Рішення № 110444718, 21.04.2023, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/16465/21

Провадження № 2/369/1075/23

РІШЕННЯ

Іменем України

21.04.2023 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Янченка А.В.,

при секретарі судового засідання Безкоровайній М.Л.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Києво-Святошинського районного суду Київської області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення суми кредитної заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

23.11.2021 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми кредитної заборгованості.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 25.08.2020 року між АТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 було укладено договір № 10806335, відповідно до якого позичальнику було надано кредитні кошти в розмірі 15000,00 грн., під 38 % річних за користування кредитними коштами.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав, надавши відповідачу кредит, а відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав, в результаті чого станом на 10.11.2021 рік утворилась заборгованість у розмірі 17164,43 грн., яка складається з: заборгованості за основним боргом (основного боргу) 15000,00 грн., процентів за користування кредитом 2063,26 грн., комісія 26,03 грн., 3% річних від простроченого кредиту 59,18 грн., 3% річних від простроченої суми заборгованості по процентам 13,63 грн., втрати від інфляції за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом 9,39 грн.

На підставі вищевикладеного позивач просив суд стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 17164,43 грн. та стягнути витрати по сплаті судового збору у розмірі 2270,00 грн.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14.01.2022 року відкрито провадження у справі за вищевказаним позовом та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26.12.2022 року постановлено здійснити перехідз розглядув порядкуспрощеного провадженнябез виклику(повідомлення)сторін цивільноїсправи запозовом Акціонерноготовариства «Державнийощадний банкУкраїни» до ОСОБА_1 простягнення заборгованості в розгляд справи в порядку спрощеного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

21.04.2023 року представник позивача через канцелярію суду зареєстрував клопотання, в якому просив суд здійснювати розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

21.04.2023 року відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно ч. 1 ст.223ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У разінеявки всіхучасників справиу судовезасідання,яким завершуєтьсярозгляд справи,або розглядусправи безповідомлення (виклику)учасників справи,суд підписуєрішення безйого проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. ч. 4, 5 ст. 268 Цивільного процесуального кодексу України).

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно ч. 8 ст.178ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Вивченням матеріалів встановлено, що дану справу можливо вирішити в спрощеному позовному провадження, враховуючи положення ст. ст. 19, 274 ЦПК України, оскільки з урахуванням предмету та підстав позову, обраного позивачем способу захисту вона відноситься до справ незначної складності.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 25.08.2020 року між АТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 було укладено договір № 10806335, відповідно до якого позичальнику було надано кредитні кошти в розмірі 15000,00 грн. під 38 % річних за користування кредитними коштами.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а відповідач всупереч договірним зобов`язанням, в установлені терміни не повернула належні грошові суми, внаслідок чого у неї утворилась заборгованість, яка підтверджується наданим розрахунком.

Розмір заборгованості ОСОБА_1 перед позивачем станом на 10.11.2021 рік становить 17164,43 грн., яка складається з: заборгованості за основним боргом (основного боргу) 15000,00 грн., процентів за користування кредитом 2063,26 грн., комісія 26,03 грн., 3% річних від простроченого кредиту 59,18 грн., 3% річних від простроченої суми заборгованості по процентам 13,63 грн., втрати від інфляції за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом 2,33 грн.

Відповідно до ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (статті 629 ЦК).

Статтею 526ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, який є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України), а статтею 525ЦКУ передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ст.629ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Будучи пов`язаними саме взаємними правами та обов`язками (зобов`язаннями), які є чітко прописаними в Кредитному договорі, сторони не можуть в односторонньому порядку відмовлятись від виконання зобов`язання або змінювати його умови.

Відповідно до ст.1050ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, яка залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За приписами ч. 1 ст.612ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Надані позивачем докази, суд визнає належними і допустимими, відповідачем не надано суду доказів на підтвердження належного виконання нею зобов`язань та спростування суми заборгованості перед позивачем взагалі.

Враховуючи викладене, судом встановлено, що позовні вимоги позивача до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором споживчого кредиту є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 2270,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 610, 611, 623, 624, 625, 629, 1048 - 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 141, 209, 247, 258, 259, 263- 268, 274-279, 354, пп. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Головного управління по м. Києву та Київській області AT «Ощадбанк» (місце знаходження: 01001, м. Київ, вул. Володимирська, 27, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 09322277) заборгованість у розмірі 17164 (сімнадцять тисяч сто шістдесят чотири) гривні 43 копійки та судовий збір у розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області.

Учасник справи,якому повнерішення судуне буловручено удень йогоскладення,має правона поновленняпропущеного строкуна апеляційнеоскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Текст судового рішення складено 25.04.2023 року.

Суддя А.В. Янченко