Рішення № 110471523, 24.04.2023, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2023 року № 320/10964/22

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю ДАТАРУТ

доГоловного управління ДПС у м. Києві

провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю ДАТАРУТ із позовом до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0019740/0706 від 30.08.2022 форми Р про збільшення ТОВ ДАТАРУТ суми грошового зобов`язання з податку на прибуток за 2020 рік на суму 979 992 грн.; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0019743/0706 від 30.08.2022 форми Р про збільшення ТОВ ДАТАРУТ суми грошового зобов`язання з ПДВ за грудень 2020 року на суму 1 372 050 грн.

Позов мотивовано тим, що спірні податкові повідомленнярішення ґрунтується на помилкових судженнях суб`єкта владних повноважень, що викладені в акті перевірки №18245/Ж5/26-15-07-06-01-19/40478808 від 01.08.2022. Зокрема, в акті перевірки зазначено, що за період з 01.07.2020 по 30.06.2021 товариством з обмеженою відповідальністю «ДАТАРУТ» задекларовано в рядку 01 декларацій «Дохід від будь-якої діяльності» (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку в сумі 5 481 000 грн. Проте, позивачем наголошено, що товариством було надано письмові пояснення, в яких зазначено, що за період 2020 року декларація з податку на прибуток підприємств подана неправильно з допущенням помилки відображення суми доходу.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.12.2022 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження; призначено у справі підготовче засідання.

Відповідачем 25.01.2023 подано відзив на позовну заяву, згідно якого позов не визнано. Зазначено про порушення ТОВ «ДАТАРУТ» вимог пунктів. 44.1, 44.2, 44.6 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України в результаті чого занижено фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток) визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності на загальну суму 5 554 400 грн. Вказано на відсутності пояснень посадової особи товариства щодо встановлених порушень в ході перевірки.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.12.2022 закрито підготовче провадження та призначено адміністративну справу №320/10964/22 до судового розгляду по суті в судовому засіданні.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити, зазначивши, що висновки контролюючого органу є передчасними та помилковими, зробленими без урахування всіх дійсних обставин господарської діяльності товариства. Зауважив, що всі запитуванні первинні документи фактично були надані інспекторам, що також підтверджується висновками акту перевірки, зокрема, узагальненим переліком документів, які були фактично використано при перевірці. Представник позивача наголошував, що суми заявлені в декларації з податку на прибуток підприємств за 2020 рік внесено помилково, про що було заявлено представником під час перевірки та наданих податковому органу запереченнях до акту перевірки.

Представник відповідача під час судового розгляду справи проти позову заперечував та зазначив, що при проведенні перевірки позивача податковий орган діяв у межах та у спосіб, встановлений чинним законодавством України, висновки перевірки зафіксовані належним чином, а отже і винесені податкові повідомлення-рішення є законними. Просив у позові відмовити в повному обсязі з підстав викладених в відзиві на адміністративний позов, поясненнях та запереченнях.

У судовому засіданні 27.03.2023 суд ухвалив перейти до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив таке.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі направлень від 15.07.2022 № 6656/26-15-07-06-01-17, №6658/26-15-07-06-01-17, № 6659/26-15-07-10-03, № 6660/26-15-24-02-05 від 18.07.2022 №6743/26-15-07-08-04, виданих Головним управлінням ДПС у м. Києві, посадовими особами податкового органу відповідно до підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, на підставі наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 15.07.2022 №2669-п, проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю ДАТАРУТ з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2017 по дату завершення перевірки, валютного за період з 01.01.2017 по дату завершення перевірки, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 12.05.2016 по дату завершення перевірки та іншого законодавства за відповідний період, відповідно до затвердженого плану документальної перевірки (додаток 1 до довідки перевірки, який є його невід`ємною частиною), за результатами якої складено акт перевірки від 01.08.2022 №18245/Ж5/26-15-07-06-01-19/40478808.

Згідно висновків Акту, перевіркою встановлено порушення суб`єктом перевірки :

-п.п. 3 п. 291.4 ст. 291, п. 293.3 ст.293 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI, із змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено заниження єдиного податку з юридичних осіб на загальну суму 44136 грн.;

-пп. 44.1, 44.2, 44.6 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п.135.1 ст. 135 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI, із змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток всього у сумі 979 992 грн., в тому числі: 2020 рік у сумі 979 992 гривень;

-п. 181.1 ст. 181, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI, із змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 1 096 200 грн., в тому числі: за грудень 2020 в сумі 1096200 гривень;

п. 185.1 ст. 185, 187.1 ст. 187, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI, із змінами та доповненнями, в результаті чого не складено та не зареєстровано в ЄРПН податкові накладні на суму ПДВ 1096200 грн., в тому числі: за грудень 2020 у сумі 1096200 гривень;

- пп. 4 п.2 ст.6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування № 2464-VI від 08.07.2010, а саме несвоєчасно поданий звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску за серпень 2020 року;

- пп. 168.1.1, пп. 168.1.2, пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, пп. 168.4.4 п. 168.4 ст. 168, пп. 168.4.7 п. 168.4 ст. 168, пп. 1.6. п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами і доповненнями, несвоєчасно сплачено (перераховано) утримані суми військового збору до бюджету на загальну суму 209,13 грн., в т.ч. за 2020 рік 63,97 грн., 2021 рік - 145,16 грн.;

- пп. 168.1.1, пп. 168.1.2 та пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, пп. 168.4.4 п. 168.4 ст. 168 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VІ із змінами та доповненнями, щодо несвоєчасної сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 21,00 грн., в т.ч. за 2021 рік 21,00 грн.

На підставі Акту перевірки, відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

-№0019743/0706 від 30.08.2022, яким товариству збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на 1 370 250 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями на суму 1096200 грн., за штрафними санкціями на суму 274050 грн. за встановлені порушення пункту 181.1 статті 181, пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України;

-№0019740/0706 від 30.08.2022, яким товариству збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств на суму 979 992,00 грн, в тому числі за податковими зобов`язаннями 979 992 грн., за встановлені порушення пунктів 44.1, 44.2, 44.6 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, підпункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України.

Не погодившись із вказаними податковими повідомленнями - рішеннями позивачем було оскаржено спірні рішення податкового органу до Державної податкової служби України.

Рішенням ДПС України №13176/6/99-00-06-01-03-06 від 25.10.2022 скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАТАРУТ» залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін.

Не погоджуючись із даним податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги таке.

Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Документом, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, є первинний документ, який складається під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відтак, проведення будь-якої господарської операції підприємства фіксується та підтверджуються первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік.

Згідно пункту 44.2 статті 44 Податкового кодексу України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Відповідно до пункту 44.3 статті 44 Податкового кодексу України платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Згідно пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Згідно підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Відповідно до пункту 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України, базою оподаткування податком на прибуток є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

За змістом пункту 5 НП(С)БО 15 «Дохід», дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Як установлено судом зі змісту акту перевірки за період з 01.07.2020 по 30.06.2021 товариством з обмеженою відповідальністю «ДАТАРУТ» задекларовано в рядку 01 декларацій «Дохід від будь-якої діяльності» (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку в сумі 5 481 000 грн.

Відповідно до підпункту 20.1.6 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України в ході проведення позапланової виїзної перевірки товариству було скеровано запити від 15.07.2022 №1, від 19.07.2022 №2 та від 25.07.2022 №3 про надання первинних підтверджуючих документів та документів бухгалтерського обліку, податкового обліку щодо формування дохідної та витратної частини за період з 01.07.2020 по 30.06.2021.

Відповідно до описової частини акту перевірки, товариством з обмеженою відповідальністю «ДАТАРУТ» до перевірки не було надано документи бухгалтерського та податкового обліку, про що контролюючим органом були складені акти від 21.07.2022 №29/Ж6/26-15-07-06-01-20, від 25.07.2022 №3063/Ж6/26-15-07-06-01-20 про ненадання документів в ході проведення позапланової виїзної перевірки.

Згідно наданих до перевірки даних бухгалтерського обліку за період з 01.07.2020 по 30.06.2021 до витратної частини віднесено суму в розмірі 36 600 грн., в тому числі в розмірі 6600 грн по рахунку 65 «Розрахунки за страхуванням» та в розмірі 30 000 грн по рахунку 66 « Розрахунки за виплатами працівникам».

Відтак, податковий орган дійшов висновку, що товариством з обмеженою відповідальністю «ДАТАРУТ» за період з 01.07.2020 по 31.12.2020 віднесено до витратної частини згідно наданих до перевірки документів на загальну суму 5 591 00 грн, з якої підтверджено перевіркою суму 36 600 грн.

Наводячи в пункті 3.1.2 акта перевірки висновки щодо податку на додану вартість контролюючим органом відзначено, що перевіркою встановлено та товариством з обмеженою відповідальністю «Датарут» підтверджено показником, що вказаний у податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 2020 рік та операції які підлягають оподаткуванню з ПДВ, що протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно у товариства перевищує 1 000 000 грн (без урахування податку на додану вартість).

За наслідком дослідження податковий орган дійшов висновку про порушення товариством пункту 181.1 статті 181, пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість на загальну суму 1 096 200 грн., в тому числі в грудні 2020 року на суму 1 096 200 грн.

У відповідності до підпункту 44.6. ст. 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

У розрізі аналізу викладених в пунктах 3.1.1., 3.1.2. акту перевірки висновків контролюючого органу щодо допущених позивачем порушень вимог чинного податкового законодавства в частині обставин ненадання підприємством оригіналів всіх первинних документів, даних бухгалтерського та податкового обліку за період з 01.07.2020 по 31.12.2020, пов`язаних з предметом перевірки, суд відзначає таке.

Згідно пункту 85.2. статті 85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Пунктом 85.9. статті 85 ПК України передбачено, що у разі коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов`язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів.

Як було зазначено судом вище пунктом 44.6 статті 46 Податкового кодексу Укрїни визначено, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Дана норма, як було встановлено судом, була взята за основу при винесені оскаржуваних позивачем рішень та висновків податкового органу.

Протягом п`яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта перевірки, платник податків має право подати контролюючому органу, що проводив перевірку, заперечення та/або додаткові документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності (абзац 2 пункту 44.7 статті 44 ПК України).

Як свідчать матеріали справи, терміни проведення розпочатої перевірки з 15.07.2022 по 25.07.2022. Термін продовження перевірки продовжувався з 22.07.2022 по 25.07.2022.

Як було зазначено судом вище, висновки податкового органу базуються виключно на не надані позивачем оригіналів документів бухгалтерського та податкового обліку, відповідно до актів від 21.07.2022 №29/Ж6/26-15-07-06-01-20, від 25.07.2022 №3063/Ж6/26-15-07-06-01-20 про ненадання документів в ході проведення позапланової виїзної перевірки.

Проте, суд не погоджується з висновками податкового органу та зазначає, що у відповідь на запити податкового органу від 15.07.2022 №1 та від 19.07.2022 №2, товариство надано письмові пояснення,згідно яких за період 2020 року декларація з податку на прибуток підприємств подана неправильно з допущенням помилки відображення суми доходу.

Суд зауважує, що в додатку №3 до акту перевірки відображено узагальнений перелік первинних документів, які були фактично використано при проведені перевірки, зокрема: акти виконаних робіт (наданих послуг), договори, додаткові угоди, банківські виписки, оборотно-сальдові відомості ро бухгалтерських рахунках.

При цьому, як встановлено судом та не заперечувалось відповідачем товариством з обмеженою відповідальністю «Датарут» долучено засвідчені копії наявних первинних документів щодо правильності визначення об`єкту оподаткування податком на прибуток за 2020 рік.

Проте, податковий орган приймаючи оскаржувані рішення про збільшення сум грошового зобов`язання не взяв до уваги наданні поясненна та документи та прийшов до висновку про ненадання первинних документів до перевірки, а відтак їх відсутність.

Суд знову ж таки зауважує, що надаючи оцінку долученим до заперечень та наданих під час перевірки товариством первинних документів, відповідач дійшов висновку, що останні не спростовують висновки акту перевірки.

Втім, проаналізувавши надані до суду та під час перевірки документи, вислухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача та відповідача, суд дійшов висновку, що з аналізу наданих первинних документів вбачається відсутність у позивача об`єкту оподаткування податком на прибуток у 2020 році.

Суд вважає за необхідне зауважити, що з виписок банку про рух коштів по рахунку товариства, які були зазначені та досліджувались також в акті перевірки, вбачається що з 01.07.2020 по 31.12.2020 товариством з обмеженою відповідальністю «Датарут» жодних транзакцій по рахунку не здійснювалось, окрім видаткових операцій.

При цьому, як вбачається з податкової декларації за 2020 рік, фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначено у фінансовій звітності відповідно до національних положень бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (+/-) на рівні 115 000грн, тобто з від`ємним значенням.

На переконання суду, зазначені первинні документи бухгалтерського обліку свідчать про відсутність доходу з 01.07.2020 по 31.12.2020 товариства з обмеженою відповідальністю «Датарут» в розмірі 5 481 000 грн., а відтак не підтверджують документально суму доходу підприємства, яка зазначена внаслідок виникнення арифметичних та технічних помилок.

При цьому суд критично ставиться до тверджень відповідача щодо ненадання підприємством оригіналів всіх первинних документів, даних бухгалтерського та податкового обліку за період з 01.07.2020 по 31.12.2020, пов`язаних з предметом перевірки, оскільки останні спростовані матеріалами справи.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про відсутність підтверджених в ході розгляду справи порушень товариством пунктів 44.1, 44.2, 44.6 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, підпункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України.

Відтак, суд дійшов висновку про протиправність та необхідність скасування податкового повідомлення-рішення від 30.08.2022 №0019740/0706.

Щодо податкового повідомлення-рішення №0019743/0706 від 30.08.2022, яким товариству збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на 1 370 250 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями на суму 1096200 грн., за штрафними санкціями на суму 274050 грн. за встановлені порушення пункту 181.1 статті 181, пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 181.1 статті 181 ПК України у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп`ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов`язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи.

Згідно акту перевірки товариством з обмеженою відповідальністю «Датарут» подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2020 рік, в якій задекларовано дохід від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку (код рядка 01) в сумі 5 481 000 грн, відтак товариство, зобов`язано зареєструватися як платник податку на додану вартість.

Суд зауважує, що зазначене правопорушення базується на отриманні товариством з обмеженою відповідальності «Датарут» доходу у 2020 році на загальну суму 5 481 000 грн.

Як зазначено судом вище, надані товариством первинні документи бухгалтерського обліку свідчать про відсутність доходу з 01.07.2020 по 31.12.2020 в розмірі 5 481 000 грн., а відтак не підтверджують документально суму доходу підприємства.

Відповідно, вказана загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно не перевищує 1000000 грн., відтак, у позивача не було зобов`язання зареєструватися як платник ПДВ.

Згідно частини 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно положень статті 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому, в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відтак, суд акцентує увагу, що в порядку виконання обов`язку, встановленого частиною 2 статті 77 КАС України, відповідачем не доведено той факт, що позивач відповідає вимогам, визначеним пункту 181.1 статті 181 ПК України.

Водночас, слід ураховувати, що норми податкового законодавства не обмежують період подання платником податків необхідних первинних документів лише часом проведення податкової перевірки, оскільки положення пункту 44.6 статті 44 ПК України визначають статус показників податкової звітності, які не підтверджені необхідними документами під час перевірки, однак не обмежують право платника довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, поданням виключно тих доказів, що надавалися ним під час проведення податкової перевірки. Право надавати заперечення щодо висновків податкового органу та долучити до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів. В іншому випадку, обмеження судом предмету дослідження призвело би до неповноти дослідження та порушення справедливого балансу.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 15.06.2022 у справі № 420/2808/20.

Суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відтак, розглянувши усі подані документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки в даному випадку суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, то судові витрати підлягають відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, як то відповідача у справі.

Керуючись статтями 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю ДАТАРУТ задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0019740/0706 від 30.08.2022 форми Р про збільшення товариству з обмеженою відповідальністю ДАТАРУТ суми грошового зобов`язання з податку на прибуток за 2020 рік на суму 979 992 грн.

Визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0019743/0706 від 30.08.2022 форми Р про збільшення товариству з обмеженою відповідальністю ДАТАРУТ суми грошового зобов`язання з ПДВ за грудень 2020 року на суму 1 372 050 грн.

Стягнути з Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю ДАТАРУТ (код ЄДРПОУ 40478808) судовий збір у розмірі 24 810,00 грн (двадцять чотири тисячі вісімсот десять гривень).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Колеснікова І.С.