Ухвала суду № 110470849, 14.04.2023, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/2454/23

Провадження № 1-кс/947/4612/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.04.2023 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання слідчого СВ Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 42022160000000313 від 28.09.2022 року відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, українця, студента 1 курсу університету, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 209 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий виклад фактичних обставин даного кримінального провадження та змісту поданого стороною обвинувачення клопотання.

Слідчим управління ГУНП в Одеській області, за процессуального керівництва Одеської обласної прокуратури, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022160000000313 від 28.09.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 190 КК України.

Досудовим розслідування встановлено, що у період з 04-05.10.2022, більш точної дати, часу та місця в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за попередньою змовою з наразі невстановленою особою, яка була обізнана про час проведення сесій Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області у січні 2022 року, порядкові номери прийнятих сесією рішень, відомості про які не оприлюднені на офіційному сайті вказаного органу місцевого самоврядування через введення воєнного стану в Україні з 24.02.2022, знаючи з публічних джерел про формування у Державному земельному кадастрі земельної ділянки площею 0,08 га для індивідуального дачного будівництва з кадастровим номером 5110300000:02:004:0289, розпочав підготовку до ймовірного вчинення особливо тяжкого злочину - шахрайства.

ОСОБА_5 , достовірно знаючи, що про відсутність зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності на вказану вище земельну ділянку, а також те, що він до Затоківської селищної ради м. Білгород-Дністровський та Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області з приводу отримання земельної ділянки в порядку безоплатної приватизації не звертався, рішення про надання дозволу на виготовлення проєкту землеустрою не отримував, проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального дачного будівництва у смт Затока м. Білгород-Дністровський Одеської області не замовляв, а також не надавав розроблений проєкт землеустрою для його затвердження сесією Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, а останньою не приймалось рішення про його затвердження та передачу земельної ділянки у приватну власність, отримав від особи з якою діяв за попередньою змовою, що була обізнана про форму та усі обов`язкові реквізити рішень вказаної ради (вид фірмового бланку, число, місяць, порядкові номери реєстрації рішень, зображення відтисків печатки, інше) підроблене рішення Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області

«Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність

гр. ОСОБА_5 земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_2 » № 27-VIII від 31.01.2022.

Згідно з вказаним завідомо підробленим рішенням сесії затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_5 та передано йому у власність земельну ділянку для індивідуального дачного будівництва площею 0,08 га з кадастровим номером 5110300000:02:004:0289, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 .

06.10.2022 року ОСОБА_5 , звернувся із завідомо підробленим рішенням Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області від 31.01.2022 № 27-VIII «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність гр. ОСОБА_5 земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_2 »06.10.2022 до державного реєстратора речових прав Бородінської селищної ради Болградського району Одеської області ОСОБА_7 , надавши його в якості підстави для проведення реєстрації права власності на зазначену земельну ділянку.

Водночас державний реєстратор речових прав, не знаючи про дійсні наміри ОСОБА_5 , дотримуючись встановленої Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» процедури, сформувала та надала ОСОБА_5 на підпис «Заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) земельної ділянки з кадастровим номером 5110300000:02:004:0289» №52646556, а останній власноруч виконав у ній підпис у графі «Заявник».

Державним реєстратором речових прав ОСОБА_7 скановано надане їй ОСОБА_5 рішення Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області від 31.01.2022 № 27-VIII та на підставі наданого документу, підписаної заяви ОСОБА_5 06.10.2022 завантажено до Державного реєстру речових прав з одночасним проведенням реєстраційної дії у Державного реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Таким чином, державним реєстратором речових прав ОСОБА_7 на підставі завідомо підробленого рішення Кароліно-Бугазької сільської ради

Білгород-Дністровського району Одеської області від 31.01.2022 № 27-VIII 06.10.2022 проведено державну реєстрацію права приватної власності

ОСОБА_5 на вищевказану земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що призвело до незаконного вибуття з комунальної у приватну власність земельної ділянки вартістю 1201471,16 грн.

Ймовірними протиправними діями ОСОБА_5 спричинена шкода територіальній громаді Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області у особливо великих розмірах, оскільки вартість земельної ділянки в шістсот і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення.

Крім того, 14.10.2022 року ОСОБА_5 ,з метою приховування та маскування походження майна, а саме права на земельну ділянку площею 0,08 га рекреаційного призначення у смт Затока м. Білгород-Дністровський Одеської області з кадастровим номером 5110300000:02:004:0289, перебуваючи в офісі № 2 приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу за адресою: АДРЕСА_3 , знаючи, що вказана земельна ділянка прямо та повністю одержана злочинним шляхом, розпорядився вказаною земельною ділянкою, шляхом укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки на користь ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка не була обізнана про його злочинні наміри та підписала договір від імені покупця на прохання свого сина ОСОБА_9 , який є приятелем ОСОБА_5 , за відсутності внутрішньоїволі та вільного волевиявлення на придбання вказаної земельної ділянки і подальшого розпорядження нею, без фактичного наміру виконання його умов (сплати коштів), що насправді не була спрямована на реальне настання правових наслідків, що обумовлені його умовами.

Договір купівлі-продажу земельної ділянки від 14.10.2022 посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_10 із попереднім роз`ясненням прав та обов`язків сторін договору, а саме змісту положень ст.ст. 90, 91, 95, 103-109, 110, 111, 202, 125, 126 Земельного кодексу України, ст.ст. 182, 229-331 Цивільного кодексу України, ст.ст. 27, 55 Закону України «Про нотаріат», у тому числі про те, що нотаріус не несе відповідальності у разі, якщо особа яка звернулася до нотаріуса за вчиненням нотаріальної дії, подала неправдиву інформацію щодо будь-якого питання, пов`язаного із вчиненням нотаріальної дії, не заявила про наявність чи відсутність осіб, права чи інтереси яких може стосуватися нотаріальна дія, за вчиненням якої звернулась особа.

На підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки № 3630 від 14.10.2022, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_10 , у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 14.10.2022 зареєстровано право приватної власності ОСОБА_8 .

За вищевикладених обставин, 13.04.2023 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:

- ч. 4 ст. 358 КК України, за кваліфікуючими ознаками: використання завідомо підробленого документу;

- ч. 4 ст. 190 КК України, за кваліфікуючими ознаками: придбання права на майно, шляхом обману (шахрайство), вчинене у особливо великих розмірах.

- ч. 1 ст. 209 КК України, за кваліфікуючими ознаками: розпорядження майном щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі вчинення правочину з таким майном, якщо ці діяння вчинені особою, яка знала, що таке майно прямо та повністю одержано злочинним шляхом.

Вважаючи, що в рамках даного кримінального провадження ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 209 КК України, в цілях запобігання настання ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, про які стороною обвинувачення зазначається в рамках даного клопотання, слідчий за погодженням з прокурором звертаються до слідчого судді з таким клопотанням про застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

2. Позиції учасників судового засідання.

Прокурор подане клопотання підтримав в повному обсязі, зазначивши, що підозра, пред`явлена ОСОБА_5 обґрунтована належними документами, які долучені до матеріалів клопотання. Крім того, підозрюваний, нехтуючи своїми процесуальними обов`язками, не з`являвся за викликом слідчого, а також на виклик органу досудового розслідування для вручення повідомлення про підозру, у зв`язку з чим у день складання письмового повідомлення про підозру, а саме 12.04.2023 року, таке повідомлення було вручено у передбаченому кримінально-процесуальним законом порядку матері ОСОБА_5 та за місцем його реєстрації та проживання - директору ТОВ «КК Суворовський» для передачі ОСОБА_5 , та після здійснення численних дзвінків ОСОБА_5 та його захиснику останні з`явилися до органу досудового розслідування.

Також прокурор просив врахувати рапорт слідчого СУ ГУНП в Одеській області, що долучив у судовому засіданні, з якого вбачається, що в результаті проведення аналізу реєстру судових рішень, встановлено, що вироком Приморського районного суду м. Одеси від 01.02.2013 року ОСОБА_5 було визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 296 КК України.

Вище викладене у сукупності, на думку сторони обвинувачення, повністю підтверджує наявність рамках означеного кримінального провадження ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Щодо ризику впливу на свідків - в рамках досудового розслідування на даний час не допитано усіх свідків, не проведено повний обсяг експертиз, у зв`язку із чим є вірогідність того, що ОСОБА_11 може здійснювати вплив на свідків та експертів.

Враховуючи те, що на разі органу досудового розслідування не вдалося відшукати оригінал рішення Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області від 31.01.2022 № 27-VIII «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_5 земельної ділянки, яка є об`єктом посягання в рамках означеного кримінального провадження, існує ризик передбачений п. 2 ст. 177 КПК України - знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження.

В обґрунтування заявленого розміру застави, що становить 10 000 000 гривень, прокурор зазначив, що просить слідчого суддю звернути увагу на той факт, що за фактичними обставинами означеного кримінального провадження перевіряється причетність ОСОБА_5 до ймовірного скоєння інших аналогічних кримінальних правопорушень, оскільки встановлено факт незаконного відчуження з комунальної власності ще 14 земельних ділянок за аналогічних обставин, загальна ринкова вартість яких може становити понад 15 (п`ятнадцять мільйонів) млн. грн. Більше того, встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 виступав представником продавців при продажі інших незаконно відчужених з комунальної власності земельних ділянок на території смт Затока, м. Білгород-Дністровський Одеської області, на користь його рідної матері ОСОБА_12 набуто у власність протягом жовтня 2022 року ще 4 земельні ділянки:5110300000:02:004:0284,5110300000:02:004:0285,5110300000:02:004:0290та5110300000:02:004:0291. Крім того, у власності підозрюваного ОСОБА_5 перебуває земельна ділянка з кадастровим номером 5110300000:02:029:0009, площею 0, 0521 га, розташована в смт Затока, яка також була незаконно відчужена з комунальної власності. Наразі сума збитків, спричинених інкримінованими ОСОБА_5 протиправними діями, становить 1 200 000 гривень.

В судовому засіданні прокурором було долучено відповідь сільського голови Кароліно-Бугазької сільської ради ОСОБА_13 про те, що будь-які рішення про передачу ОСОБА_5 у власність земельних ділянок не приймалися.

Прокурор також просив врахувати слідчого суддю підвищений соціальний резонанс, який був викликаний інкримінованими підозрюваному кримінально-протиправними діями та отримав відображення у публікаціях місцевих ЗМІ.

Захисник заперечував проти задоволення поданого клопотання сторони обвинувачення, зазначивши, що підозра є необґрунтованою, до клопотання не долучено належних доказів в обґрунтування ймовірно вчинених правопорушень ОСОБА_5 . Захисник зауважив, що його підзахисний не займався підробкою документів, а лише не обізнано надав свої паспортні дані особі, якій довіряв.

Крім того, вказав, що стороною обвинувачення було порушено порядок повідомлення особі про підозру. Також захисник, спростовуючи доводи прокурора щодо неявки ОСОБА_5 до органу досудового розслідування, долучив перепустки до Одеської обласної прокуратури.

Захисник просив звернути увагу слідчого судді на стан здоров`я підозрюваного, який на разі хворіє на Covid-19, у підтвердження чого долучив відповідні медичні документи.

З огляду на вищевикладене, захисник просив відмовити у задоволенні клопотання сторони обвинувачення та застосувати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід, не пов`язаний із триманням під вартою.

Підозрюваний заперечував проти задоволення клопотання сторони обвинувачення. Зазначив, що пред`явлена йому підозра є необґрунтованою, жодних протиправних дій не вчиняв, лише надав паспортні дані своєму знайомому для легальної безоплатної приватизації земельних ділянок та приїжджав для здійснення окремих реєстраційних дій. Жодного злочинного наміру не переслідував. Повідомив, що має постійне місце проживання, перебуває у цивільному шлюбі, має на утриманні неповнолітню дитину та мати похилого віку.

Щодо запобіжного заходу підтримує захисника.

3. Норми законодавства, якими керується слідчий суддя при вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Ч. 1 ст. 177 КПК України - метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Ч. 1 ст. 183 КПК України - тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Ч. 1, ч. 4 ст. 194 КПК України - під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

4. Відомості, які свідчать про наявність в рамках даного кримінального провадження обґрунтованої підозри за фактом вчинення ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 209 КК України.

13.04.2023 року ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 209 КК України.

В підтвердження існування в рамках такого кримінального провадження обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_5 вищевказаних кримінальних правопорушень сторона обвинувачення посилається на: копію рішення Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність гр. ОСОБА_5 земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_2 » № 27-VIII від 31.01.2022; відповідь на запит прокурора від Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, в якій зазначено, що від ОСОБА_5 до сільської ради ніяких заяв не надходило, та сільською радою не приймалось рішення щодо передачі земельної ділянки з кадастровим номером 5110300000:02:004:0289, площею 0,0898 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 у приватну власність останньому; додаткову відповідь Кароліно-Бугазької сільської ради від 11.04.2023 № 02-07/402, про те, що заяви від ОСОБА_5 до сільської ради не надходили та не реєструвались; висновок експерта судової оціночно-земельної експертизи №23-1109 від 10.04.2023, згідно якого ринкова вартість земельної ділянки з кадастровим номером 5110300000:02:004:0289, площею 0,0898 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 становить: 1 201 471, 16 грн. (один мільйон двісті одна тисяча чотириста сімдесять одна гривня 16 копійок); висновок експерта №90 від 22.03.2023 судової почеркознавчої експертизи, згідно якої підпис у графі «Підпис заявника____» у заяві про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) земельної ділянки з кадастровим номером 5110300000:02:004:0289, де заявником є ОСОБА_5 виконаний самим ОСОБА_5 ; протокол допиту свідка ОСОБА_9 , який повідомив, що ОСОБА_5 звернувся до ОСОБА_9 з приводу купівлі-продажу земельної ділянки із кадастровим номером 5110300000:02:004:0289, розташованої в смт Затока, яка належить ОСОБА_5 , та яку він хоче продати, за грошові кошти в розмірі 30 тисяч доларів. Крім того, ОСОБА_9 , повідомив про те, що земельну ділянку він оформляв за вказівкою ОСОБА_5 на свою матір, але розрахунок за договором не продився; протокол допиту в якості свідка державного реєстратора речових прав Бородінської сільської ради Болградського району Одеської області ОСОБА_7 , яка повідомила, що на початку жовтня 2022 року до неї особисто звернувся ОСОБА_5 , для проведення реєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5110300000:02:004:0289, який підписав заяву та надав оригінал рішення Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області від 31.01.2022, після чого, остання здійснила відповідну реєстрацію права власності на користь ОСОБА_5 ; протокол допиту в якості свідка приватного нотаріуса ОСОБА_14 , яка в ході допиту повідомила що особисто посвідчувала довіреності на ім`я ОСОБА_5 , від імені ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , за участі усіх вказаних осіб, якій із вказаного приводу попередньо дзвонив ОСОБА_21 ; протокол допиту в якості свідка приватного нотаріуса ОСОБА_10 , повідомила, що посвідчувала договори купівлі-продажу земельних ділянок, що розташовані у смт Затока, також остання зазначила, що за посвідчення низки договорів з нею розраховувався ОСОБА_5 ; нотаріально посвідченим договір купівлі-продажу земельної ділянки від 14.10.2022 № 3630, укладеним між ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , предметом якого є земельна ділянка з кадастровим номером 5110300000:02:004:0289 площею 0,08 га; рапорт співробітника УСБУ в Одеській області від 03.04.2023 щодо намірів ОСОБА_5 переховування від органів досудового розслідування у разі повідомлення йому про підозру; рапорт слідчого з групи слідчих СУ ГУНП в Одеській області

ОСОБА_6 від 11.04.2023, що за неодноразовими викликами ОСОБА_5 для повідомлення йому про підозру не з`явився; повідомлення про підозру ОСОБА_5 та інші доказами, які в сукупності підтверджують обставини кримінального правопорушення та відповідають критерію належності та допустимості.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості підозри, слідчий суддя враховує те, що діючий Кримінальний процесуальний кодекс України встановлює обов`язок розглядати обґрунтованість підозри, що за визначенням ЄСПЛ «є необхідною умовою законності тримання під вартою» («Нечипорук і Йонкало проти України», 42310/04, §219, 21 квітня 2011 року).

Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 §1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 §1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» («K.-F. проти Німеччини», 27 листопада 1997, §57).

Долучені матеріали кримінального провадження, на даній стадії досудового розслідування є достатніми для висновку щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_5 , при цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі долучених до клопотання доказів, вирішує питання наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінальних правопорушень.

Доводи сторони захисту щодо необґрунтованості повідомленої підозри ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 209 КК України, на даний час є непереконливими, оскільки вказані стороною захисту обставини мають бути перевірені лише в ході подальшого досудового розслідування.

5. Відомості, які свідчать про наявність/відсутність в рамках даного кримінального провадження ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Як вище було зазначено, на переконання слідчого судді, в рамках даного кримінального провадження існує обґрунтована підозра за фактом можливого вчинення ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 209 КК України.

Так, ризик переховування обумовлюється можливістю притягнення підозрюваного до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для підозрюваного наслідками і суворістю передбаченого покарання, оскільки кримінальні правопорушення, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 , зокрема кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 190 КК України є особливо тяжким злочином, санкція якого, передбачає покарання у виді позбавлення волі.

Надаючи оцінку наявності в рамках означеного кримінального провадження ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя в тому числі враховує доводи прокурора щодо вирішення питання причетності підозрюваного до легалізації вибуття ряду інших земельних ділянок з комунальної власності, в результаті чого збитки, завдані в наслідок вчинення таких кримінально-протиправних дій можуть становити до 14-15 мільйонів гривень. При цьому слід враховувати, що наразі ОСОБА_5 підозрюється у заволодінні майном, а саме земельної ділянки, що призвело до незаконного вибуття з комунальної у приватну власність земельної ділянки вартістю 1 200 000 грн.

Крім того, відомості щодо того, що у 2013 році Приморським районним судом м. Одеси ОСОБА_5 було визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 185, ч. 3 ст. 296 КК України характеризують останнього як особу з явними негативними соціальними інтересами, й відповідно свідчать про його емоційно-вольову деформацію та ймовірну відсутність правової свідомості

Наведені вище фактичні обставини означеного кримінального провадження та відомості щодо підозрюваного, в сукупності дають слідчому судді підстави дійти висновку про існування ризику переховування від органу досудового розслідування або/та суду.

Твердження сторони захисту, що ОСОБА_5 за першим викликом з`являвся до органу досудового розслідування не може нівелювати існування наведеного ризику, оскільки викладене є прямим обов`язком ОСОБА_5 , в силу його процесуального статусу в рамках кримінального провадження.

В судовому засіданні прокурор в обґрунтування наявності ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, посилався на ту обставину, що на теперішній час органом досудового розслідування не встановлено оригінал рішення Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області від 31.01.2022 № 27-VIII «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_5 земельної ділянки, яка є об`єктом посягання в рамках означеного кримінального провадження. З огляду на вищевикладене, слідчий суддя приходить до переконання, що ОСОБА_5 може вдатися до спроб знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки наразі у вказаному кримінальному провадженні не проведено повний комплекс слідчих (розшукових) дій та експертних досліджень, а тому в рамках даного кримінального провадження існує ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім того, слідчий суддя вважає наявним існування в рамках даного кримінального провадження ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України у вигляді можливого незаконного впливу підозрюваного ОСОБА_5 на свідків та експертів в рамках даного кримінального провадження.

Зокрема показаннями свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 ,ОСОБА_14 , на теперішній час в тому числі обґрунтовується пред`явлена ОСОБА_5 підозра. При цьому, у випадку подальшого направлення обвинувального акту відносно ОСОБА_5 до суду, з великою вірогідністю можливо припускати допит таких осіб безпосередньо в судовому засіданні судом, позаяк суд не може обґрунтовувати свої судові рішення показаннями, отриманими на стадії досудового розслідування стороною обвинувачення (за винятком випадків, передбачених ст. ст. 225, 615 КПК України).

Слід зауважити, що з огляду на специфіку кримінальних правопорушень, у вчиненні яких на теперішній час обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , процесуальні джерела доказів у вигляді показань відіграють надзвичайно важливу роль, що на переконання слідчого судді додатково підтверджує вірність доводів сторони обвинувачення відносно існування в рамках такого кримінального провадження наведеного ризику.

6. Обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м`якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).

При цьому, ризик, це, зокрема, невизначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України. Між тим, чинний КПК України не вимагає надання відповідних доказів того, що підозрюваний обов`язково здійснить дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема й у випадку застосування відносно нього більш м`якого запобіжного заходу, однак перед слідчим суддею повинна бути доведена наявність реальної можливості здійснити підозрюваним такі дії в майбутньому, в зв`язку з чим, слідчим суддею повинен бути обраний такий запобіжний захід, який в повній мірі буде здатним запобігти можливому прояву означених дій з боку підозрюваного.

Слідчий суддя зазначає, що інкриміновані за обставинами даного кримінального провадження підозрюваному ОСОБА_5 кримінальні правопорушення в обов`язковому порядку вимагають від слідчого судді визначення відповідного розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, у випадку якщо слідчий суддя прийде до переконання про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (абзац 1 ч. 3 ст. 183 КПК України).

Відтак, на думку слідчого судді, з огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі, які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, в результаті яких, інкримінованими йому діями, ймовірно було спричинено збитки на загальну суму 1 200 000 гривень, характер та специфіку таких кримінальних правопорушень, а також ризики, передбачені п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, досягнути мети застосування запобіжного заходу, а саме забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, можливо шляхом застосування відносно такої особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

При цьому, слідчий суддя знову ж таки наголошує, що міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для підозрюваного ОСОБА_5 не буде безальтернативною, оскільки передбачатиме можливість внесення останнім відповідного розміру застави.

7. Відомості, які враховуються слідчим суддею при визначенні підозрюваному ОСОБА_22 відповідного розміру застави.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Як вбачається з наявних у слідчого судді матеріалів, які долучені стороною обвинувачення в обґрунтування поданого клопотання, ОСОБА_5 інкримінується можливе вчинення кримінальних правопорушень, в результаті ймовірного вчинення яких було завдано майнової шкоди на загальну суму 1 200 000 гривень, що є коштами територіальної громади, а саме Кароліно-Бугазької сільської ради.

Так, згідно п. 3 абзацу 1 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину визначається від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, між тим згідно зазначеної статті у виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину та покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В свою чергу згідно ч. 11 ст. 182 КПК України, застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Гафа проти Мальти», було встановлено що гарантія, передбачена статтею 5 §3 Конвенції покликана забезпечити явку обвинуваченого у судовому засіданні. Тому розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу підозрюваного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі. Оскільки питання, яке розглядається, є основним правом на свободу, гарантованим статтею 5, органи влади повинні докладати максимум зусиль для встановлення належного розміру застави. Крім того, розмір застави, має бути належним чином обґрунтований у рішенні про визначення застави і повинен враховувати майновий стан обвинуваченого.

Також, щоб розмір застави можна було вважати таким, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя повинен, враховувати положення ст. 177, 178 КПК України, та раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю вчиненого злочину. При цьому судді слід мати на увазі, що, виходячи з практики ЄСПЛ, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

З урахуванням встановленої діями підозрюваного шкоди у розмірі 1 200 000 грн., що є коштами територіальної громади, підвищений соціальний резонанс інкримінованих ОСОБА_5 кримінальних правопорушень та ймовірне вчинення таких дій в умовах воєнного стану, під час дії «Закону України, який введено в дію на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану», під час дії заборони на передачу земель державної, комунальної власності у приватну власність у порядку безоплатної приватизації, на думку слідчого судді можливо вважати виключним випадком.

Крім того, слідчий суддя враховує твердження прокурора щодо здійснення перевірки причетності ОСОБА_5 до вибуття з комунальної власності понад 5 (п`яти) земельних ділянок в рамках означенного кримінального провадження.

За таких обставин, беручи до уваги ймовірний розмір майнової шкоди, який міг бути спричинений за обставинами даного кримінального провадження (з огляду на інкриміновані підозрюваному дії), а також з огляду на встановленні в судовому засіданні ризики, передбачені п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що відносно підозрюваного ОСОБА_5 слід визначити розмір застави у вигляді 1863 (тисячі вісімсот шістдесяти трьох) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 5 000 292 (п`ять мільйонів двісті дев`яносто дві) гривень, який на думку слідчого судді в повній мірі забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного у випадку її внесення, під загрозою звернення застави в дохід держави, у випадку порушення покладених на нього процесуальних обов`язків. Наведені обставини у своїй сукупності обумовлюють необхідність виходу слідчого судді за межі застави, передбаченої абзацом 2 п. 3 ч. 1 ст. 182 КПК України.

8. Висновки слідчого судді.

Таким чином, дослідивши клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, вислухавши думку учасників судового засідання та надавши правову оцінку всім доводам як сторони обвинувачення, так і сторони захисту, слідчий суддя приходить до переконання про необхідність часткового задоволення поданого стороною обвинувачення клопотання, а тому керуючись ст. ст. 176-178, 182-184, 193-194, 196, 376 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 42022160000000313 від 28.09.2022 року відносно ОСОБА_5 - задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» строком до 05.06.2023 року, включно, в межах строку досудового розслідування.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 обов`язків, передбачених КПК України у розмірі 1863 (тисячі вісімсот шістдесяти трьох) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 5 000 292 (п`ять мільйонів двісті дев`яносто дві) гривень.

Роз`яснити підозрюваному, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м. Київ, МФО - 820172, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_5 строком до 05.06.2023 року, включно, в межах строку досудового розслідування, наступні процесуальні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

1. прибувати до органу досудового розслідування та/або суду за першою вимогою;

2. не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора та/або суду;

3. повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4. утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілими та судовими експертами у даному кримінальному провадженні;

5. здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1