Рішення № 110484505, 20.04.2023, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" квітня 2023 р. м. Одеса Справа № 916/140/23

Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,

при секретарі судового засідання Дюльгер С.В.,

розглянувши справу № 916/140/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплодарський енергетичний парк» (65490, Одеська обл., м. Теплодар, вул. Піонерна, буд. 7; код ЄДРПОУ 41438462)

до відповідача: Міського комунального підприємства «Одеська теплоелектроцентраль № 2» (65490, Одеська обл., Одеський район, м. Теплодар; код ЄДРПОУ 05519847)

про стягнення 1 542 034,91 грн;

представники сторін:

від позивача Шабаровський Б.В. (в режимі відеоконференції),

від відповідача Дударенко С.В.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Теплодарський енергетичний парк», звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Міського комунального підприємства «Одеська теплоелектроцентраль № 2» про стягнення 1 542 034,91 грн, з яких: 1 000 000 ,00 грн основного боргу, 452 199,07 грн інфляційних втрат та 89 835,84 грн 3% річних.

В обґрунтування позову посилається на порушення відповідачем зобов`язань за Договором про надання поворотної фінансової допомоги № _/17 від 26.09.2017 (далі Договір).

Вказує, що на виконання умов Договору 27.09.2017 перерахував відповідачу грошові кошти у сумі 1 000 000,00 грн, які останній зобов`язувався повернути до 31.12.2019.

Неповернення поворотної фінансової допомоги у встановлений Договором строк стало підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплодарський енергетичний парк» до господарського суду з даним позовом.

За порушення строку виконання зобов`язання з повернення фінансової допомоги позивач нарахував відповідачу 452 199,07 грн інфляційних втрат та 89 835,84 грн 3% річних, які також просить стягнути на свою користь.

Ухвалою від 11.01.2023 позовну заяву (вх. № 137/23 від 06.01.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплодарський енергетичний парк» залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали шляхом надання до суду належних доказів надсилання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів (з урахуванням вимог даної ухвали).

23.01.2023 до суду надійшла заява представника позивача про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 30.01.2023 позовну заяву (вх. № 137/23 від 06.01.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплодарський енергетичний парк» прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 916/140/23, яку вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 01.03.2023, запропоновано відповідачу подати відзив.

01.03.2023 до суду надійшло клопотання представника відповідача про відкладення судового засідання у зв`язку з терміновим викликом на проведення слідчих дій по кримінальній справі.

Протокольною ухвалою від 01.03.2023 підготовче судове засідання відкладено на 14.03.2023.

14.03.2023 до суду надійшло клопотання представника відповідача про відкладення судового засідання у зв`язку з прийняттям участі у судовому засіданні в іншому суді у якості захисника особи.

Протокольною ухвалою від 14.03.2023 підготовче судове засідання відкладено на 23.03.2023.

23.03.2023 від представника відповідача до суду надійшли письмові пояснення по справі, де представник зазначив, що відповідач визнає суму боргу за Договором у розмірі 1 000 000,00 грн і не відмовляється від її повернення. Однак, в силу об`єктивних обставин, які мають місце ще з 2016 року, тобто з моменту виконання КП «Одеська ТЕЦ-2» постанови Кабінету Міністрів України від 18.06.2016 № 217 «Про затвердження Порядку розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з постачальником природного газу, на якого покладено спеціальні обов`язки», згідно якої здійснювалося договірне списання коштів з рахунків КП «Одеська ТЕЦ-2» в строго визначеному порядку, КП «Одеська ТЕЦ-2» не могло вчасно повернути отримані від ТОВ «ТЕП» кошти.

Вказав, що після виконання умов договорів про договірне списання з КП «Одеська ТЕЦ-2» на рахунку не залишалося та не залишається достатньої суми грошових коштів, щоб виконувати в повному обсязі умови Договору № 17 від 26.09.2017.

Зазначив, що відповідач наполягає на тому, що жодного умислу ухилятися від виконання своїх зобов`язань не має. Затримка у поверненні наданої фінансової допомоги, на думку відповідача, цілком залежить від обставин, які утворилися на законодавчому рівні для підприємств, що надають послуги з постачання теплової енергії, яким і являється КП «Одеська ТЕЦ-2».

У судовому засіданні, яке відбулось 23.03.2023, суд, з`ясувавши думку представників сторін щодо можливості переходу до розгляду справи по суті, протокольною ухвалою закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 20.04.2023.

У судовому засіданні, яке відбулось 20.04.2023, представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача не заперечував щодо існування перед позивачем заборгованості та зазначив, що відповідач має намір поступово погашати вказану заборгованість за наявності такої можливості.

20.04.2023 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

26.09.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Теплодарський енергетичний парк» як позикодавцем та Міським комунальним підприємством «Одеська теплоелектроцентраль № 2» як позичальником було укладено Договір про надання поворотної фінансової допомоги № _/17, відповідно до п. 1.1. якого позикодавець надає позичальнику поворотну фінансову допомогу, а позичальник зобов`язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених даним Договором.

Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2019, а в частині розрахунків до повного виконання обов`язків сторонами (п. 8.1. Договору).

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

В силу вимог ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За правовою природою укладений між сторонами Договір є договором позики.

За приписами ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За визначенням, наданим у пункті 14.1.257 статті 14 Податкового кодексу України, поворотна фінансова допомога це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення.

Судом встановлено, що у спірних відносинах має місце позика, яка не передбачає нарахування процентів за користування коштами чи іншої винагороди, а тому до позивача як кредитора не застосовується вимога щодо обов`язкової наявності у нього статусу фінансової установи.

З аналізу ч. 2 ст. 1046 ЦК України випливає, що договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з п. 2.1. Договору поворотна фінансова допомога надається в національній валюті України в розмірі 1 000 000,00 грн. Допомога надається одним платежем або частинами позикодавцем не пізніше ніж через 5 робочих днів з дати підписання даного Договору.

Поворотна фінансова допомога надається шляхом перерахування позикодавцем грошових коштів на розрахунковий рахунок позичальника (п. 2.3. Договору).

27.09.2017 позивач перерахував 1 000 000,00 грн поворотної фінансової допомоги відповідачу, що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням (а.с. 23).

Отримання суми фінансової допомоги відповідачем не заперечується.

Пунктом 3.1. Договору сторони передбачили, що поворотна фінансова допомога підлягає поверненню до 31.12.2019.

Прийменник "до" з календарною датою в українській мові вживають на позначення кінцевої календарної дати чинності включно або виконання чого-небудь (постанови Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 803/350/17 та у справі № 815/4720/16, від 13.06.2018 у справі № 815/1298/17, від 14.08.2018 у справі № 803/1387/17, від 28.08.2018 у справі № 814/4170/15).

Таким чином, відповідач за умовами п. 3.1. Договору був зобов`язанийй повернути фінансову допомогу до 31.12.2019 (включно).

Повернення грошових коштів проводиться шляхом перерахування позичальником грошових коштів на розрахунковий рахунок позикодавця (п. 3.2. Договору).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За положеннями ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Докази оплати заборгованості відповідачем у матеріалах справи відсутні.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення 1 000 000,00 грн основної заборгованості підлягають задоволенню повністю.

Також позивач просить стягнути з відповідача 452 199,07 грн інфляційних втрат та 89 835,84 грн 3% річних.

Згідно з ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як встановлено судом, поворотна фінансова допомога у сумі 1 000 000,00 грн, яка за умовами Договору мала бути повернута відповідачем до 31.12.2019, станом на час розгляду справи не повернута, у зв`язку з чим суд погоджується з позивачем щодо його права на нарахування 3% річних та інфляційних втрат в порядку ст. 625 ЦК України.

Перевіривши запропонований позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд вважає його правильним та обґрунтованим, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до п.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

На підставі ст. 129 ГПК України, у зв`язку із задоволенням позовних вимог, судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплодарський енергетичний парк» (65490, Одеська обл., м. Теплодар, вул. Піонерна, буд. 7; код ЄДРПОУ 41438462) до Міського комунального підприємства «Одеська теплоелектроцентраль № 2» (65490, Одеська обл., Одеський район, м. Теплодар; код ЄДРПОУ 05519847) про стягнення 1 542 034,91 грн задовольнити.

2. Стягнути з Міського комунального підприємства «Одеська теплоелектроцентраль № 2» (65490, Одеська обл., Одеський район, м. Теплодар; код ЄДРПОУ 05519847) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплодарський енергетичний парк» (65490, Одеська обл., м. Теплодар, вул. Піонерна, буд. 7; код ЄДРПОУ 41438462) 1 000 000,00 грн основного боргу, 452 199,07 грн інфляційних нарахувань, 89 835,84 грн 3% річних, 23 130,52 грн витрат зі сплати судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено у судовому засіданні 20 квітня 2023 р. Повний текст рішення складено та підписано 27 квітня 2023 р.

Суддя Р.В. Волков