Рішення № 110394269, 06.04.2023, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2023 року м. Черкаси справа № 925/32/23

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Спаських Н.М., із секретарем судового засідання Сторчак М.В., за участі представників сторін:

від позивача: Гуйда Д.М. адвокат за довіреністю;

від відповідача: Чакалов Р.К.- адвокат за ордером;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом громадської спілки "Українська ліга авторських і суміжних прав" (м. Київ) до фізичної особи - підприємця Тимошенко Еріки Самедівни (м. Черкаси) про стягнення 30 000,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення заборгованості з відповідача в сумі 30 000,00 грн. на підставі договору № КБР-285/10/19-Н від 01.10.2019 про забезпечення правомірного використання об`єктів авторського права та об`єктів суміжних прав в публічних закладах.

Рішенням від 24.03.2023 позовні вимоги задоволено повністю та стягнуто з фізичної особи - підприємця Тимошенко Еріки Самедівни ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь громадської спілки "Українська ліга авторських і суміжних прав" (код 42502769, м. Київ, вул. А.Аболмасова, 5 група приміщень 57 оф. 7) -- 30000,00 грн. плати на підставі договору № КБР-285/10/19-Н від 01.10.2019 про забезпечення правомірного використання об`єктів авторського права та об`єктів суміжних прав в публічних закладах.

28.03.2023 судом зареєстровано заяву позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 20 000,00 грн. за результатами розгляду справи, яку позивач просить задовольнити.

У відповідності до ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

При зверненні до суду позивач подав заяву від 09.11.2022 (а.с. 12) про стягнення витрат на професійну правничу допомогу орієнтовним розміром 10000,00 грн. (а.с. 6) і про надання про це доказів після прийняття рішення у справі.

Згідно ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

В засіданні представник позивача свою заяву підтримав і просить суд її задовольнити.

Відповідач проти розміру витрат на послуги адвоката заперечив і заявив, зокрема, про їх неспівмірність.

Заслухавши доводи та заперечення представників сторін і дослідивши наявні у справі докази суд прийшов до таких висновків:

Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 ст.124 ГПК України встановлено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Згідно з приписами статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 3 ст. 4 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

За змістом п.1 ч.3 ст.123 та ст.126 ГПК України у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

Статтею 58 ГПК України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Юридична особа самостійно вирішує питання про вибір свого представника у господарському суді. Держава гарантує такій особі відшкодування судових витрат на юридичні послуги, що надаються лише адвокатом. Витрати юридичної особи на надані їй у господарському судочинстві послуги адвоката відшкодовуються в порядку, встановленому процесуальним законом.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, необхідно виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст.27,30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність". Аналогічна правова позиція викладена в додатковій постанові Верховного Суду від 24.01.2019 у справі №910/15944/17; додатковій постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі №922/1163/18, постанові Верховного Суду від 21.03.2019 у справі № 914/359/18.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Під час розгляду справи інтереси позивача за договором від 09.11.22 № 22.12-Н про надання професійної правничої допомоги між позивачем та АО "Інтелкрафтс" представляв адвокат Гуйда Д.М., що діяв на підставі довіреності (а.с. 30-34).

За умовами вказаного договору Адвокатське об`єднання зобов`язалося надати послуги позивачу з професійної правничої допомоги по підготовці позовної заяви, документів для звернення до суду в судах всіх інстанцій за позовом клієнта до ФОП Тимошенко Е.С. про стягнення боргу за договором № КБР-285/10/19-Н від 01.10.2019. Винагорода адвокатському об`єднанню визначена розмірі - 10 000,00 грн. за підготовку, звернення до суду та за представництво в суді першої інстанції.

Додатком № 1 від 27.03.23 до Договору його сторони збільшили вартість винагороди для АО до 20 000,00 грн. за послуги по вирішенню спору у першій інстанції.

Платіжними дорученнями № 559 від 16.03.23 та № 578 від 27.03.2023 позивач на користь Адвокатського об`єднання сплатив в загальній сумі 20000,00 грн. в якості оплати за професійну правничу допомогу за договором №22.15 від 09.11.2022 року по справі № 925/32/23 в суді першої інстанції.

Актом приймання-передачі наданих послуг з професійної правничої допомоги від 27.03.2023 позивач та Адвокатське об`єднання підтвердили, що АО надана правнича допомога у даній справі на загальну суму 20000,00 грн., яка включає в себе надання відповідні на відзив, письмового пояснення щодо пропуску строку подання зустрічної позовної заяви, письмового пояснення, заперечення, клопотань про проведення судових засідань в режимі відеоконференції, заяв з процесуальних питань, заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, підготовка і засвідчення всіх копій документів, участь адвоката у п`яти судових засіданнях.

Форма детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України) законодавством не визначена, тому суд вважає, що описом робіт може слугувати і вказаний Акт приймання-передачі наданих послуг, який його сторонами підписано без зауважень.

Клопотанням від 04.04.2023 відповідач просить зменшити витрати на оплату правничої допомоги адвоката і представник вважає, що її обґрунтований розмір становить не більше 2000,00 грн. виходячи із складності спору, видів робіт адвоката та розміру позовних вимог.

При зверненні до суду орієнтовний розмірі витрат на послуги адвоката позивачем було вказано в сумі 10000,00 грн.

Згідно ч. 4 ст.129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Велика Палата Верховного Суду, правові висновки якої є обов`язковими для врахування судом першої інстанції в силу частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Вивчивши надані позивачем докази понесених ним судових витрат на правничу допомогу, зазначені у Акті приймання-передачі наданих послуг види наданої правничої допомоги, з урахуванням категорії та складності справи, що була розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, характер та обсяг наданих адвокатом послуг, які за своїм змістом не потребують значних витрат часу, детальну унормованість відносин сторін умовами укладених між ними договорів, типовість даного спору із аналогічними спорами, в яких бере участь один і той же представник позивача, з урахування ціни заявленого позову (30000,00 грн.), виходячи з принципу розумності, справедливості та пропорційності, суд, керуючись частиною 4 статті 129 Господарського кодексу України, дійшов висновку, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають стягненню з відповідача лише в розмірі 3000,00 грн., що становить 10% від заявленого розміру позовних вимог.

Керуючись ст. 238, 240 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

1. Заяву позивача від 28.03.23 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

2. Прийняти у справі додаткове рішення та стягнути з фізичної особи - підприємця Тимошенко Еріки Самедівни ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь громадської спілки "Українська ліга авторських і суміжних прав" (код 42502769, м. Київ, вул. А.Аболмасова, 5 група приміщень 57 оф. 7) -- 3 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

В решті вимог по заяві відмовити.

Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 днів.

Повний текст судового рішення складено 20 квітня 2023

Суддя Н.М. Спаських