Єдиний державний реєстр судових рішень 490/2495/23 24.04.2023
н\п 1-кп/490/607/2023
Центральний районний суд м. Миколаєва
Справа № 490/2495/23
У Х В А Л А
/про призначення до судового розгляду/
24 квітня 2023 року м.Миколаїв
Центральний районний суд м.Миколаєва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
під час проведення у режимі відеоконференції підготовчого судового засідання по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023152020000304 від 02.03.2023 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.4 ст.185 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
В С Т А Н О В И В:
30 березня 2023 року до Центрального районного суду м.Миколаєва з Окружної прокуратури міста Миколаєва надійшов обвинувальний акт по кримінальному провадженню, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023152020000304 від 02.03.2023 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.4 ст.185 КК України.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 квітня 2023 року вказаний обвинувальний акт було розподілено та передано для розгляду.
В підготовчому судовому засіданні прокурор вважала можливим призначити дане кримінальне провадження до судового розгляду на підставі обвинувального акту у відкритому судовому засіданні.
Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 проти призначення справи до судового розгляду не заперечували.
Вислухавши думку учасників процесу, суд приходить до наступного.
Дане кримінальне провадження підсудне Центральному районному суду м.Миколаєва.
Підстав для прийняття рішень, передбачених п.п.1-4 ч.3 ст.314 КПК України, немає.
Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінально-процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону.
За таких обставин, є достатні підстави для призначення даного кримінального провадження до судового розгляду.
Під час проведення досудового розслідування, відносно обвинуваченого ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 28 квітня 2023 року, із визначенням розміру застави у розмірі 20 (двадцять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 53680,00 грн. та покладенням обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КК України.
24 квітня 2023 року прокурором Окружної прокуратури міста Миколаєва ОСОБА_4 подано до канцелярії суду клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 , в обґрунтування якого зазначено, що ризики, які існували на момент обрання запобіжного заходу, залишаються та можуть зашкодити виконанню обвинуваченим процесуальних обов`язків. Зокрема, запобігання спробам з боку обвинуваченого переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення. Застосування до ОСОБА_3 іншого запобіжного заходу, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належне виконання ним процесуальних обов`язків обвинуваченого.
Прокурор в підготовчому судовому засіданні подане клопотання підтримала та просила його задовольнити.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_5 проти задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечував та просив змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт, оскільки ризики зазначені в клопотанні прокурора є необґрунтованими.
Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав думку свого захисника.
Прокурор проти задоволення клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт заперечувала та зазначила, що згідно отриманої відповіді з Центру реінтеграції, ОСОБА_3 обліковується як внутрішньо переміщена особа та особа без визначеного місця проживання.
Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши клопотання прокурора, суд приходить до наступного.
Так, ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 04 березня 2023 року у задоволенні клопотання слідчого про застосування відносно ОСОБА_3 запобіжного заходуу виглядітримання підвартою відмовленота обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати місцемешкання заадресою: АДРЕСА_1 ,у періодчасу з21години по07годину наступногодня тапокладенням обов`язків,передбачених п.п.1-4,8ч.5ст.194КПК України.
Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 16 березня 2023 року ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 04 березня 2023 року скасовано та постановлено нову ухвалу, якою клопотання слідчого про застосування відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задоволено. Застосовано відносно ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави в розмірі 20 (двадцять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 53680,00 (п`ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) грн.. Строк дії ухвали до 28 квітня 2023 року.
Згідно ч.3 ст.315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбаченихрозділом IIцього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177цього Кодексу, крім випадків, передбаченихчастинами шостоютасьомоюстатті 176 цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Водночас, ст.17 Закону України від 23.08.2006 року "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. П.1ст.5 Європейської конвенції з прав людинивизначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (п.79 рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 року у справі "Харченко проти України").
На думку суду, обраний відносно ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості кримінального правопорушення, що йому інкримінується, та не дає можливості перешкоджати інтересам правосуддя, ухиленню від суду, а також відповідає практиці Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, забезпечення яких вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Крім цього, суд враховує, що відповідно до правової позиції викладеної у п.80 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2011 року у справі "Харченко проти України", при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів та бере до уваги доводи захисника ОСОБА_5 стосовно наявності позитивних обставин, які характеризують ОСОБА_3 , однак не вважає беззаперечно достатніми для зміни запобіжного заходу на більш м`який.
Разом з тим, достатні відомості про усунення та відсутність на теперішній час тих обставин, які раніше стали підставою для обрання у відношенні ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відсутні, а отже, підстав для зміни чи скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно нього судом не встановлено.
Так, суд вважає, що залишається достатньо підстав вважати, що ОСОБА_3 , опинившись на волі, зможе перешкодити встановленню істини у справі під час судового провадження і на це вказують такі обставини: характер протиправних дій, в яких він обвинувачується і щодо яких останньому органом досудового розслідування пред`явлене обвинувачення. Є достатньо підстав вважати, що ОСОБА_3 з огляду на тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання його винуватими у інкримінованому злочині, зможе ухилитися від суду та не виконувати його процесуальні рішення (ризик переховування), незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення.
На наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, вказує те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за вчинення якого передбачено покарання до восьми років позбавлення волі, а тому, усвідомлюючи тяжкість інкримінованого йому злочину, будучи обізнаними про покарання, яке загрожує йому в разі визнання винним за вироком суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності може виїхати за межі України, в тому числі, на непідконтрольні на даний час Україні території. Крім того, ОСОБА_3 неодноразово судимий за вчинення умисних корисних кримінальних правопорушень, на теперішній час має не зняту та непогашену судимість, відносно нього на розгляді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області та Заводського районного суду м.Миколаєва перебувають інші кримінальні провадження, що свідчить про те, що він на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив, а тому й надалі може продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення. Крім того, ОСОБА_3 , будучи обізнаний про місце роботи свідків у вказаному кримінальному провадженні, може незаконно впливати на них з метою зміни свідчень на свою користь.
Разом з тим, суд приймає до уваги обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема те, що ОСОБА_3 неодружений, малолітніх дітей на утриманні не має, офіційно не працює, не має постійного та стабільного джерела прибутку, з 01.03.2023 року обліковується в м.Миколаєві як внутрішньо переміщена особа та особа без визначеного місця проживання, що вказує на відсутність у обвинуваченого міцних соціальних зв`язків, а також стан його здоров`я (відсутність даних щодо неможливості перебування в умовах ДУ "Миколаївський слідчий ізолятор" за станом здоров`я).
Щодо доводів захисника про зміну запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 для призову на військову службу, суд приходить до наступного.
Так, з урахуванням даних про особу обвинуваченого, характеру кримінального правопорушення, відсутністю будь-яких даних щодо проходження ОСОБА_3 військової служби у лавах Збройних Сил України або ж прийняття ним участі у АТО та/або ООС, підстав для застосування положень ст.616 КПК України відносно ОСОБА_3 - скасування запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації - судом не встановлено.
За сукупності таких обставин, суд вважає за необхідне продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст.176 КПК України, можуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, що випливають із ч.5 ст.194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду та його належну поведінку.
Доводи захисника в обґрунтування заперечень проти клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд відхиляє, оскільки вони не спростовують обставин, що вказують на наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, необхідних для тримання під вартою, та зводяться лише до незгоди з клопотанням прокурора, а тому в задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись положеннями ст.ст.177, 178, 183, 197, 314, 315 КПК України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.4 ст.185 КК України, призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в залі Центрального районного суду м.Миколаєва на 14 годину 00 хвилин 13 червня 2023 року.
Кримінальне провадження розглядати суддею одноособово.
У судове засідання викликати сторони кримінального провадження.
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 - задовольнити.
Обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Державній установі "Миколаївський слідчий ізолятор" строком на 60 днів, а саме до 22 червня 2023 року включно, та з можливістю звільнення під заставу на умовах, визначених ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 16 березня 2023 року.
В задоволенніклопотання захисникаобвинуваченого ОСОБА_3 -адвоката ОСОБА_5 про змінузапобіжного заходуу виглядітримання підвартою націлодобовий домашнійарешт - відмовити.
Ухвала в частині продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом семи днів з моменту її оголошення.
Головуючий ОСОБА_1
Судове рішення № 110460880, Центральний районний суд м. Миколаєва було прийнято 24.04.2023. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 490/2495/23. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: