Ухвала суду № 110447458, 25.04.2023, Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/1288/23

Провадження № 2/740/495/23

УХВАЛА

25 квітня 2023 року м.Ніжин

Суддя Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області Олійник В.П., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

встановив:

Позивачем ОСОБА_1 заявлені вимоги про розірвання шлюбу з відповідачем ОСОБА_2 , зареєстрованого 14 січня 2023 року.

Відповідно до вимог ч.1 ст.27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Частиною 2 статті 28 ЦПК України визначено, що позови про розірвання шлюбу можуть пред`являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров`я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.

Згідно позовної заяви позивач ОСОБА_1 зареєстрований в м.Первомайськ Миколаївської області, фактично проживає в м.Кривий Ріг Дніпропетровської області.

Відповідно до повідомлення центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Ніжинської міської ради №4666 від 09 березня 2023 року відсутня інформація щодо реєстрації або зняття з реєстрації ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Також відсутні відомості з посиланням на відповідні докази щодо фактичного місця проживання відповідача ОСОБА_2 в м.Ніжині та Ніжинському районі, перебування на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей.

Крім того, не надано відомостей щодо неможливості оформлення розірвання шлюбних відносин через органи державної реєстрації актів цивільного стану.

Позовна заява не відповідає вимогам ч.3 ст. 175 ЦПК України, оскільки в матеріалах позовної заяви відсутні відомості з посиланням на відповідні докази щодо зареєстрованого місця проживання позивача ОСОБА_2 та відповідача ОСОБА_2 в межах територіальної юрисдикції Ніжинського міськрайонного суду, перебування на їх утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей або він не може за станом здоров`я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача, також чи є домовленість з відповідачем про розгляд справи за зареєстрованим місцем проживання позивача.

Частиною 4 статті 177 ЦПК України, яка регламентує документи, що додаються до позовної заяви, визначено, що до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач ОСОБА_1 зазначає про звільнення його від сплати судового збору з посиланням на п.13 ст.5 ЗУ Про судовий збір.

Згідно із пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статтей 12, 22 Закону № 3551-XII.

Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19) та постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 490/8128/17 (провадження № К/9901/166/18, К/9901/30220/18), ухвалі Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 16 квітня 2020 року у справі № 757/2037/18-ц (провадження № 61-6113ск20).

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року, № 3551-XII, «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 даного Закону. Серед них немає права на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору з вимогами, подібними до тих, з якими позивач звернувся у цій справі.

Із матеріалів позовної заяви вбачається, що предметом спору в даній справі є розірвання шлюбу, тобто зазначений спір виник із сімейних правовідносин та не пов`язаний з порушенням прав позивача, як учасника бойових дій, а тому він не звільнений від оплати судового збору.

Отже, за подання заяви про розірвання шлюбу ОСОБА_1 має оплатити судовий збір у розмірі, визначеному Законом України Про судовий збір.

Ставка судового збору відповідно до ст.4 Закону України Про судовий збір за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру встановлена у розмірі 1073 грн. 60 коп (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, 2684*0,4=1073,60).

Документ про сплату судового збору у встановленому порядку до позовної заяви не доданий, у зв`язку з чим позивачу пропонується надати документ на підтвердження сплати судового збору у розмірі 1073 грн. 60 коп.

Ухвалою суду від 23 березня 2023 року позовну заяву залишено без руху із наданням позивачу строку для усунення вищезазначених недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.

Станом на 25 квітня 2023 року недоліки позовної заяви не усунуті, що є підставою для повернення позовної заяви відповідно до ч.3 ст.185 ЦПК України, якою встановлено, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Керуючись ст.185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,-

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-повернути позивачу.

Копію позовної заяви залишити в суді.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя В.Олійник.