Рішення № 110434960, 25.04.2023, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2023 року м. ПолтаваСправа № 440/1525/23

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Алєксєєвої Н.Ю., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Коломацької сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Коломацької сільської ради про:

- визнання протиправним та скасування рішення вісімнадцятої позачергової сесії Коломацької сільської ради Полтавського району Полтавської області восьмого скликання від 12 липня 2022 року в частині відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності у приватну власність площею до 2,0 га для ведення особистого селянського;

- зобов`язання надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності площею до 2,0 га для ведення особистого селянського господарства.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 27.02.2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано докази.

Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву зазначив, що земельна ділянка, яку позивач бажає отримати у приватну власність для ведення особистого селянського господарства, є землею комунальної власності іншого сільськогосподарського призначення (землі під господарськими будівлями і дворами), а тому така земельна ділянка не може бути надана для особистого селянського господарства. На земельній ділянці, яку позивач бажає отримати у власність, розташовані нежитлові будівлі. Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №87621194 від 22 травня 2017 року нежитлові будівлі за адресою: АДРЕСА_1 належать позивачу на праві приватної власності. Земля, яка розміщена під цими будівлями, є землею для іншого сільськогосподарського призначення. Оскільки такі цільові призначення земельних ділянок як "для іншого сільськогосподарського призначення" та "для ведення особистого селянського господарства" розрізняються у земельному законодавстві (Розділ ІІ Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Держкомзему № 548 від 23 липня 2010 року, зареєстрованим в Мінюсті 01 листопада 2010 року за № 1011/18306) та є різними за своїм змістом та правовою природою, то позивачу роз`яснено про неможливість надання земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.

У відповіді на відзив позивач зазначив про відсутність у відзиві правових підстав, які обгрунтовують відмову у видачі позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою відповідно до клопотання.

Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи відповідно до пункту 10 частини шостої статті 12, статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі приписів частини четвертої статті 229 КАС України.

Дослідивши письмові докази, суд установив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_1 звернувся до Коломацької сільської ради із клопотанням від 13 грудня 2021 року (вх.№440 від 18 грудня 2021 року), в якому просив надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0 га у приватну власність для ведення особистого селянського господарства.

До вказаного клопотання додав копії паспорта громадянина України, довідки про присвоєння номера платника податків, довіреності та викопіювання місця розташування бажаної земельної ділянки.

Листом Виконавчого комітету Коломацької сільської ради Полтавського району Полтавської області №02-40/14 від 06 січня 2022 року ОСОБА_1 на його заяву повідомлено, що на картографічному матеріалі ним вказана сформована земельна ділянка площею 0,8994 га з кадастровим номером 5324082701:01:001:0283 та цільовим призначенням "для іншого сільськогосподарського призначення", на якій знаходяться будівлі (баня та склади), що перебувають у його власності.

Не погодившись з бездіяльністю Коломацької сільської ради у вирішенні клопотання від 13 грудня 2021 року, позивач звернувся до суду з позовом.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 13.05.2022 у справі №440/2502/22 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено: визнано протиправною бездіяльність Коломацької сільської ради Полтавського району Полтавської області щодо нерозгляду по суті клопотання ОСОБА_1 щодо надання дозволу на розроблення документації із землеустрою від 13 грудня 2021 року та неприйняття відповідного рішення за результатами його розгляду на підставі статей 118 та 122 Земельного кодексу України; зобов`язано Коломацьку сільську раду Полтавського району Полтавської області розглянути клопотання ОСОБА_1 щодо надання дозволу на розроблення документації із землеустрою від 13 грудня 2021 року та за результатами його розгляду по суті прийняти відповідне рішення згідно статті 118 Земельного кодексу України, яке оформити у формі рішення відповідно до частини першої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

На виконання рішення суду відповідачем розглянуто клопотання ОСОБА_1 щодо надання дозволу на розроблення документації із землеустрою від 13 грудня 2021 року та прийнято рішення від 12.07.2022 "Про відмову гр. ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства в с. Коломацьке", яким:

1) відмовлено гр. ОСОБА_1 у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства в с. Коломацьке у власність у зв`язку з тим, що бажана земельна ділянка має інше цільове призначення, що вказано в заяві;

2) направлено проект договору оренди землі, з метою погодження та подальшого укладення;

3) контроль за виконанням даног рішення покладено на постійну комісію з питань агропромислового комплексу, регулювання земельних відносин, охорони навколишнього середовища, будівництва, житлдово-комунального господарства і благоустрою, побутового, торгівельного обслуговування, транспорту, зв`язку.

Листом Виконавчого комітету Коломацької сільської ради Полтавського району Полтавської області №02-40/48 від 29.08.2022 ОСОБА_1 на його заяву повідомлено, що Указом Президента України від 24.02.2022 на всій території України введено воєнний стан. Відповідно до Закону України від 24.02.2022 №2141-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану" визначено, що зокрема, безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється. Повідомлено, що за першої можливості заява буде розглянута на черговій сесії сільської ради, з метою добровільного виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду.

Вважаючи протиправним рішення Коломацької сільської ради Полтавського району Полтавської області від 12.07.2022 в частині відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Правовідносини у сфері забезпечення права громадян на землю урегульовано Земельним кодексом України.

Відповідно до приписів статті 12 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб.

Відповідно до частини 1 статті 116 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Відповідно до пункту "б" частини 1 статті 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Відповідно до частини 6 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Аналіз вищенаведених норм свідчить на користь висновку про те, що будь-який громадянин України, незалежно від місця реєстрації або проживання, має право звернутися до уповноваженого органу із заявою та визначеними законодавством документами щодо надання йому дозволу на розроблення документації із землеустрою на земельну ділянку.

При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 ЗК України, а тому відмова у вирішенні заяви на будь-яких інших підставах, які не передбачені даною нормою, суперечить вимогам закону.

Судом встановлено, що позивач звернувсь до відповідача із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності.

Рішенням Коломацької сільської ради Полтавського району Полтавської області від 12.07.2022 "Про відмову гр. ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства в с. Коломацьке", позивачу відмовлено в наданні відповідного дозволу на розробку проекту землеустрою.

Таке рішення вмотивоване тим, що бажана земельна ділянка має інше цільове призначення.

Надаючи оцінку такій підставі, суд суд звертає увагу на положення частини 7 статті 118 ЗК України, в якій визначено вичерпні підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Із матеріалів справи, зокрема викопіювання бажаного місця розташування земельної ділянки, інформації про земельну ділянку, слідує, що бажана для позивача земельна ділянка площею 2,0 га (земля під господарськими будівлями і дворами), відноситься до земель сільськогосподарського призначення комунальної власності.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про землеустрій" цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Частинами першою та другою статті 19 ЗК України встановлено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на дев`ять категорій, серед яких землі сільськогосподарського призначення. Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.

Відповідно до частин 1, 2 статті 22 ЗК України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей. До земель сільськогосподарського призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Відтак, цільове призначення бажаної земельної ділянки (сільськогосподарського призначення) відповідає тому виду використання (для ведення особистого селянського господарства), для якого позивач має намір отримати у власність.

Згідно із ч. 1 ст. 33 ЗК України земельні ділянки, призначені для ведення особистого селянського господарства, можуть передаватися громадянами у користування юридичним особам України і використовуватися ними для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства без зміни цільового призначення цих земельних ділянок.

Суд звертає увагу, що в межах кожної категорії земель виокремлено декілька видів цільового призначення земель, а поділ земель на окремі види цільового призначення, які характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями, типами забудови, типами особливо цінних об`єктів визначено Класифікацією видів цільового призначення земель (далі - КВЦПЗ), затвердженого наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 року № 548 (далі - Наказ № 548).

Пунктом 1.2 Розділу 1 КВЦПЗ встановлено, що код та цільове призначення земель застосовуються для забезпечення обліку земельних ділянок за видами цільового призначення у державному земельному кадастрі. Пункт 1.4 Розділу 1 КВЦПЗ визначає поділ земель на окремі види цільового призначення земель, які характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями, типами забудови, типами особливо цінних об`єктів.

Як передбачено Розділом ІІ Наказу № 548, Секція А Розділ 01 визначає категорію земель сільськогосподарського призначення, яка за видами цільового призначення поділяється на чотирнадцять видів (підрозділів) (коди 01.01-01.14). Зокрема, землі сільськогосподарського призначення щодо мети використання поділяються: "Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва" ("01.01"), "Для ведення особистого селянського господарства" ("01.03"), «Для іншого сільськогосподарського призначення» (« 01.13»).

Аналіз викладених норм законодавства свідчить про те, що земельні ділянки, призначенні для надання громадянам України для ведення особистого селянського господарства, є одним із видів використання з основним цільовим призначенням "землі сільськогосподарського призначення".

При цьому, передача громадянам України вказаних земельних ділянок у межах цільового призначення для різних видів використання (для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства), здійснюється без зміни цільового призначення.

Із наведеного слідує, що звернення позивача із відповідною заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га із цільовим призначенням "для ведення особистого селянського господарства" лише вносило зміни щодо мети її використання.

Тобто, перешкод у неможливості наданні цієї земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства судом не встановлено. При цьому оскаржуване рішення відповідача не містить обґрунтованих мотивів, які б вказували, що спірна земельна ділянка, яку бажає отримати позивач, не може використовуватись останнім для ведення особистого селянського господарства.

Як вказано в постанові Верховного Суду від 25.06.2020 року у справі № 509/594/17, надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про передачу її в користування, а направлене на ідентифікацію земельної ділянки, яка в подальшому може стати предметом передачі.

Тобто, документація із землеустрою і розробляється з тією метою, щоб чітко ідентифікувати відповідну земельну ділянку. А надання дозволу на її розробку не покладає на відповідача безумовного обов`язку (не є підставою для виникнення зобов`язання перед особою, яка розробила проект землеустрою) щодо надання цієї земельної ділянки у власність чи користування.

За наведених вище обставин суд доходить висновку, що ті підстави відмови у наданні позивачу дозволу на виготовлення документації із землеустрою, які визначені Коломацькою сільською радою в оскаржуваному рішенні від 12.07.2022, не знайшли свого належного підтвердження в ході судового розгляду цієї справи, а тому таке рішення відповідача в частині відмови гр. ОСОБА_1 у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства в с. Коломацьке, є протиправним та підлягає скасуванню. Відповідно, позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення зе мельної ділянки комунальної власності площею до 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, то суд зазначає таке.

Так, наслідком скасування судом у цій справі рішення Коломацької сілсьької ради від 12.07.2022 є те, що клопотання (заява) позивача від 13.12.2021 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки залишається актуальним та нерозглянутим.

Відповідно до пунктів 2, 4 та 10 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт чи окремі його положення; визнати бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язати вчинити певні дії; визначити інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Згідно з частиною четвертою статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Проте, надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є адміністративним актом, прийняттю якого повинна передувати визначена законом адміністративна процедура. Видача такого дозволу без необхідних дій суб`єкта владних повноважень в межах адміністративної процедури не гарантує забезпечення прав позивача у передбачений законом спосіб.

Розглядаючи цю справу, суд зазначає, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 2 КАС України однією із вимог до рішення суб`єкта владних повноважень є його обґрунтованість.

Обґрунтованість рішення суб`єкта владних повноважень полягає в дослідженні усіх обставин, що є істотними у процесі його прийняття, аналізі таких обставин та їх правової оцінки. Усі мотиви якими керується суб`єкт у процесі оцінки та аналізу обставин повинні бути чітко та повно відображені у рішенні. В такий спосіб зацікавленій особі створюються гарантії того, що навіть у випадку якщо рішення прийнято не на її користь, вона зможе оскаржити його, та обґрунтувати свою незгоду із одним чи декількома аргументами які чітко зазначені в рішенні.

Із вищевикладеного слідує, що в межах розгляду цієї справи суд не може дійти остаточного висновку про те, чи є ті обставини, які зазначені в оскаржуваному рішенні відповідача вичерпними і чи дотримано позивачем усіх інших умов для надання відповідного дозволу. А прийняття судом рішення про зобов`язання відповідача видати дозвіл на розробку проекту землеустрою без перевірки наявності чи відсутності усіх підстав для відмови у видачі дозволу, може бути необґрунтованим та призвести до видачі такого дозволу з порушенням закону.

З урахуванням викладеного, суд вбачає підстави для часткового задоволення цієї позовної вимоги у спосіб зобов`язання відповідача повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 щодо надання дозволу на розроблення документації із землеустрою від 13 грудня 2021 року, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

Відтак, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що заявлений адміністративний позов необхідно задовольнити частково.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позов задоволено частково судові витрати понесені позивачем у розмірі 1073,60 грн. підлягають відшкодуванню в сумі 536,80 грн., тобто пропорційно розміру задоволених вимог за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Коломацької сільської ради Полтавського району Полтавської області (вул. Центральна, буд. 54, с. Коломацьке, Полтавський район, Полтавська область, 38742, ідентифікаційний код 42128580) про визнання протиправним та скасування рішенн, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Коломацької сільської ради Полтавського району Полтавської області від 12 липня 2022 року "Про відмову гр. ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства в с. Коломацьке" в частині відмови гр. ОСОБА_1 у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства в с. Коломацьке.

Зобов`язати Коломацьку сільську раду Полтавського району Полтавської області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 щодо надання дозволу на розроблення документації із землеустрою від 13 грудня 2021 року, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджених асигнувань Коломацької сільської ради Полтавського району Полтавської області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 536,80 грн. (п`ятсот тридцять шість гривень вісімдесят копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н.Ю. Алєксєєва