Ухвала суду № 110403509, 24.04.2023, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

24 квітня 2023 рокум. ПолтаваСправа № 440/4592/23

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Супрун Є.Б., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

15.04.2023 ОСОБА_1 направила до Полтавського окружного адміністративного суду позов (надійшов до суду 17.04.2023), що заявлений до Головного управління ДПС у Полтавській області , в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 15.05.2020 №0006263305, №0006273305, №0006213305 та №0006223305.

Позовну заяву належить залишити без руху з наступних підстав.

Відповідно до приписів частини 2 статті 171 КАС України, суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Частиною 1 статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини 3 статті 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів

Пунктом 56.19 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Так, зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів слідує, що позивач скористалася процедурою адміністративного оскарження 03.07.2020, надіславши на адресу Державної податкової служби України відповідну скаргу.

За наслідками розгляду Державною податковою службою України 07.09.2020 прийнято рішення про результати розгляду скарги, яким спірні податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скаргу ФОП ОСОБА_1 - без задоволення.

Заявниця стверджує, що лише отримавши 17.03.2023 відповідь від 23.02.2023 на запит про наслідки адміністративного оскарження дізналася про результат, з чим і пов`язує почато перебігу строку.

Тож незважаючи на очевидний факт пропуску строку звернення до суду з позовом, клопотання про його поновлення ОСОБА_1 суду не надала.

Відповідно до приписів частин 1 та 2 статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Згідно з частиною 6 статті 161 цього ж Кодексу у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Тож суд констатує факт звернення позивача до суду після закінчення строку, встановленого частиною пунктом 56.19 статті 56 Податкового кодексу України, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

Згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Згідно з частиною 4 статті 161 КАС України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Незважаючи на те, що позовна заява пред`явлена від імені фізичної особи ОСОБА_1 , податкові повідомлення-рішення, які просить визнати протиправними та скасувати позивач, стосуються фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .

При цьому позовна заява та додані до неї документи не містять відомостей щодо наявності / відсутності у позивача статусу фізичної особи-підприємця, перебування на податковому обліку та обраної форми оподаткування.

Також згідно з частиною 3 статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" установлено у 2023 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема, працездатних осіб: з 01.01.2023 - 2684,00 грн.

Як слідує зі змісту позовної заяви, позивач заявляє вимоги майнового характеру про скасування чотирьох податкових повідомлень-рішень, кожне з яких може становити окремий предмет спору.

Тож за пред`явлення чотирьох майнових вимог, кожна з яких становить окремий предмет позову, заявнику слід сплачувати судовий збір у загальному розмірі 5 319,59 грн, зокрема, 1073,60 грн - за оскарження податкового повідомлення-рішення від 15.05.2020 №0006263305, 1399,56 грн - за оскарження податкового повідомлення-рішення від 15.05.2020 №0006273305, 1772,83 грн - за оскарження податкового повідомлення-рішення від 15.05.2020 №0006213305), 1073,60 грн - за оскарження податкового повідомлення-рішення від 15.05.2020 №0006223305.

Однак звертаючись до суду з цим позовом заявниця надала докази сплати судового збору лише у сумі 3974,89 грн.

Тож позивач має надати до суду документ на підтвердження факту доплати судового збору на суму 1 344,70 грн (5319,59 грн - 3974,89 грн).

Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (частина 2 статті 169 КАС України).

Відтак, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без руху.

Встановити позивачу строк на усунення недоліків 10 (десять) днів з дня отримання повідомлення про цю ухвалу та роз`яснити, що неусунення недоліків у встановлений судом строк є підставою для залишення без розгляду позовної заяви.

Недоліки необхідно усунути шляхом уточнення статусу особи позивача, в якому та звертається до суду, надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з цією позовною заявою з доказами поважності причин пропуску строку або доказів на підтвердження факту дотримання такого строку, доказів наявності у позивача статусу фізичної особи-підприємця, довідки про взяття на податковий облік, відомості про обрану форму оподаткування чи пояснення причин неможливості надання таких доказів, а також та доказів доплати судового збору у розмірі 1344,70 грн за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у Полт.обл/тг м. Полтава/22030101, код за ЄДРПОУ: 37959255, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок: UA 078999980313191206084016719, Призначення платежу: Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Полтавський окружний адміністративний суд.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Є.Б. Супрун