ціна (ринкова, неринкова ціна), і цей критерій має враховуватися.

Вчинення власником майна правочину з розпорядження належним йому майном з метою унеможливити задоволення вимоги іншої особи - стягувача за рахунок майна цього власника може бути кваліфіковане як зловживання правом власності, оскільки власник використовує правомочність розпорядження майном на шкоду майновим інтересам кредитора (висновок, викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 910/7547/17).

Особа, яка є боржником перед своїми контрагентами, повинна утримуватися від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів. Угоди, що укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову і фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Угода, що укладається «про людське око», таким критеріям відповідати не може.

Слід зауважити, що цивільні й господарські відносини, у межах яких передбачається виконання обов`язку боржника в майбутньому без забезпечення такого боргу, ґрунтуються в основному на довірі учасників відносин до свого контрагента, а також на впевненості в можливості захистити свої майнові права в спосіб, передбачений законом, зокрема, через суд.

У сучасному українському законодавстві, як і в іноземних правопорядках, оспорювання так званих підозрілих угод божника є одним з найважливіших юридичних інструментів консолідації та збільшення конкурсної маси шляхом повернення до неї майна боржника, переданого іншим особам.

Судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, викладеного у постанові від 05.04.2023 у справі 920/10/21 (920/868/21), що фраудаторним може виявитися будь-який правочин, що здійснюється між учасниками господарських правовідносин, який укладений на шкоду кредиторам, отже, такий правочин може бути визнаний недійсним в порядку позовного провадження у межах справи про банкрутство відповідно до статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства на підставі пункту 6 частини першої статті 3 ЦК України як такий, що вчинений всупереч принципу добросовісності, та частин третьої, шостої статті 13 ЦК України з підстав недопустимості зловживання правом, на відміну від визнання недійсним фіктивного правочину, лише на підставі статті 234 ЦК України. У такому разі звернення в межах справи про банкрутство з позовом про визнання недійсними правочинів боржника на підставі загальних засад цивільного законодавства та недопустимості зловживання правом є належним способом захисту, який гарантує практичну й ефективну можливість захисту порушених прав кредиторів та боржника.

Водночас, категорія фраудаторності у галузі банкрутства спрямована на недопущення недобросовісного виведення активів з метою уникнення відповідальності цим майном перед кредиторами, зважаючи, що частина друга статті 96 ЦК України вимагає, щоб юридична особа відповідала за своїми зобов`язаннями усім належним їй майном. Тобто боржник має усвідомлювати повне виконання свого обов`язку перед кредитором.

У зв`язку з цим можна розмежувати також критерії фраудаторності: об`єктивний - коли вчиняється правочин цілеспрямовано на ухилення від виконання обов`язку за наявності існуючої вже заборгованості; суб`єктивний - усвідомлення боржником появи боргу в результаті укладення правочину, що повинно аналізуватися через призму економічної мети договору, сумлінність та добросовісність дій боржника, які мають бути спрямовані на погашення боргу, а не навпаки, на неможливість виконання зобов`язання.

Обираючи варіант добросовісної поведінки, боржник зобов`язаний піклуватися про те, щоб його юридично значимі вчинки були економічно обґрунтованими. Також поведінка боржника, повинна відповідати критеріям розумності, що передбачає, що кожне зобов`язання, яке правомірно виникло, повинно бути виконано належним чином, а тому кожний кредитор вправі розраховувати, що усі існуючі перед ним зобов`язання за звичайних умов будуть належним чином та своєчасно виконані. Доброчесний боржник повинен мати на меті добросовісно виконати усі свої зобов`язання, а в разі неможливості такого виконання - надати справедливе та своєчасне задоволення (сатисфакцію) прав та правомірних інтересів кредитора (висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.11.2019 у справі №910/8357/18).

У період протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, дії щодо будь-якого вилучення (відчуження) боржником своїх майнових активів є підозрілими і можуть становити втручання у право власності кредиторів, відтак відчуження майна боржником повинно здійснюватися з огляду на права кредиторів щодо забезпечення їх вимог активами боржника, а неврахування інтересів кредиторів у такому випадку є зловживанням з боку боржника своїми правами щодо розпорядження майном як власника, за умови, що відчуження майна призводить завідомо до зменшення обсягу платоспроможності боржника і наносить шкоду кредиторам.

Боржник, який відчужує майно (вчиняє інші дії, пов`язані, із зменшенням його платоспроможності) після виникнення у нього зобов`язання діє очевидно недобросовісно та зловживає правами стосовно кредитора.

Дії боржника, зокрема, але не виключно, щодо безоплатного відчуження майна, відчуження майна за ціною значно нижче ринкової, для цілей не спрямованих на досягнення розумної ділової мети або про прийняття на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, або відмова від власних майнових вимог, якщо вони вчинені у підозрілий період, можуть свідчити про намір ухилення від розрахунків із контрагентами та спрямовані на завдання шкоди кредиторам.

Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом, спрямованим на недопущення (уникнення) задоволення вимог такого кредитора.

Отже будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов`язання з погашення заборгованості перед кредиторами, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину - правочину, що вчинений боржником на шкоду кредиторам.

Як вбачається, договори купівлі-продажу майна були укладені за два роки до судових процедур банкрутства, тобто у підозрілий період. У той час як з урахуванням вищевказаного в період протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство або після відкриття провадження у справі про банкрутство, дії щодо будь-якого вилучення (відчуження) боржником своїх майнових активів є підозрілими і можуть становити втручання у право власності кредиторів, відтак відчуження майна боржником повинно здійснюватися з огляду на права його кредиторів, а неврахування інтересів кредиторів у такому випадку є зловживанням з боку боржника своїми правами щодо розпорядження майном як власника, за умови, що відчуження майна призводить завідомо до зменшення обсягу платоспроможності боржника і наносить шкоду кредиторам.

Судом установлено, що ухвалою Господарського суду Сумської області від 20.01.2022 у справі № 920/1402/21 про банкрутство ПП «Райс-Рімбекс» визнано вимоги кредитора Головного Управління ДПС у Сумській області до боржника в сумі 2285458,81 грн податкової заборгованості, витрати по сплаті судового збору в сумі 22700,00 грн. та авансування винагороди арбітражного керуючого в розмірі 58500,00 грн.

В обґрунтування заяви заявник посилався на наявність у боржника заборгованості перед Головним управлінням ДПС у Сумській області у розмірі 2308158,81 грн, з яких: 22700,00 грн судовий збір, 2265716,27 грн податкове зобов`язання, 19742,54 грн єдиний внесок, що підтверджується рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 30.09.2020 у справі № 480/5193/20.

Вказане податкове зобов`язання виникло у зв`язку з тим, що податковим органом протягом 2019 року були проведені камеральні перевірки податкової звітності ПП «Райс-Рімбекс», за результатами яких були складені відповідні акти, де були зафіксовані порушення податкового законодавства.

На підставі вказаних актів податковим органом були прийняті податкові повідомлення-рішення від 17.09.2019.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 30.09.2020 у справі № 480/5193/20 задоволено адміністративний позов ГУ ДПС у Сумській області до ПП «Райс-Рімбекс» про стягнення 2265716,27 грн податкового боргу.

Отже, боржник, будучи обізнаним про наявність заборгованості підприємства перед органом податкової служби та інншими кредиторами, вчинив правочини з продажу майна підприємства за сумнівно низькими цінами.

Як уже зазначалось вище, згідно з пунктом 3 оспорюваних договорів купівлі-продажу майнові активи, у кількості 7 одиниць, відчужено на загальну суму 21000,00 грн, тобто вартість одного транспортного засобу та напівпричепа становить 3000,00 грн.

Відповідно до довідок ТОВ «Консалт-С» від 07.03.2022 та 08.09.2020 орієнтовна середня ринкова вартість транспортних засобів та напівпричепів за оскарженими правочинами складає: 1) RENAULT MAGNUM AE 400, спеціалізований вантажний сідловий тягач Е, 2001 року випуску, об`єм двигуна 11929 см3 328400,00 грн;

2) DAF 95360, спеціалізований вантажний сідловий тягач Е, 1997 року випуску, об`єм двигуна 11600 см3 207700,00 грн;

3) DAF CF 85.380, спеціалізований вантажний сідловий тягач Е, 2000 року випуску, об`єм двигуна 12600 см3 243200,00 грн;

4) RENAULT MAGNUM 17GSA2, сідловий тягач Е, 2006 року випуску, об`єм двигуна 12130 см3 231200,00 грн;

5) RENAULT MAGNUM 440 Е-ТЕСН, сідловий тягач Е, 2002 року випуску, об`єм двигуна 11929 см3 356900,00 грн;

6) SCHMITZ SKO 24L, спеціалізований напівпричіп-рефрижератор Е, 1992 року випуску 79300,00 грн;

7) SCHMITZ SKO 24, напівпричіп-рефрижератор, 1995 року випуску 103500,00 грн.

Загальна середня ринкова вартість транспортних засобів та напівпричепів становить 1550200,00 грн.

Отже, надані докази у сукупності свідчать про наявність обґрунтованих сумнівів у позивача щодо адекватності ціни майна, за яку був вчинений його продаж у січні 2020 року.

Поряд із наведеним суд вважає, що договори купівлі-продажу майна були вчинені з метою зменшення активів боржника без будь-якої розумної ділової мети та економічного обґрунтування на невигідних для нього умовах.

Окрім того судом встановлено, що боржник здійснив відчуження майна на користь заінтересованої особи, оскільки ОСОБА_1 був на дату укладення оспорюваних договорів керівником та єдиним засновником ПП «Райс-Рімбекс», ОСОБА_2 його близька родичка дружина, а відтак, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є в розумінні положень, зокрема, статті 1 КУзПБ, заінтересованими особами стосовно боржника ПП «Райс-Рімбекс» від імені яких та на користь яких здійснювалось відчуження майна, що є безпосереднім порушенням прав й інтересів податкового органу ГУ ДПС у Сумській області як кредитора боржника у справі про банкрутство та інших потенційних кредиторів (наявна інформація в цій справі свідчить, що на час укладення спірних правочинів на примусовому виконанні знаходилася постанова Управління Держпраці у Сумській області про накладення на боржника штрафу в розмірі 1 001 520 грн, що є невиконаним, а відповідне виконавче провадження зупиненим).

Оскільки оспорювані правочини вчинені у січні 2020 року (тобто за два роки, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство (20.01.2022), це відповідно до приписів статті 42 КУзПБ ставить під сумнів справедливе задоволення вимог кредитора у справі про банкрутство ПП «Райс-Рімбекс».

«Недійсність» за статтею 42 КУзПБ перш за все пов`язується з оцінкою дій боржника, виконання яких мало негативні наслідки для боржника у вигляді зменшення його майнових активів та неплатоспроможності, а наслідком правового регулювання за цією статтею є повернення у ліквідаційну масу майна боржника та унеможливлення боржником зловживаючи своїми правами, вчинення дій на шкоду кредиторам.

Обираючи варіант добросовісної поведінки, боржник зобов`язаний піклуватися про те, щоб його юридично значимі вчинки були економічно обґрунтованими. Також поведінка боржника, повинна відповідати критеріям розумності, яка передбачає, що кожне зобов`язання, яке правомірно виникло, повинно бути виконано належним чином, а тому кожний кредитор вправі розраховувати, що усі існуючі перед ним зобов`язання за звичайних умов будуть належним чином та своєчасно виконані. Доброчесний боржник повинен мати на меті добросовісно виконати усі свої зобов`язання, а в разі неможливості такого виконання - надати справедливе та своєчасне задоволення (сатисфакцію) прав та правомірних інтересів кредитора

З огляду на викладене, враховуючи, що за оспорюваними договорами купівлі-продажу, які укладено у період протягом двох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство ПП «Райс-Рімбекс», тобто у «підозрілий період», між заінтересованими особами, при цьому за наявності значних боргових зобов`язань перед кредиторами, сумнівна низька ціна, за яку був здійснений продаж майна, судом установлено, що оспорюваний правочин було вчинено з метою уникнення задоволення вимог кредитора за рахунок майна, що є предметом продажу за такими договорами, а відтак боржник використав правомочність розпорядження майном на шкоду майновим інтересам його кредитора, в той час, як особа, яка є боржником перед своїми контрагентами, повинна утримуватися від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів, а угоди, що укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною.

Усе вищезазначене свідчить про спрямованість волі ПП «Райс-Рімбекс» не на досягнення розумної ділової мети, а на виведення активів боржника та завдання йому збитків, з метою ухилення від виконання своїх зобов`язань та порушення прав кредиторів.

Вибуття майна з володіння власника на підставі фраудаторного правочину свідчить про відсутність у нього волі на законне відчуження цього майна, оскільки за таким правочином воля власника спрямована не на правомірну реалізацію свого права власності, а на зловживання ним для досягнення неправомірної цілі - завдання шкоди кредиторам та безпідставне зменшення своїх активів.

Воля власника на відчуження майна може бути виражена виключно в рамках здійснення права власності. Тоді як у відносинах між боржником та його керівником, єдиним учасником (засновником) мало місце не здійснення права власності, а використання боржником свого права власності з іншою метою, яка не захищається позитивним правом.

Тому укладення договорів купівлі-продажу майна №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, посвідчених приватним нотаріусом Охтирського нотаріального округу Сумської області Ковальчук С.П., унаслідок недобросовісних, та таких, що суперечать інтересам ПП «Райс-Рімбекс», дій його керівника, єдиного учасника (засновника) ОСОБА_1 та його дружини ОСОБА_2 , а також укладення цих договорів фактично в особистих інтересах такого учасника (засновника), свідчить про відсутність волі ПП «Райс-Рімбекс» як юридичної особи на відчуження транспортних засобів та напівпричепів у кількості 7 одиниць.

З урахуванням наведених правових норм та обставин справи суд дійшов висновку про те, що спірні правочини, підлягають визнанню недійсними.

Що стосується вимоги позивача про витребування майна у ФГ «Ткаченко О.О.», ОСОБА_2 на користь ПП «Райс-Рімбекс».

Доводи третього відповідача про те, що майно боржника було відчужене за оплатним правочином за ринковою ціною і покупцем проведено розрахунок за отримане майно, а також доводи третього відповідача про те, що ФГ «Ткаченко О.О.» не знало та не могло знати, що транспортний засіб продано ПП «Райс-Рімбекс» своєму керівнику ОСОБА_1 , відхиляються судом, оскільки факт укладення боржником у підозрілий період правочину, за яким здійснено відчуження активів підприємства на користь заінтересованої особи (у даному випадку керівника та єдиного засновника боржника) є самостійно безумовною підставою для визнання такого правочину недійсним в порядку ч. 2 ст. 42 КУзПБ.

При цьому суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що укладення боржником спірного правочину від 21.01.2020 мало на меті здійснення розрахунків за наявним у боржника на дату укладення правочину податкового боргу перед ГУ ДПС у Сумській області та іншими кредиторами, а також відсутні докази здійснення боржником безпосередньо погашення кредиторської заборгованості за рахунок отриманих коштів.

Суд констатує, що ОСОБА_2 є недобросовісним набувачем, а Фермерське господарство «Ткаченко О.О.» - добросовісним.

Згідно зі ст.387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним, тобто від недобросовісного набувача майно може бути витребувано в будь-якому випадку.

Відповідно до ч. 1 ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

У разі, коли відчуження майна мало місце два і більше разів після недійсного правочину, це майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, від добросовісного набувача на підставі частини 1 статті 388 ЦК України.

Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини 1 статті 388 ЦК України залежить від того, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпний перелік підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача.

Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом.

Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі унеможливлює витребування майна від добросовісного набувача.

Таким чином, можливість власника реалізувати його право витребувати майно від добросовісного набувача згідно зі статтею 388 ЦК України залежить від того, на якій підставі добросовісний набувач набув це майно у власність, а у разі набуття його за оплатним договором - також від того, як саме майно вибуло з володіння власника чи особи, якій власник це майно передав у володіння. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках (частина третя статті 388 ЦК України). Коло підстав, за яких власник має право витребувати майно від добросовісного набувача, є вичерпним (частини перша - третя статті 388 ЦК України).

Незаконним володільцем може бути і добросовісний, і недобросовісний набувач. Добросовісним набувачем є особа, яка не знала і не могла знати про те, що майно придбане в особи, яка не мала права його відчужувати. Недобросовісний набувач, навпаки, на момент здійснення угоди про відчуження спірного майна знав або міг знати, що річ відчужується особою, якій вона не належить і яка на її відчуження не має права. Слід зазначити, що від недобросовісного набувача майно може бути витребувано в будь-якому випадку. Від добросовісного лише в передбачених законом випадках , а саме відповідно до ст. 388 ЦК України.

Слід вказати на те, що волею є детерміноване i мотивоване бажання особи досягти поставленої мети. Сама по собі воля не тягне юридичних наслідків для відповідної особи. Волевиявлення - прояв волі особою зовні, завдяки чому воля стає доступною для сприйняття іншими особами.

Чинне законодавство України не пов`язує можливість витребування майна у добросовісного набувача з обставинами щодо наявності волі у відчужувача за останнім у ланцюгу договорів договором. Витребування майна від добросовісного набувача у такому випадку залежить від наявності волі на передачу цього майна у власника майна - відчужувача за першим договором у ланцюгу договорів.

У цьому випадку, спірне майно вибуло з володіння Приватного підприємства «Райс-Рімбекс» не з його волі, адже правочини було укладено не з метою розвитку виробництва та отримання прибутку, а з метою ухилення від задоволення зобов`язань перед іншими кредиторами.

Як установлено судом, вибуття спірного майна відбулось поза волею боржника, що надає законні підстави для витребування майна у добросовісного набувача в порядку частини 1 статті 388 ЦК України.

У відповідності до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.

У відповідності до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбаченим цим Кодексом.

Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Ураховуючи, що спір виник внаслідок недобросовісних дій першого та другого відповідачів, судовий збір відповідно до ст. 129 ГПК України покладається судом на ОСОБА_1 у розмірі 2481,00 грн та ОСОБА_2 у розмірі 2481,00 грн.

Керуючись статтями 129, 232, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу від 29.01.2020 автомобіля RENAULT MAGNUM AE 400, спеціалізований вантажний сідловий тягач-Е, 2001 року випуску, об`єм двигуна 11929 см3, державний номерний знак НОМЕР_3 , № шасі НОМЕР_4 , укладений між Приватним підприємством «Райс-Рімбекс» та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Охтирського районного нотаріального округу Сумської області Ковальчуком С.П., реєстровий № 237.

3. Визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу від 21.01.2020 автомобіля DAF 95360, спеціалізований вантажний сідловин тягач - Е, 1997 року випуску, об`єм двигуна 11600 см3, державний номерний знак НОМЕР_5 , № шасі НОМЕР_6 , укладений між Приватним підприємством «Райс-Рімбекс» та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Охтирського районного нотаріального округу Сумської області Ковальчуком С.П., реєстровий № 192.

4. Визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу від 21.01.2020 автомобіля DAF CF 85.380, спеціалізований вантажний сідловий тягач - Е, 2000 року випуску, об`єм двигуна 12600 см3, державний номерний знак НОМЕР_7 , № шасі НОМЕР_8 , укладений між Приватним підприємством «Райс-Рімбекс» та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Охтирського районного нотаріального округу Сумської області Ковальчуком С.П., реєстровий № 191.

5. Витребувати у Фермерського господарства «Ткаченко О.О.» (код ЄДРПОУ: 41432429, адреса: 42767, Сумська обл, Охирський район, с. Бугрувате, вул. Садова, б. 37) на користь Приватного підприємства «Райс-Рімбекс» (42700, Україна, Сумська область, місто Охтирка, вулиця Залізнична, будинок 44-А, код ЄДРПОУ: 22591303) транспортний засіб DAF CF 85.380, спеціалізований вантажний сідловий тягач - Е, 2000 року випуску, об`єм двигуна 12600 см3, державний номерний знак НОМЕР_7 № шасі НОМЕР_8 .

6. Визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу автомобіля від 21.01.2020 року укладено RENAULT MAGNUM 17GSA2, сідловий тягач - Е, 2006 року випуску, об`єм двигуна 12130 см3, державний номерний знак НОМЕР_9 , № шасі НОМЕР_10 , укладений між Приватним підприємством «Райс-Рімбекс» та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Охтирського районного нотаріального округу Сумської області Ковальчуком С.П., реєстровий № 189.

7. Витребувати у ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь Приватного підприємства «Райс-Рімбекс» (42700, Україна, Сумська область, місто Охтирка, вулиця Залізнична, будинок 44-А, код ЄДРПОУ: 22591303) транспортний засіб RENAULT MAGNUM 17GSA2, сідловий тягач - Е, 2006 року випуску, об`єм двигуна 12130 см3, державний номерний знак НОМЕР_9 № шасі НОМЕР_10 .

8. Визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу від 21.01.2020 автомобіля RENAULT MAGNUM 440 Е-ТЕСН, сідловий тягач, 2002 року випуску, об`єм двигуна 11929 см3, державний номерний знак НОМЕР_11 , № шасі НОМЕР_12 , укладений між Приватним підприємством «Райс-Рімбекс» та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Охтирського районного нотаріального округу Сумської області Ковальчуком С.П., реєстровий №184.

9. Визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу від 21.01.2020 спеціалізованого напівпричіпа-рефрижератора-Е SCHMITZ SKO 24L, 1992 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_13 , № шасі НОМЕР_14 , укладений між Приватним підприємством «Райс-Рімбекс» та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Охтирського районного нотаріального округу Сумської області Ковальчуком С.П., реєстровий №195.

10. Витребувати у ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь Приватного підприємства «Райс-Рімбекс» (42700, Україна, Сумська область, місто Охтирка, вулиця Залізнична, будинок 44-А, код ЄДРПОУ: 22591303) транспортний засіб SCHMITZ SKO 24L, спеціалізований напівпричіп-рефрижератор-Е, державний номерний знак НОМЕР_13 № шасі НОМЕР_14 .

11. Визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу від 21.01.2020 напівпричіпа-рефрижератора SCHMITZ SKO 24, 1995 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_15 , № шасі НОМЕР_16 , укладений між Приватним підприємством «Райс-Рімбекс» та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Охтирського районного нотаріального округу Сумської області Ковальчуком С.П., реєстровий № 194.

12. Витребувати у ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь Приватного підприємства «Райс-Рімбекс» (42700, Україна, Сумська область, місто Охтирка, вулиця Залізнична, будинок 44-А, код ЄДРПОУ: 22591303) транспортний засіб SCHMITZ SKO 24, напівпричіп-рефрижератор, 1995 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_15 № шасі НОМЕР_16 .

13. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Приватного підприємства Райс-Рімбекс (42700, Сумська обл., м. Охтирка, вул. Залізнична, буд. 44-А, код ЄДРПОУ 22591303) 2481,00 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одну гривню) судового збору.

14. Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Приватного підприємства Райс-Рімбекс (42700, Сумська обл., м. Охтирка, вул. Залізнична, буд. 44-А, код ЄДРПОУ 22591303) 2481,00 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одну гривню) судового збору.

Згідно зі статтею 241 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Повне рішення складено 27.04.2023.

СуддяВ.В. Яковенко