Рішення № 110427559, 25.04.2023, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" квітня 2023 р. Справа № 924/171/23

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заверухи С.В., за участю секретаря судового засідання Тлустої У.О., розглянувши в залі судових засідань № 305 справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Запорізька трансформаторна асоціація", м. Запоріжжя

до товариства з обмеженою відповідальністю "Мелон-В", м. Нетішин Хмельницької області

про стягнення 228000,00 грн збитків, 7271,01 грн 3% річних, 64407,92 грн інфляційних втрат,

Представники сторін:

від позивача: Міщенко В.В. - представник згідно ордеру

від відповідача: не з`явився

Відповідно до ст. 240 ГПК України 25.04.2023р. в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Процесуальні дії по справі.

Ухвалою суду від 20.02.2023р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 28.03.2023р. закрито підготовче провадження, призначено справу № 924/171/23 до судового розгляду по суті.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Запорізька трансформаторна асоціація" звернулось із позовом до суду про стягнення із товариства з обмеженою відповідальністю "Мелон-В" 228000,00 грн збитків на підставі ст. 846 ЦК України. В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачем прийнято від позивача замовлення на проведення робіт по капітальному ремонту трансформатора ТДНТ-63000/150-У-1, інв. № 4102269 (Т-2 ГПП-2) та виставлено рахунок на оплату. Позивач виконав авансовий платіж у розмірі 30% від загальної вартості робіт в розмірі 228000,00 грн. Однак, виконавець до виконання робіт не приступив, на претензію щодо повернення коштів не відреагував, що стало підставою для стягнення вказаних коштів в судовому порядку. Крім того, на суму основного боргу позивачем також нараховано 7271,01 грн 3% річних за період з 28.12.2021р. по 19.01.2023р. та 64407,92 грн інфляційних втрат за період січень 2022р. - січень 2023р.

Представник позивача в судове засідання з`явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, відзиву на позов не подав, причин неявки та неподання доказів не повідомив.

Ухвали суду від 20.02.2023р., від 14.03.2023р., від 29.04.2020р., від 28.03.2023р. надіслані на юридичну адресу відповідача, однак повернуті до суду із відмітками "адресат відсутній за вказаною адресою", "за закінченням терміну зберігання".

Згідно ст. 176 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи в порядку, встановленому ст. 242 цього кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої ст. 120 цього кодексу.

Згідно ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Положеннями ст. 242 ГПК України передбачено, що днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження. З наведеного, відповідач є такий, що належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, проте, відзиву на позов не подав та причин неявки та неподання відзиву не повідомив.

Ст. 202 ГПК України передбачає, що суд може розглядати справу за відсутності учасника справи, якщо його було належно повідомлено, проте, він не повідомив про причин неявки або така неявка є повторною.

Враховуючи вищевикладене, розумність строків розгляду судового спору, суму позову, суд приходить до висновку про розгляд справи без участі відповідача та за наявними в матеріалах справи доказами.

Перелік обставин, які є предметом доказування; та доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність даних обставин.

Відповідно до протоколу № 04/04-2017 від 04.04.2017р. загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Запорізька трансформаторна асоціація" вирішено, зокрема, прийняти Ю.М. Коновалова до складу учасників ТОВ "ВП "ЗТА"; призначити Ю.М. Коновалова на посаду директора товариства з 05.04.2017р.

Згідно наказу № 06-к від 04.04.2017р. відповідно до протоколу № 04/04-2017 від 04.04.2017р. загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Запорізька трансформаторна асоціація" Ю.М. Коновалов вступив на посаду директора товариства з 05.04.2017р.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Мелон-В" виставлено товариству з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Запорізька трансформаторна асоціація" рахунок № 8 від 01-12-2021 на оплату капітального ремонту трансформатора ТДНТ-63000/150-У-1, інв. № 4102269 (Т-2 ГПП-2) на суму 760000,20 грн.

Згідно платіжного доручення № 1871 від 01.12.2021р. товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Запорізька трансформаторна асоціація" сплачено товариству з обмеженою відповідальністю "Мелон-В" 228000,00 грн (призначення платежу: за роботи згідно рахунка № 8 від 01.12.2021р.).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Запорізька трансформаторна асоціація" звернулося до товариства з обмеженою відповідальністю "Мелон-В" із претензією № Юр08-17 від 08.08.2022р., у якій вимагало у останнього повернути отримані кошти (аванс) в розмірі 228000,00 грн за невиконані роботи по капітальному ремонту трансформатора. Надіслання претензії підтверджується описом вкладення у цінний лист від 25.08.2022р., поштовою накладною № 6900512927923 від 25.08.2022р.

Крім того, в матеріалах справи наявні копії: Витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань від 19.01.2023р., від 15.11.2022р. (Опендатабот), статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Запорізька трансформаторна асоціація" (шоста редакція), затвердженого загальними зборами учасників товариства протоколом № 1 від 30.01.2018р.

Враховуючи неповернення відповідачем авансового платежу, сплаченого за виконання робіт на суму 228000,00 грн та які відповідач не виконав, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів (визнання більш вірогідними), аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Стаття 181 Господарського кодексу України визначає, що господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За приписами ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно з ч. 1 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною 1 статті 639 Цивільного кодексу України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Положеннями ч. 1 ст. 641 Цивільного кодексу України унормовано, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (ч. 1 ст. 642 Цивільного кодексу України).

При цьому, поняття повнота та безумовність оферти є одночасно необхідними, а існування одночасно двох названих умов до акцепту є достатнім для того, щоб констатувати, що відповідь на оферту є такою, що дає змогу зробити висновок про згоду акцептанта з офертою та з її умовами. Неповнота та небезумовність відповіді на пропозицію укласти договір не є акцептом, тобто є умовами для констатації факту відмови акцептанта від пропозиції, а з іншого боку неповнота та не безумовність відхиляють початкову оферту. Неповнота та небезумовність акцепту є умовами припинення оферти.

Згідно зі ст. 644 Цивільного кодексу України якщо пропозицію укласти договір зроблено усно і в ній не вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, якій було зроблено пропозицію, негайно заявила про її прийняття. Якщо пропозицію укласти договір, в якій не вказаний строк для відповіді, зроблено у письмовій формі, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь протягом строку, встановленого актом цивільного законодавства, а якщо цей строк не встановлений, - протягом нормально необхідного для цього часу.

З системного аналізу наведених вище норм чинного законодавства слідує, що сторони, в порядку ст. 181 Господарського кодексу України та ст.ст. 205, 207, 639 Цивільного кодексу України досягли згоди щодо укладення договору підряду у спрощений спосіб шляхом направлення відповідачем рахунка № 8 від 01-12-2021 на суму 760000,20 грн (який містить реквізити сторін, назву робіт, які підлягають виконанню відповідачем і їх вартість), як пропозицію відповідача укласти договір підряду на проведення капітального ремонту трансформатора ТДНТ-63000/150-У-1, інв. № 4102269 (Т-2 ГПП-2) на визначених відповідачем умовах, що була прийнята позивачем та підтверджена шляхом оплати зазначеного рахунка платіжним дорученням № 1871 від 01.12.2021р. в сумі 228000,00 грн з посиланням в графі призначення платежу "за роботи згідно рахунка № 8 від 01.12.2021р.".

При цьому, судом зазначається, що внаслідок виконання договору підряду, який укладений сторонами у спрощений спосіб, підлягали виконанню певні роботи та мав бути створений певний матеріальний результат - проведено капітальний ремонт трансформатора.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2 - 4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про такі види договорів (ч. 4 ст. 837 ЦК України).

Частиною першою статті 854 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Як вбачається із платіжного доручення № 1871 від 01.12.2021р., позивачем сплачено попередню оплату (аванс) відповідачу в розмірі 228000,00 грн за виконання капітального ремонту трансформатора ТДНТ-63000/150-У-1, інв. № 4102269 (Т-2 ГПП-2) згідно рахунка № 8 від 01-12-2021.

Положеннями ч. 1 статті 846 Цивільного кодексу України визначено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

З наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що сторонами не було узгоджено строки виконання робіт з капітального ремонту трансформатора позивачу.

Відповідно до ч. 2 ст. 846 Цивільного кодексу України якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Розумність строку - оціночна категорія, яка встановлюється з врахуванням того, що добросовісний підрядник виконає її з врахуванням суті зобов`язання, характеру обсягів роботи, звичаїв ділового обороту у середній для такого виду підрядних робіт строк.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відтак, з огляду на наведене та приписи ч. 2 ст. 846 ЦК України, оскільки у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Разом з тим, належних та допустимих доказів на підтвердження виконання робіт з капітального ремонту трансформатора ТДНТ-63000/150-У-1, інв. № 4102269 (Т-2 ГПП-2) згідно рахунка № 8 від 01-12-2021 відповідач не надав; відсутні такі докази і в матеріалах справи.

Положеннями ст. 849 ЦК України визначено випадки, за яких замовник може відмовитись від договору підряду, а саме:

1) на підставі ч. 2 ст. 849 ЦК України - якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків;

2) на підставі ч. 3 ст. 849 ЦК України - якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника;

3) на підставі ч. 4 ст. 849 ЦК України - у будь-який час до закінчення роботи, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Відмова замовника від договору, яка за своєю суттю є одностороннім правочином, може бути вчинена виключно до моменту завершення виконання підрядником робіт та має бути доведена до підрядника (шляхом направлення письмового листа) з чітким посиланням на правову підставу, відповідно до якої замовник відмовляється від договору підряду, адже в кожному з наведених випадків настають різні правові наслідки і виникають різні права та обов`язки сторін.

Прострочення підрядником виконання робіт дає право замовнику на відмову від договору на підставі ч.ч. 2, 3 ст. 849 ЦК України, проте не є автоматичною підставою для виникнення грошового зобов`язання з повернення на користь замовника одержаних коштів (в тому числі в якості збитків).

Як вже зазначалося вище, позивач звернувся до відповідача із претензією від 08.08.2022р., в якій повідомляв про необхідність повернення авансу в розмірі 228000,00 грн.

Тобто, позивачем було реалізовано право на відмову від договору підряду згідно ч. 2 ст. 849 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 852 ЦК України за наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Згідно ч. 3 ст. 651 ЦК України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

За приписами ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом враховується, що згідно нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом міністерства Інфраструктури України № 958 від 28.11.2013р. Нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку): між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Таким чином, зважаючи на те, що претензія від 08.08.2022р. направлена рекомендованою кореспонденцією з м. Запоріжжя в м. Нетішин 25.08.2022р. та враховуючи 7 денний строк для добровільного виконання обов`язку, встановлений ст. 530 ЦК України, у позивача з 10.09.2022р. виникло право в примусовому порядку вимагати стягнення 228000,00 грн безпідставно отриманих коштів (25.08.2022р. + 6 днів на пересилання кореспонденції + 7 днів для добровільного погашення).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.02.2019 року у справі № 910/21154/17 дійшла висновку, що відповідно до частини другої статті 570 ЦК України, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона є авансом. Однак, з припиненням дії договору підряду така грошова сума втрачає ознаки авансу та стає майном (грошовими коштами), набутими підрядником без достатньої правової підстави. Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Аналогічних правових висновків щодо стягнення з відповідача на користь позивача коштів внесеної передоплати після припинення дії договору підряду дійшов Верховний Суд у постановах від 10.05.2018 у справі № 916/1591/17, від 11.11.2018 у справі № 910/13332/17 та від 14.06.2018 у справі № 912/2709/17.

Таким чином, беручи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку про застосування до спірних правовідносин у даній справі положень ст.ст. 849, 1212 ЦК України та стягнення з відповідача на користь позивача 228000,00 грн безпідставно отриманих коштів на підставі ст. 1212 ЦК України, оскільки, в матеріалах справи відсутні належні докази виконання відповідачем робіт для позивача, а договір підряду, укладений у спрощений спосіб, розірвано за ініціативою позивача внаслідок відмови від договору підряду на підставі ч. 2 ст. 849 ЦК України шляхом надіслання претензії позивачем відповідачу про повернення коштів.

Щодо заявлених позивачем до стягнення суми збитків, а не безпідставно отриманих коштів, суд звертає увагу, що з`ясувавши при розгляді справи, що учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, суд самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15.

Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватися при вирішенні спору (аналогічну правову позицію викладено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 761/6144/15-ц).

Велика Палата Верховного Суду зазначає, що саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.

Наведеної правової позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17.

Позивач просить суд також стягнути з відповідача нараховані на суму основного боргу 7271,01 грн 3% річних за період з 28.12.2021р. по 19.01.2023р. та 64407,92 грн інфляційних втрат за період січень 2022р. - січень 2023р.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, провівши перерахунок заявленої позивачем суми 3% річних в системі "Законодавство", врахувавши при цьому положення ст. 530 ЦК України, а також докази надіслання позивачем претензії, вважає правомірною до стягнення суму 3% річних у розмірі 2473,64 грн (за період з 10.09.2022р. по 19.01.2023р. та суму боргу 228000,00 грн). У задоволенні 4797,37 грн 3% річних суд відмовляє з підстав необґрунтованості.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р; цього листа вміщено в газеті "Бизнес" від 29.09.1997 № 39, а також в інформаційно-пошукових системах "Законодавство" і "Ліга" (п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошового зобов`язання" №14 від 17.12.2013 року).

При застосуванні індексу інфляції необхідно брати до уваги, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць; тому умовно необхідно рахувати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад травня, індексується з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня (лист Верховного Суду України №62-97р від 03.04.97 "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ").

Суд, здійснивши перерахунок інфляційних втрат в системі "Законодавство" вважає правомірною до стягнення суму інфляційних втрат у розмірі 15417,82 грн (за період вересень 2022 року - січень 2023 року). У задоволенні 48990,10 грн інфляційних втрат суд відмовляє з підстав необґрунтованості.

За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача 228000,00 грн. безпідставно отриманих коштів, 2473,64 грн 3% річних, 15417,82 грн інфляційних втрат. У задоволенні 4797,37 грн 3% річних та 48990,10 грн інфляційних втрат відмовити.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ст.ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати (судовий збір) покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Запорізька трансформаторна асоціація", м. Запоріжжя до товариства з обмеженою відповідальністю "Мелон-В", м. Нетішин Хмельницької області про стягнення 228000,00 грн збитків, 7271,01 грн 3% річних, 64407,92 грн інфляційних втрат задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Мелон-В" (Хмельницька область, м. Нетішин, вул. Солов`євська, 163, ідентифікаційний код 43576915) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Запорізька трансформаторна асоціація" (м. Запоріжжя, вул. Патріотична, 64 Д, офіс 9, ідентифікаційний код 32680355) 228000,00 грн (двісті двадцять вісім тисяч гривень 00 коп.) безпідставно отриманих коштів, 2473,64 грн (дві тисячі чотириста сімдесят три гривні 64 коп.) 3% річних, 15417,82 грн (п`ятнадцять тисяч чотириста сімнадцять гривень 82 коп.) інфляційних втрат, 3688,37 грн (три тисячі шістсот вісімдесят вісім гривень 37 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

В решті позову в частині стягнення 4797,37 грн 3% річних та 48990,10 грн інфляційних втрат відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 25.04.2023р.

Суддя С.В. Заверуха

Віддрук. 3 прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу (69005, м. Запоріжжя, вул. Патріотична, 64 Д, офіс 9);

3 - відповідачу (30100, Хмельницька обл., м. Нетішин, вул. Солов`євська, 163).

Всім рек. з повід.

Електронні адреси:

позивача - urist01@ukr.net

відповідача - m_medved@ukr.net