Рішення № 110477785, 17.04.2023, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.04.2023Справа № 910/12300/22За позовом Комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Голосіївського району м. Києва"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Укрпромпостач"

про стягнення 739102,90 грн.

Суддя Усатенко І.В.

Секретар судового засідання Єременок О.В.

Представники сторін:

від позивача - Воробйов О.В.

від відповідача - Степаненко О.А.

В судовому засіданні 17.04.2023 на підставі ст. 240 ГПК України прийнято скорочене рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Голосіївського району м. Києва" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Укрпромпостач" про стягнення 739102,90 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором № 242 від 27.09.2021.

Ухвалою суду від 21.11.2022 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

06.12.2022 від позивача через канцелярію суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви та клопотання про продовження строку на усунення недоліків.

Ухвалою суду від 13.12.2022 відкрито провадження у справі № 910/12300/22, вирішено, розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику учасників справи, надано відповідачам строк у 15 днів з дати отримання ухвали на подання відзиву.

22.12.2022 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує та просить розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження.

04.01.2023 через канцелярію суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він заперечує проти доводів відповідача та просить позов задовольнити.

11.01.2023 через канцелярію суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 16.01.2023 вирішено справу № 910/12300/22 розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі, підготовче засідання призначено на 02.02.2023.

26.01.2023 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву з додатками, в якому він проти позову заперечує, оскільки, позивачем подано копії талонів, в зв`язку з чим відповідач не розуміє чи є в наявності у позивача оригінали талонів та за якою кількість з них не було отримано пальне. Відповідач зазначив, що намагається вирішити питання щодо повернення вартості пального за цінами, які склались станом на 27.09.2021 у сумі 443849,74 грн за певних умов, які має виконати позивач.

02.02.2023 до суду надійшло від позивача клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

У зв`язку з перебуванням судді Усатенко І.В. у відпустці підготовче засідання призначене на 02.02.2023 не відбулося.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.2023 сторін повідомлено про призначення у справі підготовчого засідання на 09.03.2023.

07.03.2023 від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

09.03.2023 судом протокольною ухвалою долучено до матеріалі справи відзив на позовну заяву та клопотання позивача та відповідача про долучення доказів.

Ухвалою суду від 09.03.2023 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті на 27.03.2023.

20.03.2023 через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів, з проханням поновити строк на їх подання. Поновлення строку мотивоване тим, що документ, який подається до матеріалів справи був отриманий відповідачем лише 16.03.2023.

В судовому засіданні 27.03.2023 судом поставлено на розгляд питання щодо продовження строку на подання доказів відповідачу та їх долучення до матеріалів справи.

Представник позивача проти поновлення строку заперечував.

Відповідно до ч. 3 ст. 80 ГПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 118, ч. 1 ст. 119 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до ст. 207 ГПК України головуючий з`ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи. Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Оскільки, лист ТОВ "Вест Кард" був отриманий відповідачем 16.03.2023 (після закриття підготовчого провадження у справі), суд вважає причини пропуску строку на подання зазначеного доказу поважними та протокольною ухвалою поновлює відповідачу строк на подання доказу і долучає його до матеріалів справи.

В судовому засіданні 27.03.2023 оголошено перерву до 17.04.2023.

06.04.2023 через канцелярію суду від відповідача надійшла заява про часткове визнання позову, в якій він зазначає, що визнає позовні вимоги щодо вартості бензину А-92 у кількості 4940 літрів у сумі 141086,40грн та вартості бензину А-95 у кількості 3930 літрів у сумі 116328,00 грн. Відповідач визнав позов на суму сплачену позивачем за неотоварені талони, кількість яких вказана ТОВ "Вест Кард" у листі № 158 від 14.03.2023.

12.04.2023 через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, додаткових пояснень до позовної заяви з розрахунком ціни позову, заяви про вилучення доказів.

В судовому засіданні 17.04.2023 позивачем озвучено подані 12.03.2023 заяви та клопотання.

Представник відповідача заперечував проти їх задоволення.

Відповідно до ст. 207 ГПК України головуючий з`ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи. Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Позивачем не доведено та не вказано підстав, які унеможливили подання доказів у строки, передбачені ГПК України.

Крім того, додаткові пояснення до позовної заяви за своїм змістом є заявою про зміну підстав позову, оскільки, в них позивач мотивує свої позовні вимоги завданням йому збитків на ціну позову, з відповідним нормативним обгрунтуванням, чого не було зазначено в позовній заяві чи інших заявах по суті спору, які подавались позивачем на стадії підготовчого провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 118 ГПК України заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Додаткові пояснення, які за своєю суттю є заявою про зміну підстав позову, були подані позивачем на стадії розгляду справи по суті, а тому суд залишає їх без розгляду.

Представником відповідача в судовому засіданні озвучено заяву про часткове визнання позову.

Представник позивача проти вказаної заяви заперечував.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Оскільки заява про часткове визнання позову підписана директором відповідача, а докази обмеження її повноважень на представництво інтересів ТОВ "ПК Укрпромпостач" відсутні, суд приймає заяву відповідача про часткове визнання позовних вимог до розгляду та буде враховувати її при вирішенні спору.

Представником позивача в судовому засіданні надано суду для огляду оригінали талонів, копії яких долучені до матеріалів справи.

Представником відповідача в судовому засіданні надано суду для огляду оригінал акту від 30.09.2021.

Оригінали талонів та акту були оглянуті судом та сторонами в судовому засіданні 17.04.2023.

В судовому засіданні 17.04.2023 представник позивача підтримав обставини, викладені в заява по суті справи на підтвердження позовних вимог.

Представник відповідача підтримав доводи, викладені в заявах по суті справи в спростування позовних вимог.

Відповідно до ст. 217 ГПК України про закінчення з`ясування обставин та перевірки їх доказами суд зазначає в протоколі судового засідання і переходить до судових дебатів.

В судових дебатах представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27.09.2021 між Комунальним підприємством "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Голосіївського району м. Києва" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПК Укрпромпостач" (постачальник) укладено договір № 242 на закупівлю товарів за державні кошти відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов`язується у 2021 році на підставі письмових заявок поставити замовнику товар А-92, А-95, дизельне паливо (талонна система), дизельне паливо (постачання бензовозом) (код ДК 021:2015-09130000-9 Нафта і дистиляти). Забезпечити першу поставку дизельного палива (постачання бензовозом) протягом 2 діб в розмірі 30000 л на підставі письмової заявки: бензин А-92 у кількості 15000 л, бензин А-95 у кількості 10000 л на АЗС постачальника.

Згідно п. 2.7, 2.8 договору постачальник зобов`язується поставити та передати у власність, а покупець прийняти та оплатити паливо рідинне та газ; оливи мастильні, а саме: А-92, А-95, дизельне паливо у відпускних облікових картках (талонах) відповідно до умов договору. З моменту переходу до покупця права власності на продукцію та до моменту його фактичного отримання на АЗС, продукція перебуває на відповідальному безкоштовному зберіганні постачальника.

До матеріалів справи долучено специфікацію № 1, в якій визначено вартість та кількість товару, що підлягає поставці за договором, зокрема: бензин А-92 у кількості 15000 літрів за ціною 28,56 грн за 1 літр та бензин А-95 у кількості 10000 літрів за ціною 29,6004 грн за літр.

Сума цього договору становить 7295304,00 грн. Розрахунки проводяться шляхом перерахування коштів замовником на поточний рахунок постачальника. Оплата проводиться по рахунку-фактурі, видатковим накладним з відстрочкою платежу до 30 банківських днів з дня отримання товару. При поставці товару надаються видаткова накладна, товарно-транспортна накладна (п. 3.1, 4.1, 4.3 договору).

В п. 5.1 договору сторони визначили, що строк поставки товару до 31.12.2021.

Пунктом 5.4 договору постачальник зобов`язується: надавати замовнику відпускні облікові картки (талони) протягом 1 календарного дня з дня отримання письмової заявки від замовника. За порушення термінів поставки товару за цим договором постачальник несе відповідальність згідно з розділом 7 договору; забезпечити цілодобову заправку автомобілів замовника, включаючи суботу, неділю та святкові дні на АЗС; забезпечити заправку автомобілів замовника після закінчення строку дії договору по відпускних облікових картках (талонах), якщо вони були оплачені покупцем, але залишились не реалізованими.

З моменту переходу до замовника права власності на продукцію та до моменту його фактичного отримання на АЗС, продукція перебуває на відповідальному безкоштовному зберіганні постачальника до повної вибірки по картках внутрішнього обігу та постачанню оплачених нафтопродуктів. Нафтопродукти (по талонах) постачаються постачальником шляхом цілодобової заправки автомобілів замовника на АЗС постачальника після пред`явлення відпускної облікової картки (талону). Облікові картки (талони), якими забезпечує постачальник замовника, не мають терміну дії. (п 5.4.1-5.4.3 договору).

Відповідно до п. 8.1, 8.2, 8.4 договору сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладення договору та виникли поза волею сторін. Сторона, що не може виконати зобов`язання за цим договором у наслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 5 днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі. У разі, коли строк дії обставин непереборної сили продовжується більше 180 днів, кожна із сторін в установленому порядку має право розірвати цей договір. У разі попередньої оплати постачальник повертає замовнику кошти протягом 3 днів з дня розірвання цього договору.

Цей договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2021, а в частині фінансових зобов`язань та поставки товару до повного їх виконання (п. 11.1 договору).

При поданні документів для участі у тендері на укладенні договору відповідачем було надано гарантійний лист від 20.08.2021 № 61-08/Т здійснити рівноцінний обмін не реалізованих талонів; лист гарантію щодо відповідності технічним, якісним та кількісним характеристикам предмета закупівлі від 20.08.2021 № 115-08/Т; лист-погодження з усіма умовами тендерної документації від 20.08.2021 № 69-08/Т.

Згідно видаткової накладної № 10980 від 30.09.2021 на суму 1275804,00 грн відповідач поставив, а позивач прийняв 10000 л бензину А-95 за ціною 29,6004 грн/л на загальну суму 296004,00 грн та 15000 л бензину А-92 за ціною 28,56 грн/л на загальну суму 428400,00 грн.

Поставлений бензин був оплачений позивачем у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 804 від 13.10.2021 на суму 1275804,00 грн.

До матеріалів справи позивач долучив ксерокопії бланків-дозволів (талонів): бензин А-92 талони номіналом 20 літрів у кількості 378 штук, що еквівалентно 7560 л та талони номіналом 10 літрів у кількості 141 штука, що еквівалентно 1410 літрів, загалом 519 талонів на 8970 літрів; бензин А-95 талони номіналом 20 літрів у кількості 247 штук, що еквівалентно 4940 л та талони номіналом 10 літрів у кількості 140 штук, що еквівалентно 1400 літрів, загалом 387 талонів на 4940 літрів.

Відповідачем долучено до матеріалів справи акт приймання-передачі карток на пальне № 1 від 30.09.2021 щодо передачі, зокрема бензину А-92 у кількості 15000 л, за ціною 28,56 грн/л, загальною вартістю 428400,00 грн та бензину А-95 у кількості 10000 л, за ціною 29,6004 грн/л, загальною вартістю 296004,00 грн.

До матеріалів справи відповідач долучив лист позивача від 2022 року з вимогою забезпечити отримання пального по облікових картках.

19.08.2022 відповідач звернувся до позивача з листом № 19/08, в якому зазначив, що емітент бланків-дозволів (талонів) ТОВ "Вог Кард" повідомило відповідача про форс-мажорні обставини зумовлені військовою агресією російської федерації і що вказані обставини впливають на можливість виконання зобов`язань. З огляду на зазначене, відповідач повідомив позивача про можливість повернути кошти, оплачені позивачем за бланки-дозволи, які наразі заблоковані. До листа долучено повідомлення про форс-мажор від ТОВ "Вест Кард" і лист ТПП України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1. Лист був поданий позивачем, що підтверджує обставини його отримання від відповідача.

Відповідач звернувся до позивача з листом № 56/9-Т від 14.11.2022, в якому зазначив про готовність повернути вартість пального по не використаних талонах. Повернення коштів може бути здійснено в обмін на оригінали облікових карток (талонів).

Відповідач звернувся до ТОВ "Вест Кард" з листом від 03.03.2023 № 0303-94, в якому просив перевірити копії номерів штрих-кодів талонів та пересвідчитись, що талони були дійсно придбані ТОВ "ПК Укрпромпостач" у ТОВ "Вест Кард" згідно видаткової накладної № 820 від 29.09.2021 та пальне за ними не було видане. З цією метою відповідач надав ксерокопії номерів штрих-кодів талонів, що заблоковані, не отоварені та фактично знаходяться у КП "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Голосіївського району міста Києва". Також відповідач просив надати відповідь стосовно видів та кількості пального за наданими ксерокопіями талонів. В додатках зазначено копії талонів бензин А-95, А-92, що отримані від позивача та заяву про усунення недоліків позовної заяви.

У відповідь на зазначений вище лист ТОВ "Вест Кард" направило відповідачу лист № 158 від 14.03.2023, в якому зазначив: надані ксерокопії талонів та штрих-кодів нами перевірені та дійсно видавались ТОВ "ПК Укрпромпостач" згідно видаткової накладної № 820 від 29.09.2021; кількість наданих для перевірки талонів не відповідають кількості, зазначеної в заяві про усунення недоліків позовної заяви, а саме фактична кількість пального, що надана за ксерокопіями номерів штрих-кодів талонів становить: бензин А-92-4940 л, бензин А-95 - 3930 л.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 174 ГК України визначено, що господарські зобов`язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов`язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Як вбачається з матеріалів справи, укладений між сторонами договір є змішаним та містить елементи договору купівлі-продажу та договору зберігання.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частин 1, 2 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Згідно п. 2.8 договору з моменту переходу до покупця права власності на продукцію та до моменту його фактичного отримання на АЗС, продукція перебуває на відповідальному безкоштовному зберіганні постачальника.

Відповідно до ст. 936, 938 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Договором зберігання, в якому зберігачем є особа, що здійснює зберігання на засадах підприємницької діяльності (професійний зберігач), може бути встановлений обов`язок зберігача зберігати річ, яка буде передана зберігачеві в майбутньому. Договір зберігання є публічним, якщо зберігання речей здійснюється суб`єктом підприємницької діяльності на складах (у камерах, приміщеннях) загального користування. Зберігач зобов`язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов`язаний зберігати річ до пред`явлення поклажодавцем вимоги про її повернення. Якщо строк зберігання речі визначений моментом пред`явлення поклажодавцем вимоги про її повернення, зберігач має право зі спливом звичайного за цих обставин строку зберігання вимагати від поклажодавця забрати цю річ в розумний строк.

Відповідно до ст. 942, 943 ЦК України зберігач зобов`язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі. Якщо зберігання здійснюється безоплатно, зберігач зобов`язаний піклуватися про річ, як про свою власну. Зберігач зобов`язаний виконувати свої обов`язки за договором зберігання особисто. Зберігач має право передати річ на зберігання іншій особі у разі, якщо він вимушений це зробити в інтересах поклажодавця і не має можливості отримати його згоду. Про передання речі на зберігання іншій особі зберігач зобов`язаний своєчасно повідомити поклажодавця. У разі передання зберігачем речі на зберігання іншій особі умови договору зберігання є чинними і первісний зберігач відповідає за дії особи, якій він передав річ на зберігання.

Згідно ч. 1, 2 ст. 949, 950 ЦК України зберігач зобов`язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей. За втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах. Професійний зберігач відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження речі, якщо не доведе, що це сталося внаслідок непереборної сили, або через такі властивості речі, про які зберігач, приймаючи її на зберігання, не знав і не міг знати, або внаслідок умислу чи грубої необережності поклажодавця. Зберігач відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження речі після закінчення строку зберігання лише за наявності його умислу або грубої необережності.

Відповідно до ст. 951 ЦК України збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем: 1) у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості; 2) у разі пошкодження речі - у розмірі суми, на яку знизилася її вартість. Якщо внаслідок пошкодження речі її якість змінилася настільки, що вона не може бути використана за первісним призначенням, поклажодавець має право відмовитися від цієї речі і вимагати від зберігача відшкодування її вартості.

Отже, у зберігача існує обов`язок повернути поклажодавцю товар переданий на зберігання, а в разі його відсутності відшкодувати збитки у розмірі вартості майна.

З матеріалів справи вбачається відсутність у відповідача переданого йому на зберігання товару у вигляді пального.

З огляду на відсутність переданого на зберігання товару, норми, які регламентують правовідносини зберігання, надають позивачу право на отримання вартості не збереженого товару у вигляді збитків.

Натомість, позивач, звертаючись з позовом та мотивуючи свої позовні вимоги, не посилався на завдання йому збитків та не просив їх відшкодувати, проте вказав, норми, що зобов`язують відповідача повернути переданий на зберігання товар, та просив стягнути з відповідача вартість не переданого товару за цінами станом на 21.10.2022.

Оскільки позивач обґрунтовуючи позовні вимоги не просив стягнути з відповідача збитки та не доводив наявність складу правопорушення, яке є підставою для стягнення збитків у розмірі вартості втраченого майна, суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача суми, яку позивач вважає вартістю не отриманого ним майна станом час звернення з позовною заявою.

Натомість, відповідач визнав позов в частині отриманої від позивача вартості пального за договором на кількість бензину А-95 - 3930 л та А-92 - 4940 л.

Вказану позицію щодо кількості не отовареного пального відповідач мотивує листом ТОВ "Вест Кард" № 158 від 14.03.2023, в якому зазначено: надані ксерокопії талонів та штрих-кодів нами перевірені та дійсно видавались ТОВ "ПК Укрпромпостач" згідно видаткової накладної № 820 від 29.09.2021; кількість наданих для перевірки талонів не відповідають кількості, зазначеної в заяві про усунення недоліків позовної заяви, а саме фактична кількість пального, що надана за ксерокопіями номерів штрих-кодів талонів становить: бензин А-92-4940 л, бензин А-95 - 3930 л.

Однак, судом не приймається лист від 14.03.2023 № 158 в якості належного, допустимого та вірогідного доказу в підтвердження кількості не отоварених талонів, оскільки, він не містить будь-яких вихідних даних для можливості ідентифікувати, за якими саме талонами бензин не підлягає наданню.

Відповідачем не вказано, які саме, з наданих позивачем ксерокопій талонів уже є отовареними чи були отримані не від ТОВ "ПК Укрпромпостач" чи отримані за іншим правочином. Натомість, подання позивачем суду та відповідачу для огляду оригіналів талонів (бензин А-92 талони номіналом 20 літрів у кількості 378 штук, що еквівалентно 7560 л та талони номіналом 10 літрів у кількості 141 штука, що еквівалентно 1410 літрів, загалом 519 талонів на 8970 літрів; бензин А-95 талони номіналом 20 літрів у кількості 247 штук, що еквівалентно 4940 л та талони номіналом 10 літрів у кількості 140 штук, що еквівалентно 1400 літрів, загалом 387 талонів на 4940 літрів) підтверджує обставини не отримання за ними бензину на автозаправній станції.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

В силу приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом;

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Оскільки відповідач не передав позивачу всього обсягу оплаченого товару, він зобов`язаний повернути отриману за нього попередню оплату.

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано відповідачем, позивачем оплачено відповідачу вартість товару (пального), який не був отриманий. Отже, позивач сплатив за бензин А-92 у кількості 8970 л за ціною 28,56 грн/л - 256183,20 грн та за бензин А-95 у кількості 6340 л за ціною 29,6004 грн/л - 187666,54 грн. Загалом вартість оплаченого та не отриманого товару становить 443849,74 грн і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висонвку про часткове задоволення позовних вимог на суму 443849,74 грн.

Відповідно до ст. 74, 75 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак такими, що підлягають частковому задоволенню.

Судовий збір відповідно до вимог ст. 129 ГПК України покладається на відповідача пропорційно сумі задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Укрпромпостач" (03170, м. Київ, вулиця Янтарна, будинок 5-В, ідентифікаційний код 40884096) на користь Комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Голосіївського району міста Києва" (03083, м. Київ, проспект Науки, будинок 53, ідентифікаційний код 03334894) вартість бензину А-92 у кількості 8970 літрів у сумі 256183 (двісті п`ятдесят шість тисяч сто вісімдесят три) грн 20 коп., вартість бензину А-95 у кількості 6340 літрів у сумі 187666 (сто вісімдесят сім тисяч шістсот шістдесят шість) грн 54 коп., судовий збір у розмірі 6657 (шість тисяч шістсот п`ятдесят сім) грн 68 коп.

3. В частині позовних вимог про стягнення вартості бензину А-92 в розмірі 173210,70 грн та вартості бензину А-95 у розмірі 122042,46 грн - відмовити.

4.Після набрання рішенням законної сили, видати наказ.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 26.04.2023

Суддя І.В.Усатенко