Рішення № 110414884, 21.04.2023, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/377/23

Єдиний унікальний № 742/505/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2023 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайоннийсуд Чернігівськоїобласті вскладі головуючого-судді ЦиганкаМ.О.,за участюсекретаря судовогозасідання ХарченкоЛ.О.,розглянувши увідкритому судовомузасіданні цивільнусправу запозовом Акціонерноготовариства «ТАСКОМБАНК»,представник позивача ВиноградовЮрій Ернстовичдо ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №425196-001 від 29.08.2019 року в розмірі 203823,01грн., а також судового збору в розмірі 3057,35грн, мотивуючи свої вимоги тим, що спірна заборгованість виникла через невиконання відповідачем умов вказаного кредитного договору.

Позивач в судове засідання не з`явився, проте згідно заяви просив суд розглядати справу без участі його представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Проти заочного вирішення справи не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив. Судом вживалися заходи щодо належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи в тому числі і розміщення повідомлення на офіційному сайті судової влади.

У зв`язку з цим суд на підставіст. 280 ЦПК Українивважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши всі матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до переконання про обґрунтованість заявлених вимог і можливість задоволення позову в повному обсязі з наступних підстав.

29 серпня 2019 року між AT «Таскомбанк та ОСОБА_1 укладено Заяву-договір про надання кредиту №425196-001.

Відповідно до пункту 1 розділу 1 «Замовлення банківських послуг» кредитного договору позичальник просив надати кредит на власні потреби в рамках продукту «Зручна готівка Максимум» на умовах Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб: загальна сума кредиту: 149607,79 грн.; строк кредиту: 48 місяців; проценти за користування кредитом: 0,0001 % річних; комісія за обслуговування кредиту: 2,69 % щомісячно.

Відповідно до пункту 2 розділу 1 кредитного договору відповідач просив надати кредит шляхом виплати кредитних коштів в сумі, визначеній в п. п. 1.1. даного розділу, з оформленням такої виплати відповідно до законодавства України - на власні потреби у сумі 149607,79 грн. шляхом перерахування на поточний рахунок в АТ «Таскомбанк».

Відповідно до пункту 1 розділу 2 кредитного договору, відповідач акцептував публічну пропозицію АТ «Таскомбанк», яка розмішена на веб-сайті Банку, на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб і беззастережно приєднався до умов Договору.

Відповідно до пунктів 2, 3 розділу 2 Кредитного договору відповідач просив надати кредит, згідно інформації, наведеної в Заяві-договорі та зобов`язався повертати кредит щомісячно згідно графіку, передбаченого у Додатку № 1 до цієї Заяви - договору, що є її невід`ємною частиною. Платежі з повернення заборгованості за кредитом та сплати процентів та комісій за користування ним, оплата вартості усіх супутніх послуг та інших фінансових зобов`язань Позичальника здійснюються у сумах та в терміни, що передбачені графіком платежів, розрахунком сукупної вартості кредиту та реальної процентної ставки, з урахуванням вартості всіх послуг, що передбачені в Додатку № 1 до цієї Заяви-договору.

Відповідач підтвердив, що дана Заява-Договір є невід`ємною частиною Договору.

Згідно із пунктом 5 розділу 2 Кредитного договору відповідач підтверджує, що ознайомлений (-на) зі змістом цієї Заяви-договору, Договору з всіма додатками до нього та повністю з ними згодний (-а). Умови Заяви-договору та Договору є зрозумілими, обов`язковими для виконання та заперечення щодо них відсутні.

Відповідно до пункту 4 Розділу 4 Кредитного договору підписанням та поданням Заяви-договору, позичальник підтвердив, що він попередньо ознайомлений та у письмовій формі у повному обсязі отримав від Банку інформацію, визначену статтею 9 Законом України «Про споживче кредитування».

Згідно із пунктом 6 розділу 4 Кредитного договору Заява-договір набуває чинності з моменту підписання Сторонами та діє до повного виконання Клієнтом і Банком своїх зобов`язань за нею.

Кредитні кошти Відповідачу було надано у спосіб, зазначений в Кредитному договорі, що підтверджується виписками по особовому рахунку.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України підписанням договору сторонами досягнуто домовленість щодо встановлення цивільних прав та обов`язків.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Оскільки сторони уклали договір, вони набули взаємних прав та обов`язків.

Банком зобов`язання за договором виконались, а відповідач порушив умови договору в частині неповернення кредиту та несплати відсотків за його користування та не виконав взяті на себе зобов`язання, тобто в односторонньому порядку відмовився від виконання договірних зобов`язань.

Наданим банком розрахунком заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором про надання кредиту №425196-001 від 29.08.2019 року встановлено загальний розмір заборгованості - 203823,01 грн. в т.ч.: заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) 125564,94 грн., заборгованість по відсоткам (в т.ч. прострочена) 0,10 грн., заборгованість по комісії (в т.ч. прострочена) 78257,97 грн.(а.с.16-17).

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Таке визначення розкриває сутність зобов`язання як правового зв`язку між двома суб`єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов`язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов`язання надано право, що кореспондує обов`язку першої. Обов`язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов`язання (стаття 510 ЦК України).

Згідно із нормою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Відповідачем не виконано зобов`язань, визначених Договором, порушено умови щодо погашення кредиту та нарахованих відсотків за його користування.

Відповідно до статей 1049, 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредитору надані грошові кошти (кредит) та сплатити проценти у строки та на умовах, встановлених договором.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов`язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що між сторонами виникли договірні відносини, які регулюються укладеним між сторонами кредитним договором, та у зв`язку із неналежним виконанням боржником умов зазначеного Договору, у позивача як кредитора за спірними зобов`язаннями, виникло право вимоги стягнути з відповідача заборгованість по кредиту, та штрафним санкціям за користування кредитами.

Відповідач (позичальник) свої зобов`язання за договором кредиту не виконав належним чином, допустив прострочення в платежах і заборгованість по поверненню кредитних коштів за наданим позивачем розрахунком. Крім того, відповідач не оспорив дані розрахунки, не подав доказів на їх повне або часткове спростування.

Протягом розгляду цивільної справи відповідач на підставі норм ст. ст. 12, 81 ЦПК України, не скористався своїми процесуальними правами та не надав до суду жодного належного та допустимого доказу, який би містив інформацію щодо предмету доказування в підтвердження своєчасного виконання своїх зобов`язань за укладеним кредитним договором, а відтак несе ризик настання наслідків, пов`язаних із не вчиненням відповідних процесуальних дій, в даному випадку - ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Враховуючи, що відповідачем не спростовано розміру боргу і не доведено його відсутністю або його погашення чи часткового погашення, не встановлено підстав для звільнення відповідача від обов`язку по поверненню використаних ним кредитних коштів у вказаному розмірі, або для зменшення вказаної суми боргу, позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Згідно із статтею 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в сумі 3057,35 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючого ст.ст.2, 12, 13, 81, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 284, 352, 354-355, п.9, п.п.15.5 п.15 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства«ТАСКОМБАНК»,представник позивача ВиноградовЮрій Ернстовичдо ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 203823гривень 01 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» 3057 грн. 35 коп. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду.

Позивач, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Максим ЦИГАНКО