Ухвала суду № 110443271, 22.04.2023, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 1-кс/759/2417/23

ун. № 759/7254/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2023 року м. Київ

Слідчий суддя Святошинського районного суду м.Києва ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого Святошинського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023100080001620 від 21.04.2023 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину 2005 року народження, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

19.04.2021 року Святошинським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 162 КК України до покарання у вигляді штрафу, ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 27.04.2022 року покарання замінено на 100 год. громадських робіт, покарання не відбуте,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

До Святошинського районного суду міста Києва надійшло клопотання старшого слідчого Святошинського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_3 , про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання від вартою на строк 60 днів.

Дане клопотання обґрунтоване тим, що у провадженні слідчого відділу Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві знаходиться кримінальне провадження № 12023100080001620 від 21.04.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 21.04.2023, близько 09 год. 00 хв., ОСОБА_4 перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Симиренка, 7, в умовах воєнного стану, відкрито викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , спричинивши тим самим останньому майнову шкоду на загальну суму 850 грн.

Так ОСОБА_4 , не маючи постійного місця роботи та інших джерел заробітку, вирішив здобувати кошти для особистих потреб, шляхом незаконного заволодіння майном громадян.

21.04.2023, близько 08 год. 50 хв., ОСОБА_4 перебуваючи неподалік місця свого проживання, за адресою: АДРЕСА_2 , на дитячому майданчику вищевказаного будинку, побачив раніше наглядно знайомого ОСОБА_7 в руках якого знаходився будівельний рівень сірого кольору. Не маючи постійного джерела доходів, та відчуваючи скрутне матеріальне становище, останній вирішив вчинити відкрите викрадення чужого майна, з метою подальшого його обернення на свою користь. З цією метою, близько 09 год. 00 хв., ОСОБА_4 підійшов до раніше наглядно знайомого ОСОБА_7 , який продовжував знаходився на вищевказаному дитячому майданчику та розпочав з ним розмову. Відразу після чого, безпосередньо реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення майна ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , діючи умисно та переслідуючи мотив, направлений на заволодіння чужим майном, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи, що в країні введено воєнний стан, вихопив з рук ОСОБА_7 будівельний рівень сірого кольору, вартістю 850 гривень та разом з ним з почав йти з місця події в напрямку ринку «Елерон», не реагуючи при цьому на вимоги ОСОБА_7 про зупинення та повернення майна, таким чином покинувши місце вчинення злочину, та обернувши викрадене майно на свою користь, яким в подальшому розпорядився на власний розсуд.

Своїми протиправними діями, які виразились у відкритому заволодінні чужим майно, ОСОБА_4 спричинив ОСОБА_7 майнової шкоди на загальну суму 850 гривень.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколами огляду місця події, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 , протоколами допитів свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , протоколом пред`явлення особи для впізнання за участі свідка ОСОБА_8 , протоколом затримання ОСОБА_4 в порядку ст. 208 КПК України, повідомленням ОСОБА_4 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Підставою застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність ризиків, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п. п. 1, 3, та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме вчинити спроби: переховуватися від органів досудового розслідування або суду; незаконно впливати на потерпілого і свідків у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

У судому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив задовольнити в повному обсязі.

Захисник ОСОБА_5 , якого підтримав підозрюваний ОСОБА_4 , заперечував проти задоволення клопотання прокурора. Просив застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід не пов`язаний із триманням під вартою.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та долучені до нього додатки, слідчий суддя дійшов такого висновку.

У судовому засіданні встановлено, що у провадженні слідчого відділу Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві знаходиться кримінальне провадження № 12023100080001620 від 21.04.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

22.04.2023 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Щодо оцінки слідчим суддею обґрунтованості підозри, то слід зазначити, що вимога обґрунтованої (розумної) підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Отже, на початковій стадії розслідування слідчий суддя, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред`являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду (рішення у справі Fox, Campbell and Hartley проти Сполученого Королівства від 30 серпня 1990 року, заяви № 12244/86, 12245/86, 12383/86, параграф 32; рішення Великої Палати у справі Merabishvili проти Грузії від 28 листопада 2017 року, заява № 72508/13, параграф 184).

Якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Крім того, на початковій стадії розслідування слідчий суддя, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред`являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду.

Обґрунтованість підозри у вчиненні вище вказаних кримінальних правопорушень (злочинів) повністю підтверджується зібраними по провадженню доказами, а саме: протоколами огляду місця події, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 , протоколами допитів свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , протоколом пред`явлення особи для впізнання за участі свідка ОСОБА_8 , протоколом затримання ОСОБА_4 в порядку ст. 208 КПК України, повідомленням ОСОБА_4 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Враховуючи наведене, слідчий суддя, не вирішуючи наперед питання про винуватість підозрюваного у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, правильність кваліфікації його дій, належність та допустимість доказів на підтвердження вини ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, вважає, що зміст клопотання та долучених до нього документів можуть свідчити про існування фактів і інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, отже, про існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

При аналізі питання наявності зазначених прокурором ризиків, слідчий суддя доходить до висновку про їх наявність з огляду на фактичні обставини кримінального провадження, та особу ОСОБА_4 , який підозрюється у вчиненні тяжкого злочину.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя враховує те, що ризиками у даному випадку є дії, які можуть вчинятися з високим ступенем ймовірності.

За таких обставин, за результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК.

При цьому, слідчий суддя враховує, що сама по собі тяжкість покарання за кримінальне правопорушення, яке інкримінується підозрюваному не є виправданням застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, однак, суворість такого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторно вчинення кримінальних правопорушень.

Враховуючи наведене, переслідуючи мету захисту інтересів суспільства, які очевидно переважають в даному випадку принцип поваги до особистої свободи, зважаючи, що надані органом досудового розслідування докази про причетність підозрюваного до вчинення злочину є вагомими, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, у разі визнання його винуватим, а також доведеність в ході розгляду клопотання наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання прокурора є обґрунтованим та підлягає задоволенню, а перебування підозрюваного під вартою буде виправданим за вказаних умов та таким, що не порушуватиме принципу пропорційності, та не буде свавільним.

При цьому, на даному етапі досудового розслідування жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не зможе запобігти зазначеним ризикам та не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Разом з тим, слідчий суддя, керуючись правилами ч. 5 ст. 182; ст. 183 КПК України, знаходить правові підстави для визначення підозрюваному ОСОБА_4 розміру застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме 20 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 182-184, 193-194, 196-197, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого Святошинського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 - задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , утримувати в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 обчислювати з моменту його фактичного затримання, тобто з 21 квітня 2023 року по 19 червня 2023 року включно.

Визначити ОСОБА_4 розмір застави, який здатний забезпечити виконання покладених на нього обов`язків, у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 53680 (п`ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) грн 00 к., яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Святошинського районного суду м.Києва, (код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268059, банк отримувача ДКСУ, м.Київ; код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA128201720355259002001012089), після внесення якої ОСОБА_4 підлягає звільненню з-під варти в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 202 КПК України.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_4 строком на 2 (два) місяці обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме: прибувати за викликом до слідчого, прокурора або суду; не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та місця роботи, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну - невиконання яких, тягне можливість застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Ухвала слідчого судді діє до 19.06.2023 року включно та підлягає негайному виконанню.

Копію ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вручити підозрюваному та прокурору.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії ухвали.

Повний текст ухвали виготовлений та проголошений 24.04.2023 р.

Слідчий суддя: ОСОБА_1