Ухвала суду № 110427650, 25.04.2023, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"25" квітня 2023 р. м. Черкаси справа № 925/564/23

Господарський суд Черкаської області у складі судді Чевгуза О.В., розглянувши заяву Фермерського господарства «ЮГ-Агрострім» від 21 квітня 2023 року про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство «ЮГ-Агрострім» звернулося до Господарського суду Черкаської області із заявою про забезпечення позову з вимогою застосувати заходи забезпечення позову шляхом:

заборони Паланській сільській раді Уманського району Черкаської області (Код ЄДРПОУ: 26261301; місцезнаходження: вул. Грушевського, буд. 11, с. Паланка, Уманський р-н, Черкаська обл., 20340) вчиняти дії щодо розпорядження земельними ділянками з кадастровими номерами 7124380300:02:000:0805, 7124380300:02:000:0806, 7124380300:03:000:0808, 7124380300:03:000:0809, в тому числі укладати договори оренди на земельні ділянки з кадастровими номерами 7124380300:02:000:0805, 7124380300:02:000:0806, 7124380300:03:000:0808, 7124380300:03:000:0809, а також заборонити вчиняти дії щодо поділу цих земельних ділянок, приймати рішення про надання дозволу на виготовлення проектів поділу, інших документацій із землеустрою, їх затвердження, виставляти на земельні торги до набрання законної сили рішенням у даній справі;

заборони органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав згідно Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», вчиняти будь-які реєстраційні дії, що стосуються реєстрації прав власності, користування (в тому числі прав оренди, суборенди, сервітуту) на земельні ділянки з кадастровими номерами 7124380300:02:000:0805, 7124380300:02:000:0806, 7124380300:03:000:0808, 7124380300:03:000:0809, що розташовані на території Паланської сільської ради Уманського району Черкаської області та Державній службі України з питань геодезії, картографії та кадастру (03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, З, ідентифікаційний код 39411771) та будь яким її територіальним органам, вчиняти дії щодо поділу вищезазначених земельних ділянок до набрання законної сили рішенням у даній справі.

В обґрунтування поданої заяви зазначено, що 19.09.2013 між Головним управлінням Держземагенства у Черкаській області та ОСОБА_1 укладено Договір оренди землі (надалі по тексту - Договір).

Відповідно до п. 2 Розділу «Об`єкт оренди» Договору оренди землі, в оренду передаються земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної форми власності, розташовані за межами населеного пункту, в адміністративних межах Антонівської сільської ради Уманського району Черкаської області загальною площею 69,7289 га., а саме:

- земельна ділянка з кадастровим номером 7124380300:03:000:0803 площею 4,9534 га, сільськогосподарські угіддя - рілля;

- земельна ділянка з кадастровим номером 7124380300:02:000:0805

площею 6,4696 га, сільськогосподарські угіддя - рілля;

- земельна ділянка з кадастровим номером 7124380300:02:000:0806

площею 7,0642 га, сільськогосподарські угіддя - рілля;

- земельна ділянка з кадастровим номером 7124380300:03:000:0807 площею 8,3524 га., сільськогосподарські угіддя - рілля;

- земельна ділянка з кадастровим номером 7124380300:03:000:0808

площею 14,2966 га, сільськогосподарські угіддя - сіножаті;

- земельна ділянка з кадастровим номером 7124380300:03:000:0809

площею 28,5927 га, сільськогосподарські угіддя - рілля.

Згідно з п. 8 Договору оренди землі, останній укладено терміном на 20 (двадцять) років. Після закінчення договору оренди землі орендар має переважне право поновити його дію на новий строк.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2019 у справі № 925/585/18 визнано за ФГ «ЮГ - АГРОСТРІМ» право користування вищезазначеними земельними ділянками на умовах оренди, шляхом визнання укладеним додаткової угоди про внесення змін до договору оренди землі від 19.09.2013. Заявник стверджує, що враховуючи постанову суду по справі № 925/585/18 Фермерське господарство «ЮГ-АГРОСТРІМ» набуло всіх прав Орендаря по договору оренди землі від 19.09.2013 замість фізичної особи - ОСОБА_1 .

Рішенням Паланської сільської ради № 4-4/VIII від 30.12.2020 «Про прийняття земельних ділянок сільськогосподарського призначення (за межами населеного пункту) із земель державної власності в комунальну» на підставі Наказу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 08.12.2020 № 47-ОТГ, вирішено прийняти від Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності площею 3055,9230 га, які розташовані в тому числі і за межами села Антонівка Уманського району Черкаської області згідно з актами приймання - передачі та додатками з кадастровими номерами.

28.10.2022 Паланська сільська рада керуючись п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. ст. 12, 122-124, п. «д» ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України, ст.ст. 13, 21, 24, 25, 31 Закону України «Про оренду землі», ст. ст. 526, 651 ЦК України, ч. 1 ст. 188 ГК України прийняла рішення № 33-9/VIII «Про розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку».

Вказаним рішенням Паланська сільська рада вирішила:

розірвати в односторонньому порядку договір оренди землі, укладений 19.09.2013 між Головним управлінням Держземагенства у Черкаській області (новий власник земельних ділянок відповідно до Наказу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 08.12.2020 № 47-ОТГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність», акту прийому-передачі нерухомого майна від 08.12.2020 - є Паланська сільська рада) та ОСОБА_1 (змінено особу орендаря на підставі постанови Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2019 по справі № 925/585/18 на ФГ «ЮГ-АГРОСТРІМ») щодо оренди земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, які розташовані в адміністративних межах села Антонівка Паланської сільської ради Уманського району Черкаської області (за межами населеного пункту), загальною площею 56,4231 га, а саме:

- земельна ділянка сільськогосподарського призначення комунальної власності з кадастровим номером: 7124380300:02:000:0805, площею 6,4696га;

- земельна ділянка сільськогосподарського призначення комунальної власності з кадастровим номером:7124380300:02:000:0806, площею 7,0642 га;

- земельна ділянка сільськогосподарського призначення комунальної власності з кадастровим номером:7124380300:03:000:0808, площею 14,2966 га;

- земельна ділянка сільськогосподарського призначення комунальної власності з кадастровим номером: 7124380300:03:000:0809, площею 28,5927 га.;

здійснити реєстраційні дії відповідно до чинного законодавства щодо припинення права оренди земельних ділянок.

Відтак заявник вважає, що вказаним рішенням Паланська сільська рада Уманського району, Черкаської області порушила законне право ФГ «Юг-Агрострім» на користування земельними ділянками. Заявник зазначає, що договір оренди землі укладено на 20 років, тобто до 2033 року (20 років заявник обраховує з дня державної реєстрації права оренди), за твердженням заявника, Паланська сільська рада порушила законні очікування фермерського господарства, що його право протягом всього терміну дії останнього не буде припиненим в будь який неправомірний спосіб.

Також заявником зазначено, що ФГ «Юг-Агрострім» маючи правомірні очікування на обробіток вказаної землі здійснило повну підготовку ґрунту до посівної, а саме боронування, культивація та коткування, внесення добрив, закупівля посівного матеріалу.

Розглянувши подану заяву про забезпечення позову, суд зазначає таке.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, або забезпечити ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, у разі задоволення позову (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18).

Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи може приховати майно, продати, знищити чи знецінити його тощо.

Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Забезпечення позову - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлюються ухвалою суду, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

За змістом ч. 2 ст. 136 ГПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання забезпечення позову.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Тобто, забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Близькі за змістом висновки щодо застосування статей 136, 137 ГПК України викладені у постановах Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 139 ГПК України заява про забезпечення позову повинна містити захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням доцільності його вжиття.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.

Отже, з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову та їх оцінка судами з належним відображенням у судових рішеннях висновків здійсненої оцінки.

У кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів наявні підстави вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника. Близьких за змістом висновків дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 21.01.2019 у справі № 902/48318, від 28.08.2019 у справі № 910/4491/19, від 12.05.2020 у справі № 910/14149/19, від 13.01.2020 у справі № 922/2163/17.

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Аналогічної позиція Верховного Суду викладена у постанові від 13.01.2020 у справі №922/2163/17.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: "Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. [...] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову".

Згідно з ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Оцінивши доводи заявника, зазначені ним в обґрунтування заяви про забезпечення позову, господарський суд вважає ці доводи не достатньо обґрунтованими. Саме лише посилання в заяві на можливі несумлінні дії Паланської сільської ради щодо земельних ділянок та існування ймовірності утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду, у випадку не вжиття судом заходів забезпечення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. До заяви про забезпечення позову не надано доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування обраного заходу забезпечення позову.

Отже, наведені у заяві про забезпечення позову підстави не є достатніми для задоволення вказаної заяви. З огляду на предмет позову, з яким заявник планує звернутися до суду, невжиття обраного ним заходу забезпечення позову не може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він планує звернутись до суду.

Оскільки подана позивачем заява про забезпечення позову не містить обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких, суд міг би дійти висновку щодо обґрунтованості, доцільності та необхідності забезпечення позову у визначений заявником спосіб, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись статтями 136, 137, 140, 235 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Фермерського господарства «ЮГ-Агрострім» від 21 квітня 2023 року про забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 235 ГПК України, та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені ст. 255-257 ГПК України.

Суддя О.В. Чевгуз