Рішення № 110477969, 25.04.2023, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.04.2023Справа № 910/1315/23

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фесіт Юнайтед" Одеської області

до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Філії "Центр транспортної логістики" м. Києва

про відшкодування шкоди, ціна позову 1086170,10 грн.

Суддя Паламар П.І.

Без виклику представників сторін (без проведення судового засідання).

СУТЬ СПОРУ :

у січні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фесіт Юнайтед" звернулося в суд з указаним позовом.

Позивач зазначав, що 25 лютого 2020 р. на підставі заяви (акцепту) про прийняття пропозиції укладення договору (оферти) між ним (замовник) та відповідачем (перевізник) укладено договір № 8206226 про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом.

25 серпня 2022 р. ним (вантажовідправник) зі станції Одеса-Ліски Одеської залізниці на адресу Чоп Львівської залізниці були відправлені 40 власних контейнерів, які завантажені на 36 власних вагонів відповідача (перевізника) №№ 54264544, 54270780, 54278502, 54278791, 58428467, 59275164, 59278457, 59278606, 59278663, 59278689, 59279372, 94504180, 94556768, 94561941, 94563665, 94612546, 94628005, 94630118, 94630886, 94632213, 94633831, 94637576, 94727179, 94742384, 94747649, 94748860, 94766946, 94768116, 94769783, 94791126, 94791688, 94792470, 94815743, 94827763, 94828852, 94829470. Згідно умов договору ним було сплачено провізні та митні платежі.

29 серпня 2022 р. вантаж у складі одного маршрутного поїзду прибув на станцію призначення Чоп. Працівників указаної станції ним було повідомлено про подальше відправлення цього вантажу на іншу станцію призначення до Угорщини, про що було подано відповідну заявку та яку відповідач безпідставно відклав.

12 вересня 2022 р. після закінчення вантажних операцій працівники станції Чоп прийняли до перевезення вищевказаний вантаж.

Відповідач нарахував плату за користування вагонами, збір за зберігання вантажу та штрафи у загальному розмірі 1086170,10 грн. та списав зазначені кошти з його особового рахунку.

Згідно відомості № 13090001 від 10 жовтня 2022 р. перебували на станції Чоп Львівської залізниці протягом 9-12 вересня 2022 р. тобто 72 години, а плата за затримку вагонів безпідставно розраховано відповідачем з розрахунку 344,06 годин.

Вказував, що вищевказані вагони було затримано не з його вини, а тому відповідачем безпідставно списано плату за користування вагонами, збір за зберігання вантажу та штрафи.

Враховуючи наведене, позивач просив на підставі ст.ст. 1166, 1172 ЦК України задовольнити позов та стягнути з відповідача на свою користь 1086170,10 грн. шкоди у розмірі зборів, плати та штрафів, неправомірно нарахованих та списаних відповідачем з його рахунку.

Також просив покласти на відповідача понесені ним по справі судові витрати.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечував, посилаючись на необґрунтованість та безпідставність заявлених вимог, недоведеність факту заподіяння позивачу шкоди у заявленому розмірі.

Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що у позові слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 908 ЦК України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Статтею 307 ГК України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до п. 2 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 6 квітня 1998 р., Статут залізниць України (далі - Статут) визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

Судом встановлено, що 25 лютого 2020 р. на підставі заяви (акцепту) про прийняття пропозиції укладення договору (оферти) між позивачем (замовник) та відповідачем (перевізник) укладено договір № 8206226 про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом.

Згідно п.п. 1.1., 1.3., 1.4. договору предметом договору є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника, пов`язаних з супутніх послуг і проведення розрахунків за ці послуги.

Перевезення - послуга, в процесі надання якої перевізник зобов`язується доставити довірений замовником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а замовник зобов`язується оплатити послуги у передбаченому договором порядку. Перевезення оформлюється накладною відповідно до договору, Статуту залізниць України, Збірника Тарифів та Коефіцієнтів, що застосовуються до тарифів Збірника тарифів, Правил перевезення вантажів, СМГС, КОТІФ відповідно.

Надання послуг за договором може підтверджуватись накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання/забирання вагонів та маневрову роботу, зведеними відомостями та іншими документами.

25 серпня 2022 р. відповідачем (перевізником) зі станції Одеса-Ліски Одеської залізниці було прийнято до перевезення до станції призначення Чоп Львівської залізниці 40 власних контейнерів позивача, які завантажені на 36 власних вагонів відповідача №№ 54264544, 54270780, 54278502, 54278791, 58428467, 59275164, 59278457, 59278606, 59278663, 59278689, 59279372, 94504180, 94556768, 94561941, 94563665, 94612546, 94628005, 94630118, 94630886, 94632213, 94633831, 94637576, 94727179, 94742384, 94747649, 94748860, 94766946, 94768116, 94769783, 94791126, 94791688, 94792470, 94815743, 94827763, 94828852, 94829470, вантажовідправник та одержувач - позивач.

Вказані обставини підтверджуються наявною у матеріалах справи залізничною накладною № 40789349.

Вантаж у вищевказаних вагонах на станцію призначення Чоп Львівської залізниці прибув 29 серпня 2022 р., про що відповідач повідомив позивача (зазначено у графі 49 перевізного документа № 40789349).

Як стверджує позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фесіт Юнайтед" повідомило працівників станції Чоп Львівської залізниці про подальше відправлення цього вантажу на іншу станцію призначення до Угорщини, про що ним було подано відповідну заявку та яку відповідач відклав. При цьому, відповідач нарахував плату за користування вагонами, збір за зберігання вантажу та штрафи у загальному розмірі 1086170,10 грн. та списав зазначені кошти з його особового рахунку.

Заявлені позивачем вимоги зводяться до незаконності набуття відповідачем плати в указаному розмірі, у зв`язку з чим у того виник обов`язок відшкодувати завдану шкоди.

Правовою підставою позову заявлено ст.ст. 1166, 1172 ЦК України.

Згідно з вимогами п. 4 ч. 3 ст. 1212 ЦК України до вимог про відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи, застосовуються положення глави 53 ЦК України.

Згідно з ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.

Згідно зі ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків. Замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням замовника. Підприємницькі товариства, кооперативи відшкодовують шкоду, завдану їхнім учасником (членом) під час здійснення ним підприємницької або іншої діяльності від імені товариства чи кооперативу.

Згідно з указаними положеннями чинного законодавства необхідною умовою застосування такої міри відповідальності як відшкодування майнової шкоди є доведення у сукупності фактів протиправності поведінки зобов`язаної особи, несення управненою особою матеріальних втрат, причинно-наслідкового зв`язку між поведінкою зобов`язаної особи та такими втратами, а також вини особи-порушника.

Всупереч вимог ст. 74 ГПК України позивачем як замовником за договором № 8206226 про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом від 25 лютого 2020 р. не доведено наявності у сукупності всіх елементів складу правопорушення, яке тягне за собою відповідальність у вигляді відшкодування відповідачем як перевізником шкоди в порядку ст.ст. 1166, 1172 ЦК України.

Тому підстави для покладення на відповідача обов`язку з відшкодування шкоди у заявленому розмірі відсутні.

Відповідно до п. 46 Статуту, одержувач зобов`язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.

Наявними у матеріалах справи накладною № 40789349, витягом із книги повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження стверджується, що накладну № 40789349 було розкредитовано (оформлено видачу вантажу) 29 серпня 2022 р., про що було повідомлено позивача (вантажоодержувача) о 10:00 год.

Після прибуття вантажу на станцію призначення, позивачем було повідомлено працівника станції Чоп про відправлення у подальшому вагонів за новим призначенням (до Угорщини), що підтверджується поясненнями самого позивача, викладеними у позовній заяві.

29 серпня 2022 р. у зв`язку з тим, що після прибуття вантажу на станцію призначення вагони не були вивантажені та/або вивезені, працівниками станції з 29 серпня 2022 р. складено акт загальної форми ГУ-23 № 1792 про затримання вагонів на коліях загального користування з вини позивача.

8 вересня 2022 р. позивач (вантажоодержувач) надав відповідачу лист № 0809/22 про необхідність подання вагонів для проведення вантажних операцій на коліях філії "ЦТС "Ліски" АТ "Укрзалізниця", 9 вересня 2022 р. працівниками станції (відповідача) складено акт загальної форми ГУ-45 № 1958 від 9 вересня 2022 р. про закінчення затримки вагонів на коліях загального користування.

Указані вантажні операції були закінчені 12 вересня 2022 р. Також цього дня вагони були забрані з під`їзної колії.

Це підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленням позивача № 549 від 12 вересня 2022 р., пам`яткою про збирання вагонів № 534 від 12 вересня 2022 р.

Отже, затримка вагонів закінчилась 12 вересня 2022 р., коли позивачем був сформований маршрутний поїзд, що також підтверджується наявними у матеріалах справи актами загальної форми №№ 1958, 1997.

Згідно п. 13 Правил користування вагонами, плата за користування стягується з вантажовласника у разі затримки вагонів (контейнерів) під час перевезення в усіх випадках, крім тих, які залежать від залізниці.

Згідно п. 5 Правил зберігання вантажів, якщо одержувач не вивіз вантаж з місця загального користування у терміни, встановлені статтею 46 Статуту, з нього стягується плата за зберігання вантажу, встановлена тарифом, незалежно від того, чиїми засобами здійснюється охорона вантажу.

Таким чином, дії відповідача з прийняття рішення про нарахування плати за користування вагонами та зберігання вантажу на станції Чоп Львівської залізниці є правомірними.

Доводи позивача з цього приводу є безпідставними.

Також необгрунтованими є посилання позивача на безпідставне відкладення заявки відповідачем з огляду на наступне.

31 серпня 2022 р. позивач за допомогою автоматизованої системи "Месплан" подав заявку на погодження плану перевезення на вересень 2022 року. Того ж дня позивач подав додаткове замовлення на вересень 2022 року на перевезення вантажів у кількості 36 шт. згідно плану перевезень № 566 (дані замовлення: станція відправлення-Львівська залізниця, ст. Батєво, станція призначення - Хунгарія, Будапешт, Угорщина).

Згідно п.п. 2.4.1., 2.4.2. договору перевізник може відмовити в наданні та/або призупини ти надання послуг відповідно до узгодженого плану перевезень у випадку оголошення заборон або обмежень на перевезення вантажу на/з станції, що зазначені в планах. Перевізник не несе відповідальність за ненадання послуг. Перевізник має право відмовити в погодженні планів перевезень вантажів у випадку відсутності у перевізника технічної або технологічної можливості здійснити таке перевезення.

Відповідач відмовив позивачу в погодженні додаткового замовлення на перевезення вантажу у зв`язку з відмовою йому в узгодженні замовлень перевізниками іноземних держав, а саме, прикордонною станцією Захонь (Угорщина).

6 вересня 2022 р. подав нове додаткове замовлення на перевезення вантажів у кількості 36 шт. згідно плану перевезень № 795 (дані замовлення: станція відправлення-Львівська залізниця, ст. Чоп, станція призначення-Добра ТКД (Словаччина), отримувач за кордоном -ZSSK CARGO2156).

У зв`язку з невірним внесенням позивачем інформації в автоматизовану систему "Месплан" щодо отримувача вантажу, а саме зазначено отримувача за кордоном-як перевізника по інозалізниці Словаччини ZSSK CARGO2156, а не вантажоодержувача, заявка позивача на перевезення вантажів від 6 вересня 2022 року не була узгоджена відповідачем.

Вчинення особою правомірних дій не тягне юридичної відповідальності у вигляді відшкодування шкоди.

За таких обставин у позові відповідно до вимог ст.ст. 15, 16, 1212 ЦК України слід відмовити.

Оскільки у позові відмовлено, понесені по справі судові витрати стосовно до вимог ст. 129 ГПК України слід покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

У позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Фесіт Юнайтед" Одеської області відмовити.

Рішення набирає законної сили та підлягає оскарженню у строк і порядку, визначені ст. 241 та розділом ІV ГПК України.

Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар