Ухвала суду № 110466164, 26.04.2023, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

26 квітня 2023 року Справа 160/8357/23

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Жукова Є.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа Дніпровський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, третя особа ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

21.04.2023 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа Дніпровський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, третя особа ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 , в якій позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України, що виразилася у не виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю її батька ОСОБА_4 при виконанні бойового завдання щодо захисту Батьківщини; стягнути з Міністерства оборони України за рахунок бюджетних асигнувань одноразову грошову допомогу в розмірі 5 000 000 грн. на користь ОСОБА_1 .

Відповідно до ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи є передбачені нормами Кодексу адміністративного судочинства України підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі.

Вивчивши подані позовні матеріали, суд приходить до висновку про те, що адміністративний позов подано з порушенням вимог, встановлених статтею 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст.49 КАС України, у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Відповідно до п. п. 4, 5 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом; спорах щодо правовідносин, пов`язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації; спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності; спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов`язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб; спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб; спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", за винятком спорів, пов`язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю; спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень".

Відповідно до норм статті 245 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

2. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю;

7) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об`єднання громадян;

8) примусовий розпуск (ліквідацію) об`єднання громадян;

8-1) заборону політичної партії та передачу майна, коштів та інших активів політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави;

9) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України;

10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів;

11) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України або про продовження строку такого затримання;

12) затримання іноземця або особи без громадянства до вирішення питання про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні;

13) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;

14) звільнення іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації;

15) зобов`язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.

3. У разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

4. У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

5. Якщо судом визнано нормативно-правовий акт протиправним і нечинним повністю або в окремій частині і при цьому виявлено недостатню правову врегульованість відповідних публічно-правових відносин, яка може потягнути за собою порушення прав, свобод та інтересів невизначеного кола осіб, суд має право зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти новий нормативно-правовий акт на заміну нормативно-правового акта, визнаного незаконним повністю або у відповідній частині.

6. У випадках, визначених у частинах третій - п`ятій цієї статті, суд може визначити відповідачу - суб`єкту владних повноважень розумний строк виконання рішення суду.

Водночас, суд зазначає, що статтею 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом (частина перша); кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (частина друга).

Із зазначеною конституційною гарантією узгоджуються положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, згідно з якими кожен має право на розгляд його справи судом.

У рішенні від 14.12.2011 № 19-рп/2011 Конституційний Суд України встановив, що положення частини другої статті 55 Конституції України необхідно розуміти так, що конституційне право на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб гарантовано кожному; реалізація цього права забезпечується у відповідному виді судочинства і в порядку, визначеному процесуальним законом.

Таким чином, конституційне право особи на звернення до суду кореспондується з її обов`язком дотримуватися встановлених процесуальним законом механізмів (процедур), в тому числі, вимог стосовно оформлення позовних заяв, скарг та інших документів, що подаються до суду.

Згідно з ч. 1 статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

У відповідності до частини восьмої статті 59 КАС України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

Частиною четвертою статті 59 КАС України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Відповідно до частини першої статті 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги.

Згідно із частиною першою статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Ордером є письмовий документ, що у випадках, установлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням і повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера (ч. 2 ст. 26 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Пунктом 4 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41 (далі - також Положення) передбачено, що ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням.

Приписами пункту 12 Положення імперативно визначено, що ордер містить наступні реквізити: 12.1. Серію, порядковий номер ордера; 12.2. Прізвище, ім`я, по батькові або найменування особи, якій надається правова допомога; 12.3. Посилання на договір про надання правової допомоги / доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правової допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа; 12.4. Назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом, із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; 12.5. Прізвище, ім`я, по батькові адвоката, який надає правничу (правову) допомогу на підставі ордера, номер та дату його свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, найменування органу, який його видав (КДКА відповідного регіону, з 01.01.2013 року радою адвокатів відповідного регіону);номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане; 12.6. Ким ордер виданий (назву організаційної форми): адвокатом, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально (із зазначенням адреси робочого місця); адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням (повне найменування адвокатського бюро / адвокатського об`єднання та його місцезнаходження); 12.7. Адресу робочого місця адвоката, якщо вона відрізняється від адреси місцезнаходження адвокатського бюро / адвокатського об`єднання, яке видає ордер; 12.8. Обмеження повноважень, якщо такі передбачені договором про надання правничої (правової) допомоги; 12.9. Дату видачі ордера; 12.10. Підпис адвоката, який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі "Адвокат"); 12.11. Підпис адвоката, який надає правову допомогу, якщо ордер виданий адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням (у графі "Адвокат"); 12.12. Підпис керівника адвокатського бюро / адвокатського об`єднання, відтиск печатки адвокатського бюро / адвокатського об`єднання (за наявності) у випадку, якщо ордер видається адвокатським бюро / адвокатським об`єднанням; 12.13. Двовимірний штрих-код (QR-код) з посиланням на профайл адвоката в ЄРАУ.

Під назвою органу в органі розуміється як безпосередньо назва конкретного органу так і назва групи органів, визначених пунктом 2 частини 1статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»(наприклад, судові органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи досудового слідства, правоохоронні органи тощо).

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що законодавець чітко відокремив суд як такий, що повинен бути окремо зазначений в ордері на надання правової допомоги, зокрема в графі «Назва органу, в якому надається правова допомога».

Отже, в ордері на надання правової допомоги має бути зазначена конкретна назва органу, в якому надається правова допомога, зокрема суду (судові органи).

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 03 червня 2021 року в справі №260/916/20, Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 05 червня 2019 року в справі №9901/847/18, від 03 липня 2019 року в справі №9901/939/18.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, як додаток до останньої доданий ордер на надання правничої (правової) допомоги на адвоката Бондар Іллю Леонідовича.

При цьому, в ордері зазначено назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом, як «Дніпровський окружний адміністративний суд».

Відповідно до додатку №1 до Указу Президента України від 16.11.2004 №1417/2004 "Про утворення місцевих та апеляційних адміністративних судів, затвердження їх мережі" утворено з 1 січня 2005 року в системі адміністративних судів України місцевий адміністративний суд, зокрема - Дніпропетровський окружний адміністративний суд.

З огляду на викладене, суд зазначає, що повноваження Бондара Іллі Леонідовича на представництво інтересів ОСОБА_1 у Дніпропетровському окружному адміністративному суді належним чином не підтверджено.

Відтак, відсутність повноважень на представництво інтересів адвокатом Бондар Іллі Леонідовича Степанова Антона Вікторович є однією з підстав для залишення даної позовної заяви без руху.

Водночас, суд зазначає, що у вступній частині позовної заяви позивач визначає третіх осіб, а саме: Дніпровський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Відповідно до вимог частин 2 та 4 ст. 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи.

У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Відповідно до частини п`ятої цієї статті про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

Проте, позов не містить заяви про залучення третіх осіб до участі у справі та на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі та на які права, свободи, інтереси або обов`язки цих осіб може вплинути рішення у справі.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 26.04.2023 р., копія якої міститься в матеріалах позовної заяви, за кодом ЄДРПОУ 09853106, зазначеним позивачем в преамбулі позовної заяви, знайдено Дніпропетровський райвійськкомат, який має статус «скасовано». За означеним кодом ЄДРПОУ 09853106, юридичної особи Дніпровський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки не знайдено.

Отже, наведене вище свідчить про недотримання позивачем вимог КАС України та є недоліком позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позивачем позов поданий без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 171 КАС України, а тому даний позов підлягає залишенню без руху із встановленням позивачеві строку для усунення недоліків.

З урахуванням зазначеного вище, суд вважає, що позивачу необхідно надати до суду: позовну заяву у відповідності до вимог ст.245 КАС України; ордер, що повноваження Бондара Іллі Леонідовича на представництво інтересів ОСОБА_1 у Дніпропетровському окружному адміністративному суді; обґрунтовану заяву про залучення третіх осіб до участі у справі.

За таких обставин, суд вважає за необхідне позовну заяву залишити без руху із наданням строку для усунення зазначених вище недоліків.

Керуючись статтями 160, 161, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа Дніпровський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, третя особа ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви до 15.05.2023 року.

Роз`яснити позивачу, що недоліки позовної заяви можуть бути усунені шляхом надання до суду: позовної заяви у відповідності до вимог ст.245 КАС України; ордера, щодо повноваження ОСОБА_5 на представництво інтересів ОСОБА_1 у Дніпропетровському окружному адміністративному суді; обґрунтованої заяви про залучення третіх осіб до участі у справі.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Є.О. Жукова