Рішення № 110430819, 25.04.2023, Турківський районний суд Львівської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.04.2023 м. Турка

Турківський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Кшик О.І.

секретаря судового засідання Сисан С.І.

Справа № 458/213/23

Провадження №2-а/458/8/2023

сторони справи

позивач ОСОБА_1

відповідачі: Відділення поліції №2 Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції

у Львівській області,

Головне управління Національної поліції

у Львівській області

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Турка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Відділення поліції №2 Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області та Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

встановив:

28.02.2023 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до інспектора Відділення поліції №2 Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області старшого лейтенанта поліції Яворського І.І., Відділення поліції №2 Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, в якій просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАС № 6569017 від 19.02.2023.

В обґрунтування заявлених вимог позивач ОСОБА_1 вказує, що оскаржуваною постановою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

Позивач вважає, що постанова є безпідставною, необгрунтованою та неправомірною, адже як такого розгляду справи про адміністративне правопорушення поліцейським не було проведено, лише ознайомлено його, ОСОБА_1 , з правами, передбаченими ст. 268 КУпАП, не надавши йому можливість надати пояснення про обставини справи та заявити відповідні клопотання по справі та скористатись правовою допомогою. Позивач зазначає, що 19.02.2023 не знаходився в с. Нижня Яблунька, а знаходився у м. Турка, а тому не міг вчинити правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, в АДРЕСА_1 . Також зазначає, що оскаржувана постанова не містить відомостей про технічний засіб, яким здійснено фотофіксацію.

Ухвалою суду від 03.01.2023 позовну заяву було залишено без руху.

08.03.2023 позивач усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 08.03.2023 відкрито провадження у справі з викликом сторін. Відповідачам надано строк для подання відзиву на позовну заяву.

17.03.2023 відповідач інспектор Відділення поліції №2 Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області старший лейтенант поліції Яворський подав відзив на позовну заяву, в якій виклав заперечення проти позову.

03.04.2023 представник позивача ОСОБА_1 - Ковальчин М.Я. подав через канцелярію заяву, в якій також просив замінити неналежного відповідача в справі інспектора ВП №2 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області старшого лейтенанта поліції Яворського І.І. на належного - Головне управління Національної поліції у Львівській області.

Ухвалою суду від 03.04.2023 заяву представника позивача задоволено та замінено у справі первісного відповідача - інспектора ВП №2 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області старшого лейтенанта поліції Яворського Ігоря Івановича належним відповідачем Головним управлінням Національної поліції у Львівській області та відповідачу Головному управлінню Національної поліції у Львівській області. Належному відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.

Відзив на позовну заяву не було подано.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Ковальчин М.Я. не з`явилися, подали до суду спільну заяву про розгляд справи без їх участі. Сплачений судовий збір просять залишити за позивачем.

У судове засідання представники відповідачів Відділення поліції №2 Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області та Головного управління Національної поліції у Львівській області не з`явились, були належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомили.

З урахуванням поданої позивачем та його представником заяви про розгляд справи без його участі, враховуючи неявку відповідачів, суд проводить розгляд справи за наявними у справі матеріалами.

Водночас, оскільки всі учасники справи не з`явились в судове засідання, суд відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України не здійснює фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши подані у справі докази, суд встановив такі обставини.

Як видно з постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАС № 6569017 від 19.02.2023, винесеною інспектором Відділення поліції №2 Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області старшим лейтенантом поліції Яворським І.І., позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

Згідно з вказаною постановою, 19.02.2023 о 17.54 год в с. Нижня Яблунька, вул. Боринський Верх, 22, водій здійснив зупинку ТЗ ближче 10 м від виїзду з прилеглої території, чим порушив п. 15.9 и) ПДР - порушення зупинок ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Відтак, позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, про що уповноваженою особою винесено вказану постанову.

Вважаючи постанову поліцейського про притягнення до адміністративної відповідальності незаконною, позивач просить скасувати її.

Вирішуючи спір, суд виходить з таких норм закону та мотивів, відповідно до встановлених правовідносин.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 №3353-XII, учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.

Відповідно до пункту 1.3. Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Згідно пункту 1.9. Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Підпунктом "и" пункту 15.9 Правил дорожнього руху визначено, що зупинка забороняється ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду.

Частина перша статті 122 КУпАП встановлює, що перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно вимог ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Згідно із ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Статтею 10 КУпАП передбачено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Відповідно до ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до частини 1 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 2 статті 74 КАС України).

Згідно із статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Позивач стверджує, що 19.02.2023 о 17.54 год не знаходився в с. Нижня Яблунька, вул. Боринський Верх, 22, не здійснював зупинку транспортним засобом ближче 10 м від виїзду з прилеглої території, а тому не порушував п. 15.9 и) ПДР - порушення зупинок ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду, та відповідно не вчиняв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Суд не бере до уваги відзив інспектора Відділення поліції №2 Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області старшого лейтенанта поліції Яворського І.І., адже той не є належним відповідачем у справі.

Твердження позивача про те, що 19.02.2023 о 17.54 год в с. Нижня Яблунька, вул. Боринський Верх, 22, Самбірського району Львівської області він не порушував Правил дорожнього руху та не вчиняв адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, відповідачами не спростоване.

Крім цього, дослідивши матеріали справи та надані докази, суд встановив та погоджується з доводами позивача, що оскаржувана постанова не містить відомостей про технічний засіб, яким здійснено фотофіксацію порушення, хоча в п. 7 оскаржуваної постанови зазначено, що до постанови додається фото.

Це є порушенням вимог ст. 283 КУпАП, яка роз`яснює, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості, серед іншого, про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався).

Відповідно, у разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, такий відеозапис згідно з вимогами статті 74 КАС України не може вважатися допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15.11.2018 у справі №524/5536/17 та від 17.07.2019 у справі №295/3099/17.

Згідно зі ст. 79 КАС України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Відповідачі не подали до суду фото- відеодокази, чи будь-які інші докази, вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбачено ч. 1 ст. 122 КУпАП, вже не говорячи про те, що на підтвердження вчинення такого порушення, як порушення вимог п. 15.9 и) Правил дорожнього руху слід обов`язково керуватися точними показаннями технічних приладів або технічних засобів, які відповідачами в суд не було пред`явлено.

Відтак, відповідачами не подано достатніх, належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 15.9 и) Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність ч. 1 ст. 122 КУпАП, як вказано в оскаржуваній постанові про накладення адміністративного стягнення серії ЕАС № 6569017 від 19.02.2023.

Суд зазначає, що застосування адміністративного стягнення до особи за відсутності будь-яких доказів її протиправної дії чи бездіяльності не відповідає принципу верховенства права, а прийняття рішень про притягнення особи до адміністративної відповідальності повинно ґрунтуватись на повному, всебічному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи та оцінці здобутих доказів.

Окрім цього, лише постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності без жодних доказів, що свідчили би про наявність у позивача вини у вчиненні адміністративного правопорушення, не може бути єдиним беззаперечним доказом вчинення правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення.

Як зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові у справі № 463/1352/16-а від 08.07.2020 в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Позивач просить суд захистити його право шляхом визнання протиправною та скасування оскаржуваної постанови.

Згідно ст. 280 КУпАП посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язана з`ясувати чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, із матеріалів справи суд встановив, що поліцейським при винесенні постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАС № 6569017 від 19.02.2023 не були з`ясовані вказані обставини, а також не надано суду будь-яких доказів правомірності свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відтак, беручи до уваги те, що відповідачі не представили суду достатніх, належних та допустимих доказів на підтвердження винуватості позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 122 КУпАП, що є необхідними для прийняття суб`єктом владних повноважень рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, тому за встановлених обставин факти вчинення позивачем адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП є недоведеними, а оскаржувана постанова серії ЕАС № 6569017 від 19.02.2023 підлягає скасуванню з закриттям провадження в справі.

Відповідно до заяви позивача від 25.04.2023, суд залишає за ним судові витрати.

Керуючись ст. 9, 77, 121, 139, 229, 241, 246, 262, 286 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Задоволити позов ОСОБА_1 до Відділення поліції №2 Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області та Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАС № 6569017 від 19.02.2023 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП, а провадження у справі - закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Турківський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідачі:

Відділення поліції №2 Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області (82500, м. Турка, вул. В.Стуса, 14, Самбірський район, Львівська область);

Головне управління Національної поліції у Львівській області (79007, м. Львів, пл. Генерала Григоренка, 3, код ЄДРПОУ 40108833).

Рішення суду складено та підписано 25.04.2023.

Суддя О.І. Кшик