Ухвала суду № 110455668, 24.04.2023, Гайворонський районний суд Кіровоградської області

Справа № 385/514/23

2/385/239/23

У Х В А Л А

24.04.2023 суддя Гайворонського районного суду Кіровоградської області Ханас М.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді Гайворонського районного суду Кіровоградської області Ханас М.М. у цивільній справі № 385/514/23 за позовною заявою Фермерського господарства «Юлія» до ОСОБА_1 про витребування майна у добросовісного набувача,

в с т а н о в и в:

в провадженні Гайворонського районного суду Кіровоградської області перебуває цивільна справа № 385/514/23 за позовом Фермерського господарства «Юлія» до ОСОБА_1 про витребування майна у добросовісного набувача.

Відповідачем ОСОБА_1 подано до суду заяву про відвід судді Ханас М.М., який мотивований тим, що у нього склалось враження упередженості та необ`єктивності судді, так як до нього дійшла інформація, що представник позивача в даній справі - адвокат Волощук В.В. перебуває в дружніх стосунках з суддями Гайворонського районного суду, зокрема із суддею Ханас М.М., у зв`язку з цим може виграти земельні спори в суді. При цьому в іншій цивільній справі № 385/1031/22 Гайворонським районним судом прийнято рішення про задоволення позовних вимог ФГ «Юлія». Крім того у нього виникли сумніви в неупередженості та об`єктивності судді Ханас М.М., оскільки його, як відповідача, повідомлено про виклик до суду СМС повідомленням, хоча він письмової згоди на таке не надав. При цьому на момент надходження СМС повідомлення 12.04.2023 ним не отримано копії позову з додатками та ухвали суду.

Вивчивши матеріали цивільної справи та поданої заяви про відвід судді, приходжу до наступного висновку.

Приписами ч. 7 ст. 40 ЦПК України визначено, що відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Статтею 36 ЦПК України визначено підстави для відводу (самовідводу) судді, а саме: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно з ч. 4 ст. 36 ЦПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відповідно до ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків.

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Мироненко і Мартенко проти України" від 10 грудня 2009 року, зазначено, що наявність безсторонності має визначатися для цілей п.1 ст.6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справах "Фей проти Австрії", "Веттштайн проти Швейцарії"). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" від 10 червня 1996 року). Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» від 09 листопада 2006 року (§ 49-52) зазначено, що наявність безсторонності відповідно до п.1 ст. 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Аналогічні висновки ЄСПЛ викладені у рішенні від 24 травня 1989 року у «Справі Гаусшильдта» (§ 46) де зазначено. що наявність безсторонності для цілей п.1 ст.6 Конвенції визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого легітимного сумніву з цього приводу.

Оцінюючи наявність підстав для відводу за суб`єктивним критерієм, суд констатує відсутність будь-яких підстав стверджувати, що головуючий суддя виявляє особисту упередженість щодо розгляду даної справи. Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з`являться докази на користь протилежного.

За об`єктивним критерієм необхідно з`ясувати, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об`єктивно виправдані. Водночас обставини, покладені в основу заяви позивача про відвід колегії суддів, не свідчать про існування підстав, визначених у ст. 36 ЦПК України, які викликають чи можуть викликати сумнів у неупередженості та об`єктивності судді.

Проаналізувавши обставини, наведені відповідачем у його заяві про відвід судді від участі у розгляді даної справи суд дійшов висновку, що їх не можна вважати об`єктивно обґрунтованими.

Доводи ОСОБА_1 щодо чуток є надуманим та не підтвердженим жодними доказами. Що стосується прийняття Гайворонським районним судом під головуванням іншого судді рішення на користь ФГ «Юлія» в справі № 385/1091/22 не може свідчити про безсторонність судді Ханас М.М.

Довід щодо упередженість судді через скерування СМС повідомлення про дату судового засідання є безпідставним, не може свідчити про упередженість судді, оскільки є лише способом інформування особи про надходження цивільної справи та призначення судового засідання в умовах недостатності фінансування поштових витрат суду. Крім того судом 11.04.2023 було надіслано на адресу місця проживання відповідача ухвалу про відкриття провадження у справі з позовною заявою та додатками, які отримані відповідачем 13.04.2023.

Ураховуючи вищевикладене, встановлені при розгляді заяви обставини, письмові матеріали справи, суд дійшов висновку про безпідставність та необґрунтованість поданої заяви.

Відповідно до ч. 3 ст. 40 ЦПК України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що викладені у заяві доводи про відвід судді є необґрунтованими, а тому питання про відвід судді має бути вирішено суддею, визначеним у порядку ч.1 ст. 33 Цивільного процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 36, 40, 352-355 ЦПК України, суддя

п о с т а н о в и в:

заяву ОСОБА_1 про відвід головуючому у справі судді Ханас М.М. визнати необґрунтованою.

Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Гайворонського районного суду Кіровоградської області Ханас М.М. у цивільній справі № 385/514/23 (провадження № 2/385/239/23) передати до канцелярії Гайворонського районного суду Кіровоградської області для визначення іншому судді у порядку, встановленому ч.1 ст. 33 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя: М. М. Ханас