Рішення № 110477006, 20.04.2023, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

20.04.2023 Єдиний унікальний номер 205/7381/22

Провадження № 2/205/352/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2023 рік м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі: головуючого судді Бізяєвої Н.О., за участю секретаря судового засідання Ільїчової К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з водопостачання та водовідведення, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2022 року Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради (далі КП «Дніпроводоканал» ДМР) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з водопостачання та водовідведення.

В обґрунтування позову вказує, що між КП «Дніпроводоканал» ДМС та ОСОБА_1 встановилися фактичні відносини з приводу надання послуг, згідно Рішення ДМР №526 від 20.04.1995 р. про розподіл платні за надання населенню комунальних послуг, споживачем, переданим на обслуговування КП «Дніпроводоканал», абоненту відкритий особовий рахунок. Відповідно до розрахунку сума заборгованості за надані послуги водопостачання та водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 , де відповідальним квартиронаймачем є ОСОБА_1 , якому відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 та станом на 31.07.2022 р. складає 22950,51 грн. Враховуючи вищевикладене, позивач здійснив розрахунок боргу відповідачів з урахуванням полоджень ст.. 625 ЦК України. Інфляційне збільшення суми боргу за період з 01.07.2020 по 31.01.2022 складає 170,86 грн.; сума 3% річних за період з 01.07.2020 по 31.01.2022 складає 17,98 грн. Тобто загальна заборгованість складає 23139,35 грн. Позивачем було направлено ОСОБА_1 досудове повідомлення в порядку досудового врегулювання спору, у якому вимагалося виконати зобов`язання у добровільному порядку, шляхом оплати на поточний рахунок КП «Дніпроводоканал» суми боргу у розмірі 24939,40 грн.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 23.12.2022 року відкрито провадження по справі та справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача просить розглядати справу в порядку спрощеного провадження без участі сторін, у разі розгляду справи з викликом сторін проти постановлення заочного рішення, у зв`язку із відсутністю відповідачів без поважної причини, не заперечує.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився. Причини неявки суду не відомі, раніше до суду подав письмові пояснення, відповідно яких зазначив, що у червні 2018 в квартирі АДРЕСА_2 камінь 8 було зареєстровано ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , та їм було передано ключі і всі платіжні реквізити на сплату комунальних послуг, і з того часу крім них, там ніхто не мешкав. З 2018 року він, ОСОБА_3 не проживав за вказаною адресою, а мешкав за даерсою: АДРЕСА_3 , де фактично з лютого 2022 року і зареєстрований. Крім того з вересня по листопад 2019 р. та з березня по грудень 2021 знаходився за межами країни. Відповідно договору купівлі-продажу від 10.02.2021 р. помешкання перейшло в користування ОСОБА_2 , що зареєстровано в реєстрі №154. У зв`язку з чим, просить суд відмовити у задоволені позовних вимог відносно нього.

Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 в судове засідання не з`явились, причини неявки суду не повідомили, відзиву на позов не надали, з заявою про розгляд справи у їх відсутності до суду не звертались, про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши та дослідивши у сукупності докази у справі, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що позивачем за адресою АДРЕСА_1 надаються житлово-комунальні послуги з водопостачання та водовідведення. Для цього на одного зі споживачів, оформлено особовий рахунок НОМЕР_2 , за яким обліковується заборгованість з оплати вищевказаних комунальних послуг за період з 01.07.2020 по 31.01.2022 включно в загальному розмірі 22950,51 грн.. Крім того, позивачем нараховано на суму заборгованості на підставі ст.625 ч.2 ЦК України також інфляційні втрати за період з 01.07.2020 по 31.01.2022 року включно в розмірі 170,86 грн. та 3% річних в розмірі 17,98 грн.

Відповідно до копії довідки про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 30.05.2022 року, а також довідки, отриманої на запит суду, відповідачі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстровані та проживають у квартирі АДРЕСА_4 , а саме ОСОБА_1 зареєстрований з 21.06.2018, ОСОБА_2 зареєстрований з 22.06.2018, ОСОБА_3 зареєстрований з 04.02.2016 та знятий з реєстрації 07.02.2022, ОСОБА_4 зареєстрований з 19.06.2015, а тому з огляду на вищевикладене відповідачі є споживачами житлово-комунальних послуг з водопостачання та водовідведення, які надають позивачем за вказаною адресою. При цьому відповідачів слід вважати споживачами житлово-комунальних послуг, які надають позивачем за адресою вказаної квартири, з дати реєстрації їх місця проживання у ній, оскільки матеріали справи не містять доказів того, що будь-хто із відповідачів звертався до КП «Дніпроводоканал» ДМР про зупинення нарахування комунальних послуг у зв`язку з не проживанням, та не користуванням комунальних послуг, тощо.

Як встановлено судом та не спростовується матеріалами справи, підтверджується стороною позивача в тексті позову, між сторонами відсутній письмовий договір про надання житлово-комунальних послуг за вищевказаною адресою із зобов`язанням відповідачів здійснювати їх оплату.

Правовідносини, які виникли між сторонами, врегульовані нормами ЦК України, Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-IV від 24 червня 2004 року (регулює спірні правовідносини сторін до 01 травня 2019 року), Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VIII від 09 листопада 2017 року (регулює спірні правовідносини сторін з 01 травня 2019 року), Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», ЖК України, Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630 (далі Правила №630), Правилами надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 05 липня 2019 року №690 (далі - Правила 690).

Так, відповідно до положень ст.ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного або оспорюваного цивільного права.

Положеннями ст.11 ЦК України передбачено, що підставами для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є акти цивільного законодавства, акти органів державної влади, акти органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-IV від 24 червня 2004 року житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил. Комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газопостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством. Споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Згідно ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VIII від 09 листопада 2017 року житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг. Споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач. Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги. Виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору.

Нормою ст.6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VIII від 09 листопада 2017 року визначено, що виконавцем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення є суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення.

Положеннями ст.1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» визначено, споживач питної води - юридична або фізична особа, яка використовує питну воду для забезпечення питних фізіологічних, санітарно-гігієнічних, побутових та господарських потреб.

Статтею 1 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» кінцевий споживач комунальної послуги - особа, яка здійснює кінцеве споживання комунальної послуги для власних потреб та є стороною договору про надання відповідної комунальної послуги як споживач (або є співвласником багатоквартирного будинку, об`єднання співвласників або управитель якого уклали відповідний договір про надання комунальної послуги в інтересах співвласників) згідно із Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Нормою ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-IV від 24 червня 2004 року визначено розподіл житлово-комунальних послуг залежно від їх функціонального призначення. Зокрема, до житлово-комунальних послуг віднесено окрім іншого комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газопостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо).

Відповідно до ст.5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VIII від 09 листопада 2017 року до житлово-комунальних послуг належать, зокрема, комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Згідно ст.19 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» послуги з централізованого питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання з урахуванням вимог Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» на підставі договору.

Нормою ст.8 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» визначено, що рахунки на оплату наданої комунальної послуги формуються виконавцем або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, на основі показань вузла комерційного обліку відповідної комунальної послуги.

Відповідно до ст.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-IV від 24 червня 2004 року відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Аналогічна норма міститься в ст.12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VIII від 09 листопада 2017 року.

Положеннями ст.22 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» встановлений обов`язок споживачів питної води своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

Також за змістом ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-IV від 24 червня 2004 року споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом, а також у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню у встановлених законом чи договором розмірах. Аналогічна норма щодо обов`язку своєчасної оплати споживачем житлово-комунальних послуг закріплена п.30 Правил №630.

Згідно ст. ст. 7, 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VIII від 09 листопада 2017 року індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг. Аналогічні положення містить п.п.38, 47 Правил № 690.

За змістом ст.ст.30, 34 ЦК України цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання. Повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла вісімнадцяти років (повноліття).

Відповідно до ст.64 ЖК України члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору.

Положеннями ст.156 ЖК України визначено, що повнолітні члени сім`ї власника зобов`язані брати участь у витратах по утриманню будинку (квартири) і придомової території та проведенню ремонту.

Нормами ст.ст. 525, 526 ЦК України зазначено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому, згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов`язку в натурі.

Оцінюючи дослідженні докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд вважає їх належними, допустимими, достовірними та достатніми для прийняття рішення у справі по суті.

Аналізуючи встановлені на підставі таких доказів фактичні обставини в контексті наведених норм законодавства, суд приходить до наступного висновку на підставі нижчевикладеного.

Так, відповідно до змісту наведених вище положень законодавства та усталеної судової практики з вирішення спорів про стягнення заборгованості за надані та не оплачені житлово-комунальні послуги підставою для виникнення у споживача житлово-комунальних послуг обов`язку зі сплати їх вартості є в першу чергу наявність між таким споживачем та постачальником послуг або іншим уповноваженим учасником цих правовідносин договору про надання відповідних послуг (ст.ст.19, 29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-IV від 24 червня 2004 року, ст.ст.12, 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VIII від 09 листопада 2017 року). Разом з тим, споживачі зобов`язані своєчасно і в повному обсязі оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживачів від оплати послуг у повному обсязі. Останній висновок прямо закріплено і в нормі ст.9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VIII від 09 листопада 2017 року. При регулюванні правовідносин з надання та споживання житлово-комунальних послуг, у випадку допущення споживачами несплати або несвоєчасної оплати вартості цих послуг, застосовуються також норми ст.625 ч.2 ЦК України, а саме покладення на споживачів-боржників обов`язку зі сплати окрім основної суми боргу також нарахованих на цю суму боргу 3% річних та інфляційних втрат. Наведена правова позиція суду узгоджується із правовими висновками Верховного Суду України в постанові від 20 квітня 2016 року у справі №6-2951цс15, правовими висновками Верховного Суду в постановах від 15 березня 2018 року по справі №401/710/15-ц, від 16 грудня 2020 року по справі №761/32712/17, від 12 липня 2021 року по справі №233/6532/19, від 28 липня 2021 року по справі № 554/7740/17, а також правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в постановах від 16 травня 2018 року по справі №686/21962/15-ц, від 20 вересня 2018 року по справі №751/3840/15-ц, від 07 липня 2020 року по справі №712/8916/17.

Посилання відповідача ОСОБА_3 , щодо не проживання та не користування житлово-комунальними послугами за адресою: АДРЕСА_1 з 2018 року, судом не враховуються, так як період заборгованості за надані послуги водопостачання та водовідведення вказаний з 01.07.2020 по 31.01.2022, матеріали справи не містять доказів звернення ОСОБА_3 до комунальної установи, за вказаний період, щодо припинення нарахування комунальних послуг.

Вирішуючи заявлені позовні вимоги, суд приходить до висновку, що в ході розгляду справи знайшли своє повне підтвердження належними, допустимим, достатніми та достовірними доказами зазначені позивачем в його позові фактичні обставини спірних правовідносин сторін та заявлені позивачем в обґрунтування свого позову підстави, як то існування між сторонами зобов`язальних правовідносин з надання позивачем (виконавець комунальної послуги) та отримання і оплати відповідачами (індивідуальні споживачі) за адресою квартири, де зареєстроване місце проживання відповідачів, житлово-комунальних послуг - послуг з водопостачання та водовідведення, виконання позивачем свого обов`язку з надання вказаних послуг, а також невиконання відповідачами належним чином свого обов`язку з оплати таких послуг, що призвело до виникнення у відповідачів перед позивачем заборгованості в розмірі, приведеному позивачем в позові та підтвердженому під час розгляду справи. З викладених підстав суд вважає позовні вимоги доведеними, обґрунтованими, однак такими, що підлягають задоволенню лише частково - шляхом стягнення заборгованості лише за основною сумою боргу в загальному розмірі 22950,51 грн., а саме: шляхом стягнення з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 суми основного боргу за період з 01.07.2020 по 31.01.2022 включно в розмірі 22950,51 грн..

Не підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідачів інфляційних втрат та 3% річних, оскільки в матеріалах справи відсутній детальний розрахунок заборгованості інфляційних втрат та 3% річних, який би дозволяв суду як перевірити правильність такого нарахування, так і самостійно виокремити нарахування за період, за який борг стягується з перших двох співвідповідачів, та за період, за який борг підлягає стягненню зі всіх трьох співвідповідачів. Відтак не підлягають задоволенню вимоги про стягнення інфляційних втрат та 3% річних ні повністю, ні частково з огляду на їх неналежну обґрунтованість та недоведеність.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, керуючись нормами ст.ст. 133, 141 ЦПК України, враховуючи види судових витрат по справі та результат розгляду справи, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів на користь позивача сплачений останнім при зверненні до суду судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог відносно кожного з відповідачів, тобто з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 по 615,19грн. (2481 грн. х 22950,51 грн./23139,35 грн./4).

Керуючись ст.ст. 12, 13, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з водопостачання та водовідведення- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради заборгованість по оплаті послуг з водопостачання та водовідведення у розмірі 5737 (п`ять тисяч сімсот тридцять сім) грн. 68 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради заборгованість по оплаті послуг з водопостачання та водовідведення у розмірі 5737 (п`ять тисяч сімсот тридцять сім) грн. 68 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради заборгованість по оплаті послуг з водопостачання та водовідведення у розмірі 5737 (п`ять тисяч сімсот тридцять сім) грн. 68 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради заборгованість по оплаті послуг з водопостачання та водовідведення у розмірі 5737 (п`ять тисяч сімсот тридцять сім) грн. 68 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 судові витрати по оплаті судового збору у загальному розмірі 2460,76 грн., в рівних частинах - по 615,19 грн. з кожного.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради, код ЄДРПОУ 03341305, юридична адреса: м. Дніпро, вул. Троїцька, 21а.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_1 .

Повне рішення складено 25 квітня 2023 року.

Суддя: Н.О. Бізяєва