Ухвала суду № 110450002, 25.04.2023, Франківський районний суд м. Львова

463/1498/23

2-а/465/263/23

Ухвала

про залишення позовної заяви без руху

"25" квітня 2023 р. м. Львів

Суддя Франківськогорайонного судум.Львова КузьВ.Я.,розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області ДПП про скасування постанови про накладення адміністративного стягненння у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі сервї БАБ №734634 від 23.02.2023р., -

встановив:

Позивач звернувся до Личаківського районного суду м. Львова з адміністративним позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягненння у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі сервї БАБ №734634 від 23.02.2023р.

Ухвалою судді Личаківського районного суду м. Львова від 06 березня 2023 року адміністративну справу передано за підсудністю до Франківського районного суду м. Львова.

Підстави такого рішення викладені в ухвалі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.04.2023р. справу передано судді Кузю В.Я.

У ході вивчення питань щодо відповідності змісту адмінітративного позову вимогам процесуального закону та інших питань, встановлено, що позов не відповідає вимогам закону, у зв"язку з чим, приходжу до висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху за наступних підстав.

Згідно ч.2 ст.159 КАС України, заявою по суті справи є, зокрема, позовна заява.

У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обгрунтування.

Відповідно до ч.4 ст.161 КАС України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Позивачем в підтвердження позовних вимог долучено копію оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягненння у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі сервї БАБ №734634 від 23.02.2023р..

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Ч.2 цієї статті визначено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Разом з тим, ч.6 визначено, що суд з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу.

Згідно п.5.20 Національних стандартів України «Вимоги до оформлювання документів» ДСТУ 4163-2020, текст документу повинен містити інформацію, заради зафіксування якої було створено документ, відповідно до п. 4.1. цього стандарту, документ повинен містити (п.п. 20) - текст документа, який є головним елементом документу. Іншими словами, документ, що надається, повинен мати текст, який можливо дослідити та який несе певний зміст.

Відповідно до правил ЄСПЛ встановлено певні вимоги до документів, зокрема, відповідно до Пояснювальної нотатки для осіб, які бажають звернутися до Європейського суду з прав людини, вимоги до поданих копій: текст повинен бути зрозумілим і читабельним; копії повинні бути повними (всього документу).

Текст документа повинен бути зрозумілим і читабельним, щоб можливо було вільно читати.

Натомість, подана позивачем копія постанови є нечитабельною, що позбавляє суд можливість оцінити її зміст.

Відтак, суд зобов"язує позивача долучити до матеріалів адміністративної справи другий примірник оригіналу оскаржуваної постанови.

Суд враховує практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс та інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" зазначено, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Залишення позову без руху з зазначених вище підстав не є по своїй суті обмеженням права на доступ до суду, оскільки відповідає вимогам закону та основним засадам цивільного судочинства, та є необхідним для справедливого, неупередженого і своєчасного розгляду та вирішення справи.

Відповідно до ч.2 ст.44 КАС України, учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

П.2 ч.5 ст.44 КАС України визначено, що учасники справи зобов"язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об"єктивному встановленню всіх обставин справи, а п.5 - подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи наведене, вважаю, що позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків вказаних в мотивувальній частині ухвали, а також зобов`язати позивачку, надати суду документи про усунення недоліків відповідно до кількості учасників справи.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169 КАС України, -

постановив:

Матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області ДПП про скасування постанови про накладення адміністративного стягненння у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі сервї БАБ №734634 від 23.02.2023р. - залишити без руху.

Надати позивачу строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали, усунути вказані недоліки позовної заяви.

Попередити позивача, що у випадку невиконання вимог цієї ухвали позовна заява підлягає поверненню заявнику.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. Кузь