Рішення № 110393362, 12.04.2023, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.04.2023Справа № 910/1715/23Суддя Господарського суду міста Києва Спичак О.М., за участю секретаря судового засідання Тарасюк І.М., розглянувши матеріали справи

За позовом Фізичної особи-підприємця Рябисько Олесі Володимирівни

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вєста Україна»

про стягнення 568000,00 грн.

Представники сторін:

від позивача: Мишковська Т.М.;

від відповідача: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

02.02.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця Рябисько Олесі Володимирівни з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вєста Україна» про стягнення 568000,00 грн.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору №00004515 від 30.11.2021 не оплатив позивачу надані останнім послуги з перевезення вантажу за договорами-заявками від 17.01.2022, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 568000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2023 відкрито провадження у справі №910/1715/23, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 01.03.2023, встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

01.03.2023 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти задоволення позову, пославшись на норми ст. 607 Цивільного кодексу України. Крім того, відповідач зауважив, що невиконання ним обв`язку з оплати наданих позивачем послуг з перевезення обумовлене блокуванням операцій на рахунку відповідача згідно з Законом України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об`єктів права власності російської федерації та її резидентів» (засновником Товариства з обмеженою відповідальністю «Вєста Україна» є громадянин росії).

У підготовчому засіданні 01.03.2023 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про відкладення підготовчого засідання на 22.03.2023.

10.03.2023 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив, яку суд долучив до матеріалів справи.

10.03.2023 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій заявник (позивач) просить суд накласти арешт на кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Вєста Україна», які розміщені на рахунках в банківських установах в межах ціни позову в розмірі 568000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.03.2023 відмовлено у задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Рябисько Олесі Володимирівни про забезпечення позову.

15.03.2023 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли додаткові письмові пояснення, які суд долучив до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 22.03.2023 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 12.04.2023.

Представник позивача у судовому засіданні 12.04.2023 надав усні пояснення по справі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 12.04.2023 не з`явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином за адресою, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (04073, м. Київ, пр. Степана Бандери, буд. 6), що підтверджується інформацією з офіційного сайту АТ «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень, відповідно до якої ухвала суду була отримана відповідачем 07.04.2023 (за ідентифікатором пошуку 0105494187490).

У судовому засіданні 12.04.2023 судом було закінчено розгляд справи по суті та оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

30.11.2021 між Фізичною особою-підприємцем Рябисько Олесею Володимирівною (експедитор 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вєста Україна» (експедитор 2) укладено Договір №00004515 про надання транспортно-експедиційних послуг по здійсненню перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному, міжміському та місцевому сполученні, відповідно до умов якого експедитор 1 зобов`язується виконати перевезення вантажів автомобільним транспортом за замовленням експедитора 2 у міжнародному та/або міжміському та/або місцевому сполученні і надати додаткові послуги, необхідні для доставки вантажу.

Відповідно до п. 2.2 Договору №00004515 від 30.11.2021 експедитор 1 організовує перевезення вантажів на підставі письмових заявок експедитора 2, які є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно з п. 4.2 Договору №00004515 від 30.11.2021 ціни, що відповідають конкретному перевезенню (групі однотипних перевезень), узгоджуються додатково перед кожним перевезенням (групою перевезень) в заявці.

Відповідно до п. 4.4 Договору №00004515 від 30.11.2021 оплата послуг експедитора 1 здійснюється експедитором 2 протягом 20 банківських днів після одержання належним чином оформлених оригіналу товарно-транспортних документів (CMR або ТТН) з відповідними відмітками одержання вантажу і оригіналів: заявки, договору, рахунку, податкової накладної та акту виконаних робіт, оформлених згідно з чинним законодавством України.

Згідно з п. 9.1 Договору №00004515 від 30.11.2021 даний договір набирає чинності з моменту підписання і діє протягом 1 календарного року чи до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Якщо за 30 календарних днів до закінчення строку дії даного договору жодна із сторін не виявить письмово бажання його розірвати, відповідно договір вважається продовженим на той же термін і на тих же умовах (п. 9.3 Договору №00004515 від 30.11.2021).

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказує на те, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору №00004515 від 30.11.2021 не оплатив позивачу надані останнім послуги з перевезення вантажу за договорами-заявками від 17.01.2022, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 568000,00 грн.

Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач послався на норми ст. 607 Цивільного кодексу України та зауважив, що невиконання ним обов`язку з оплати наданих позивачем послуг з перевезення обумовлене блокуванням операцій на рахунку відповідача згідно з Законом України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об`єктів права власності російської федерації та її резидентів» (засновником Товариства з обмеженою відповідальністю «Вєста Україна» є громадянин росії).

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом ст. 908 Цивільного кодексу України, перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ст. 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 306 Господарського кодексу України перевезенням вантажів у цьому Кодексі визнається господарська діяльність, пов`язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами.

Згідно з ч. 3 ст. 306 Господарського кодексу України перевезення вантажів здійснюють вантажний залізничний транспорт, автомобільний вантажний транспорт, морський вантажний транспорт та вантажний внутрішній водний транспорт, авіаційний вантажний транспорт, трубопровідний транспорт, космічний транспорт, інші види транспорту.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов`язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень (ч. 2 ст. 307 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 2 ст. 310 Господарського кодексу України одержувач зобов`язаний прийняти вантаж, який прибув на його адресу. Він має право відмовитися від прийняття пошкодженого або зіпсованого вантажу, якщо буде встановлено, що внаслідок зміни якості виключається можливість повного або часткового використання його за первісним призначенням.

17.01.2022 між сторонами було підписано Договір-заявку до Договору №00004515 від 30.11.2021, в якому сторони погодили перевезення позивачем вантажу за маршрутом Київ - Улан Батор; вартість послуг - « 10000,00 дол США по курсу НБУ на момент завантаження, з них передоплата на момент завантаження, остача 10-12 банківських днів після одержання належним чином оформлених оригіналів документів: акт, рахунок, договір, CMR, зареєстрована податкова накладна у відповідності до п. 4.4 договору».

Також, 17.01.2022 між сторонами було підписано Договір-заявку до Договору №00004515 від 30.11.2021, в якому сторони погодили перевезення позивачем вантажу за маршрутом Київ - Улан Батор; вартість послуг - « 10000,00 дол США по курсу НБУ на момент завантаження, з них передоплата на момент завантаження, остача 10-12 банківських днів після одержання належним чином оформлених оригіналів документів: акт, рахунок, договір, CMR, зареєстрована податкова накладна у відповідності до п. 4.4 договору».

Судом встановлено, що позивач належним чином виконав свої зобов`язання за Договором №00004515 від 30.11.2021 (за договорами-заявками від 17.01.2022), здійснивши перевезення вантажу на умовах, погоджених у договорах-заявках від 17.01.2022, що підтверджується міжнародними товарно-транспортними накладними CMR934105 та CMR255718.

При цьому, між позивачем та відповідачем були складені (підписані та скріплені печаткою відповідача) акти надання послуг, а саме: Акт надання послуг №10 від 09.02.2022 на суму 284000,00 грн та Акт надання послуг №11 від 09.02.2022 на суму 284000,00 грн (оригінали долучені позивачем до матеріалів справи 22.02.2023).

У відзиві на позовну заяву відповідачем не було висловлено заперечень щодо факту належного виконання позивачем зобов`язань за вказаними договорами-заявками на загальну суму 568000,00 грн.

При цьому, між сторонами було складено Акт звірки взаєморозрахунків станом на 25.04.2022, в якому головним бухгалтером Товариства з обмеженою відповідальністю «Вєста Україна» підтверджено існуючу заборгованість перед позивачем у сумі 568000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, відповідно до п. 4.4 Договору №00004515 від 30.11.2021 оплата послуг експедитора 1 здійснюється експедитором 2 протягом 20 банківських днів після одержання належним чином оформлених оригіналу товарно-транспортних документів (CMR або ТТН) з відповідними відмітками одержання вантажу і оригіналів: заявки, договору, рахунку, податкової накладної та акту виконаних робіт, оформлених згідно з чинним законодавством України.

Крім того, у договорах-заявках від 17.01.2022 сторонами було погоджено, що кінцеві розрахунки проводяться протягом 10-12 банківських днів після одержання належним чином оформлених оригіналів документів: акт, рахунок, договір, CMR, зареєстрована податкова накладна у відповідності до п. 4.4 договору.

Як пояснив позивач у позовній заяві, оригінали документів, які передбачені п. 4.4 Договору №00004515 від 30.11.2021, позивач зміг направити відповідачу (у зв`язку з введенням воєнного стану) лише 19.04.2022, на підтвердження чого позивачем долучено до матеріалів справи (22.02.2023) копію накладної Нової пошти.

Відповідачем під час розгляду судом даної справи не було висловлено заперечень щодо факту неотримання ним або отримання не у повному обсязі оригіналів документів, передбачених п. 4.4 Договору №00004515 від 30.11.2021, та які є необхідними для здійснення відповідачем оплати.

При цьому, позивачем долучено до матеріалів справи (22.02.2023) копію Гарантійного листа відповідача вих. №2/02-05 від 02.05.2022, в якому відповідач гарантує сплату позивачу заборгованості у розмірі 568000,00 грн після розблокування рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Вєста Україна».

Зважаючи на викладені обставини, суд дійшов висновку, що строк виконання відповідачем обов`язку зі сплати на користь позивача грошових коштів у розмірі 568000,00 грн є таким, що настав.

Що стосується заперечень відповідача, суд зазначає наступне.

Статтею 607 Цивільного кодексу України унормовано, що зобов`язання припиняється неможливістю його виконання у зв`язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.

Обставини, які викликають неможливість виконання, можуть бути як юридичними (заборона певної діяльності), так і фактичними (загибель індивідуально визначеної речі, яка мала б бути об`єктом виконання). Головна умова полягає в тому, що за такі обставини не буде відповідати жодна із сторін зобов`язання.

Ця стаття, як і інші правила, що стосуються неможливості виконання, не може поширюватися на неможливість виконання, яка існує в момент укладення договору, оскільки в такому випадку підлягають застосуванню правила про недійсність правочину, вчиненого під впливом помилки.

Оскільки ст.607 Цивільного кодексу України регулює відносини між кредитором і боржником, неможливість виконання як підстава припинення зобов`язання означає відсутність у даного конкретного боржника (втрату боржником) можливості виконати зобов`язання.

Ст. 607 Цивільного кодексу України застосовується тільки в випадках, коли відповідно до чинного цивільного законодавства за неможливість виконання, що настала, не відповідає жодна із сторін. Неможливість виконання може бути викликана загибеллю майна, що є предметом зобов`язання внаслідок дії непереборної сили (зокрема, загибеллю нерухомого майна, урожаю сільськогосподарських культур тощо), перешкодами для виконання зобов`язання, що виникли в результаті дії непереборної сили, і іншими обставинами, за яких при виявленні належної дбайливості боржник не взмозі виконати зобов`язання (в зв`язку з дією непереборної сили, простого випадку або діями чи бездіяльністю іншої сторони зобов`язальних правовідносин). Як раз така неможливість виконання мається на увазі в тих положеннях Цивільного кодексу, де використовується поняття неможливості виконання.

Суд зазначає, що ті обставини, про які вказує відповідач (законодавчо встановлена заборона на здійснення видаткових операцій Товариства з обмеженою відповідальністю «Вєста Україна» у зв`язку з тим, що його засновником є громадянин росії) не свідчать про неможливість виконання зобов`язання Товариством з обмеженою відповідальністю «Вєста Україна» та не є такими, за які не відповідає відповідач, зокрема з тих підстав, що воєнні дії з росією ведуться з 2014 року.

За таких обставин, суд відхиляє доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, так як вони не свідчать про припинення у відповідача обов`язку сплатити на користь позивача грошові кошти у сумі 568000,00 грн, строк виконання якого настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Наявність та розмір заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Вєста Україна» за Договором №00004515 від 30.11.2021 у сумі 568000,00 грн підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані, у зв`язку з чим позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Рябисько Олесі Володимирівни про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вєста Україна» заборгованості у розмірі 568000,00 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судовий збір покладається на відповідача у зв`язку з задоволенням позову у повному обсязі (відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вєста Україна» (04073, м. Київ, пр. Степана Бандери, буд. 6; ідентифікаційний код: 35322154) на користь Фізичної особи-підприємця Рябисько Олесі Володимирівни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) грошові кошти у розмірі 568000 (п`ятсот шістдесят вісім тисяч) грн 00 коп. та судовий збір у розмірі 8520 (вісім тисяч п`ятсот двадцять) грн 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складено та підписано 24.04.2023.

Суддя О.М. Спичак