Ухвала суду № 110471640, 25.04.2023, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

25 квітня 2023 року Київ № 320/13402/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши позовну заяву Острійківського ліцею Узинської міської ради Київської області до Білоцерківського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови,

в с т а н о в и в:

директор Острійківського ліцею Узинської міської ради Київської області Бабій Л.В. звернулась до суду, пред`явивши позовні вимоги до Білоцерківського ВДВС у Білоцерківському районі ЦМУ Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови відповідача від 25.11.2022 про стягнення з ліцею виконавчого збору у виконавчому провадженні ВП №70621769 у розмірі 26800 грн.

Дослідивши позовну заяву в межах ст.171 КАСУ, на предмет дотримання положень ст.ст.160, 161 КАСУ, суд приходить до висновку про необхдінсть її повернення, ураховуючи таке:

відповідно до п.3 ч.4 ст.169 КАСУ, позовна заява повертається, якщо позов підписано особою, яка не має права її підписувати.

Згідно ч.1 ст 55 КАСУ, сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Нормою ч.3 ст. 55 КАСУ визначено, що юридична особа, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 59 КАСУ, повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами, зокрема, довіреністю фізичної або юридичної особи.

Положеннями ч.8 ст. 59 КАСУ передбачено, що у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

Тлумачення вищевказаних норм права дає підстави для висновку, що в процесуальному законодавстві розмежовано такі категорії, як «самопредставництво» і «представництво» юридичної особи. Допускається можливість здійснення процесуального представництва органу державної влади чи органу місцевого самоврядування як у порядку самопредставництва, так й іншими особами як представниками органу державної влади.

Для визнання особи такою, яка діє в порядку самопредставництва, потрібно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такого органу державної влади без додаткового уповноваження.

Подібні висновки містяться в постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 9901/39/20 (провадження № 11-137заі20) та в постанові Верховного Суду від 08 грудня 2021 року у справі № 753/14971/18 (провадження № 61-14183св21).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі № 910/23346/16 (провадження № 12-21гс18) зроблено правовий висновок про те, що реалізація права на звернення з касаційною скаргою є процесуальною дією в суді, яка має здійснюватися або самою особою у порядку самопредставництва, або її процесуальним представником. В порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких визначені законодавством чи установчими документами (17 серпня 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 459/3686/18, провадження № 61-17727св21 (ЄДРСРУ № 105852629).

Касаційний господарський суд у складі Верховного суду у постанові від 15.02.2021 зі справи № 914/283/20 зазначив про те, що тлумачення приписів частини третьої статті 56 ГПК України дає підстави до висновку, що для визнання юридичної особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).

Аналогічні правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 22.04.2020 у справі № 911/933/19, від 28.04.2020 у справі № 910/10553/18, від 09.06.2020 у справі № 904/92/20, від 17.09.2020 у справі № 910/3850/19, від 08.12.2020 у справі № 905/2488/15.

За змістом ч.3 статті 55 КАСУ, юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Доказами підтвердження повноважень брати участь у справі в порядку самопредставництва працівник - керівник має надати суду: докази того, що особа обіймає певну посаду (наказ, трудовий договір), а також докази, які дозволяють встановити обсяг повноважень вказаної посадової особи (статут, положення, трудовий договір (контракт).

Подана до суду позовна заява від імені Острійківського ліцею Узинської міської ради Київської області підписана її директором, на підвердження повноважень якої діяти в порядку самопредставница надана копія контракту від 30.06.2020, укладеного між ОСОБА_1 та відділом освіти Білоцерківської РДА Київської області.

Як слідує із змісту контракту, він укладено із керівником Острійківської загальної освітньої школи 1-3 ступенів, а не ліцею.

Відповідно до п.1.3 контракту, керівник є представником закладу освіти у відносинах з державними органами, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами і діє без довіреності в межах наданих повноважень.

При цьому, межі наданих повноважень, чітко окреслені пунктом 2.2 Контракту, до яких не відноситься право діяти в судах та брати участь у розгляді справ за участі закладу освіти без додаткового уповноваження.

Поміж іншого, заявником у позові зазначено код ЄДРПОУ Острійківського ліцею Узинської міської ради - 25566493. За даним кодом значиться Узинський ліцей Успіх Узинскої міської ради Київської області, керівником якого є Бойко С.В.

Відтак, оскільки до суду звернулась особа з позовною заявою, право якої на підписання позовної заяви не підтверджено жодним доказом, суд приходить до висновку про необхідність повернення позову.

Керуючись статтями 55, 59, 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Позовну заяву Острійківського ліцею Узинської міської ради Київської області(код ЄДРПОУ 25566493, с. Острійки Білоцерківського району Київської області, вул. Миру,38) до Білоцерківського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі ЦМУ Міністерства юстиції (код ЄДРПОУ 34846037, м. Біла Церква, Олександрійський бульвар, 94) про визнання протиправною та скасування поставнои, - повернути позивачеві.

2. Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя Брагіна О.Є.