Вирок № 11041526, 27.04.2009, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 1-53/09

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2009 року м. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого - судді Ганька І.І.,

при секретарі - Данилевич Н.І.,

з участю обвинувача прокурора Чурей О.В.,

потерпілого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Ухта, Росія та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, тимчасово непрацюючого, неодруженого, відповідно до ст. 89 КК України не судимого, -

у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 122 ч. 1,186 ч. 1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_2 07 лютого 2009 року біля 21 год. 50 хв. у будинку № АДРЕСА_2, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, на грунті особистих неприязних відносин, руками та ногами наніс удари по тілу ОСОБА_1, спричинивши останньому тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому грудного кінця лівої ключиці із зміщенням уламків, які згідно висновку експерта відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості та скориставшись безпорадним станом потерпілого відкрито викрав у нього з задньої кишені штанів гроші у сумі 130,00 грн. та куртку вартістю 128,00 грн., чим спричив ОСОБА_1 матеріальну шкоду на суму 258,00 грн.

У судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину в інкримінованих йому злочинах визнав повністю, щиро розкаявся та показав, що 07 лютого 2009 року він знаходився у будинку № АДРЕСА_2, який належить його співмешканці ОСОБА_3 Під вечір до неї у гості прийшов ОСОБА_4 з незнайомим йому чоловіком. Вони принесли з собою дві пляшки горілки, після чого всі четверо сіли за стіл пригощатися. Згодом ОСОБА_4 вийшов, а вони залишилися втрьох і далі продовжували розпивати горілку. Потім його співмешканка попросила принести з криниці воду, а коли він повернувся, то сказала йому, що ОСОБА_1 чоловік, який прийшов разом з ОСОБА_4, чіплявся до неї. Тоді він дуже розлютився і рукою вдарив потерпілого в обличчя, після чого останній схопився за обличчя рукою і присів за стіл. Потім ОСОБА_3 вийшла на вулицю, а вони з ОСОБА_1 випили ще по 50 грам горілки, після чого він вдарив ногою потерпілого у область грудей, від чого той впав на землю лицем до низу. Побачивши у потерпілого у задній кишені штанів купюру номіналом двадцять гривень, він витягнув її та ще дві купюри номіналом по двадцять гривень, дві купюри номіналом по десять гривень, які потяглися за нею. Забравши гроші, він пішов до себе додому. Повернувшись приблизно через 40 хв. до своєї співмешканки, він побачив, що ОСОБА_1 там вже не було, а куртка, в якій останній прийшов, лежить на дивані. Взявши її в руки, він понишпорив у кишенях, скрутив і заховав її за сараєм. Десь через хвилин 10-15 приїхали працівники міліції і попросили їх з співмешканкою поїхати до районного відділу міліції для зясування обставин. Просить суворо його не карати, оскільки з потерпілим примирився, повністю відшкодував завдану ним шкоду.

Враховуючи, що такі фактичні обставини справи ніким не оспорюються, а підсудний та потерпілий правильно зрозуміли зміст цих обставин і сумнівів у добровільності та істинності їх позиції немає, суд при вирішенні питання про обсяг доказів, які підлягають дослідженню в порядку ч. 3 ст. 299 КПК України, обмежується визнавальними показами підсудного, а дослідження решти доказів вважає недоцільним.

З урахуванням досліджених у судовому засіданні доказів, в їх сукупності, суд вважає доведеною вину підсудного ОСОБА_2 в інкримінованих йому злочинах і кваліфікує його дії за ст. 122 ч. 1 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодженя, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоровя та за ст. 186 ч. 1 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж).

При призначенні покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного та обставини, що помякшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ст. 12 КК України підсудний ОСОБА_2 вчинив злочини середньої тяжкості.

Як особа ОСОБА_2 по місцю проживання характеризується посередньо.

Відповідно до ст. 66 КК України, обставинами, які помякшують покарання підсудному ОСОБА_2, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування завданого збитку.

Відповідно до ст. 67 КК України обставиною, що обтяжує покарання підсудному, суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного спяніння.

З урахуванням зазначених обставин, відповідно до вимог кримінального закону і передбачених цим законом санкцій, винному ОСОБА_2 необхідно для його виправлення і запобігання новим злочинам призначити покарання у виді позбавлення волі.

При призначенні покарання ОСОБА_2 за сукупністю злочинів згідно ст. 70 КК України суд вважає за доцільне застосувати принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Водночас, ураховуючи тяжкість злочинів, конкретні обставини справи, обставини, що помякшують покарання підсудного, суд вважає можливим і справедливим на підставі ст. ст. 75,76 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обовязки.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили підсудному ОСОБА_2 слід залишити попередній підписку про невиїзд.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Питання про речові докази та судові витрати вирішуватимуться в порядку ст. 81 та ст. 93 КПК України.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 323,324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст. 122 ч. 1, ст. 186 ч. 1 КК України, і призначити:

за ст. 122 ч. 1 КК України - 1 (один) рік позбавлення волі;

за ст. 186 ч. 1 КК України 2 (два) роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_2 призначити покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обовязки, а саме:

- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;

- повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи та навчання.

Речовий доказ, а саме куртку синього кольору з написом на плечах "МКЕ", яка знаходиться в кімнаті речових доказів Перечинського РВ ГУМВС України в Закарпатській області - повернути ОСОБА_1, мешканцю АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_2 судові витрати за проведення товарознавчого дослідження на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Закарпатській області (УДК в Закарпатській області, рах.З5224002000411, МФО 812016, код 25575144 для НДЕКЦ при УМВС України в Закарпатській області) у розмірі 1115 (одної тисячі сто пятнадцять) грн. 53 коп.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити попередній - підписку про невиїзд.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Закарпатської області протягом пятнадцяти діб з моменту його проголошення.