Рішення № 110468834, 27.04.2023, Хотинський районний суд Чернівецької області

Справа № 724/598/23 Провадження № 2-а/724/15/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2023 року Хотинський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді: Єфтеньєва О.Г.

за участі секретаря судового засідання: Писанюк Я.П.

за участі сторін:

позивача: ОСОБА_1

представника позивача: Чернея В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хотин Чернівецької області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора СРПП ВП № 1 Житомирського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області Скрицького Олександра Миколайовича, Головного управління Національної поліції в Житомирській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ № 463618 від 03.03.2023 р.,-

В С Т А Н О В И В:

До Хотинського районного суду Чернівецької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до інспектора СРПП ВП № 1 Житомирського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області, Головного управління Національної поліції в Житомирській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ № 463618 від 03.03.2023 р.

В обґрунтування своєї заяви позивач зазначає, що 03 березня 2023 року, позивач у справі керуючи автомобілем марки Mercedes-Benz д.н.з № НОМЕР_1 , керував даним авто з причіпом д.н.з. № НОМЕР_2 не маючи в посвідченні водія відповідної категорії BE, чим вчинив правопорушення передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП, порушив вимоги п.п. 2.1 (а) ПДР, та прийнято рішення застосувати до позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 гривень.

Своєї вини у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП, позивач у справі не визнає, а постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі вважає, такою, що підлягає скасуванню виходячи з наступного:

З 02 травня 2022 року, позивач є волонтером Рукшинської сільської ради, Дністровського району Чернівецька області. Будучи волонтером, 03 березня 2023 року, він здійснював перевезення транспортного засобу для жителів сільської ради, які мобілізовані до Збройних сил України і виконують бойові завдання на сході країни на найгарячіших напрямках, зокрема Бахмутському. Оскільки волонтери з категорією у водійських правах ВЕ на території Рукшинської сільської ради відсутні, то керівництвом сільської ради та позивачем було прийнято рішення, що він повинен здійснити дане перевезення транспортного засобу, який є вкрай необхідним для виконання бойових завдань мешканцями села, які мобілізовані до ЗСУ.

Позивач вказує, що основне це те, що несвоєчасне поставлення волонтерської допомоги, а саме транспортного засобу, якій він транспортував ризикуючи своїм життям на самий запекліший, загально відомий для кожного Українця Бахмутський напрямок, могло зашкодити виконанню воїнами бойових завдань, призвести до несвоєчасного підвезення бійцям бойового комплекту, вивезенню поранених тобто до загибелі воїнів - захисників.

Позивач зазначає, що транспортний засіб, який він транспортував на причепові (авто лафеті для перевезення транспортний засобів) необхідний був захисникам. Крім цього, позивачем перевозилось також велика кількість медичних препараті для поранених воїнів ЗСУ.

Також зазначає, що він є водієм зі стажем і розумів, що у нього немає необхідної категорії ВЕ у посвідченні водія для перевезення волонтерської допомоги на авто лафеті, при цьому діяв позивач в стані крайньої необхідності, заподіяна ним «шкода» (не майнового характеру) є менш значною, ніж відвернена шкода, яка виражається в неповоротних втратах - людських життях захисників.

В своїй позовній заяві позивач також просить суд визнати пом`якшуючими обставини те, що він є учасником бойових дій і як ніхто інший чітко розумів, що необхідно вчасно доставити військовим ЗСУ волонтерську допомогу. Він вчинив дії під впливом виключних тяжких обставин, діяв в стані крайньої необхідності та надавав поліцейському відповідні пояснення в цій частині, однак вони не були взяті до уваги.

Враховуючи вище наведене позивач вважає, що його вина в скоєнні вказаного адміністративного правопорушення не доведена, його дії підпадають під положення ст. 18 КУпАП, а тому позовна заява підлягає задоволенню, а тому просить суд скасувати постанову серії БАБ № 463618 від 03.03.2023 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за ч. 2 ст. 126 КУпАП.

29.03.2023 на адресу Хотинського районного суду Чернівецької області від представника відповідача ГУНП в Житомирській області Панасюк Г.Л. надійшов відзив на позовну заяву, в якому просять в задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Посилаються на те, що зі змісту постанови вбачається, що 03.03.2023 о 22 год. 05 хв. в Житомирському районі по а/д Виступовичі-Житомир, водій керував автомобілем марки Мерседес, д.н.з. НОМЕР_3 з причіпом д.н.з. НОМЕР_2 , не маючи права на керування, а саме не мав посвідчення водія відповідної категорії ВЕ, чим порушив п 2.1а ПДР України.

Вказує, що зупинка транспортного засобу позивача мала місце в умовах воєнного стану під час проїзду блокпосту, що знаходиться на автодорозі Виступовичі - Житомир, тому в поліцейського були достатні підстави для зупинки транспортного засобу, яким керував позивач та перевірки документів. В ході перевірки посвідчення водія ОСОБА_1 , виявилось відсутність відповідної категорії ВЕ, за що останнього було притягнуто до адміністративної відповідальності. За таких обставин, приймаючи до уваги, те, що дотримання ПДР України є невід`ємною частиною організації процесу дорожнього руху з метою створення безпеки для інших учасників дорожнього руху, уникнення дорожньо-транспортних пригод та їх наслідків, доказів неправомірного притягнення позивача до адміністративної відповідальності надане не було.

Зазначає, що твердження позивача про неправомірність дій з боку інспектора поліції допущені під час складання спірної постанови, є необґрунтованими, оскільки будь-яких доказів наявності таких дій суду не надано. Тому відповідачем було правомірно винесено оскаржувану постанову про адміністративне правопорушення, доводи адміністративного позову не являються суттєвими для вирішення справи, позивач намагається уникнути адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, а відтак підстави для задоволення вимог щодо скасування постанови відсутні.

24.04.2023 від відповідача інспектора СРПП ВП № 1 Житомирського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області Скрицького О.М. надійшов відзив на позовну заяву в якому він просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Посилаючись на законодавство України вказує, що ним було правомірно винесено оскаржену постанову про адміністративне правопорушення, доводи адміністративного позову не являються суттєвими для вирішення справи, позивач намагається уникнути адміністративної відповідальності, доказів неправомірного притягнення позивача до адміністративної відповідальності суду надані не були. Також зазначає, що оскаржувана постанова винесена в межах повноважень відповідача в порядку та в спосіб визначений КУпАП із дотриманням встановленої процедури та з урахуванням всіх обставин справи, а позовні вимоги вважає необґрунтованими , безпідставними та такими що не підлягають задоволенню.

Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 17.03.2023 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи у порядку ст. 286 КАС України.

Позивач ОСОБА_1 та його представник Черней В.П. в судовому засіданні позовні вимоги просили задовольнити.

Представник відповідача ГУНП в Житомирській області в судове засідання не з`явився, але у відзиві просить розглядати справу без його участі та відмовити в задоволенні позовних вимог

Інспектор СРПП ВП № 1 Житомирського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області Скрицький О.М, в судове засідання не з`явився, але від нього на адресу суду надійшла заява в якій він просить розглядати справу без його участі та відмовити в задоволенні позовних вимог.

Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні підтвердив, що 02.03.2023 року в телефонному режимі заступник командира окремого гірсько-штурмового батальйону, їх голова сільської ради подзвонив та попросив в терміновому порядку привести транспортні засоби для потреб батальйону. Фольксавегн Транспортер, який вони везли 03.03.2023 року був перероблений під рух по бездоріжжю, а тому перевозити його інакше як на причепі не було можливості. Водіїв з відповідною категорією ВЕ, які б могли і бажали привезти транспортні засоби до зони ведення активних військових дій в район Бахмута не було, і тільки ОСОБА_1 з метою допомогти військовослужбовцям погодився бути водієм.

Відповідно до частини 3 статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що інспектором СРПП ВП №1 Житомирського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області Скрицьким О.М., було винесена постанова про накладення на ОСОБА_1 , адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ № 463618, якою останнього притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення передбаченого ч.2 ст. 126 КУпАП та накладено штраф в розмірі 3 400 грн. Також вказано, що 03.03.2023 року о 22 год. 05 хв. на Житомирському напрямі по автодорозі Виступовичі - Житомир, водій керував автомобілем Mercedes-Benz д.н.з № НОМЕР_1 з причіпом д.н.з. № НОМЕР_2 не маючи права керування, а саме не мав посвідчення водія відповідної категорії «ВЕ» чим порушив п.п. 2.1 (а) ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.2 ст. 126 КУпАП.

Як вбачається з посвідчення водія серія НОМЕР_4 ОСОБА_1 має право керувати категоріями «В1», «В», «С1», «С», «D1», «D», «CE». Категорія «ВЕ» у водія відсутня.

Відповідно до посвідчення № 1 ОСОБА_1 дійсно являється волонтером Рукшинської сільської ради від 02.05.2022 року. Посвідчення дійсне до 02.05.2023 року.

З доданих до позовної заяви фото таблиць вбачається, що бус Mercedes-Benz д.н.з № НОМЕР_1 обладнаний причіпом д.н.з. № НОМЕР_2 на якому розміщується авто.

Відповідно до довідки Рукшинської сільської ради від 09.03.2023 року № 226 вбачається, що ОСОБА_1 дійсно разом із заступником голови Рукшинської сільської ради ОСОБА_2 03 березня 2023 року автомобілем Mercedes-Benz д.н.з № НОМЕР_1 обладнаний причіпом д.н.з. № НОМЕР_2 везли автомобіль у зону бойових дій на схід держави для 109 окремого гірського штурмового батальному, що проходить службу у надгарячих точках (Бахмутський напрям). Так як бажаючих транспортувати техніку з громади не виявилося змушені були прийняти рішення терміновому порядку перевести автомобіль гр. ОСОБА_1 .

Позивач ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_5 .

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно п. 19 ст. 4 КАС України, індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

В силу ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно ч. 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 245 КУпАП встановлено, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Як встановлено ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Крім того, статтею 279 КУпАП встановлено, що розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу.

Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Відповідно до п. 2.1 (а) ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

У порушення вище вказаних правил дорожнього руху згідно ч.2 ст. 126 КУпАП передбачена відповідальність, а саме за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом тягне за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як встановлено з позовної заяви та підтверджується відповідними доказами у матеріалах справи, ОСОБА_1 03.03.2023 року дійсно керував транспортним засобом Mercedes-Benz д.н.з № НОМЕР_1 обладнаний причіпом д.н.з. № НОМЕР_2 та на причепі віз авто у зону бойових дій на схід держави для 109 окремого гірського штурмового батальному, що проходить службу у надгарячих точках (Бахмутський напрям).

ОСОБА_1 керував вище вказаним транспортним засобом без наявної категорії «ВЕ». Зазначене визнається позивачем у позовній заяві.

Відповідно до ст. 18 КУпАП не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.

У разі вчинення особою діяння у стані крайньої необхідності така особа не лише звільняється від адміністративної відповідальності, а такі дії взагалі не розглядаються як адміністративне правопорушення, оскільки в діянні немає ознаки вини.

Інститут крайньої необхідності покликаний сприяти підвищенню соціальної активності учасників суспільних відносин, є гарантією правового захисту людини, що бере участь у запобіганні шкоди правам громадян, інтересам держави й суспільства.

Однією з найважливіших умов правомірності акта крайньої необхідності є те, що за таких обставин небезпека не може бути усунута іншими засобами, тобто засобами, не пов`язаними із заподіянням шкоди іншим охоронюваним законом інтересам.

Спосіб збереження охоронюваного законом інтересу за рахунок іншого повинен бути саме крайнім. Якщо для запобігання небезпеки, що загрожує, в особи є шлях, не пов`язаний із заподіянням шкоди, вона повинна обрати саме цей шлях. Інакше посилання на стан крайньої необхідності виключається. Шкода, заподіяна в стані крайньої необхідності, повинна бути менш значною, ніж відвернена шкода. Заподіяння шкоди, рівної тій, що могла бути спричинена, або шкоди більшої, не може бути виправдана станом крайньої необхідності. Зокрема не можна рятувати одне благо за рахунок заподіяння шкоди рівноцінному благу. Питання про те, яку шкоду вважати більш значною, а яку менш, є питанням факту й вирішується в кожному конкретному випадку залежно від конкретних обставин справи. В основу оцінки шкоди заподіяної й шкоди відверненої повинні бути покладені як об`єктивний, так і суб`єктивний критерії, проте визначальним має бути об`єктивний критерій.

Положеннями КУпАП передбачено можливість звільнення від адміністративної відповідальності у випадках, коли вчинені дії, які мають ознаки правопорушення і за які КУпАП передбачена відповідальність, вчинені у стані крайньої необхідності.

У відповідності до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Ст. 34 КУпАП обставинами, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, визнаються: 1) щире розкаяння винного; 2) відвернення винним шкідливих наслідків правопорушення, добровільне відшкодування збитків або усунення заподіяної шкоди; 3) вчинення правопорушення під впливом сильного душевного хвилювання або при збігу тяжких особистих чи сімейних обставин; 4) вчинення правопорушення неповнолітнім; 5) вчинення правопорушення вагітною жінкою або жінкою, яка має дитину віком до одного року.

Законами України може бути передбачено й інші обставини, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення. Орган (посадова особа), який вирішує справу про адміністративне правопорушення, може визнати пом`якшуючими і обставини, не зазначені в законі.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, враховуючи те, що ОСОБА_1 визнав, що керував транспортним засобом без відповідної категорії, однак діяв в стані крайньої необхідності суд вважає, що скоєне ним адміністративне правопорушення та шкода яка заподіяна є менш значною, ніж відвернена шкода, доказів того, що водієм була завдана шкода будь-яким іншим учасникам дорожнього руху - немає, а тому у відповідності до ст. 18 КУпАП суд вважає, що не є адміністративним правопорушенням дії позивача, оскільки вона вчинена в стані крайньої необхідності, а саме для усунення небезпеки, яка загрожує державному порядку та ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими.

Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що в діях ОСОБА_3 наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 2 ст. 126 КУпАП, однак відсутній умисел та він діяв в стані крайньої необхідності - тому провадження по справі слід закрити у зв`язку із вчиненням дії особою в стані крайньої необхідності.

Відповідно п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав

Таким чином, враховуючи те, що позивач поніс витрати зі сплати судового збору в сумі 536,80 грн., проте він згідно п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, тому позивачу слід повернути судові витрати у розмірі 536,80 грн.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 62 Конституції України, ст.ст. 2, 5, 9, 77, 139, 242, 243, 244, 245, 246, 286, п.п.10 п.1 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України суд,-

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Скасувати постанову інспектора СРПП ВП №1 Житомирського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області Скрицького Олександра Миколайовича про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ № 463618, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 126 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 3 400 грн.

Провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст. 126 КУпАП закрити на підставі п. 4 ст. 247 КУпАП у зв`язку із вчиненням дії особою в стані крайньої необхідності.

Зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у Чернівецькій області код ЄДРПОУ 37836095 повернути ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_6 ), з державного бюджету сплачений судовий збір у розмірі 536,80 грн., згідно до квитанції від 09.03.2023 року № 32528798800006456586.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Олександр Георгійович ЄФТЕНЬЄВ