Рішення № 110418102, 24.04.2023, Радехівський районний суд Львівської області

РІШЕННЯ

іменем України

24 квітня 2023 рокуСправа №451/135/23 Провадження № 2/451/115/23

Радехівський районний суд Львівської області

у складі головуючого судді Семенишин О.З.

секретаря судового засідання Федорук І.Б.

розглянув у підготовчому судовому засіданні у м. Радехові в залі суду цивільну справу №451/135/23 за позовом ОСОБА_1 до Радехівської міської ради Львівської області про визнання права власності на земельну ділянку,

у с т а н о в и в:

31 січня 2023 року адвокат АО «Галицька правнича група» Фрей Андріан Васильович в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Радехівської міської ради Львівської області про визнання права власності на земельну ділянку.

В позовній заяві зазначає, що ОСОБА_1 звертався до органів місцевого самоврядування з проханням зареєструвати за ним право власності на земельну ділянку загальною площею 0,064 га, в АДРЕСА_1 , однак отримав відмову від Радехівської міської ради Львівської області про реєстрацію права власності на дану земельну ділянку та затвердження Державного акту, серії І-ЛВ №069247, та роз`яснення, що йому необхідно звернутися до суду зі заявою про визнання права власності на вищезазначену земельну ділянку. Позивач не може реалізувати свої майнові права у позасудовому порядку. Просить, визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну ділянку площею 0,064 гектарів, призначену для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , згідно рішення виконавчого комітету Радехівської міської ради народних депутатів № 74 від 12.03.1998. Судові витрати по справі просить покласти на позивача (а.с.3-9).

5 січня 2023 року, автоматизованою системою документообігу суду Д-3, судді Семенишин О.З. передані згадані вище матеріали справи, для розгляду (а.с.34).

Ухвалою судді від 2 лютого 2023 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання (а.с.1-2).

У підготовче судове засідання позивач та його представник не з`явилися, однак ОСОБА_2 подав до суду заяву, в якій позов підтримує повністю та просить задоволити, просить розгляд справи здійснювати без участі позивача та представника (а.с.44).

Представник Радехівської міської ради Львівської області в підготовче судове засідання не з`явився, подав заяву, в якій зазначає, що позовні вимоги визнає повністю, просить розгляд справи проводити без його участі (а.с.37).

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності, чим і скористалися сторони.

Із врахуванням наведеного, на підставі ч. 4 ст.223 та ч. 2 ст.247 ЦПК України розгляд справи проведено без участі учасників справи, без застосування фіксування судового засідання технічними засобами та на підставі представлених суду доказів.

У відповідності до ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно з ч.4 ст.200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому ст.206-207 ЦПК України.

За правилами ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Дослідивши подані учасниками справи документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень ст. 13,19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

На підставі ст. 12, 81, 82 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду встановленої сили. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд установив, що 30.08.2021 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до Радехівської міської ради Львівської області, у якій просив затвердити державний акт на право приватної власності на землю, серії І-ЛВ №069247, виданий на підставі рішення виконавчого комітету Радехівської міської ради від 12.03.1998 № 74.

Як видно з відповіді Радехівської міської ради Львівської області № 2048 від 17.12.2021 ОСОБА_1 було відмовлено Радехівською міською радою за результатами розгляду вищевказаної заяви та повідомлено про наступне: «Вами на підставі рішення виконавчого комітету Радехівської міської ради №74 від 12.03.1998 року через проектну організацію, яка мала відповідну ліцензію на проведення даних робіт був виготовлений державний акт на право приватної власності на землю серії І-ЛВ №069247; даний державний акт Вами не був поданий на підпис голові Радехівської міської ради та реєстрації його в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю; на даний час відповідно до статті 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Виходячи з вищенаведеного Радехівська міська рада не має законодавчих підстав затвердити Державний акт на право власності на землю серії І-ЛВ №069247» (а.с.18,19).

Із виписки з Рішення № 16 від 23.01.1998 року, виданої виконавчим комітетом Радехівської міської ради народних депутатів Радехівського району Львівської області, про надання згоди на виділення земельної ділянки для індивідуального житлового будівництва, видно, що виконкомом Радехівської міської ради було вирішено дати згоду на виділення земельної ділянки площею 0,064 га, яка розташована в АДРЕСА_1 , згідно схеми, що додається для будівництва індивідуального житлового будинку гр. ОСОБА_1 , та видати завдання на складання проекту відведення земельної ділянки і дозволити гр. ОСОБА_1 замовити в Радехівському відділенні ЛОПВАП бюро виготовлення проекту відведення земельної ділянки (а.с.14).

У виписці з Рішення № 74 від 12.03.1998 виданої виконавчим комітетом Радехівської міської ради народних депутатів Радехівського району Львівської області, про надання земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку: зазначено, що: «розглянувши проект відведення земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку, розробленого Радехівським ЛОПВАП бюро, виконкомом Радехівської міської ради було вирішено: 1. Надати у приватну власність гр. ОСОБА_1 у відповідності до проекту відведення, земельну ділянку в місті Радехові для будівництва житлового будинку і господарських споруд, за рахунок земель запасу міської ради по АДРЕСА_1 , по проекту 19 «в» житловою площею 59,6 кв.м. загальною площею 111,2 кв.м. та господарські будівлі. 2. Гр. ОСОБА_1 приступити до користування земельною ділянкою після одержання Державного акту на право приватної власності на землю та погодження в органах архітектури проекту на будівництво, тощо (а.с.15).

Відповідно до Акту виносу в натурі границь земельної ділянки від 26 травня 1998 року у м. Радехів на підставі Рішення міської ради народних депутатів № 74 від 12.03.1998 року, інженером ОСОБА_3 було проведено в натурі відведення земельної ділянки площею 640,0 кв. м. під будівництво житлового будинку, сараю, літньої кухні та автогаража для ОСОБА_1 . Дана земельна ділянка розташована в АДРЕСА_1 . Границі відведеної земельної ділянки закріплені на місцевості (а.с.16).

Згідно з Державним актом на право приватної власності на землю, серії І-ЛВ №069247, виданим ОСОБА_1 , який мешкає в АДРЕСА_2 , у тому що на підставі рішення виконавчого комітету Радехівської міської ради народних депутатів від 12.03.1998 року № 74 йому передається у приватну власність земельна ділянка площею 0,064 гектарів в межах згідно з планом. Земельна ділянка розташована на території АДРЕСА_1 , та передано для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель (а.с.17, 17-зворот).

Проте, вищевказаний Акт не було зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю та не було підписано Головою Радехівської міської ради народних депутатів Н.Загиней.

Позивач не зареєстрував належним чином Державний акт на право приватної власності на землю, серії І-ЛВ №069247, відповідно не зареєстрував за собою право власності на земельну ділянку площею 0,064 гектарів.

Відповідно до Технічного паспорта на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, виготовленого 01.06.2021 (інвентаризаційна справа №29222) Червоноградським бюро технічної інвентаризації, житловий будинок знаходиться за адресою; АДРЕСА_1 . Будинковолодіння складається з наступних об`єктів: Житлового будинку загальною площею 202,8 м. кв., позначений літерою «А1-2» а також погріб, позначена літерою «пг»; огорожа позначена №1 (а.с.20-26).

Із Висновку про вартість об`єкта оцінки, що складений 10.01.2023 оцінювачем ОСОБА_4 , видно що ринкова вартість земельної ділянки, загальною площею 0,064 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , складає без ПДВ: 70870 (Сімдесят тисяч вісімсот сімдесят гривень 00 копійок) (а.с.27-31).

Вказані вище обставини, учасниками процесу не оспорюються та не заперечуються, а тому у відповідності до вимог ст.12, 229 ЦПК України дані докази визнаються судом належними, допустимими та достовірними.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 6. Земельного кодексу України, який діяв до 01.01.2002 громадяни України мають право на одержання у власність земельних ділянок для: будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка);

Передача земельних ділянок у власність громадян провадиться місцевими Радами народних депутатів відповідно до їх компетенції за плату або безплатно.

Безплатно земельні ділянки передаються у власність громадян для: будівництва та обслуговування будинку і господарських будівель (присадибна ділянка), в тому числі земельні ділянки, що були раніше надані у встановленому порядку громадянам для цієї мети, у межах граничного розміру, визначеного статтею 67 цього Кодексу;

Згідно з ст. 9. Земельного кодексу України, до відання сільських, селищних і міських районного підпорядкування Рад народних депутатів у галузі регулювання земельних відносин на їх території належить: передача земельних ділянок у власність, надання їх у користування, в тому числі на умовах оренди, у порядку, встановленому статтями 17 і 19 цього Кодексу; реєстрація права власності, права користування землею і договорів на оренду землі.

Право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право, ст.22 Земельного кодексу України, який діяв до 01.01.2002 року.

Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів (ст.23 Земельного кодексу України, який діяв до 01.01.2002 року).

Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них ч. 2 ст. 78 Земельного кодексу України.

Згідно з ст. 40 Земельного кодексу України Громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом. Понад норму безоплатної передачі громадяни можуть набувати у власність земельні ділянки для зазначених потреб за цивільно-правовими угодами.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 чинного Земельного кодексу України).

Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до ч.4. ст. 18 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав на земельну ділянку проводиться виключно за наявності в Державному земельному кадастрі відомостей про зареєстровану земельну ділянку, а щодо новоствореного об`єкта нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці, - виключно за наявності в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва відомостей про такий об`єкт.

Для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на земельні ділянки, що здійснюється з відкриттям розділу в Державному реєстрі прав, державний реєстратор обов`язково використовує відомості з Державного земельного кадастру про наявність/відсутність зареєстрованих речових прав щодо відповідної земельної ділянки до 1 січня 2013 року.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з частиною третьою статті 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсним рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом способів.

У Прикінцевих та перехідних положеннях Закону України «Про Державний земельний кадастр» земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.

Приймаючи до уваги вищенаведене, суд робить висновки, що позовні вимоги сторони щодо визнання права власності на нерухоме майно є законними та обґрунтованими і, відповідно такими, що підлягають до задоволення.

У зв`язку з клопотанням позивача, суд не вирішує питання розподілу судових витрат.

Керуючись ст. 4, 13, 12, 13, 19, 81-82, 89, 200, 206-207, 211, 223, 247, 258-259, 263-265, 354, 355 ЦПК України; ст. 16, 328 ЦК України; ст. 6-9, 17, 19, 22, 26, 40, 152; ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», суд

у х в а л и в:

позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну ділянку площею 0,064 гектарів, призначену для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , згідно з Рішенням виконавчого комітету Радехівської міської ради народних депутатів № 74 від 12.03.1998.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий суддяСеменишин О. З.

Рішення суду виготовлене в нарадчій кімнаті 24 квітня 2024 року.