Рішення № 110483840, 25.04.2023, Господарський суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.04.2023 м. Івано-ФранківськСправа № 909/153/23

Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Фанди О.М., секретаря судового засідання Поліводи С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроенерготрейд",

до відповідача: Фізичної особи - підприємця Блясецького Миколи Петровича,

про стягнення заборгованості за спожитий природний газ в сумі 236 464,41 грн, з них: 190 000,00 грн - основний борг, 19 000,00 грн - штраф, 4575,59 грн - 3 % річних, 22 888,82 грн - інфляційні

за участю:

від позивача: Палькевич Н.С.

установив: Товариство з обмеженою відповідальністю "Євроенерготрейд" (далі позивач) звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою до Фізичної особи - підприємця Блясецького Миколи Петровича (далі відповідач) про стягнення заборгованості за спожитий природний газ в сумі 236 464,41 грн., з них: 190 000,00 грн. - основний борг, 19 000,00 грн. - штраф, 4575,59 грн. - 3 % річних, 22 888,82 грн. - інфляційні.

Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконання відповідачем умов Договору постачання природного газу №ЄЕТ-БМП-ГАЗ-26/12/19 від 26.12.2019 та Угоди про погодження графіка погашення заборгованості (реструктуризацію заборгованості) від 28.03.2022 в частині оплати вартості отриманого природного газу.

Ухвалою від 20.02.2023 Господарський суд Івано-Франківської області прийняв до розгляду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроенерготрейд", відкрив провадження у справі, розгляд справи вирішив здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив на 21.03.2023.

В судовому засіданні 21.03.2023 господарський суд відклав підготовче судове засідання на 04.04.2023, про що повідомив сторін ухвалою-повідомленням від 21.03.2023.

В судовому засіданні 04.04.2023 суд оголосив протокольну ухвалу суду про закриття підготовчого судового засідання та призначення розгляд справи по суті на 25.04.2023, про що повідомив сторін ухвалою-повідомленням від 04.04.2023.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві та просив суд про їх задоволення.

Відповідач повноваженого представника в судове засідання не направив, хоча про судове засідання 25.04.2023 повідомлявся належним чином, про що свідчить відмітка на зворотньому боці ухвали суду від 04.04.2023. Відзив на позов до суду не подав.

Разом з тим, суд звертає увагу, що статтею 178 ГПК України передбачене право відповідача подати суду відзив на позовну заяву. Частиною 3 цієї статті визначено, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідно до ч.1 ст.76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищенаведене, судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

Отже, суд вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення сторін, в тому числі і відповідача належним чином про розгляд судової справи для реалізації ними конституційного права на судовий захист своїх прав та інтересів, що дає підстави для висновку суду щодо розгляду справи за наявними матеріалами.

При розгляді даної справи суд також керується положеннями п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 р. про те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, що кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 р. у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Розглянувши матеріали справи із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, вислухавши представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, судом встановлені наступні обставини у справі.

26.12.2019 між товариством з обмеженою відповідальністю "Євроенерготрейд" (по договору - постачальник/по справі - позивач), та фізичною особою - підприємцем Блясецьким Миколою Петровичем (по договору - споживач/по справі - відповідач) укладено Договір постачання природного газу №ЄЕТ-БМП-ГАЗ-26/12/19 від 26.12.2019 (далі - Договір) .

Вказаний договір підписаний сторонами та скріплений печатками. В судовому засіданні недійсним не визнавався.

Відповідно до умов вказаного вище договору позивач по справі зобов`язався поставити відповідачу природний газ для власних потреб, а відповідач в свою чергу зобов`язався прийняти та оплатити вартість отриманого природного газу (п.1.1. Договору).

Згідно п.3.3. Договору облік обсягів переданого газу визначається в пунктах передачі газу. Для визначення фактичного обсягу переданого газу приймаються облікові дані комерційного вузла обліку газу газоспоживчого об`єкту та/або дані Реєстру обсягів газу газотранспортного підприємства.

Відповідно до п.3.4 Договору на підставі результатів (показників) вимірювання вузлів обліку складається місячні акти приймання-передачі газу за розрахунковий період, що підписуються уповноваженими представниками сторін.

Пунктом 4.5 зазначеного договору передбачено, що оплата вартості замовлених обсягів газу здійснюються в порядку, передбаченому в додаткових угодах до Договору.

26 січня 2022 року між сторонами по справі укладена Додаткова угода №26 до Договору постачання природного газу №ЄЕТ-БМП-ГАЗ-26/12/19 від 26.12.2019 відповідно до якої внесені наступні зміни:

- до п.2.1 Договору постачання природного газу, зокрема щодо обсягів природного газу на лютий 2022 в кількості 3 тис.м. куб;

- до п.4.1 Договору постачання природного газу, зокрема щодо встановлення ціни за 1000 куб.м природного газу на лютий 2022 в розмірі 35 000 грн 00к., крім того податок на додану вартість 20% - 7 000 грн 00к., всього 42 000 грн 00к. з ПДВ. До ціни природного газу включена вартість тарифу оператора ГТС на послуги користування зумовленими потужностями на точку виходу з ГТС.

Відповідно до п.3 Додаткової угоди №26 від 26.01.2022 до Договору постачання природного газу загальна вартість обсягу природного газу за даною угодою складає 105 000 грн 00к., крім того податок на додану вартість 20% - 21 000 гр, а всього 126 000 грн 00к. з ПДВ.

Як встановлено судом, на виконання умов Договору постачання природного газу №ЄЕТ-БМП-ГАЗ-26/12/19 від 26.12.2019 позивач поставив відповідачу природний газ в січні 2022 на загальну суму 166 030,20 грн, в лютому 2022 на суму 110 088 грн72к., в березні 2022 на суму 149 554,58 грн. Про факт поставки зазначеного газу свідчать долучені до матеріалів справи копії Актів приймання-передачі природного газу, підписані зі сторони позивача, які, з урахуванням п.3.5 вказаного Договору, вважається підписаним зі сторони споживача (відповідача по справі) ; та електронний доказ на USB флеш накопичувач білого кольору з написом "Borjomi", реєстраційний номер 909/153/23/Е-1 (а.с.11), з якого вбачається підписання зазначених актів представниками обох сторін.

Проте, відповідач в порушення умов Договору постачання природного газу №ЄЕТ-БМП-ГАЗ-26/12/19 від 26.12.2019 свої зобов`язання з оплати вартості природного газу не виконав в повному обсязі, у зв`язку із чим 28.03.2022 між сторонами укладена Угода про погодження графіка погашення заборгованості (реструктуризації заборгованості) (далі - Угода).

Угода підписана сторонами, підписи яких скріплені печатками. В судовому порядку зазначена Угода не оскаржувалась.

Відповідно до п.2 Угоди заборгованість відповідача за січень-лютий 2022 станом на 28.03.2022 становила 160 088,72 грн, з них: 50 000,00 грн - залишок заборгованості за січень 2022 та 110 088,72 грн - заборгованість за лютий 2022.

Згідно п. 4 Угоди про погодження графіка погашення заборгованості (реструктуризації заборгованості) від 28.03.2022 сторонами визначено (погоджено) порядок та строки погашення зазначеної вище заборгованості відповідача, зокрема:

- з 01.04.202 по 08.04.2022 - 50 000,00 грн;

- з 11.04.2022 по 15.04.2022 - 55 000,00 грн;

- з 18.04.2022 по 22.04.2022 - 55 088,72 грн.

У вказаному пункті сторони також обумовили, що розрахунок за спожитий газ в березні 2022 (поточні платежі) має здійснюватися рівними частинами в термін з 25.04.2022 по 13.05.2022.

Пунктом 9 Угоди сторони також домовились, що правовідносини між сторонами щодо оплати загального розміру заборгованості та поточних платежів за період постачання - березень 2022 регулюються положеннями Угоди, а умови Договору, що суперечать умовам Угоди, до зазначених правовідносин не застосовуються.

На виконання умов Угоди щодо погашення заборгованості за спожитий газ на підставі Договору постачання природного газу №ЄЕТ-БМП-ГАЗ-26/12/19 від 26.12.2019 відповідач розрахувався частково, зокрема повністю сплатив за спожитий газ в січні 2022 та частково оплатив за спожитий газ в лютому 2022 в розмірі 69 643,30 грн.

Однак, частина заборгованості на суму 190 000,00 грн, з них 40 445,42 грн за лютий (частина заборгованості за вказаний місяць) та 149 554,58 грн за березень 2022 - залишилась не погашеною.

Вказана обставина зумовила позивача звернутись із даним позовом до суду. Разом з тим, до вказаної суми заборгованості за спожитий газ, позивач з урахуванням умов Угоди про погодження графіка погашення заборгованості (реструктуризацію заборгованості) від 28.03.2022 та норм чинного законодавства здійснив нарахування штрафу, 3% річних та інфляційних втрат.

За наведеного, суд виходить з наступного.

Згідно ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Вказані положення ЦК кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК України.

Згідно зі ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України, встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

В спірному випадку між сторонами по справі виникли правовідносини на підставі Договору постачання природного газу №ЄЕТ-БМП-ГАЗ-26/12/19 від 26.12.2019 та з урахуванням Угоди про погодження графіка погашення заборгованості (реструктуризацію заборгованості) від 28.03.2022 .

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`зковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що позивач виконав свої зобов`язання за Договором постачання природного газу №ЄЕТ-БМП-ГАЗ-26/12/19 від 26.12.2019, поставивши відповідачу природний газ в розмірах та обсягах, про що зазначалось вище. В свою чергу, відповідач, в порушення умов Угоди про погодження графіка погашення заборгованості (реструктуризацію заборгованості) від 28.03.2022 за отриманий газ повністю не розрахувався, внаслідок чого виникла заборгованість.

Відповідно до поданого розрахунку основна заборгованість відповідача перед позивачем становить 190 000,00 грн.

Зазначена заборгованість є обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до пункту 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено вище невиконання відповідачем зобов`язання у встановлений договором та законом строк.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Поняття неустойки (штрафу, пені) розкрито у статті 549 ЦК України.

Так, законодавець визначив, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається (частина перша статті 231 ГК України).

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг) (частина четверта статті 231 ГК України).

Пунктом 7 Угоди про погодження графіка погашення заборгованості (реструктуризацію заборгованості) від 28.03.2022 сторонами погоджено, що за порушення відповідачем строків оплати, передбачених п. 4 Угоди, останній на вимогу позивача сплачує штраф в розмірі 10% від суми простроченого платежу.

Разом з тим, згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вказаних правових норм та умов Угоди позивач нарахував відповідачу 19000 грн 00к. - штрафу, 22888 грн 82 к. - інфляційні втрати та 4575 грн 59 к. - 3% річних Розрахунки нарахування штрафу, 3% річних та інфляційних долучено до матеріалів справи.

Суд, здійснивши перевірку нарахування штрафу, інфляційних та три відсотки річних, прийшов до висновку про обґрунтованість їх нарахування та таких, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1ст.73 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

За наведеного вище, суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог та таких, що підлягають повному задоволенню.

З урахуванням приписів ст.129 Господарського процесуального кодексу України та результату розгляду спору (позов задоволено) судовий збір по справі слід відшкодувати позивачу за рахунок відповідача.

Керуючись 13, 74, 77, 86, 123, 129, 178, 202, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в :

позов товариства з обмеженою відповідальністю "Євроенерготрейд" до Фізичної особи - підприємця Блясецького Миколи Петровича про стягнення заборгованості за спожитий природний газ в сумі 236 464,41 грн, з них: 190 000,00 грн - основний борг, 19 000,00 грн - штраф, 4575,59 грн - 3 % річних, 22 888,82 грн - інфляційні - задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Блясецького Миколи Петровича, АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Євроенерготрейд" (вул. Київська, 34-А, с. Софіївська Борщагівка, Бучанський район, Київська область, 08131, код 40111046) - 236 464,41 грн (двісті тридцять шість гривень чотириста шістдесят чотири гривень сорок одна копійка) заборгованості за спожитий природний газ, з них: 190 000,00 грн (сто дев`яносто тисяч гривень) - основний борг, 19 000,00 грн (дев`ятнадцять тисяч гривень) - штраф, 4 575,59 грн (чотири тисячі п`ятсот сімдесят п`ять гривень п`ятдесят дев`ять копійки) - 3 % річних, 22 888,82 грн (двадцять дві тисячі вісімсот вісімдесят вісім гривень вісімдесят дві копійки) - інфляційні та 3 546,97 грн (три тисячі п`ятсот сорок шість гривень дев`яносто сім копійки) - судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Апеляційну скаргу може бути подано до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 27.04.2023

Суддя О. М. Фанда