Рішення № 110459680, 20.04.2023, Свалявський районний суд Закарпатської області

СВАЛЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №306/507/23

Провадження № 2/306/310/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2023 року м. Свалява

Свалявський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого-судді Жиганської Н.М.

за участю секретаря судового засідання Хараїн Е.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Свалява в залі суду № 1 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (мешканки АДРЕСА_1 ,реєстраційний номероблікової карткиплатника податку НОМЕР_1 )до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (мешканця АДРЕСА_2 ,РНОКПП НОМЕР_2 )про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини.

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, укладеного 18.05.2021 року посилаючись на те, що з`явилися різні погляди сімейне життя, втратилися взаєморозуміння та довіра один до одного, що призводить до суперечок. Також зазначає, що від шлюбу мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проживає з позивачем. Витрати по утриманню дитини позивач несе самостійно, відповідач (як батько) від свого обов`язку в утриманні дитини ухиляється. Позивач просить суд шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвати, після розірвання шлюбу відновити позивачу дошлюбне прізвище " ОСОБА_4 ". Стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в твердій грошовій сумі у розмірі 8000 грн. щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з дня пред`явлення позовної заяви до суду і до досягнення дитиною повноліття. Стягнути з відповідача судові витрати по справі.

Суд своєю ухвалою від 22.02.2023 року прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами спрощеного провадження та призначив судовий розгляд справи без повідомлення сторін. Сторонам направлено копії ухвали про відкриття провадження у справі та відповідачу копія позовної заяви з доданими до позову документами з використанням послуг поштового зв`язку, які надаються АТ "Укрпошта". Інформація щодо справи розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет - e-mail inbox@sv.zk.court.gov.ua. Розгляд справи призначено на 14:00 годину 20.04.2023 року

Позивач подаладо судузаяву (вх.№3077)про розглядсправи уїї відсутності.Позовні вимогипро розірванняшлюбу тастягнення аліментів підтримуєв повномуобсязі,просять позовзадовольнитиз підтав зазначених у позовній заяві.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав. До суду подав заяву (вх. №3042), в якій вимоги про розірвання шлюбу визнає, заперечень не має. Щодо позовних вимог про стягнення аліментів у розмірі 8000 грн. заперечує, визнає стягнення аліментів у розмірі 3000 грн. В обгрунтування доводів зазначає, що від утримання сина не ухиляється, перераховує кошти на його утримання.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу «EASYCON» не здійснювалося (ч.2 ст. 247 ЦПК України).

Розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд проводить розгляд справи за наявними доказами у справі та доходить такого висновку.

Відповідно до ч. 6 ст. 263 ЦПК України - якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам ст. 206 ЦПК України.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України- суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи; ч.3 ст. 12, ч.1 ст.81 ЦПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНІ СУДОМ та ОБГРУНТУВАННЯ ВИСНОВКІВ СУДУ:

В частині позовної вимоги про розірвання шлюбу, суд зазначає таке.

Відповідно до ч.2 ст. 1 СК України - регулювання сімейних відносин здійснюється Сімейним Кодексом України з метою: зміцнення сім`ї як соціального інституту і як союзу конкретних осіб; утвердження почуття обов`язку перед батьками, дітьми та іншими членами сім`ї; побудови сімейних відносин на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки.

Відповідно до ч.1 ст.110 СК України - позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя; ч.3, ч. 4 ст. 56 СК України - кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Судом встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 18 травня 2021 року, що стверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 , виданим Свалявським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Мукачівському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано- Франківськ), відповідний актовий запис № 34 від 18.05.2021 року (оригінал свідоцтва про шлюб додано до матеріалів справи (а.с. 11).

Відповідно до ч.2 ст. 104 СК України - шлюб припиняється внаслідок його розірвання; ч.3 ст. 105 СК України - шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 СК України; ст. 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Встановленим судом фактам відповідають сімейні правовідносини, які регулюються Конституцією України та Сімейним кодексом України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 Конвенції», і є частиною національного законодавства України.

Статтею 5 Протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та щодо його розірвання.

Відповідно до ст. 51 Конституції України та ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається (роз`яснення Верховного Суду "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя": "шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, який ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу", що узгоджується з правовим висновком у постанові Верховного Суду від 11.06.2019 року, справа № 605/434/18").

З огляду на вищенаведені правові норми та подані до суду докази, суд ураховує що міжподружжям відсутні взаємодопомога та підтримка, що є правовою основою шлюбу, що подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін., що від відповідача заперечень на позов не надійшло та вважає, що шлюб між позивачем та відповідачем слід розірвати.

Відповідно до ч.2 ст. 114 СК України - у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Відповідно до ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

В частині вимоги позивача про вибір прізвища після розірвання шлюбу, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 113 СК України особа має право на вибір прізвища після розірвання шлюбу. Особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Суд зважає на те, що позивач бажає після розірвання шлюбу відновити своє дошлюбне прізвище, а тому доходить висновку, що вимогу необхідно задовольнити.

В частині позовної вимогипро стягненняаліментів, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» - кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Обов`язок батьків утримувати свою неповнолітню дитину належить до конституційних обов`язків і передбачений ч.2 ст. 51 Конституції України, ст. 141 Сімейного кодексу України - батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Отримання аліментів на дитину не залежить від того перебувають батьки у шлюбі чи ні, живуть вони разом чи окремо один від одного.

Відповідно до ст. 150 СК України визначено обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини; ст. 180 СК України передбачено обов`язок утримання батьками неповнолітніх дітей, тобто дітей, які не досягли 18 років. Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Згідно копії свідоцтва про народження дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (серія НОМЕР_4 , відповідний актовий запис № 216 від 08.10.2021 року) - в графі батько зазначено ОСОБА_2 (відповідача), мати - ОСОБА_1 (позивача).

Відповідно до ч.3 ст. 181 СК України - за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків, разом з яким проживає дитина.

Відповідно доч. 2ст. 182СК України-розмір аліментівмає бутинеобхідним тадостатнім длязабезпечення гармонійногорозвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

При визначенні розміру витрат на утримання дітей які визначаються за рішенням суду, суд визначає не лише сам факт стягнення витрат, а також їх розмір (правова позиція в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25.09.2016 року, справа № 755/14148/18).

Відповідно до ч.1 ст. 89 ЦПК України - суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, враховує норми ст.ст. 3, 18, 27 Конвенції про права дитини, що батьки зобов`язані утримувати дітей до повноліття та несуть відповідальність за виховання, розвиток і утримання дитини, що Сімейним кодексом України визначено обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини та нормич.3ст.11розділу III Закону УкраїниПро охоронудитинства, що предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України - аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову

Відповідно до ст. 179 СК України - аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.

Суд вважає позовну вимогу про стягнення аліментів підставною та такою, що підлягає до часткового задоволення. Суд ураховує, що аліменти є власністю дитини, дитина перебуває на утриманні матері, яка буде розпоряджатися ними за цільовим призначенням в інтересах дитини, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дітей, що обов`язок по утриманню дітей покладається на обох батьків, що відповідач визнає стягнення аліментів на утримання дитини у розмірі 3000 грн.

Розмір аліментів на утримання дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 визначити з 02.03.2023 року у розмірі 3000 грн., що буде достатнім для забезпечення належного утримання дитини та призведе до рівності прав дитини на утримання від матері та батька відповідно до положень Закону (прожитковий мінімум становить 2272 грн.).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ч. 2 ст.184 СК України - розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

Таким чином, обов`язок проведення індексації розміру аліментів, який визначений судом у твердій грошовій сумі, прямо передбачений законом, а саме положеннями ст.184 СК України, що зобов`язує державного виконавця проводити таку індексацію автоматично, тобто без додаткового судового рішення.

Суд роз`яснює сторонам положенння ст. 192 СК України, яка передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

В частині вимоги про стягнення судових витрат.

Відповідно до п.6 ст. 264 ЦПК України - під час ухвалення судового рішення суд вирішує питання розподілу між сторонами судових витрат; п.2ч.5ст.265ЦПК України-у резолютивнійчастині рішеннязазначаються розподілсудових витрат; ч. 1 ст. 133 ЦПК України - судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При вирішенні питання щодо розподілу судового збору, суд ураховує, що відповідно до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України у разі задоволення позову, судові витрати покладаються на відповідача.

Відповідно до ч.2 ст.142 ЦПК України - у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Поскільки відповідач позовв частинірозірвання шлюбувизнає,суд доходитьвисновку проможливість поверненняпозивачу здержавного бюджету 50 % судового збору, сплаченого при поданні позову (за ставками,які діялиз 01.01.2023року надень поданняпозову досуду)у розмірі 536,80 грн. (судовий збір за позовну вимогу про розірвання шлюбу позивачем сплачено та зараховано до спеціального фонду Державного бюджету України відповідно до платіжної інструкції на переказ готівки №4550220009 від 02 березня 2023 року у розмірі 1073,60 грн.)

Поскільки вимоги ОСОБА_1 про стягнення аліментів підлягають задоволенню, позивач звільнена від сплати судового збору при подачі позовної заяви до суду на підставі п.3 ч.1 ст.5 Закону України Про судовий збір (від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів), суд доходить висновку, що судовий збір необхідно стягнути з відповідача в користь держави (у відповідності до ч.6 ст.141 ЦПК України) та за ставками, встановленими ст. 4 Закону України Про судовий збір №3674-VI від 08.07.2011 року у розмірі 1073,60 грн., які діють з 01.01.2023 року на день постановлення рішення.

Відповідно до ст. 206 ЦПК України- у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Статтею 129 1 Конституції України визначено: Суд ухвалює рішення іменем України. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010 року).

У контексті вказаної практики суд уважає наведене обґрунтування цього рішення достатнім.

Відповідно до ч.1 ст. 18 ЦПК України - судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Керуючись ст. 13, 81, 89, 95, 133, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 273, 352, 354, 355, 367, 430 ЦПК України, ст. 19, 111, 150, 181-184, 191, 192 Сімейного кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (мешканки АДРЕСА_1 ,реєстраційний номероблікової карткиплатника податку НОМЕР_1 )до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (мешканця АДРЕСА_2 ,РНОКПП НОМЕР_2 )про розірванняшлюбу тастягнення аліментівна утриманнядитини- задовольнити частково.

Шлюб, укладений 18 травня 2021 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , зареєстрований Свалявським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Мукачівському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано- Франківськ), відповідний актовий запиис №34 РОЗІРВАТИ.

За вибором позивача після розірвання шлюбу відновити ОСОБА_1 дошлюбне прізвище - ОСОБА_9 .

Рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили є документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу.

Рішення суду про розірвання шлюбу, після набрання ним законної сили, направити до Свалявського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Мукачівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції для проставлення відмітки в актовому записі про шлюб № 34, складеному Свалявським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Мукачівському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано- Франківськ) для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,мешканця АДРЕСА_2 ,РНОКПП НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , мешканки АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 у твердій грошовій сумі у розмірі 3000 грн. (три тисячі гривень 00 коп.), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з 02 березня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття.

Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць, підлягає до негайного виконання.

Повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ,мешканки АДРЕСА_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову у розмірі 536,80 грн. (п`ятсот тридцять шість гривень 80 коп).

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ,мешканця АДРЕСА_2 ,РНОКПП НОМЕР_2 в користь держави (отримувач: ГУК у м.Києві/м. Київ/22030106; код отримувача: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача: 899998; рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106) - судовий збір за позовну вимогу про стягнення аліментів у сумі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні 60 коп.).

Рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 25.04.2023 року. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга подається протягом 30 днів до Закарпатського апеляційного суду.

ГОЛОВУЮЧИЙ-СУДДЯ Н.М.ЖИГАНСЬКА