Рішення № 110427374, 24.04.2023, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24 квітня 2023 року м. ТернопільСправа № 921/144/23

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Шумського І.П.

за участі секретаря судового засідання: Бега В.М.

розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю СЕРВІС - АГРОЗАХІД (вул. Підлісна, буд. 27, с. Великі Гаї, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 47722)

до відповідача Фермерського господарства Відродження (с. Дзвиняч, Чортківський р-н, Тернопільська обл., 48650)

про стягнення 28230,15 грн.

За участю від:

позивача Круль Ю.І.

відповідача не з`явився

Зміст позовних вимог, позиція позивача.

28.02.2023 через канцелярію суду Товариство з обмеженою відповідальністю СЕРВІС - АГРОЗАХІД звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовною заявою б/н від 27.02.2023 (вх. №157) до Фермерського господарства Відродження про стягнення 60955,12 грн заборгованості, з яких: 12604,18 грн боргу; 8802,90 грн пені; 6866,27 грн 39% річних; 2556,77 грн інфляційних нарахувань; 30125 штрафу у розмірі 30%.

В обґрунтування позовних вимог позивач у позовній заяві посилається на неналежне та несвоєчасне виконання відповідачем умов договору поставки №ТВ-19 від 07.06.2022, в частині оплати за поставлений останньому товар.

З клопотанням б/н, б/д (вх. №2331 від 16.03.2023) позивачем долучено до матеріалів справи копії платіжних інструкцій на часткову оплату поставленого товару.

Разом з цим, позивачем зазначено, що відповідач 01.03.2023 оплатив суму основного боргу в розмірі 12604,18 грн. На підтвердження цієї обставини ним долучено до матеріалів справи копію платіжної інструкції №106 від 01.03.2023 на суму 12604,18 грн.

Відповідно до заяви б/н від 06.04.2023 (вх. №3011 від 06.04.2023) позивач просив суд стягнути з відповідача 8589,86 грн пені, 6700,10 грн відсотків річних, 2593,07 грн інфляційних нарахувань, 10347,12 грн штрафу, фактично зменшивши позовні вимоги.

Позиція відповідача.

Відповідач участі уповноваженого представника у судові засідання не забезпечив, відзиву на позовну заяву, в порядку ст. 165 ГПК України, у встановлений в ухвалі від 03.03.2023 (про відкриття провадження у справі) строк не надав.

Частиною 9 статті 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Норма такого ж змісту відображена і у ч.2 ст. 178 ГПК України.

Процесуальні дії суду у справі.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 03.03.2023: прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №921/144/23 за правилами спрощеного позовного провадження; судове засідання з повідомленням учасників судового процесу призначено на 27.03.2023; встановлено позивачу строк для подачі платіжних документів щодо часткової оплати поставленого товару, а відповідачу строк для подачі заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзиву на позов.

В судовому засіданні 27.03.2023 оголошувалась перерва до 06.04.2023.

Надалі, в судовому засіданні 06.04.2023 судом прийнято до розгляду заяву б/н від 06.04.2023 (вх. №3011 від 06.04.2023), з приводу чого постановлено ухвалу, занесену до протоколу судового засідання від 06.04.2023, а також оголошено перерву до 24.04.2023.

Представником позивача в судовому засіданні 24.04.2023 підтримано позовні вимоги, з урахуванням заяви від 06.04.2023.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання 24.04.2023 не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Судом враховано, що у силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66,69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25.01.2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що учасникам справи було створено належні умови для підготовки до розгляду справи, надання заяв по суті справи та доказів в обґрунтування своїх вимог або заперечень, тому є підстави для розгляду справи за наявними в справі матеріалами.

Суд, у судовому засіданні 24.04.2023, після виходу з нарадчої кімнати, ухвалив скорочену (вступну та резолютивну) частину рішення.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю СЕРВІС - АГРОЗАХІД (надалі - постачальником) та Фермерським господарством Відродження (надалі покупцем) 07.06.2022 укладено договір поставки №ТВ-19 (надалі - договір), відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов`язався передати (поставити) у зумовлений строк покупцеві товар, а покупець зобов`язався прийняти товар та сплатити за нього визначену договором грошову суму.

У п. 1.2 договору зазначено, що поставка товару в рамках і на підставі цього договору може здійснюватись окремими партіями відповідно до додаткових угод (специфікацій) до цього договору.

Загальна кількість та найменування товару, що підлягає поставці, його певне співвідношення (асортимент), упаковка та маркування, ціна, строк, порядок поставки та оплати, а також інші умови, визначаються додатковими угодами (специфікаціями до цього договору, які є невід`ємною його частиною (п. 1.3 договору).

Відповідно до п. 1.4 договору зобов`язання сторін по поставці відповідної партії товару (певного асортименту) у рамках цього договору виникають лише після підписання сторонами відповідної додаткової угоди (специфікації) до цього договору.

У п. 2.1 договору вказано, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і є укладеним на строк до 31.12.2022, щодо невиконаних до цього дня зобов`язань та відповідальності - до повного їх виконання.

Відповідно до п. 2.2, п. 2.3 договору поставка товару здійснюється на умовах, визначених відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів INCOTERMS 2010. Конкретні умови поставки вказуються в додаткових угодах (специфікаціях) до цього договору. При цьому фактичним вантажоотримувачем товару може бути як сам покупець, так і вказані ним треті особи, які не є сторонами цього договору і діють на підставі договору доручення (довіреності). Поставка товару здійснюється за умови наявності у покупця або третіх осіб належним чином оформленого доручення (довіреності) на певний товар, передбачений додатковою угодою (специфікацією) до цього договору.

Датою поставки товару вважається дата, вказана у видаткових накладних, на підставі яких товар був переданий покупцю (п. 3.4 договору).

Згідно п. 4.1 договору вартість товару повинна бути повністю сплачена постачальнику покупцем на умовах, які зазначені в додаткових угодах (специфікаціях) до даного договору, що є невід`ємною частиною даного договору.

У п. 4.4 сторони встановили, що протягом строку дії договору, грошові зобов`язання покупця існують і підлягають сплаті у національній валюті України гривні. Сума у гривні, що підлягає сплаті покупцем на виконання ним зобов`язань по договору, визначається шляхом множення грошового еквівалента ціни договору (її неоплаченої частини) в іноземній валюті, вказаній у додаткових угодах (специфікаціях) до договору на курс продажу іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку за даними Інтернет сторінки http://minfin.com.ua/ на день, що передує дню фактичної оплати покупцем ціни договору (її неоплаченої частини), але не менше курсу іноземної валюти зазначеної в додаткових угодах (специфікаціях) до даного договору.

Загальна сума договору складається із суми всіх додаткових угод (специфікацій), скоригована за вимогами п. 4.4 даного договору (п. 4.6 договору).

У п. 8.3 договору сторони обумовили, що покупець несе відповідальність за прострочення з оплатою вартості товару, сплачуючи пеню в розмірі подвійні облікової ставки НБУ, яка діятиме на відповідний момент, від суми простроченого платежу, суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 39 % річних від простроченої суми.

Відповідно до п. 8.4 договору покупець за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань по оплаті ціни товару, сплачує на користь постачальника штраф у розмірі 30 % від суми боргу.

07.06.2022 між сторонами підписано специфікацію №1 до договору поставки №ТВ-19 від 07.06.2022, згідно якої постачальник здійснює поставку товару:

- Algomel PUSH кількістю 50 л, за ціною 34 EUR (еквівалент вартості одиниці товару у відповідній іноземній валюті (без ПДВ) 14,5000 грн, ціна одиниці без ПДВ 493 грн), загальною сумою без ПДВ 24650 грн;

- Maх Full Pro (5л) кількістю 10 л, за ціною 31 USD (еквівалент вартості одиниці товару у відповідній іноземній валюті (без ПДВ) 13,2000 грн, ціна одиниці без ПДВ 409,20 грн), загальною сумою без ПДВ 4092 грн, загальною вартістю з ПДВ 34490,40 грн.

У специфікації сторонами погоджено, що строк оплати 100% складає до 15.07.2022, а за умови оплати строк поставки складає 07.06.2022.

Вказані договір поставки та специфікація підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками юридичних осіб.

На виконання умов договору поставки та специфікації, позивач поставив відповідачу товар загальною вартістю 37604,16 грн з ПДВ по видаткових накладних:

- №2713 від 05.07.2022 на суму 23664 грн, з оформленим до неї розрахунком коригування №50 від 07.09.2022 на суму 1739,04 грн;

- №2715 від 05.07.2022 на суму 5916 грн, з оформленим до неї розрахунком коригування №52 від 07.09.2022 на суму 434,76 грн;

- №2714 від 05.07.2022 на суму 4910,40 грн, з оформленим до неї розрахунком коригування №51 від 07.09.2022 на суму 939,96 грн.

Приймання - передача товару по вказаних видаткових накладних та розрахунках коригування посвідчується зробленими на них відмітками та печатками сторін за договором та по справі.

В матеріалах справи містяться копії платіжних інструкцій, які вказують про перерахування відповідачем позивачу коштів на загальну суму 25000 грн, а саме: №2PL792052 від 15.11.2022 на суму 5000 грн; №2PL785379 від 15.11.2022 на суму 5000 грн; №2PL879191 від 06.12.2022 на суму 5000 грн; №2PL254640 від 26.12.2022 на суму 10000 грн.

За твердженням позивача, несплата відповідачем коштів в сумі 12604,18 грн за отриманий товар мала наслідком його звернення 28.02.2023 з даним позовом до суду про стягнення цієї суми в судовому порядку.

У зв`язку з порушенням виконання грошового зобов`язання, позивачем також було заявлено до стягнення нараховані відповідно до п. 8.4 договору 30125 грн штрафу, а також п. 8.3 договору і ст. 625 ЦК України 8802,90 грн пені, 6866,27 грн 39% річних та 2556,77 грн інфляційних нарахувань за період з 16.07.2022 по 27.02.2023.

Після відкриття провадження у справі позивачем до матеріалів справи подано копію платіжної інструкції №106 від 01.03.2023 на суму 12604,18 грн, на підтвердження оплати відповідачем суми основного боргу.

З урахуванням заяви від 06.04.2023 позивач просив суд стягнути з відповідача 10347,12 грн штрафу, нарахованого від суми боргу 34490,40 грн, а також 8589,86 грн пені, 6700,10 грн 39% річних, 2593,07 грн інфляційних нарахувань.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд при ухвалені рішення, висновки суду.

Статтями 15,16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами виникли зобов`язання за договором поставки.

Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічне положення містить стаття 265 ГК України.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Приписами ст. 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 692 ЦК України на покупця покладається обов`язок оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Як вже зазначалось, у специфікації сторонами обумовлено, що 100% оплата товару здійснюється до 15.07.2022.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Нормами ст. 599 ЦК України, ст. 202 ГК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Судом з`ясовано, що в порушення умов договору поставки №ТВ-19 від 07.06.2022, приписів перелічених норм, а також ст. ст. 11, 14 ЦК України, ст. ст. 173, 174, 193 ГК України відповідач несвоєчасно здійснив оплату вартості отриманого товару, перерахувавши її частинами, а саме: 15.11.2022 10000 грн; 06.12.2022 5000 грн; 26.12.2022 10000 грн; 01.03.2023 12604,18 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором (ст. 611 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

В силу ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання, зокрема може забезпечуватися неустойкою.

Частиною 1 статті 230 ГК України вказано, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Разом з цим, відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (ч. 1 ст. 549). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч.2 ст. 549). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549).

Закон України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань № 543/96-ВР від 22.11.1996, регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань. Статтею 1 даного Закону передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. А згідно статті 3 вказаного Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 2 статті 343 ГК України визначено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як вже зазначалось, згідно п. 8.3 договору сторони обумовили, що покупець несе відповідальність за прострочення з оплатою вартості товару, сплачуючи пеню в розмірі подвійні облікової ставки НБУ, яка діятиме на відповідний момент, від суми простроченого платежу, суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 39 % річних від простроченої суми.

Відповідно до п. 8.4 договору покупець за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань по оплаті ціни товару, сплачує на користь постачальника штраф у розмірі 30 % від суми боргу.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України вказано, що нарахування такої штрафної санкції, як пеня, за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

У п. 7 розділу ІХ Прикінцеві положення Господарського кодексу України зазначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 16.03.2020 № 215, від 25.03.2020 № 239, від 04.05.2020 № 343, з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, з 12.03.2020 по 22.05.2020 на всій території України встановлено карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392 було внесено зміни до постанови від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", зокрема продовжено період карантину до 22.06.2020.

Надалі, постановами Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 № 500 продовжено період карантину до 31.07.2020; від 22.07.2020 № 641 продовжено період карантину до 31.08.2020; від 26.08.2020 № 760 продовжено період карантину до 31.10.2020; від 13.10.2020 № 956 продовжено період карантину до 31.12.2020; від 09.12.2020 № 1236 (з урахування внесених до неї змін постановою Кабінету Міністрів України №1423 від 23.12.2022) продовжено період карантину до 30.04.2023.

З урахуванням наведеного, змісту пункту 7 розділу ІХ Прикінцеві положення Господарського кодексу України, визначений частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України період нарахування такої штрафної санкції, як пеня, продовжено на час дії карантину.

Відповідно до змісту п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 13, ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом проведено перерахунок заявлених до стягнення сум штрафу 30% (нарахованого від суми боргу 34490,40 грн), а також 39% річних, інфляційних нарахувань, пені (нарахованих від суми боргу: 34490,40 грн за період з 16.07.2022 по 07.09.2022; 37604,16 грн за період з 08.09.2022 по 14.11.2022; 27604,16 грн за період з 15.11.2022 по 05.12.2022; 22604,16 за період з 06.12.2022 по 25.12.2022; 12604,16 грн за період з 26.12.2022 по 28.02.2023. Згідно проведеного перерахунку, враховуючи обумовлені специфікацією строки оплати, граничні строки нарахувань та суми, на які здійснювались нарахування, встановлено, що нарахування 10347,12 грн штрафу, 8589,86 грн пені, 6700,10 грн 39% річних та 2593,07 грн інфляційних нарахувань є правомірними.

Заперечень щодо цього відповідач, у встановленому ст. 165 ГПК України порядку, не надав.

З огляду на те, що факт прострочення виконання відповідачем своїх зобов`язань з оплати отриманого товару (грошового зобов`язання) є доведеним, визначені позивачем і заявлені до стягнення суми, за результатами проведеного судом перерахунку є правомірними, аргументів на спростування цього факту відповідачем не наведено, суд приходить до висновку, що заявлені до стягнення суми 10347,12 грн штрафу, 8589,86 грн пені, 6700,10 грн 39% річних та 2593,07 грн інфляційних нарахувань є обґрунтованими, а позовні вимоги в цій частині такими, що підлягають до задоволення.

Розподіл судових витрат.

Частиною 2 статті 123 ГПК України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору врегульовано Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог.

З врахуванням наведеного, суд роз`яснює позивачу, що за його клопотанням, йому може бути повернено судовий збір в сумі 1440,97 грн.

Решта сплаченого при зверненні з позовом до суду судового збору, в порядку ст. ст. 123,129 ГПК України покладається на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 3, 4, 12,13, 20, 73-80, 86, 91, 123, 129, 231, 233, 236-240, 247-252 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

1. Стягнути з Фермерського господарства Відродження (с. Дзвиняч, Чортківський район, Тернопільська область, 48650, ідентифікаційний код 37399700) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СЕРВІС - АГРОЗАХІД (вул. Підлісна, буд. 27, с. Великі Гаї, Тернопільський район, Тернопільська область, 47722, ідентифікаційний код 38038313) 8589 (вісім тисяч п`ятсот вісімдесят дев`ять) грн 86 коп. пені, 10347 (десять тисяч триста сорок сім) грн 12 коп. штрафу, 6700 (шість тисяч сімсот) грн 10 коп. 39% річних, 2593 (дві тисячі п`ятсот дев`яносто три) грн 07 коп. інфляційних нарахувань, 1243 (одну тисячу двісті сорок три) грн 04 коп. - судового збору в повернення сплачених судових витрат.

Видати наказ.

Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку та строки встановлені ст. ст. 256,257 ГПК України.

Повне рішення складено 25 квітня 2023 року.

Суддя І.П. Шумський