Рішення № 110460250, 18.04.2023, Личаківський районний суд м.Львова

Справа №755/787/22

Провадження №2-а/463/16/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2023 року Личаківський районний суд м. Львова

у складі: головуючого судді Рудаков Д. І.

з участю секретаря судового засідання Метеллі Б.Б..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Уповноваженої особи ВПС «Львів-7» Карпатського загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України Кулакової Н.Ю. про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративною позовною заявою до Уповноваженої особи ВПС «Львів-7» Карпатського загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України Кулакової Н.Ю. про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Позовній вимоги обґрунтовані тим, що 27 грудня 2021 року о 9: 30 в пункті пропуску через державний кордон «Львів» під час перевірки документів у пасажирів авіарейсу БЛ № 7861 сполученням «Львів - Рим» виявлена особа, яка пред`явила на паспортний контроль закордонний паспорт громадянина Італія виданий 08.05.2018 року на ім`я ОСОБА_1 . Даний громадянин, тобто позивач, перебував на території України протягом 180 днів з 28.06.2021 року, тобто перевищив встановлений термін перебування на 90 днів, при цьому відмітка про продовження терміну перебування в Україні відсутня, інших документів, які б давали право законно перебувати на території України не пред`явлені. Порушив вимоги підпункту 2 пункту 2 Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, затвердженого постановою КМУ від 15.02.2012 року, тобто вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачене ч. 2. ст. 203 КУпАП. Позивач вказує, що він є громадянином України. Категорично не погоджується з постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення передбаченою частиною 2 ст.203 КУпАП, вважає її не обґрунтованою, протиправною та такою, що не відповідає нормам чинного законодавства. Позивач має подвійне громадянство, два паспорти (громадянина України та громадянина Італії), при перетинанні Державного кордону України він пред`явив паспорт громадянина Італії, в якому всі відомості щодо нього вказані достовірно, не містять різночитань, сам паспорт є законним документом і містить всі необхідні для цього реквізити. Статтею 203 КУпАП, передбачено, що порушення іноземцями та особами без громадянства правил перебування в Україні, тобто проживання без документів на право проживання в Україні, за недійсними документами або документами, термін дії яких закінчився, або працевлаштування без відповідного дозволу на це, якщо необхідність такого дозволу передбачено законодавством України, або недодержання встановленого порядку пересування і зміни місця проживання, або ухилення від виїзду з України після закінчення відповідного терміну перебування, неприбуття без поважних причин до визначеного місця навчання або працевлаштування після в`їзду в Україну у визначений строк, а так само порушення правил транзитного проїзду через територію України, крім порушень, передбачених частиною другою цієї статті. У працівників прикордонної служби були відсутні будь-які підстави для складання постанови від 27.12.2021 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення передбаченою частиною 2 ст.203 КУпАП. Крім того, відповідно до ст. 12 Закону України «Про державний кордон України» пропуск осіб, які перетинають державний кордон України, здійснюється органами Державної прикордонної служби України за дійсними документами на право в`їзду на територію України або виїзду з України. Просив вимоги задовольнити.

Ухвалою суду відкрите спрощене позовне провадження у справі.

Відповідачу роз`яснено право на подання відзиву на адміністративний позов з дня вручення ухвали про відкриття провадження.

Відповідач надав відзив, в якому зазначив наступне. 27.12.2021 року в пункті пропуску через державний кордон «Львів», під час перевірки документів у пасажирів авіарейсу за сполученням «Львів-Рим» прикордонним нарядом «Перевірка документів» було виявлено гр. ОСОБА_1 , який подав на паспортний контроль паспорт громадянина Республіки Італія для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 , виданий посольством Республіки Італія в м. Києві. Відповідно до пп.2 п. 2 Постанови КМУ №150 від 15.02.2012 року «Про затвердження Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України», іноземці та особи без громадянства, які на законній підставі прибули в Україну, можуть тимчасово перебувати на її території не більш як 90 днів протягом 180 днів у разі в`їзду іноземців, які є громадянами держав з безвізовим порядком в`їзду, якщо інший строк не визначено міжнародними договорами України. Порядок обчислення зазначеного строку встановлюється МВС. Вказаний громадянин перебував на території України більш ніж 90 днів, а саме 180 днів, протягом 180 днів, (в`їхав на територію України 28.06.2021 року), тобто перевищив дозволений термін перебування на 90 днів. За вказані дії громадянина притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 203 КУпАП, тобто за порушення встановленого терміну перебування в Україні, виявленого в пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України або контрольних пунктах в`їзду-виїзду та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 3400,00 грн. Даний штраф громадянином оплачено у повному обсязі 27.12.2021 року. На місці виявлення правопорушення позивач вказав, що правопорушення не оспорює, свою вину визнає, що підтверджується його відповідною заявою. В свою чергу, вже в позові, позивач зазначає, що він є громадянином України, а тому неправомірно, на його погляд, притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 203 КУпАП. Разом з тим, що підтверджує і сам позивач, факт наявності українського громадянства при перетині державного кордону останній приховав та подав на прикордонний контроль паспорт громадянина Італійської Республіки. Вказані дії позивача є неправомірними, оскільки, будучи громадянином України, державний кордон він зобов`язаний перетинати лише за відповідними документами, що передбачені ст. 2 ЗУ «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», а саме: паспорт громадянина України для виїзду за кордон; дипломатичний паспорт України; службовий паспорт України; посвідчення особи моряка; посвідчення члена екіпажу; посвідчення особи на повернення в Україну (дає право на в`їзд в Україну). Надаючи на паспортний контроль паспорт громадянина Республіки Італія та приховуючи інформацію щодо наявності українського громадянства, позивач сам ідентифікував себе як громадянина Республіки Італія у відносинах з державою Україна, а тому цілком правомірно та очікувано поніс відповідальність, передбачену ч. 2 ст. 203 КУпАП. Відтак, постанова винесена мною у повній відповідності до вимог чинного законодавства, факт правопорушення підтверджений позивачем, як при розгляді справи про адміністративне правопорушення, так і своїми ж твердженнями у позові, а тому скасуванню не підлягає. Позивач вказує відповідачем уповноважену особу ВПС «Львів-7» Карпатського загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України Кулакову Н.Ю. Разом з тим, належним відповідачем у справах про скасування постанов про накладення адмінстягнення є орган, який таке стягнення застосовував, а не конкретна посадова особа вказаного органу. Просив відмовити у позові.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

27.12.2021 року в пункті пропуску через державний кордон «Львів», під час перевірки документів у пасажирів авіарейсу за сполученням «Львів-Рим» прикордонним нарядом «Перевірка документів» було виявлено гр. ОСОБА_1 , який подав на паспортний контроль паспорт громадянина Республіки Італія для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 , виданий посольством Республіки Італія в м. Києві.

Вказаний громадянин перебував на території України більш ніж 90 днів, а саме 180 днів, протягом 180 днів, (в`їхав на територію України 28.06.2021 року), тобто перевищив дозволений термін перебування на 90 днів. За вказані дії громадянина притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 203 КУпАП, тобто за порушення встановленого терміну перебування в Україні, виявленого в пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України або контрольних пунктах в`їзду-виїзду та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 3400,00 грн.

В свою чергу, позивач зазначає, що він є громадянином України. На підтвердження цього надав суду копії паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон. Даний факт не заперечується відповідачем.

Також позивач зазначив, що є громадянином республіки Італія.

Згідно вимог ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачених Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше, як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до пп.2 п. 2 Постанови КМУ №150 від 15.02.2012 року «Про затвердження Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України», іноземці та особи без громадянства, які на законній підставі прибули в Україну, можуть тимчасово перебувати на її території не більш як 90 днів протягом 180 днів у разі в`їзду іноземців, які є громадянами держав з безвізовим порядком в`їзду, якщо інший строк не визначено міжнародними договорами України. Порядок обчислення зазначеного строку встановлюється МВС.

Державний кордон громадянин України зобов`язаний перетинати лише за відповідними документами, що передбачені ст. 2 ЗУ «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», а саме: паспорт громадянина України для виїзду за кордон; дипломатичний паспорт України; службовий паспорт України; посвідчення особи моряка; посвідчення члена екіпажу; посвідчення особи на повернення в Україну (дає право на в`їзд в Україну).

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно до ст.2 ЗУ «Про громадянство України» Стаття 2.законодавство Українипро громадянствоґрунтується натаких принципах: 1)єдиного громадянства-громадянства державиУкраїна,що виключаєможливість існуваннягромадянства адміністративно-територіальниходиниць України.Якщо громадянинУкраїни набувгромадянство (підданство)іншої державиабо держав,то управових відносинахз Україноювін визнаєтьсялише громадяниномУкраїни.Якщо іноземецьнабув громадянствоУкраїни,то управових відносинахз Україноювін визнаєтьсялише громадяниномУкраїни; 2)запобігання виникненнювипадків безгромадянства; 3)неможливості позбавленнягромадянина Українигромадянства України; 4)визнання правагромадянина Українина змінугромадянства; 5)неможливості автоматичногонабуття громадянстваУкраїни іноземцемчи особоюбез громадянствавнаслідок укладенняшлюбу згромадянином Україниабо набуттягромадянства Українийого дружиною(чоловіком)та автоматичногоприпинення громадянстваУкраїни однимз подружжявнаслідок припиненняшлюбу абоприпинення громадянстваУкраїни другимз подружжя; 6)рівності передзаконом громадянУкраїни незалежновід підстав,порядку імоменту набуттяними громадянстваУкраїни; 7) збереження громадянства України незалежно від місця проживання громадянина України.

Суд погоджується з доводами позивача, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.203 КУпАП винесена необґрунтовано.

При цьому, відповідно до нормКАС України, суд не наділений повноваженнями закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення. Вказані процесуальні дії відносяться до компетенції органу, який розглянув справу. Судом має досліджуватись лише питання законності постанови посадової особи про притягнення до адміністративної відповідальності.

Вказаний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 15.05.2019 року у справі № 200/14811/16-а.

З огляду на встановлені вище фактичні обставини, оскаржувана постанова є неправомірною, прийнятою не у спосіб встановлений законом, а тому підлягає скасуванню.

Окрім цього на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань слід стягнути судовий збір.

Керуючись ст.2,77,241,244,246,268,271,286 КАС України, суд,

у х в а л и в :

адміністративний позов задовольнити частково.

Постанову серії винесену 27.12.2021 у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2ст.203 КпАП Українискасувати, в решті - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 992,40грн. судового збору, сплаченого позивачем за подання позовної заяви.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Личаківський районний суд м.Львова.

Копії рішення невідкладно надіслати учасникам справи.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: ОСОБА_1 , 01.04.2000р., РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Уповноважена особа Відділу прикордонної служби «Львів -7» Карпатського загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України, Кулакова Н.Ю.

Суддя Д.І Рудаков