Ухвала суду № 110449777, 24.04.2023, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/3385/23 2/335/1595/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про відмову у відкритті провадження у справі

24 квітня 2023 року суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Шалагінова А.В., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області про звільнення з-під арешту нерухомого майна,

ВСТАНОВИВ:

20.04.2023 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області про звільнення з-під арешту нерухомого майна 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, накладеного постановою слідчого Управління УМВС України в Запорізькій області Морозовим С.В. від 09.10.2006 по кримінальній справі № 12410602, в якій також просив виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна запис № 3878554 від 12.10.2006.

Вивчивши позовну заяву з доданими до неї матеріалами, приходжу до висновку, що у відкритті провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 186 Цивільного процесуального кодексу (далі ЦПК) України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку цивільного судочинства.

За вимогами частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів випливає, що арешт на вищезазначене нерухоме майно, що належить на праві власності позивачу, накладався у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 190 КК України за постановою слідчого СВ ЗМУ МВС України в Запорізькій області від 09.10.2006.

Вироком Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 06.12.2010 ОСОБА_1 визнано винуватим за ч.ч. 2, 3, 4 ст. 190, ч. 1 ст. 209 Кримінального кодексу України (далі КК України) та з урахуванням положень ст. 70 КК України йому призначене остаточне покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов`язані з фінансово-господарською діяльністю строком на 2 роки з конфіскацією грошових коштів, здобутих злочинним шляхом та з конфіскацією частини майна, що належить засудженому на праві власності. Також цим вироком стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Лада Дніпровська» в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 130811,61 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 14.02.2011 вирок змінено у частині застосування ч. 1 ст. 70 КК України, вважати ОСОБА_1 засудженим до 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з фінансово-господарською діяльністю строком на 2 роки з конфіскацією грошових коштів, здобутих злочинним шляхом, та з конфіскацією половини майна, що належить особисто засудженому. Також цією ухвалою скасовано вирок Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 06.12.2010 в частині вирішення позовних вимог ТОВ «Лада Дніпровська» і в цій частині справу передано на новий розгляд у порядку цивільного судочинства в іншому складі суду.

У даній позовній заяві, поданій ОСОБА_1 , він ставить питання про звільнення з-під арешту, накладеного у вказаному кримінальному провадженні, на майно, що є його приватною власністю.

Відповідно до роз`яснень, наданих у пункті 1 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 03.06.2015 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», за наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа, як і титульний власник майна, у тому числі й особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов`язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченомустаттями 174,539Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), до суду, що наклав арешт чи ухвалив вирок. При цьому згідно зпунктом 9розділу XI "Перехідні положення" КПК питання про зняття арешту з майна, накладеного під час дізнання або досудового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, вирішується в порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.

Отже, ОСОБА_1 як учасник вищезазначеного кримінального провадження (засуджений), в рамках якого було накладено арешт на його майно, має звертатись до суду, який ухвалив вирок, з питання скасування арешту майна в порядку кримінального судочинства за нормами КПК України (в редакції 1960 року).

З урахуванням вказаних обставин, доходжу висновку про необхідність відмови у відкритті провадження у даній справі із роз`ясненням позивачеві права звернутись до суду, який ухвалив вирок, з клопотанням про скасування арешту майна в порядку кримінального судочинства.

Керуючись ст.ст. 19, 186, 260-261 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області про звільнення з-під арешту нерухомого майна.

Роз`яснити ОСОБА_1 право звернутись до Ленінського районного суду м. Запоріжжя із клопотанням про скасування арешту майна в порядку кримінального судочинства.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня її складання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

У разі скасування цієї ухвали позовна заява вважається поданою в день первісного звернення до суду.

Суддя А.В. Шалагінова