Рішення № 110480227, 26.04.2023, Київський районний суд м. Одеси

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ ________________________

Справа № 947/3333/23

Провадження № 2/947/1352/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.04.2023 року Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючогосудді - Петренка В.С.,

за участю секретаря- Ратовської А.С., Лук`яненко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Одесі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БАЙК-НАУ» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

24 січня 2023 року представник ТОВ «БАЙК-НАУ» звернувся до Київського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «БАЙК-НАУ » 7928,57 гри. упущеної вигоди..

В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що Солом`янським районним судом, за фактом розгляду матеріалів кримінального провадження в ЄРДР: 12020100090004513 було винесено Вирок № 760/16468/20 від 29.07.2021 р., який вступив в законну силу 30.08.2022 р., згідно якого ОСОБА_1 , було визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Позивачу (ТОВ «БАЙК-НАУ») надано статус потерпілої в цьому кримінальному провадженні.

Вироком Солом`янського районного суду м. Києва було встановлено наступні обставини, що відповідач, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, 18.07.2020 р., здійснив викрадення велосипеду «Bikenow», №0180, номер рами 110869, вартістю 16 400 грн., який належить ТОВ «БАЙК-НАУ».

В порядку п.1,2, 6 ст. 100 КПК України, позивачу, як потерпілому було передано велосипед на відповідальне зберігання із зобов`язанням зберігати останній у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні, що унеможливлює зокрема здачу даного велосипеду в оренду.

Разом з цим, викрадений велосипед, позивач (основним видом діяльності якого є Прокат товарів для спорту та відпочинку згідно виписки з ЄДРПОУ) здавав в оренду фізичним особам (зокрема жителям міста Києва) та отримував відповідно прибуток.

Так, як вбачається з довідки про середній прибуток від 23.11.2022 р., середній прибуток ТОВ «БАЙК-НАУ» від послуг з надання в оренду 1 од. велосипеду за період з квітня 2021 р. по жовтень 2021 р. (7 місяців) склав 4625,00 грн., тобто 660,71 грн./місяць.

Таким чином, Позивач, отримав би дохід від надання послуг з оренди 1 од. велосипеду (упущену вигоду) за період з 18.07.2020 р. по 30.08.2021 р. в загальному розмірі 7928,00 грн. (12 місяців х 660,71 грн. середній дохід), який міг би реально одержати за звичайних обставин, якби його право не було порушене відповідачем, тому позивач звернувся до суду із відповідним позовом.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Київського районного суду м. Одеси Петренку В.С.

Ухвалою судді Київського районного суду м.Одеси Петренка В.С. від 13.02.2023 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «БАЙК-НАУ» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Розгляд справи призначено в порядку загального позовного провадження.

У судове засідання 26.04.2023 року представник позивача не з`явився, але в позовній заяві він просив справу розглядати без його участі та зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити, не заперечує проти ухвалення заочного рішення по справі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання 26.04.2023 року не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце слухання справи, шляхом надсилання судової ухвали на адресу, зазначену у позовній заяві та шляхом оголошення на сайті судової влади, про поважність причин відсутності не повідомив, відзив на позовну заяву не надав.

Відповідно до ст.ст.280,281 ЦПК Україниза згодою позивача та його представника Київським районним судом м. Одеси постановлена ухвала про заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено у судовому засіданні Солом`янським районним судом, за фактом розгляду матеріалів кримінального провадження в ЄРДР: 12020100090004513 було винесено Вирок № 760/16468/20 від 29.07.2021 р., який вступив в законну силу 30.08.2022 р., згідно якого ОСОБА_1 , було визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України. (а.с.5)

Позивачу (ТОВ «БАЙК-НАУ») надано статус потерпілої особи в цьому кримінальному провадженні.

Вироком Солом`янського районного суду м. Києва було встановлено, що відповідач, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, 18.07.2020 р., здійснив викрадення велосипеду «Bikenow», №0180, номер рами 110869, вартістю 16400 грн., який належить ТОВ «БАЙК-НАУ». (а.с.5)

В порядку п.1,2, 6 ст. 100 КПК України, позивачу, як потерпілому було передано велосипед на відповідальне зберігання із зобов`язанням зберігати останній у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні, що унеможливлює зокрема здачу даного велосипеду в оренду.

Згідно з випискою з ЄДРПОУ основним видом діяльності позивача є Прокат товарів для спорту та відпочинку. (а.с. 3)

Відповідно до довідки балансової від 16 січня 2023 року станом на 16.01.2023 р. Велосипед № 0180 (номер рами 110869) знаходиться на балансі у ТОВ «Байк-Нау». (а.с. 7)

Згідно довідки про середній прибуток від 23.11.2022 р., середній прибуток ТОВ «БАЙК-НАУ» від послуг з надання в оренду 1 од. велосипеду за період з квітня 2021 р. по жовтень 2021 р. (7 місяців) склав 4625,00 грн., тобто 660,71 грн./місяць. (а.с. 4)

Позивачем у позовній заяві здійснено розрахунок доходу від надання послуг з оренди 1 од. велосипеду (упущену вигоду) за період з 18.07.2020 р. по 30.08.2021 р. який становить - 7928,00 грн. (12 місяців х 660,71 грн. середній дохід), який він міг би одержати за звичайних обставин, якби його право не було порушене відповідачем

Згідно з частиною першою статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до вимог ст.13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання чи оспорення. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

У частині другій статті 22 ЦК України визначено, що збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов`язане з утиском його інтересів, як учасника певних суспільних відносин і що виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати.

Так, збитки як правова категорія включають в себе й упущену (втрачену) вигоду, яка відрізняється від реальних збитків тим, що реальні збитки характеризують зменшення наявного майна потерпілого (проведені витрати, знищення і пошкодження майна тощо), а у разі упущеної вигоди наявне майно не збільшується, хоча і могло збільшитися, якби не правопорушення. Тобто упущена вигода відображає різницю між реально можливим у майбутньому потенційно отриманим майном та вже наявним майном.

Для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди необхідна наявність усіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення: 1) протиправної поведінки особи (боржника); 2) збитків, заподіяних такою особою; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи і збитками; 4) вини особи, яка заподіяла збитки, у тому числі встановлення заходів, вжитих кредитором для одержання такої вигоди. За відсутності одного із елементів складу цивільного правопорушення не настає відповідальності з відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2021 року у справі № 922/3928/20).

При цьому протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності).

Відповідно до статті 22 ЦК України у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані при належному виконанні зобов`язання.

Тому звернення з вимогою про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди покладає на кредитора (позивача) обов`язок також довести, окрім наведеного, реальну можливість отримання визначених ним доходів, тобто, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила можливості їх отримання.

Крім того, позивачу слід довести, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача (боржника) стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток (правові позиції, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 750/8676/15-ц та постановах Верховного Суду від 10 червня 2020 року у справі № 910/12204/17, від 16 червня 2021 року у справі № 910/14341/18).

Тобто вимоги про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди мають бути належним чином обґрунтовані, підтверджені конкретними підрахунками і доказами про реальну можливість отримання позивачем відповідних доходів, але не отриманих через винні дії відповідача.

Також позивач повинен довести: факти вжиття ним певних заходів щодо одержання таких доходів. Тобто, доказуючи наявність упущеної вигоди, кредитор має довести факти вжиття певних заходів щодо одержання таких доходів. Якщо неодержання кредитором очікуваних доходів є наслідком недбалої поведінки самого кредитора, така упущена вигода не підлягає відшкодуванню.

Тлумачення змісту частини другої статті 22 ЦК України свідчить, що упущена вигода, будучи складовою поняття збитки, на відміну від реальних збитків, фактичну вартість яких можна виявити на основі оцінки прямих майнових втрат, завданих особі, пов`язана з тим реальним приростом, збільшенням її майнової сфери, якого можна було б очікувати за звичайних обставин, якби ці обставини не були порушені неправомірною поведінкою боржника.

У частині третій статті 623 ЦК України закріплено норму, яка регламентує ціни на товари, роботи, послуги тощо, які використовуються для обчислення збитків, зокрема, збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов`язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред`явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення. Відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди має свою специфіку, обумовлену низкою факторів, що зумовлено, зокрема, особливістю правової природи категорії збитків у вигляді упущеної вигоди, оскільки в момент вчинення правопорушення упущена вигода є лише можливою (майбутньою), а не наявною майновою втратою, а її розмір допустимо встановити лише приблизно, із деякими припущеннями, адже досить складним є визначення розміру тих втрат, які ще не сталися (не наступили фізично), позаяк невідомо, які чинники могли б мати вплив на прибуток.

Тож у з`ясуванні критеріїв, яким слід керуватися при визначені (обрахунку) розміру збитків у вигляді упущеної вигоди, суд зважає на сутність правової природи категорії упущена вигода, принципи на яких ґрунтується виконання зобов`язання з відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди, а також функції, які повинно виконувати відшкодування збитків.

При визначенні (обчисленні) розміру упущеної вигоди першочергове значення має врахування критерію звичайних обставин (умов цивільного/господарського обороту), за яких кредитор мав достатні очікування на отримання відповідного доходу в разі належного виконання боржником своїх обов`язків.

При цьому звичайними обставинами (умовами цивільного/господарського обороту) фактично є типові (нормальні) обставини (умови) комерційного обігу (функціонування ринку), а не теоретично, потенційно можливі, особливо сприятливі ситуації, що мали місце під час неналежного виконання боржником своїх обов`язків.

Іншим критерієм, який необхідно враховувати при визначенні (розрахунку) розміру упущеної вигоди, є критерій розумності витрат. Сутнісний зміст цього критерію та необхідність урахування при розрахунку упущеної вигоди обумовлений принципами зобов`язального права та загальними засадами цивільного законодавства - керівними ідеями, з яких мають виходити усі без виключення учасники цивільних відносин.

Слід зазначити, що визначаючи розмір збитків у вигляді упущеної вигоди, необхідно також враховувати функцію, яку повинно виконувати відповідне відшкодування. Такою функцією передусім є компенсаційна функція, яка виходить з неприпустимості збагачення потерпілої сторони зобов`язання (кредитора) та визначає своїм завданням компенсацію кредитору дійсних негативних наслідків порушення його прав. Іншими словами відновлення майнового стану кредитора за рахунок боржника має здійснюватися із розрахунку еквівалентності, співмірності між собою відшкодування та збитків.

Відтак, при визначенні розміру збитків у вигляді упущеної вигоди слід керуватися такими критеріями її розрахунку (обчислення) як: 1) звичайні обставини (умови цивільного/господарського обороту); 2) розумні витрати; 3) компенсаційність відшкодування збитків.

Тому справедливе відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди за наявності доведеності протиправної поведінки заподіювача збитків та причинного зв`язку між збитками та протиправною поведінкою є одним із ефективних засобів захисту порушених прав кредитора, адже сама лише констатація у судовому рішенні порушення прав кредитора (позивача) не завжди може бути достатньою для того, щоб захист міг вважатися ефективним.

Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ван де Гурк проти Нідерландів").

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення (рішення Європейського суду з прав людини "Олюджіч проти Хорватії"). Принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Мала проти України", "Богатова проти України").

Більш того, у визначення справедливого судового розгляду справи сторін не можна не враховувати загальні фактичні та юридичні обставини справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Станкевич проти Польщі").

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справі "Де Куббер проти Бельгії" та у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії" наголошується про те, що правосуддя має не тільки чинитися, також має бути видно, що воно чиниться. На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість. Якщо помилка національного суду щодо питань права або факту є настільки очевидною, що її можна кваліфікувати як "явну помилку" (тобто помилку, якої б не міг припуститися розумний суд) вона може порушити справедливість провадження (рішення Європейського суду з прав людини "Хамідов проти Росії").

Суд, на підставі повного, всебічного розгляду справи, дослідженних доказів кожного окремо та у їх сукупності, встановив недоведеність розміру спричинених збитків у вигляді упущеної вигоди, а саме те, що позивач у період з 18.07.2020 р. по 30.08.2021 р мав намір здавати саме цей велосипед, оскільки окрім довідки про середній прибуток ТОВ «БАЙК-НАУ» від послуг з надання в оренду 1 од. велосипеду будь яких інших доказів суду не надано. Саме лише посилання про намір позивача здавати цей велосипед в оренду не може слугувати підставою для покладення на відповідача обов`язку понести витрати по сплаті упущеної позивачем вигоди, оскільки зазначене не підтверджене належними доказами.

Згідно частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Питання щодо розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом справи у суді суд вирішує відповідно до положень статті 141 ЦПК України. Судові витрати позивача по сплаті судового збору за подачу позовної заяви не підлягають відшкодуванню, оскільки суд у задоволенні позову відмовив.

Керуючись ст. ст. 76 - 80, 259, 263, 265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «БАЙК-НАУ» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Петренко В. С.