Ухвала суду № 110432895, 24.04.2023, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

(про відмову у розстроченні виконання рішення суду)

24 квітня 2023 року м. Житомир справа № 240/33111/22

категорія 111020300

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Романченка Є.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІС-АЛЬЯНС" про розстрочення виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом Головного управління ДПС у Житомирській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІС-АЛЬЯНС" про стягнення податкової заборгованості,

встановив:

У провадженні Житомирського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом Головного управління ДПС у Житомирській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІС-АЛЬЯНС" про стягнення податкової заборгованості.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 01.03.2023 адміністративний позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІС-АЛЬЯНС" на користь Державного бюджету України в особі Головного управління ДПС у Житомирській області податковий борг у сумі 169804,50 грн.

12.04.2023 Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛІС-АЛЬЯНС" подано до суду заяву про розстрочення виконання судового рішення від 01.03.2023 року у справі № 240/33111/22.

В обґрунтування поданої заяви представником зазначено, що одночасне стягнення всієї суми податкової заборгованості з ТОВ "ЛІС-АЛЬЯНС" позбавить підприємство можливості здійснювати господарську діяльність та зробить неможливим виконання рішення суду від 01.03.2023.

Головне управління ДПС у Житомирській області подало до суду заяву, в якій проти розстрочення виконання рішення суду від 01.03.2023 по справі № 240/33111/22 заперечило, з тих підстав, що ТОВ "ЛІС-АЛЬЯНС" не надало суду документів, які б підтверджували наявність будь-яких об"єктивних обставин, що ускладнюють виконання рішення суду. Крім того зазначено, що ТОВ "ЛІС-АЛЬЯНС" не надано фактичних даних про вжиття дієвих заходів щодо покращення своєї фінансово-господарської діяльності та погашення наявної заборгованості.

Відповідно до частини 2 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про можливість здійснення розгляду заяви про розстрочення виконання рішення суду в письмовому провадженні.

Оскільки розгляд заяви здійснюється за відсутності учасників справи, то відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши заяву про розстрочення виконання рішення суду, дослідивши додані до цієї заяви докази та матеріали адміністративної справи, суд зазначає наступне.

Згідно з статтею 129-1 Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання. Право особи на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також статтею 6 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності за її межами. У цьому контексті важливо також зазначити, що відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Водночас, за наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторона справи може звернутися до адміністративного суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення. Фактично, відстрочення виконання рішення є однією з процесуальних гарантій виконання рішення.

Стаття 378 КАС України передбачає загальну процедуру відстрочення і розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Зокрема, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Згідно з частинами 3 та 4 статті 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

При цьому, частина 5 статті 378 КАС України визначає, що відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.

Суд зазначає, що відстрочення виконання судового рішення передбачає наявність дійсних та реальних обставин, які об`єктивно унеможливлюють або створюють значні перешкоди у виконанні рішення суду. Такі обставини можуть виникати, зокрема, у зв`язку із відсутністю у боржника відповідних коштів у разі, коли стягнення усієї суми боргу призведе до порушень або зупинення роботи боржника, інших істотних обставин.

При цьому підставою для відстрочення, розстрочення, зміни способу та порядку виконання судового рішення можуть бути лише конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим судом способом.

Питання розстрочення або відстрочення постанови суду знаходяться в площинні процесуального права. Разом із тим підстави, а саме наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), залежать від предмету спору, у межах спірних правовідносин від правової природи податкового боргу.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Норми статті 100 ПК України, які регулюють правила розстрочення та відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу платника податків є спеціальними нормами щодо доказів як підстав для відстрочення податкового боргу (п.100.5 ПК України) та порядку погашення податкового боргу (п.100.7 ПК України).

Відповідно до пунктів 100.4, 100.5 статті 100 ПК України постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року №1235 затверджений Перелік обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин.

Суд звертає увагу на положення пунктів 100.5, 100.7 статті 100 ПК України, оскільки зазначені норми врегульовують загальні підстави відстрочення грошового зобов`язання чи податкового боргу. В даному випадку підстави відстрочення боргового зобов`язання судом, передбачені статтею 378 КАС України, не є вичерпними та мають застосовуватися в сукупності з нормами матеріального права.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 13 липня 2021 року по справі №805/2784/15-а.

Мотивуючи заяву про розстрочення виконання рішення суду, представник ТОВ "ЛІС-АЛЬЯНС" вказує, що не ухиляється від сплати податкового боргу, разом з тим, зазначає, що на даний час не має достатньо коштів для його погашення.

При цьому, посилаючись на незадовільний майновий стан заявник не надав суду доказів про вжиття дієвих заходів щодо покращення своєї фінансово-господарської діяльності та сплати податкового боргу.

Водночас відсутність у платника податків коштів на рахунках у банках у сумі, достатній для погашення податкового боргу, не є тією виключною підставою (непереборною обставиною), з якою законодавець пов`язує можливість розстрочення виконання судового рішення.

Суд вважає, що тяжке фінансове становище не є винятковим випадком, що давало б суду правові підстави для розстрочення виконання рішення.

У ході розгляду заяви заявником не доведене існування передбачених ст. 378 КАС України виняткових обставин, які ускладнюють можливість виконання судового рішення.

Враховуючи, що представником представник ТОВ "ЛІС-АЛЬЯНС" не наведено обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим та не надано доказів на підтвердження існування обставин, які ускладнюють виконання судового рішення, суд не вбачає підстав для прийняття рішення про розстрочення виконання рішення від 01.03.2023 у справі № 240/33111/22.

Керуючись статтями 243, 248, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІС-АЛЬЯНС" про розстрочення виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 01.03.23 в адміністративній справі № 240/33111/22 за позовом Головного управління ДПС у Житомирській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІС-АЛЬЯНС" про стягнення податкової заборгованості.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Є.Ю. Романченко