Ухвала суду № 110484054, 27.04.2023, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

27.04.2023Справа № 910/6251/23

Суддя господарського суду міста Києва Ломака В.С., розглянувши

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Газ Восток Трейд»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об`єднання «СЗХНО»

про стягнення 96 501,77 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Газ Восток Трейд» (далі - позивач) звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об`єднання «СЗХНО» (далі - відповідач) про стягнення 96 501,77 грн. збитків за перевищення об`єму (обсягу) природного газу.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Конституційний Суд України у рішенні № 9-зп від 25 грудня 1997 року офіційно розтлумачив цю норму та зазначив, що частину першу статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі статтею 64 Конституції України не може бути обмежене.

Частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема, Господарським процесуальним кодексом України.

Вимоги щодо змісту та форми позовних заяв визначені статтями 162, 164, 172 Господарського процесуального України.

При цьому, якщо подана позовна заява не відповідає таким вимогам, приписами частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України законодавець передбачив механізм залишення позовної заяви без руху задля забезпечення позивачу можливості у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви, що забезпечить можливість вважати її такою, що подана у день її первинного подання та прийняття її судом до розгляду.

Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.

У даному випадку, подана позовна заява не відповідає вимогам статті 164 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим підлягає залишенню без руху з посиланням на положення статті 174 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи наступне.

Згідно з приписами статті 164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Частиною 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Відповідно до вимог "Правил надання послуг поштового зв`язку", затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 року, розрахунковий документ (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) видається відправникові з додержанням вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" і підтверджує факт надання послуги відділенням зв`язку.

За змістом пункту 61 Правил надання поштового зв`язку, затверджених Постановою № 270 від 05.03.2009 року Кабінету Міністрів України, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Таким чином, належним доказом відправлення копії позовної заяви та доданих до неї документів учасникам справи є опис вкладення в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), надані в оригіналі.

Отже, на підтвердження направлення учасникам справи позовної заяви з додатками до позову обов`язково мають додаватися описи вкладення, чеки (квитанції) поштового відділення, що підтверджують факт оплати відправником та надання відділенням зв`язку послуг з пересилання листів з описом вкладення.

Всупереч наведеним вимогам процесуального законодавства позивач не надав суду належних та допустимих доказів, а саме оригіналів опису вкладення, фіскального чеку або квитанції на підтвердження направлення позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу, а отже, позивачем не виконані приписи Господарського процесуального кодексу України щодо надання до позовної заяви доказів відправлення відповідачу позовної заяви та доданих до неї документів.

При цьому, судом на береться до уваги додана позивачем до позовної заяви квитанція про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету користувача ЄСІТС № 124862 від 23.04.2023 року про направлення відповідачу позовної заяви та доданих до неї документів, з огляду на наступне.

Офіційна електронна адреса відповідно до підпункту 5.8 розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, це: сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів.

Проте, на даний момент функціонал системи «Електронний суд» не дозволяє здійснювати ідентифікацію Електронних кабінетів (офіційних електронних адрес), зареєстрованих у системі користувачів.

З огляду на вищенаведене, доказів на підтвердження направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів в розумінні приписів статті 164 Господарського процесуального кодексу України позовні матеріали не містять.

Беручи до уваги вищевказане, суд дійшов висновку, що позивач не дотримався окремих вимог частини 2 статті 164 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 162, 164 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

За таких обставин, оскільки подана позовна заява не відповідає вимогам статті 164 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне залишити її без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.

Керуючись статтями 164, 174, 234 Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю «Газ Восток Трейд» строк для усунення недоліків - 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю «Газ Восток Трейд» спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:

- подання належних доказів направлення позовної заяви та доданих до неї документів відповідачам у даній справі.

4. Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «Газ Восток Трейд», що в разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась із позовною заявою (частина 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України).

5. Відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її підписання. Дана ухвала не підлягає оскарженню.

6. Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається https://ki.arbitr.gov.ua/.

Суддя В.С. Ломака