Рішення № 110477585, 18.04.2023, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 22/10/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.04.2023 Справа № 908/2562/21

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В.,

При секретарі судового засідання Шолоховій С.В.

За участю представників сторін:

від позивача - Вакуленко Д.О., ордер АР № 1106690 від 14.09.2022

від відповідача - не з`явився

від третьої особи - не з`явився

Розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/2562/21

за позовом: Reftec Refractory EOOD (вул. Тодоріні Куклі, № 1Б, ж.к. Сухата река, гр. Софія 1505, Болгарія)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Огнеупор-Індустрія" (вул. Кругова, буд. 165, кімната 93, м. Запоріжжя, 69068)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Losa KZ (Лоза КЗ) (проспект Женіс, будинок 2, м. Нур-Султан, Акмолинська область, Республіка Казахстан, 010000)

про стягнення 40 302,71 євро

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог та заяви позивача

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вих. № б/н від 10.08.2021) Reftec Refractory EOOD до Товариства з обмеженою відповідальністю "Огнеупор-Індустрія" про стягнення 25000,00 євро заборгованості, 2143,15 євро 3% річних з простроченої суми за період з 03.10.2018 по 10.08.2021, 13159,56 євро пені за період з 03.10.2018 по 10.08.2021.

Позов обґрунтовано ст.ст. 16, 525, 526, 625, 546, 547, 549 ЦК ГК України, умовами договорів оренди обладнання № 29/0118 від 25.01.2018, цесії № 1 від 06.04.2018.

25.01.2018 між Losa KZ (Лоза КЗ) (орендодавець) та ТОВ "Огнеупор-Індустрія" укладено договір оренди обладнання № 29/0118. Орендна плата за весь строк оренди складає 25000,00 євро; термін сплати орендної плати - не пізніше 180 календарних днів з моменту підписання акту передання-повернення обладнання (спеціальної техніки) з оренди. Losa KZ (Лоза КЗ) виконало свої зобов`язання за договором. Обладнання було прийнято з оренди після спливу строку оренди, що підтверджується актом виконаних робіт (наданих послуг) від 06.04.2018 № 18. Між Losa KZ (Лоза КЗ) та позивачем укладено 06.04.2018 договір цесії № 1, згідно умов якого Losa KZ (Лоза КЗ) передало, а Reftec Refractory EOOD прийняло права вимоги до боржника - ТОВ "Огнеупор-Індустрія" за договором оренди обладнання № 29/0118 від 25.01.2018. Сума переданих прав вимоги - 25000,00 євро заборгованості з орендної плати, а також можливі неустойки, проценти, збитки та інші нарахування, які має право вимагати орендодавець від орендаря відповідно до їх домовленостей та чинного законодавства України на момент можливого стягнення боргу. Орендна плата в сумі 25000,00 євро не була сплачена відповідачем ані Losa KZ (Лоза КЗ), ані Reftec Refractory EOOD. Позивач 30.06.2021 направив відповідачу претензію на суму 39703,46 євро, яка була отримана останнім 07.07.2021, але залишена без задоволення.

У відповіді на відзив зазначено, що договір цесії № 1 від 06.04.2018 підписано директором Losa KZ (Лоза КЗ) ОСОБА_2., який у той період був керівником. Пунктом 5 (6) договору цесії передбачено, що цей договір регулюється нормами матеріального права Республіки Болгарія. Відповідач у відзиві не наводить жодної норми законодавства Республіки Болгарія, якій би суперечив договір цесії, або вважався б неукладеним. Крім того, сума договору цесії становить меншу суму, ніж зазначено в п. 39 постанови Правління НБ Республіки Казахстан від 28.04.2012 № 154, а отже і Losa KZ (Лоза КЗ) жодних порушень Республіки Казахстан не було допущено. Відсутність у сторони договору, укладеного в 2018 році, оригіналу цього договору (що зазначено у відповіді на адвокатський запит) жодним чином нічого не доводить, які і зміст журналу реєстрації договорів, який взагалі є суто внутрішньою документацією. Станом на 25.01.2018 у бухгалтерському обліку Losa KZ (Лоза КЗ) і не мала обліковуватись заборгованість ТОВ "Огнеупор-Індустрія", так як вона виникла 06.04.2018 разом із підписанням акту виконаних робіт (наданих послуг) від 06.04.2018 № 18. У відповіді на адвокатський запит йдеться про неможливість підтвердити укладення договору цесії від 25.01.2018 № 29/0118. При цьому, вимоги позивача ґрунтуються на договорі цесії від 06.04.2018 № 1. Вважає, що відповідь на адвокатський запит не може бути належним, допустимим та достовірним доказом у цій справі. Посилання на начебто збитковість договору цесії вважає недоречним. Додатковою угодою від 02.04.2018 № 2 продовжено строк оренди і це жодним чином не впливає на нарахування орендної плати за попередній період. При укладенні договору цесії вказана додаткова угода від 02.04.2018 № 2 не передавалася позивачу. При цьому, вона (угода) не змінює обов`язку відповідача оплатити орендну плату за обладнання. Відповідачем не надано доказів визнання недійсним договору цесії від 06.04.2018 № 1, відсутня також інформація щодо подання позовів про визнання вказаного договору недійсним. Документи, пов`язані з договором оренди обладнання № 29/0118 від 25.01.2018, які відповідач вважає підробленими, або наголошує на їх відсутності, були надані ним же до матеріалів справи № 908/1960/18. Відповідач не підтверджує проведення розрахунків ні Losa KZ (Лоза КЗ), ні позивачу.

У письмовому поясненні, що надійшло до суду 12.12.2022, зазначено, що ОСОБА_3 є представником Losa KZ згідно довіреності від 21.01.2022. ОСОБА_3 є єдиним засновником відповідача ТОВ "Огнеупор-Індустрія" та з грудня 2022 є його директором, що свідчить про те, що дана особа фактично є представником і відповідача і третьої особи, зацікавлена для надання з боку третьої особи пояснень і документів, що будуть вигідними для відповідача, а отже, потребують критичного віднесення до них. Третя особа не виконала та не могла виконати вимоги суду щодо надання оригіналу договору оренди обладнання від 25.01.2018 № 29/0118, оскільки оригінал договору був переданий нею позивачу після укладення договору цесії. Ні відповідачем, ні третьою особою не подано ні оригіналів, ні копій документів на підтвердження сплати з боку ТОВ "Огнеупор-Індустрія" заборгованості за договором від 25.01.2018 № 29/0118 у розмірі 25000 євро, чи в іншій сумі чи валюті. До позивача від Losa KZ не надходило жодних претензій щодо укладання і виконання позивачем договору цесії № 1 від 06.04.2018, який був укладеним відповідно до вимог діючого законодавства Болгарії, не є фінансуванням в розумінні законодавства Болгарії та його укладання не потребує отримання будь-яких дозволів чи ліцензій. Підтвердив про відсутність будь-якого судового спору за договором цесії, договір цесії є діючим і жодним компетентним судом не признаний недійсним, неукладеним чи розірваним, а отже є обов`язковим до виконання, як позивачем, так і третьою особою і відповідачем в частині виконання його зобов`язань по оплаті орендної плати за договором від 25.01.2018 № 29/0118.

У письмовому поясненні, що надійшло до суду 01.03.2023, на виконання ухвали від 15.12.2022 зазначено, зокрема, що законодавство Болгарії не містить будь-яких заборон чи обмежень щодо укладання договору цесії, а для його укладання не треба отримувати будь-яких дозволів чи ліцензій, а тому договір цесії № 1 від 06.04.2018 був укладений відповідно до вимог діючого законодавства Болгарії.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

2. Позиція (аргументи) відповідача. Заяви відповідача

Відповідач у відзиві проти позову заперечив, у задоволенні позову просив відмовити повністю. Після отримання претензії позивача, відповідач зв`язався з представниками ТОВ «Лоза КЗ», які повідомили, що договір цесії № 1 від 06.04.2018 вони не підписували. У відповідь на адвокатський запит ТОВ «Лоза КЗ» пояснило, що бухгалтерія підприємства «Лоза КЗ» не має оригінального примірника даного договору від 25.01.2018 на суму 25000,00 євро, а також відомостей про його укладення. Журнал реєстрації договорів такого договору не містить. Екземпляр договору від 25.01.2018 на суму 25000 євро вони бачать вперше, та не підтверджують його укладання та підписання. Така категорія договорів, на момент його укладення, вже підлягала обов`язковій реєстрації як зовнішньоекономічний контракт, в Національному банку Казахстана. Однак, в системі національного банку даний договір також не зареєстрований. Будь-якої заборгованості ТОВ "Огнеупор-Індустрія" перед ТОВ «Лоза КЗ» станом на 25.01.2018 там не враховувалось. За змістом договору цесії вартість відступлення права вимоги становить 2500 євро, що є відверто збитковим для ТОВ «Лоза КЗ». Оскільки позивачем не було надано: доказів фактичного виконання договору цесії (оплати за придбане право вимоги); доказів реєстрації у встановленому законодавством Республіки Казахстан порядку, відповідач вважає відсутні підстави вважати договір цесії укладеним. Вважає, що підпис керівника компанії ТОВ "Огнеупор-Індустрія" Блохіна А.Є. на копіях договору, додатковій угоді та акті повернення не відповідають дійсному підпису, а, відповідно, є підробленими. Відповідачем надається копія додаткової угоди № 1 від 29.03.2018, яка має відмінності від тієї, що була надана позивачем. Вважає додаткову угоду № 1 підробленою. Позивачем чомусь не додається до позову додаткова угода № 2 від 02.04.2018, якою сторони узгодили продовження строку оренди обладнання з 05.02.2018 по 05.10.2018. Отже, станом на дату укладення договору цесії не існувало, оскільки строк оренди було подовжено до 05.10.2018, що приводить до того, що договір цесії є нікчемним.

24.11.2021 від відповідача надійшла заява про винесення окремої ухвали, згідно якої просив застосувати до позивача заходи процесуального примусу у вигляді штрафу; винести щодо позивача окрему ухвалу та направити її до прокурора або органу досудового слідства.

В обґрунтування заяви зазначено, що договір оренди обладнання № 29/0118 від 25.01.2018, на думку відповідача, є підробкою, а саме: був підроблений пункт 10.3 договору з метою створення завідомо безпідставного спору, введення суду в оману, а також з метою отримання неправомірної вигоди. Заява обґрунтована ч. 3 ст. 135, ст. 246 ГПК України.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

3. Пояснення третьої особи (Losa KZ (Лоза КЗ) щодо позову або відзиву

27.07.2022 на адресу суду надійшли письмові пояснення (вих. № б/н від 10.02.2022). Зазначено про укладення між Losa KZ та ТОВ "Огнеупор-Індустрія" договору оренди обладнання № 29/0018 від 25.01.2018, за яким, за грошову винагороду Losa KZ надало відповідачу у справі спецтехніку для здійснення будівельних робіт на об`єктах підприємства "Арселор Міттал Кривий Ріг". Згідно акту виконаних робіт від 06.04.2018 № 18, загальна вартість оренди склала 25000 євро. На даний момент за ТОВ "Огнеупор-Індустрія" не рахується дана заборгованість. Спецтехніка була повернута з України до Казахстану. Підтвердив укладення та виконання договору оренди обладнання № 29/0018 від 25.01.2018 з ТОВ "Огнеупор-Індустрія".

За договором оренди обладнання від 25.01.2018 № 29/0118 ТОВ "Огнеупор-Індустрія" (Україна) має заборгованість перед ТОВ "LОZА KZ" в розмірі 25000,00 доларів США, на даний час заборгованість не сплачена та відображається у бухгалтерському обліку підприємства LОZА KZ.

Стверджує, що Losa KZ не укладало з Reftec Refractory EOOD договору цесії № 1 від 06.04.2018 чи іншого договору. Проставлення печатки Losa KZ на вказаному договорі пояснити не може, вважає її підробленою або вкраденою. З причини не укладення договору, Losa KZ не повідомляло ТОВ "Огнеупор-Індустрія" про договір цесії.

Крім того, звернув увагу суду, що згідно умов укладеного договору оренди обладнання, ні одна зі сторін не має права передавати свої права та обов`язки по даному договору третім особам без письмової згоди на те іншої сторони (пункт 10.3). У зв`язку з цим, Losa KZ не могло відступити право вимоги Reftec Refractory EOOD або будь-кому іншому. Крім того, сума відступного (2500) за право вимоги до ТОВ "Огнеупор-Індустрія" (Україна) істотно нижча вартості договору оренди (25000), що невигідно Losa KZ, крім того є фінансуванням, а тому, відповідно до законодавства Республіки Казахстан підлягає реєстрації у встановленому законом порядку.

Звернув увагу, що колишній генеральний директор Losa KZ ОСОБА_2. був звільнений з посади 09.04.2018, у тому числі, через ризикове управління підприємством. За інформацією правоохоронних органів Республіки Казахстан, даному громадянину інкримінується правопорушення відносно фінансових махінацій, ухилення від сплати податків, а також крадіжки печатки Losa KZ. За наявною інформацією ОСОБА_2 переховується від слідства в Російській Федерації. З цієї причини припускає, що за підробкою договору цесії стоїть громадянин ОСОБА_2 .

Третя особа вважає спір безпідставним, дії Reftec Refractory EOOD вважає шахрайськими і спрямованими на присвоєння коштів, що належать Losa KZ. Просив суд відмовити в позові Reftec Refractory EOOD.

На вказаному письмовому поясненні стоїть підпис особи, як зазначено, директора ТОВ «Losa KZ», виконаний кульковою ручкою, без зазначення прізвища, ім`я, по-батькові. Підпис скріплено круглою печаткою Losa KZ.

Будь-яких документів на підтвердження повноважень особи, що підписала дане пояснення, до нього не додано.

4. Процесуальні питання, вирішені судом

Відповідно до протоколу розподілу судової справи між суддями від 06.09.2021 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2562/21 та визначено до розгляду судді Ярешко О.В.

Ухвалою суду від 10.09.2021 вказану позовну заяву залишено без руху.

23.09.2021 до суду від представника позивача надійшло клопотання вих. б/н від 21.09.2021, яким усунуті недоліки позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 27.09.2022 суддею Ярешко О.В. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2562/21 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 26.10.2021.

Ухвалою суду від 26.10.2021 підготовче засідання відкладено на 17.11.2021; задоволено клопотання ТОВ "Огнеупор-Індустрія" про витребування у позивача оригіналів доказів, поданих разом із позовом. Витребувано у позивача оригінали доказів поданих разом із позовом, а саме: - оригінал договору цесії № 1 від 06.04.2018; - оригінал додаткової угоди № 1 від 29.03.2018; - оригінал акту приймання-передачі від 07 лютого 2018.

17.11.2021 від позивача надійшло клопотання (вих. б/н від 17.11.2021) про долучення до матеріалів справи документів, які були витребувані ухвалою суду від 26.10.2021. Зазначено про відсутність у позивача оригіналу акту від 07.02.2018 прийому-передачі обладнання (спецтехніки) в оренду згідно договору оренди обладнання від 25.01.2018 № 29/0118.

Оригінали доказів, подані позивачем, а саме: договору цесії № 1 від 06.04.2018 та додаткової угоди № 1 від 29.03.2018 до договору оренди обладнання № 29/0118 від 25.01.2018 долучено судом до матеріалів справи (а.с. 116-124 т. 1).

Ухвалою суду від 17.11.2021 підготовче засідання відкладено на 24.11.2021; задоволено клопотання Reftec Refractory EOOD (вих. б/н від 08.11.2021) про витребування доказів. Витребувано у ТОВ "Огнеупор-Індустрія" належним чином засвідчені копії доказів: - міжнародних товарно-транспортних накладних (СМR) № 0997299, № 666190, № 217085, № 217024; - міжнародних товарно-транспортних накладних (СМR) А№ 0912309, А№ 0912304, А№ 1011274; - митних декларацій UА110090/2018/700813, UА110090/2018/700814, UА110090/2018/700816.

24.11.2021 від відповідача надійшла заява на виконання ухвали суду від 17.11.2021. Відповідачем надано витребувані докази, окрім акту приймання-передачі, оскільки такого акту, як зазначено, ТОВ "Огнеупор-Індустрія" не має.

Копії доказів, подані відповідачем, а саме копії: міжнародних товарно-транспортних накладних (СМR) № 0997299, № 666190, № 217085, № 217024; міжнародних товарно-транспортних накладних (СМR) А№ 0912309, А№ 0912304, А№ 1011274; митних декларацій UА110090/2018/700813, UА110090/2018/700814, UА110090/2018/700816 долучено судом до матеріалів справи (а.с. 143-160 т. 1).

Ухвалою суду 24.11.2021 на підставі ч. 3 ст. 177 ГПК України продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, до 27.12.2021 включно; підготовче засідання відкладено на 09.12.2021. Витребувано у позивача: оригінал договору оренди обладнання № 29/0118 від 25.01.2018, який є у наявності у Reftec Refractory EOOD; оригінал акту виконаних робіт (наданих послуг) № 18 від 06.04.2018.

09.12.2021 від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи оригіналу договору оренди обладнання № 29/0118 від 25.01.2018 та оригіналу акту виконаних робіт (наданих послуг) № 18 від 06.04.2018. Подані позивачем докази долучено до матеріалів справи (а.с. 193-194 т. 1).

Судом долучено до матеріалів справи (а.с. 199-206 т. 1) оригінали доказів, поданих представником відповідача в підготовчому засіданні 09.12.2021, а саме: оригінал договору оренди обладнання № 29/0118 від 25.01.2018, оригінал додаткової угоди № 1 від 29.03.2018 до договору оренди обладнання № 29/0118 від 25.01.2018, оригінал додаткової угоди № 2 від 02.04.2018 до договору оренди обладнання № 29/0118 від 25.01.2018 та оригіналу акту виконаних робіт (наданих послуг) № 18 від 06.04.2018.

Ухвалою суду від 09.12.2021 задоволено клопотання ТОВ "Огнеупор-Індустрія" про залучення третьої особи. Залучено Losa KZ (Лоза КЗ) до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача. Зобов`язано ТОВ "Огнеупор-Індустрія" у строк до 27.12.2021 включно з урахуванням часу поштового пробігу подати до Господарського суду Запорізької області нотаріально завірений переклад на російську мову копій: позовної заяви, відзиву на позовну заяву, ухвали Господарського суду Запорізької області від 09.12.2021 у справі № 908/2562/21, оригіналу судового доручення про вручення даної ухвали та документів третій особі - Losa KZ (Лоза КЗ). Третій особі - Losa KZ (Лоза КЗ) подати до Господарського суду Запорізької області у строк до 01.04.2022 письмове пояснення з документальним обґрунтуванням щодо позову та відзиву. Підготовче засідання відкладено на 21.04.2022. Зупинено провадження у справі № 908/2562/21 до надходження відповіді від іноземного суду на судове доручення про надання правової допомоги та до дня призначення підготовчого засідання.

Господарський суд Запорізької області звернувся до Спеціалізованого міжрайонного економічного суду міста Нур-Султан з судовим дорученням про надання правової допомоги щодо вручення Losa KZ (Лоза КЗ), зокрема, копії ухвали суду від 09.12.2021.

Ухвалою суду від 06.01.2022 відмовлено у задоволенні заяви представника Reftec Refractory EOOD про забезпечення позову по справі № 908/2562/21 шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Огнеупор-Індустрія" у розмірі основної суми боргу у розмірі 25000,00 євро та/або їх еквіваленту в гривні чи будь-якій іншій валюті за курсом Національного банку України на момент вжиття заходів забезпечення позову на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Огнеупор-Індустрія". Вказана ухвала залишена без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 20.04.2022.

15.02.2022 на адресу Господарського суду Запорізької області надійшло підтвердження (вих. № 5-30/15 від 28.01.2022) Спеціалізованого міжрайонного економічного суду міста Нур-Султан щодо вручення копій документів ТОВ Losa KZ. З повідомлення вбачається, що головним спеціалістом Спеціалізованого міжрайонного економічного суду міста Нур-Султан представнику ТОВ Losa KZА - Аділбековій Ж.О. (дов. б/н від 21.01.2020) 28.01.2022 вручено матеріали, надіслані Господарським судом Запорізької області у справі № 908/2562/21.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.

Ухвалою суду від 21.04.2022 поновлено провадження у справі.

Оскільки сторони позбавлені можливості прибути у засідання суду для захисту своїх прав та інтересів, у зв`язку з введенням у країні воєнного стану, перенесено підготовче засідання, призначене на 21.04.2022, без визначення дати наступного засідання.

З метою дотримання розумних строків розгляду справи, ухвалою суду від 05.05.2022 підготовче засідання призначено на 06.09.2022; зобов`язано третю особу Losa KZ протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали виконати у повному обсязі вимоги суду, викладені в ухвалі від 09.12.2021; надати письмові пояснення з документальним обґрунтуванням; заявити про всі відомі обставини по справі з документальним обґрунтуванням. Зупинено провадження у справі № 908/2562/21 до надходження відповіді від іноземного суду на судове доручення про надання правової допомоги та до дня призначення підготовчого засідання.

Господарський суд Запорізької області звернувся до Спеціалізованого міжрайонного економічного суду міста Нур-Султан з судовим дорученням про надання правової допомоги щодо вручення Losa KZ (Лоза КЗ) копії ухвали суду від 05.05.2022.

02.08.2022 до суду з Спеціалізованого міжрайонного економічного суду міста Нур-Султан надійшли документи щодо виконання судового доручення, з яких вбачається вручення 27.06.2022 ухвали суду від 05.05.2022 представнику ТОВ «Лоза КЗ» ОСОБА_3.

Ухвалою суду від 06.05.2022 поновлено провадження у справі.

Ухвалою суду від 06.05.2022 підготовче засідання відкладено на 15.12.2022.Витребувано у третьої особи - Losa KZ: - оригінал та належним чином засвідчену копію договору оренди обладнання від 25.01.20/18 № 29/0118 з усіма додатками та документами щодо його виконання сторонами; - письмове пояснення з документальним обґрунтуванням щодо наявності/відсутності заборгованості ТОВ "Огнеупор-Індустрія" чи іншої особи перед Losa KZ за договором оренди обладнання від 25.01.2018 № 29/0118. Зупинено провадження у справі № 908/2562/21 до надходження відповіді від іноземного суду на судове доручення про надання правової допомоги та до дня призначення підготовчого засідання.

Господарський суд Запорізької області звернувся до Спеціалізованого міжрайонного економічного суду міста Нур-Султан з судовим дорученням про надання правової допомоги щодо вручення Losa KZ (Лоза КЗ) копії ухвали суду від 06.05.2022.

13.12.2022 на електронну пошту суду надійшла заява LRS Gmbh (ЛРС ГмбХ), за підписом представника О. Рисина, згідно якої просив залучити LRS Gmbh (Німеччина) в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача по справі № 908/2562/21. Розгляд даної заяви просив провести без участі представника LRS Gmbh.

Ухвалою суду від 15.12.2022 поновлено провадження у справі; відмовлено у задоволенні заяви LRS Gmbh про залучення третьої особи; закрито підготовче провадження у справі; справу призначено до судового розгляду по суті на 18.04.2023.

Господарський суд Запорізької області звернувся до Спеціалізованого міжрайонного економічного суду міста Нур-Султан з судовим дорученням про надання правової допомоги щодо вручення Losa KZ (Лоза КЗ) копії ухвали суду від 15.12.2022.

20.03.2023 від Спеціалізованого міжрайонного економічного суду міста Нур-Султан надійшло повідомлення щодо неможливості виконання судового доручення Господарського суду Запорізької області З поданих документів вбачається, що за адресою: проспект Женіс, будинок 2, м. Астана, Республіка Казахстан, 010000, Losa KZ (Лоза КЗ) відсутнє, офісних приміщень немає, діяльність не ведеться, у зв`язку з чим не вдалося вручити доручення.

Ухвалою суду від 17.04.2023 провадження у справі поновлено.

У судове засідання 18.04.2023 представники відповідача та третьої особи не з`явилися, причини неявки суду невідомі.

Відповідно ст. 222 Господарського процесуального кодексу України здійснювалося фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Ухвала суду, що надсилалася за місцем знаходження відповідача, повернута до суду з відміткою на довідці АТ «Укрпошта»: «за закінченням терміну зберігання».

Згідно п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно ч.ч. 3, 7 ст. 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення, інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Відповідач не повідомляв суд про зміну свого місцезнаходження, копія ухвали надіслана судом за адресою, зазначеною позивачем у позовній заяві, яка співпадає з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 15.05.2018 у справі № 904/6063/17, отримання поштової кореспонденції залежить від волевиявлення юридичної особи і на неї, як на суб`єкта господарської діяльності покладається обов`язок належної організації отримання поштової кореспонденції, пов`язаної із здійснюваною господарською діяльністю. Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (аналогічна позиція викладена в постановах КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).

Як звернув увагу Верховний суд у складі колегії Касаційного господарського суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 910/16409/15: «свідоме неотримання судової кореспонденції, яка направлялася за офіційною юридичною адресою, є порушенням норм процесуального права та може бути розцінено судом як дії, спрямовані на затягування розгляду справи та свідчити про зловживання процесуальними правами учасника справи, які направлені на перешкоджання здійснення своєчасного розгляду справи. З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що, сторона була обізнана про розгляд справи в суді, повідомлялася про дату, час та місце судових засідань за вказаною адресою, однак не скористався правом участі у судових засіданнях, тому відсутні підстави вважати, що судом під час розгляду справи було порушено норми процесуального права щодо повідомлення останнього про час та місце судового розгляду».

Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності сторін судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання учасниками справи доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення ними реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за відсутності відповідача та третьої особи.

Згідно практики Європейського суду з прав людини щодо тлумачення поняття «розумний строк» вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ і було б неприродно встановлювати один і той самий строк для всіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин (рішення у справі «Броуган та інші проти Сполученого Королівства»).

Європейський суд з прав людини в своїй практиці виходить із того, що розумність тривалості судового провадження необхідно оцінювати у світлі обставин конкретної справи, враховуючи критерії, вироблені судом. Такими критеріями є: 1) складність справи, тобто, обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінка заявника; 3) поведінка державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (Рішення «Бараона проти Португалії», 1987 рік, «Хосце проти Нідерландів», 1998 рік; «Бухкольц проти Німеччини», 1981 рік; «Бочан проти України», 2007 рік).

Таким чином, суд, враховуючи обставини справи та введення воєнного стану в Україні, застосовує принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до зазначеної вище практики Європейського суду з прав людини.

У судовому засіданні 18.04.2023 справу розглянуто по суті, підписано та оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

5. Обставини справи, встановлені судом, та докази що їх підтверджують

25.01.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Огнеупор-Індустрія", м. Запоріжжя, Україна (орендар за договором, відповідач у справі) та ТОВ Losa KZ (Лоза КЗ), Казахстан (орендодавець, третя особа у справі) укладено договір оренди обладнання № 29/0118, за умовами якого (п. 1.1 договору) орендодавець надає орендарю у тимчасове користування, за плату обладнання (у подальшому «спецтехніка»), а орендар зобов`язується прийняти спецтехніку, сплатити орендну плату та своєчасно повернути спецтехніку у справному стані.

Згідно п. 3.4, передача спецтехніки орендарю та її повернення орендодавцю підтверджується складенням акту приймання-передачі, що підписується уповноваженими представниками сторін.

Згідно п. 3.5, спецтехніка надається у тимчасове користування строком з 05.02.2018 по 05.04.2018.

Орендар, згідно п.п. 4.3.1, 4.3.2 договору, зобов`язався: прийняти спецтехніку по акту приймання-передачі в оренду та по закінченню строку оренди, але не пізніше 31.12.2018 повернути по акту приймання-передачі спецтехніку орендодавцю; оплатити орендну плату по договору за користування отриманою в оренду спецтехнікою.

У розділі 5 договору сторонами врегульовано орендну плату та порядок розрахунків. Відповідно п. 5.1, загальна вартість договору складається з розміру орендної плати, вартості надання послуг чи інших платежів, пов`язаних з орендою спецтехніки. Орендна плата по даному договору складає 25000 євро 00 євроцентів за весь строк оренди.

Розрахунки по даному договору проводяться в євро (п. 5.2).

Згідно п. 5.3, орендар перераховує орендну плату на поточний рахунок, зазначений в реквізитах орендодавця в строк не пізніше 60-ти (шестидесяти п`яти) календарних днів з дня передання спецтехніки в оренду орендарю.

За умовами п. 6.1, якщо інше не передбачено договором, спецтехніка повинна бути повернута орендодавцю на протязі 10 календарних днів від дати закінчення строку оренди спецтехніки з обов`язковим складенням акту приймання-передачі спецтехніки.

Датою повернення спецтехніки з оренди вважається дата підписання обома сторонами акта приймання-передачі спецтехніки (п. 6.3).

Згідно п. 7.3, у разі несвоєчасного перерахування орендної плати, орендар зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0,1% від загальної суми заборгованості за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБ РК.

Згідно п.п. 9.2, 9.3 договору, при неврегулюванні розбіжностей шляхом переговорів, зацікавлена сторона передає спір на розгляд до Господарського суду Запорізької області з застосуванням процесуального та матеріального права України. Місцем проведення засідання являється Господарський суд Запорізької області, м. Запоріжжя.

Згідно акту від 07.02.2018 приймання-передачі обладнання (спецтехніки) в оренду згідно договору оренди обладнання № 29/0118 від 25.01.2018, Losa KZ (Лоза КЗ) передано ТОВ "Огнеупор-Індустрія" обладнання (спецтехніку), згідно вказаного переліку.

Сторонами до вказаного договору підписано (укладено) додаткову угоду № 1 від 29.03.2018, якої розділ 5 договору змінений, доповнений та викладений в іншій редакції. Зокрема, згідно пункту 5.4 визначено, що орендар перераховує орендну плату на поточний рахунок, зазначений в реквізитах орендодавця, у строк не пізніше 180-ти (сто восьмидесяти) календарних днів з дня підписання акта передачі-повернення спецтехніки з оренди орендарю.

Сторонами договору підписано акт виконання робіт (наданих послуг) № 18 від 06.04.2018 (додаток 50 до наказу Міністра фінансів Республіки Казахстан від 20.12.2012 № 562), в якому визначено найменування робіт (послуг): оренда обладнання; виконано робіт (надано послуг) на суму 25000,00.

06.04.2018 між Losa KZ (Лоза КЗ) (цедент за договором, третя особа у справі) та Reftec Refractory EOOD («Рефтек Рефракторі ЕОДД») (цесіонарій, позивач у справі) укладено договір цесії № 1, згідно якого (п. 1 (1) цедент передає за плату, а цесіонарій приймає за плату права вимоги до боржника цедента - Товариства з обмеженою відповідальністю "Огнеупор-Індустрія", що далі іменується боржник, по оплаті орендної плати в сумі 25000,00 євро, а також можливих неустойок, процентів, збитків та інших нарахувань, які має право вимагати цедент з боржника згідно з їх домовленостями та законодавством України на момент можливого стягнення боргу.

Згідно п. 1 (2), зобов`язання, по якому передається право вимоги, підтверджується договором оренди обладнання 29/0118 від 25.01.2018 та додатковою угодою № 1 до нього від 29.03.2018, а також актом виконаних робіт (наданих послуг) № 18 від 06.04.2018, які в оригіналах передаються цедентом цесіонарію в день укладення даного договору.

Згідно п. 1 (3), строк виконання боржником переданого права вимоги спливає 03.10.2018.

У п.п. 2 (1, 2) договору, вартість оплати за цесію складає 2500 євро. Зобов`язання цесіонарія оплатити суму за цесію виникає тільки після отримання всієї суми від боржника.

За умовами п. 3 (1), цедент зобов`язаний будь-яким можливим йому способом повідомити боржника протягом 10 календарних днів з моменту укладення даного договору.

Невиконання цедентом умов пункту 3 (1) даного договору не є підставою для визнання даного договору недійсним чи його розірвання, а є підставою для перерахування цедентом цесіонарію всіх платежів, які будуть отримані цедентом від боржника після укладення даного договору протягом 5 днів від їх отримання та оплати штрафу, передбаченого п. 4 (3) даного договору (пункт 3 (2) договору).

Згідно п. 5 (4), будь-який спір, розбіжності чи претензії, які виникають з даного договору чи у зв`язку з ним, у тому числі щодо його укладення, припинення, виконання чи недійсності, будуть кінцево вирішені шляхом арбітражу згідно з Арбітражним Регламентом Арбітражного інституту Торгової палати м. Стокгольма.

Даний договір, згідно пункту 5 (6), регулюється нормами матеріального права Республіки Болгарія. Інше законодавство, у тому числі законодавство Республіки Казахстан не застосовується до даного договору, крім тих випадків, коли міжнародними нормами права, обов`язковими для юридичних осіб Республіки Казахстан та Республіки Болгарія можуть бути встановлені інші імперативні норми регулювання.

Даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань по даному договору, але не пізніше 06.04.2023.

Позивач надіслав відповідачу претензію, в якій повідомляв про укладення договору цесії № 1 від 06.04.2018 та вимагав на вказані реквізити сплатити борг по договору оренди обладнання від 25.01.2018 № 29/0118 у сумі 25000,00 євро, а також 3% річних та пеню. До претензії додано копії: договору оренди обладнання від 25.01.2018 № 29/0118, додаткової угоди від 29.03.2018 № 1 до нього, акту виконаних робіт від 06.04.2018 № 18, договору цесії від 06.04.2018 № 1.

6. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при ухваленні рішення

Відповідно частини 1 статті 174 Господарського кодексу України, господарський договір є підставою виникнення господарських зобов`язань.

Згідно приписів статей 6, 627, 628 Цивільного кодексу України, сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За своєю правовою природою договір оренди обладнання № 29/0118 від 25.01.2018 є договором найму.

Відповідно ч. 1 ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч.ч. 1, 5 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно ч.ч. 1, 4 ст. 286 ГК України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Частиною 1 ст. 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ч. 1 ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Згідно ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За умовами ст. 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Відповідач проти позову заперечив, зокрема, вважає, що підпис керівника компанії Блохіна А.Є. ТОВ "Огнеупор-Індустрія" на копіях договору оренди обладнання № 29/0118 від 25.01.2018, додатковій угоді та акті повернення не відповідають дійсному підпису, а, відповідно, є підробленими. Вважає додаткову угоду № 1 підробленою, оскільки копія додаткової угоди № 1 від 29.03.2018, що надана відповідачем, має відмінності від тієї копії додаткової угоди, що була надана позивачем. Також, вважає договір цесії № 1 від 06.04.2018 неукладеним та нікчемним.

Сторонами на вимогу суду було надано оригінали: договору оренди обладнання № 29/0118 від 25.01.2018 та додаткової угоди № 1 від 29.03.2018.

У поданих оригіналах вказаних документах містяться відмінності:

У поданому позивачем оригіналі договору оренди обладнання № 29/0118 від 25.01.2018 пункт 10.3 договору викладений у такій редакції: «Кожна сторона має права передавати свої права та зобов`язання по даному договору третім особам без письмової згоди на це іншої сторони».

У поданому відповідачем оригіналі договору оренди обладнання № 29/0118 від 25.01.2018 пункт 10.3 договору викладений у такій редакції: «Жодна із сторін не має права передавати свої права та зобов`язання по даному договору третім особам без письмової згоди на це іншої сторони».

Також, у додатковій угоді № 1 від 29.03.2018 до договору оренди обладнання № 29/0118 від 25.01.2018, поданої позивачем, пункт 5.1 викладений у такій редакції: «Загальна вартість договору складається з розміру орендної плати, вартості надання послуг чи інших платежів, пов`язаних з орендою спецтехніки. Орендна плата по даному договору складає 25000 євро 00 євроцентів за весь строк оренди».

У додатковій угоді № 1 від 29.03.2018 до договору оренди обладнання № 29/0118 від 25.01.2018, поданої відповідачем, пункт 5.1 викладений у такій редакції: «Загальна вартість договору складається з розміру орендної плати, вартості надання послуг чи інших платежів, пов`язаних з орендою спецтехніки. Орендна плата по даному договору складає 25000 євро 00 євроцентів за весь строк оренди. У вартість орендної плати входить: - оренда спецтехніки згідно специфікації, що є невід`ємною частиною даного договору».

Вказані відмінності у додатковій угоді № 1 від 29.03.2018 суд вважає несуттєвими, оскільки вони не змінюють загальної вартості договору № 29/0118 від 25.01.2018 та розміру орендної плати - 25000,00 євро.

Відповідач подав до матеріалів справи додаткову угоду № 2 від 02.04.2018 до договору оренди обладнання № 29/0118 від 25.01.2018, згідно якої сторони змінили строк орендного користування та внесли зміни у пункт 3 підпункт 3.5 договору та виклали в такій редакції: «Спецтехніка надається у тимчасове користування строком з 05 лютого 2018 року по 05 жовтня 2018 року». Зазначено, що всі інші умови договору залишаються без змін та зберігають свою юридичну силу.

Представник позивача зазначив, що у позивача відсутня дана додаткова угода.

Суд враховує, що згідно п. 1 (2) договору цесії № 1 від 06.04.2018, зобов`язання, по якому передається право вимоги, підтверджується договором оренди обладнання 29/0118 від 25.01.2018 та додатковою угодою № 1 до нього від 29.03.2018, а також актом виконаних робіт (наданих послуг) № 18 від 06.04.2018, які в оригіналах передаються цедентом цесіонарію в день укладення даного договору.

Тобто, за умовами договору цесії № 1 від 06.04.2018 позивачу не передавався екземпляр додаткової угоди № 2 від 02.04.2018. Крім того, згідно 5.4 договору № 29/0118 від 25.01.2018 (в редакції додаткової угоди № 1 від 29.03.2018), орендар перераховує орендну плату на поточний рахунок, зазначений в реквізитах орендодавця, у строк не пізніше 180-ти (сто восьмидесяти) календарних днів з дня підписання акта передачі-повернення спецтехніки з оренди орендарю.

Відтак, для визначення кінцевого терміну для сплати орендної плати не має значення строк користування спецтехнікою, що зазначений у додатковій угоді № 2 від 02.04.2018, а має значення фактичний строк користування спецтехнікою, який визначається згідно підписаного акта передачі-повернення спецтехніки з оренди орендарю.

Сторони не заперечили факту визначення у договорі № 29/0118 від 25.01.2018 розміру орендної плати у сумі 25000,00 євро.

Поданий сторонами оригінал акту виконаних робіт (наданих послуг) № 18 від 06.04.2018 відмінностей не має.

Доказів підроблення будь-яких документів (договорів, додаткових угод, актів) відповідачем суду не подано, відповідач відповідного висновку експерта не подав, з клопотанням до суду щодо призначення судової експертизи не звертався.

Представник відповідача у підготовчих засіданнях заявляв, що обладнання (спецтехніка) була повернута з оренди орендодавцю Losa KZ (Лоза КЗ) на підставі акту № 18 від 06.04.2018; відповідач з Losa KZ (Лоза КЗ) за договором № 29/0118 від 25.01.2018 не розрахувався, заборгованість з орендної плати становить 25000,00 євро.

Згідно ч. 1 ст. 75 ГПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Відтак, суд вважає встановленою обставину наявності у ТОВ "Огнеупор-Індустрія" заборгованості за договором оренди обладнання № 29/0118 від 25.01.2018 у сумі 25000,00 євро. Докази сплати вказаної заборгованості на користь Losa KZ (Лоза КЗ) матеріали даної справи не містять та учасниками справи не подані.

Згідно ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Доказів визнання недійсним договору цесії № 1 від 06.04.2018, його розірвання учасниками справи суду не подано. Оригінал договору цесії № 1 від 06.04.2018 долучений позивачем до матеріалів справи.

Суду не подано доказів звернення будь-якої особи, у тому числі відповідача, до компетентного суду з позовом про визнання вказаного договору недійсним.

Суд зазначає, що згідно пункту 5 (6) договору цесії № 1 від 06.04.2018, даний договір регулюється нормами матеріального права Республіки Болгарія. Відтак, у суду відсутні повноваження та підстави вважати даний договір неукладеним чи нечинним.

Щодо письмових пояснень третьої особи Losa KZ (Лоза КЗ), що надійшли до суду, суд зазначає таке.

Суд критично ставиться до вказаних пояснень, оскільки, як зазначалося вище, на поясненнях стоїть підпис особи, як зазначено, директора ТОВ «Losa KZ», виконаний кульковою ручкою, без зазначення прізвища, ім`я, по-батькові. Підпис скріплено круглою печаткою Losa KZ. Будь-яких документів на підтвердження повноважень особи, що підписала дане пояснення, до нього не додано.

Також, відповідно до довіреності від 21.01.2022, виданої директором ТОВ «Лоза КЗ» Казанцевим Д.Р. (а.с. 28 т. 3), ОСОБА_3 має повноваження на представлення інтересів ТОВ «Лоза КЗ» перед третіми особами у будь-яких комерційних та некомерційних організаціях, підприємствах по всіх питаннях, пов`язаних з ТОВ «Лоза КЗ», вести від імені ТОВ «Лоза КЗ» та в його інтересах справи в усіх судових установах Республіки Казахстан.

Згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, єдиним засновником, кінцевим беніфіціаром та керівником ТОВ "Огнеупор-Індустрія" є ОСОБА_3 .

Су витребовував у Losa KZ (Лоза КЗ) оригінал та належним чином засвідчену копію договору оренди обладнання від 25.01.20/18 № 29/0118 з усіма додатками та документами щодо його виконання сторонами.

Вказані вимоги суду третьою особою виконано не було. При цьому, оригінал даного договору з додатковою угодою № 1 та акт № 18 від 06.04.2018 подано суду позивачем, які, як зазначено в договорі цесії № 1 від 06.04.2018 в оригіналах передаються цедентом цесіонарію в день укладення даного договору.

Відповідно ч.ч. 1-4 ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідач доказів сплати позивачу заборгованості з орендної плати не подав, наявність заборгованості не спростував, не заперечував, що на користь Losa KZ (Лоза КЗ) орендної плати в сумі 25000,00 євро не сплатив.

Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 25000,00 євро заборгованості є обґрунтованою, доведеною та підлягає задоволенню.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно положень ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 551 ЦК України встановлено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановленої законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

У даному випадку, факт порушення відповідачем умов договору щодо строків внесення орендної плати підтверджується матеріалами справи, тому вимога про стягнення пені заявлена позивачем правомірно.

Оскільки, згідно п. 9.3 договору № 29/0118 від 25.01.2018, за даним договором застосовується матеріальне право України, сторони у договорі не встановили більший строк нарахування пені, ніж встановлено ч. 6 ст. 232 ГК України, суд обмежує нарахування пені шістьма місяцями від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Зобов`язання зі сплати орендної плати за договором № 29/0118 від 25.01.2018 мало бути виконано 03.10.2018, що також визначено в п. 1 (3) договору цесії № 1 від 06.04.2018.

Позивачем у розрахунку пені неправильно визначено початок періоду нарахування пені - з 03.10.2018, оскільки 03.10.2018 є останнім днем строку виконання зобов`язання. Відтак, пеню слід нараховувати, починаючи з 04.10.2018.

Згідно перерахунку суду, в межах встановленого ч. 6 ст. 232 ГК України строку, пеня складає 2302,06 євро. У стягненні 10857,50 євро пені судом відмовляється у зв`язку з необґрунтованістю позову в цій частині.

Відповідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19 зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги (пункт 43 мотивувальної частини постанови).

Вимоги про стягнення з відповідача 3% річних заявлено обґрунтовано.

Розрахунок 3% річних за прострочення строків сплати орендної плати, зроблений позивачем, судом перевірений та визнається неправильним, оскільки позивачем 3% річні нараховуються за період, починаючи з 03.10.2018, який є останнім днем виконання зобов`язання з оплати орендної плати.

За перерахунком суду, 3% річних за період з 04.10.2018 по 10.08.2021 (у межах заявленого позивачем періоду) складають 2139,04 євро. У стягненні 4,11 євро 3% річних судом відмовляється у зв`язку з необґрунтованістю позову в цій частині.

Таким чином, позов у цілому задовольняється судом частково.

Стосовно заяви відповідача про постановлення окремої ухвали у справі та направлення її до прокурора або органу досудового розслідування, застосування до позивача заходу процесуального примусу у вигляді штрафу, суд зазначає таке.

Заява відповідача обґрунтована ч. 3 ст. 135, ст. 246 ГПК України.

Відповідно ч. 3 ст. 135 ГПК України, у випадку невиконання процесуальних обов`язків, зловживання процесуальними правами представником учасника справи суд, з урахуванням конкретних обставин справи може стягнути штраф як з учасника справи, так і з його представника.

Згідно ч. 1 ст. 135 ГПК України, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: 1) невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; 2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; 3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин; 4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк; 5) порушення заборон, встановлених частиною десятою статті 188 цього Кодексу.

Відповідачем не наведено та судом не встановлено невиконання позивачем чи його представником процесуальних обов`язків чи зловживання процесуальними правами.

Відтак, у суду відсутні підстави для застосування до відповідача заходу процесуального примусу у вигляді штрафу.

Згідно ч.ч. 1, 5, 6, 11 ст. 246 ГПК України, суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу. В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення. Окрема ухвала надсилається відповідним юридичним та фізичним особам, державним та іншим органам, посадовим особам, які за своїми повноваженнями повинні усунути виявлені судом недоліки чи порушення чи запобігти їх повторенню. Окрема ухвала стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, надсилається прокурору або органу досудового розслідування, який повинен надати суду відповідь про вжиті ними заходи у визначений в окремій ухвалі строк.

Розглянувши клопотання позивача про постановлення окремої ухвали, суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні, оскільки не вбачає передбачених статтею 246 ГПК України підстав для постановлення окремої ухвали в цій справі з викладених позивачем обставин.

Постановлення окремої ухвали є дискреційним правом суду, яке ним реалізовується у разі наявності обставин, визначених статтею 246 ГПК України, яких у даному випадку судом не встановлено.

Відповідно до правової позиції, висловленої Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 01.02.2022 у справі № 750/3192/14, суд не постановляє окремих ухвал за клопотаннями сторін (п. 98).

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для постановлення окремої ухвали за клопотанням відповідача, тому у задоволенні відповідного клопотання відмовляє.

Водночас суд зазначає, що відповідач не обмежений у праві звернутися до органу досудового розслідування, якщо вважає, що зазначені ним у клопотанні порушення законодавства містять ознаки кримінального правопорушення.

7. Судові витрати

Згідно п. 2 ч. 1, п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, з відповідача на користь позивача стягується 441,62 євро судового збору.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Огнеупор-Індустрія" (вул. Кругова, буд. 165, кімната 93, м. Запоріжжя, 69068, код ЄДРПОУ 40016545) на користь "Рефтек Рефракторі" (організаційно-правова форма: Товариство з обмеженою відповідальністю) (Reftec Refractory EOOD) (вул. Тодоріні Куклі, № 1Б, ж.к. Сухата река, гр. Софія 1505, Болгарія, ЄІК/ПІК 204723851 (Bulgaria, Sofia 1505, Suhata Reka, 1B, Todorini Kukli St., VAT-ID: BG204723851) 25000 (двадцять п`ять тисяч) євро 00 євроцентів заборгованості, 2139 (дві тисячі сто тридцять дев`ять) євро 04 євроцентів 3% річних, 2302 (дві тисячі триста два) євро 06 євроцентів пені, 441 (чотириста сорок один) євро 62 євроцентів судового збору.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Відповідно ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано - 26 квітня 2023.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя О.В. Ярешко