Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 677/400/20
Провадження № 2/677/65/23
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(ЗАОЧНЕ)
26 квітня 2023 року м.Красилів
Красилівський районний суд Хмельницької області у складі:
головуючого - судді Гладій Л.М.,
за участі секретаря судового засідання Загаєвської С.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду справу в загальному позовному проваджені цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
В С Т А Н О В И В :
В березні 2020 року представник акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», яке в подальшому перейменовано в публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», звернувся з позовом до суду, в обґрунтування якого зазначив, що ОСОБА_2 уклав з акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» (надалі - АТ КБ ПриватБанк) договір № б/н від 23.02.2007, згідно якого отримав кредит у розмірі 8000 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом згідно умов договору.
ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 10.03.2015 року.
Станом на дату смерті позичальника його заборгованість за договором № б/н від 23.02.2007 становить 5468,69 гривень, з яких: 5341,86 грн. - заборгованість за кредитом, 126,83 грн. - заборгованість за відсотками.
Посилаючись на норми статей 608, 1218, 1219 ЦК України представник позивача стверджує, що заборгованість за договором № б/н від 23.02.2007 ввійшла до складу спадщини, а тому просить стягнути з відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вказані суми заборгованості, як спадкоємців померлого позичальника ОСОБА_2 .
Відзив на позов відповідачі до суду не подала.
Позивач подав клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного провадження, а також клопотання про долучення доказів і клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, в якому вказав, що необхідні докази є в матеріалах справи, і позивач не заперечує проти заочного розгляду справи.
В судове засідання 26 квітня 2023 року представник позивача подав письмову заяву про розгляд справи у його відсутності, вимоги позову підтримує.
Відповідач, який повідомлений про дату, час і місце судового засідання належним чином, в судове засідання повторно не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.
25 березня 2020 року відкрито провадження у справі і призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
02 вересня 2020 року ухвалою суду здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, оскільки спірні відносини стосуються спадкування та призначено підготовче судове засідання.
29 грудня 2020 року закрито провадження відносно відповідача ОСОБА_3 у зв`язку зі смертю відповідача по справі.
26 травня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
10 березня 2022 року ухвалою суду цивільну справу за цим позовом прийнято до провадження судді Гладій Л.М. та призначено до судового засідання.
Ухвалою від 08 серпня 2022 року залучено до участі у справі правонаступника відповідача ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , - ОСОБА_1 .
Розгляд справи здійснювався за відсутності учасників справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Судом встановлено, що 23 лютого 2007 року ОСОБА_2 підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку. Факт звернення відповідача до банку підтверджується наданою позивачем копіями анкети-заяви і паспорта на ім`я ОСОБА_2 .
Відповідно до заяви від 23 лютого 2007 року ОСОБА_2 уклав кредитний договір та отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на кредитну картку тип карти: НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 у гривнях, сума кредитного ліміту 250 гривень, базова відсоткова ставка 36% з розрахунку на 360 днів в році, строк дії відповідає строку дії карти.
Порядок погашення заборгованості здійснюється шляхом сплати щомісячних платежів в розмірі 7% від суми заборгованості. Погашення заборгованості може здійснюватися як шляхом внесення клієнтом грошових коштів на карту, так і шляхом списання Банком коштів з Дебетової карти № НОМЕР_3 .
Разом із позовною заявою, крім згаданих копій заяви і паспорта на ім`я ОСОБА_2 , позивач подав до суду такі документи: розрахунок заборгованості ОСОБА_2 за договором № б/н від 23.02.2007 станом на 22.10.2019, який містить лише підпис представника банку; Витяг із Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, які не містять підпису позичальника про ознайомлення саме з цими редакціями зазначених документів; копію відомостей з ЄДРПОУ, копію банківської ліцензії, копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, витяг із статуту акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», виписку по рахунку ОСОБА_2 , довідку про зміну умов кредитування, довідку про видані картки клієнту.
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 помер.
22 січня 2019 року АТ КБ «ПриватБанк» направило до Красилівської державної нотаріальної контори претензію кредитора, в порядку ст. 1281 ЦК України вих. № SAMDN42000008195563, у якій банк просив Касилівську державну нотаріальну контору включити кредиторські вимоги АТ КБ «ПриватБанк» в спадкову масу та повідомити спадкоємців померлого про наявність заборгованості перед банком.
19 вересня 2019 року АТ КБ «ПриватБанк» направило лист-претензію ОСОБА_3 , згідно якого банком заявлено вимогу про стягнення заборгованості з ОСОБА_3 , як спадкоємця померлого позичальника ОСОБА_2
19 вересня 2019 року АТ КБ «ПриватБанк» направило лист-претензію ОСОБА_4 , згідно якого банком заявлено вимогу про стягнення заборгованості з ОСОБА_4 , як спадкоємиці померлого позичальника ОСОБА_2 .
Згідно актового запису про смерть № 28 від 10 листопада 2015 року ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Відповідно до актового запису про смерть № 322 від 28 вересня 2020 року ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою суду 08 серпня 2022 року до участі у справі залучено правонаступника відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_1 .
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом ( ч.1 ст. 612 ЦК України).
Частиною 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).
Відповідно до ст. 610, 611, 623 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди. Боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Згідно ст. 525, 526, 530 цього Кодексу, зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання.
Відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Згідно з частиною першою статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно з частинами першою, другою статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Згідно ч. 2, 3 ст. 1281 ЦК України (в редакції на час виникнення спадкових правовідносин) кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред?явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги.
Зобов`язання виникають з підстав, передбачених статтею 11 ЦК України, зокрема із договорів.
Як вбачається з матеріалів справи позичальник ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 помер.
Згідно з ч. 4 ст. 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті. Відповідно до ст. 608 ЦК України зобов`язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою.
Верховний Суд у постанові від 24.11.2021 по справі № 615/473/20 вказав, що оскільки після смерті боржника зобов`язання з повернення позики входять до складу спадщини, то умови договору щодо строків повернення позики чи сплати її частинами не застосовуються, а підлягають застосуванню норми статті 1282 ЦК України щодо обов`язку спадкоємців задовольнити вимоги кредитора у порядку, передбаченому частиною другою цієї статті.
Згідно з частиною першою статті 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.
При вирішенні спорів про стягнення заборгованості за вимогами кредитора до спадкоємців боржника, судам для правильного вирішення справи необхідно встановлювати такі обставини:
- чи пред`явлено вимогу кредитором спадкодавця до спадкоємців боржника у строки, визначені частинами другою та третьою статті 1282 ЦК України, оскільки у разі пропуску таких строків, на підставі частини четвертої статті 1281 ЦК України кредитор позбавляється права вимоги;
- коло спадкоємців, які прийняли спадщину;
- при дотриманні кредитором строків, визначених статтею 1282 ЦК України, та правильному визначенні кола спадкоємців, які залучені до участі у справі як відповідачі, суд встановлює дійсний розмір вимог кредитора (перевіряє розрахунок заборгованості станом на день смерті боржника, який є днем відкриття спадщини);
- при доведеності та обґрунтованості вимог кредитора боржника, суду належить встановити обсяг спадкового майна та його вартість, визначивши тим самим межі відповідальності спадкоємця (спадкоємців) за боргами спадкодавця відповідно до частини першої статті 1282 ЦК України.
У вказаній справі Верховний Суд наголосив, що одним із основних принципів цивільного судочинства є принцип змагальності сторін, закріплений у статтях 12, 81 ЦПК України, відповідно до якого кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Ураховуючи предмет спору у зазначеній справі, до обов`язку позивача як кредитора спадкодавця належить доказування обставин щодо розміру заборгованості боржника на день відкриття спадщини, наявність спадкоємців боржника, дотримання кредитором строку, визначеного статтею 1282 ЦК України, звернення з вимогою до спадкоємців боржника, а до обов`язку спадкоємця позичальника, у разі заперечення проти заявлених вимог, належить обов`язок доведення розміру та вартості успадкованого ним майна. Таким чином, обсяг спадкового майна та його вартість повинен доводити спадкоємець, який заперечує проти вимог кредитора спадкодавця, оскільки відповідальність спадкоємця за зобов`язаннями спадкодавця обмежена вартістю успадкованого майна.
Подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 18.09.2019 у справі № 640/6274/16-ц, від 29.01.2020 у справі № 496/4363/15-ц, від 19.02.2020 у справі № 607/98/17, від 04.04.2020 року у справі №2609/30529/12.
Згідно зі статтею 1282 ЦК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено.
У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.
Разом з тим положення зазначеної правової норми застосовуються у випадку дотримання кредитором статті 1281 ЦК України щодо строків пред`явлення ним вимог до спадкоємців. Недотримання цих строків, які є присічними (преклюзивними), позбавляє кредитора права вимоги до спадкоємців.
Як вже зазначалося, ст. 1281 ЦК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги . Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.
Отже, встановлені статтею 1281 ЦК України строки - це строки, у межах яких кредитор, здійснюючи власні активні дії, може реалізувати своє суб`єктивне право.
Сплив визначених статтею 1281 ЦК України строків пред`явлення кредитором вимоги до спадкоємців має наслідком позбавлення кредитора права вимоги за зобов`язанням, а також припинення такого зобов`язання.
Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 квітня 2018 року у справі № 14-53цс18.
Як вбачається зі змісту заяви від 23 лютого 2007 року ОСОБА_2 уклав кредитний договір з АТ КБ «ПриватБанк» та отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на кредитну картку, строк дії кредитного ліміту відповідає строку дії карти.
Згідно довідки АТ КБ «ПриватБанк» про видані картки клієнту (а.с.56), ОСОБА_2 неодноразово передавалися кредитні картки. З вказаної довідки вбачається, що останньою виданою кредитною карткою клієнту була карта № НОМЕР_5 , відкрита 08 листопада 2013 року, з терміном дії до листопада місяця 2017 року. Отже строк дії кредитного договору укладеного між ОСОБА_2 та АТ КБ «ПриватБанк» сплив в листопаді 2017 року, а тому саме цю дату, у відповідності до приписів ст. 1049 ЦК України, слід вважати датою строку вимоги.
Таким чином позивач мав право, відповідно до приписів ст. 1281 ЦК України в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину до листопада 2018 року.
Зважаючи на вказане суд доходить висновку, що позивачем було пропущено річний преклюзивний строк, протягом якого позивач мав право пред`явити свої вимоги до спадкоємців, що є самостійною підставою для відмови у позові.
Посилання позивача про застосування норми ст. 1281 ЦК України в редакції на дату коли банку стало відомо про смерть позичальника ОСОБА_2 суд вважає безпідставними, зважаючи на те, що норми матеріального права застосовуються на дату виникнення відповідних правовідносин.
А тому, зважаючи на те, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , застосуванню підлягають приписи статті 1281 ЦК України в редакції на дату виникнення спадкових правовідносин, а саме в редакції на 09 березня 2015 року.
Крім того, навіть за умови застосування приписів статті в редакції, вказаної позивачем, банком усе одно було пропущено строк пред`явлення вимог до спадкоємців, оскільки, як вбачається з претензії кредитора вих. № SADMN42000008195563 від 22 січня 2019 року адресованої Красилівській державній нотаріальній конторі, банку, щонайпізніше 22 січня 2019 року було відомо про смерть позичальника ОСОБА_2 , а тому шестимісячний строк, визначений ч. 3 ст. 1281 ЦК України, в редакції вказаній позивачем, станом на дату звернення із вказаним позовом до суду, також було пропущено.
Зважаючи на те, що позивачем було пропущено строк, встановлений ст. 1281 ЦК України, протягом якого позивач мав право пред`явити свої вимоги до спадкоємців, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову АТ КБ «ПриватБанк» до спадкоємця ОСОБА_4 - ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
В задоволенні позову відмовлено, а тому судові витрати слід покласти на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 551, 633, 634, 1049, 1054, 1056-1, 1216, 1218, 1281-1282 ЦК України, ст.ст. 12, 76-81, 141, 264-265, ЦПК України, суд,
У Х В А Л И В:
В позові публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Красилівського районного суду Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі подання апеляційної скарги позивачем заочне рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач - акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д; код ЄДРПОУ 14360570.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_6 , виданий Красилівським РВ УМВС України в Хмельницькій області 26 серпня 2011 року.
Суддя Л.М. Гладій
Судове рішення № 110448818, Красилівський районний суд Хмельницької області було прийнято 26.04.2023. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 677/400/20. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: