Ухвала суду № 110393312, 21.04.2023, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

м. Київ

21.04.2023Справа № 910/3084/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В., розглянувши матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Андімакс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудком»

про стягнення 761254,46 грн

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «Андімакс» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудком» про стягнення 761254,46 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

18.04.2023 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва надійшла заява про заперечення проти вирішення спору в господарському суді, у якій відповідача вказав, що відповідно до п.10.1. Договору поставки №4600045420 від 22.07.2019 в редакції Додаткової угоди від 21.09.2020 сторони погодили, що всі спори будуть вирішуватися Постійно діючим Третейським судом при Товарній біржі «Київська Універсальна Біржа».

Розглянувши подану відповідачем заяву про залишення позову без розгляду, суд дійшов висновку щодо її обґрунтованості, зважаючи на наступні обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.07.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фудком» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Андімакс» укладено Договір поставки №4600045420.

Відповідно до п.10.1. Договору поставки №4600045420 від 22.07.2019 в редакції Додаткової угоди від 21.09.2020 сторони домовились про те, що всі спори, розбіжності та вимоги, що виникають з правовідносин, встановлених даним Договором, в тому числі, але не обмежуючись, щодо його дійсності, укладення, виконання, зміни та припинення Договору, тлумачення його умов, визначення наслідків недійсності або порушення Договору, стягнення заборгованості, а також збитків Сторін, спричинених невиконанням чи неналежним виконанням Договору, тощо підлягають розгляду і вирішенню в Постійно діючому Третейському суді при Товарній біржі «Київська Універсальна Біржа» відповідно до його Регламенту та законодавства України. Третейський розгляд справи відбувається за місцезнаходженням Постійно діючого Третейського суду при Товарній біріж «київська Універсальна Біржа», за адресою: 01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, буд. 18/7. Правом, що регулює даний Договір є матеріальне право України.

Спір, який відноситься до юрисдикції господарського суду, може бути переданий сторонами на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, крім: 1) спорів про визнання недійсними актів, спорів про державну реєстрацію або облік прав на нерухоме майно, прав інтелектуальної власності, прав на цінні папери, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні договорів про публічні закупівлі з урахуванням частини другої цієї статті; 2) спорів, передбачених пунктами 2, 3, 7 - 13 частини першої, пунктами 2, 3, 6 частини другої статті 20 цього Кодексу, з урахуванням частини другої цієї статті; 3) інших спорів, які відповідно до закону не можуть бути передані на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу (ч. 1 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ст. 1 Закону України «Про третейські суди» до третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

Третейською угодою є угода сторін про передачу спору на вирішення третейським судом (ст. 2 Закону України «Про третейські суди»).

Юридичні та/або фізичні особи мають право згідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про третейські суди» передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законодавством. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього закону.

Відповідно до ч.ч. 1, 4, 9 ст. 12 Закону України «Про третейські суди» третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами чи укладена, зокрема, шляхом обміну листами. Третейська угода може містити як вказівку про конкретно визначений третейський суд, так і просте посилання на вирішення відповідних спорів між сторонами третейським судом.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

Положеннями ст. 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В силу приписів ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Таким чином, підписавши Договір, в якому міститься третейське застереження, позивач фактично погодився з передбаченим у ньому порядком вирішення спорів, що виникають з вказаного Договору. Отже обставини щодо підписання Договору поставки з третейським застереженням свідчать про вільне волевиявлення сторін на розгляд спору саме третейським судом.

Підвідомчість справ третейським судам та визначений вичерпний перелік винятків, коли спір не може бути розглянутий таким судом, встановлена ст. 6 Закону України «Про третейські суди».

За приписами цієї статті третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком:

1) справ у спорах про визнання недійсними нормативно-правових актів;

2) справ у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов`язаних із задоволенням державних потреб;

3) справ, пов`язаних з державною таємницею;

4) справ у спорах, що виникають із сімейних правовідносин, крім справ у спорах, що виникають із шлюбних контрактів (договорів);

5) справ про відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом;

6) справ, однією із сторін в яких є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт під час здійснення ним владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, державна установа чи організація, казенне підприємство;

7) справ у спорах щодо нерухомого майна, включаючи земельні ділянки;

8) справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення;

9) справ у спорах, що виникають з трудових відносин;

10) справ, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, пов`язаних із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цих товариств;

11) інших справ, які відповідно до закону підлягають вирішенню виключно судами загальної юрисдикції або Конституційним Судом України;

12) справ, коли хоча б одна із сторін спору є нерезидентом України;

13) справ, за результатами розгляду яких виконання рішення третейського суду потребуватиме вчинення відповідних дій органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами та іншими суб`єктами під час здійснення ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень;

14) справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).

Таким чином, з системного аналізу положень вищевказаної норми закону вбачається, що третейські суди в передбаченому цим Законом порядку можуть розглядати будь-які справи, які виникають із цивільних та господарських правовідносин, за певним винятком. Вищезгадана правова норма носить імперативний характер і встановлює вичерпний перелік справ, не підвідомчих третейському суду.

Оскільки предметом спору у даній справі є вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за Договором поставки №4600045420 від 22.07.2019, суд вважає, що даний спір підвідомчий третейському суду та може бути розглянутий останнім.

За змістом ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. До третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

Разом з цим, на підставі п. 7 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, і від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

Відповідно до ст. 161 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

З наведеного вбачається, що господарський суд, до якого подано позов з питання, що є предметом третейської угоди, залишає позов без розгляду у випадку, якщо від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

За матеріалами справи заява відповідача, в якому він просив суд залишити позов без розгляду з огляду на третейське застереження, яке міститься в Договорі, надійшло до початку розгляду справи по суті, до подання першої заяви щодо суті спору.

Суд дійшов висновку, що передбачене п.10.1 Договору поставки №4600045420 від 22.07.2019 в редакції Додаткової угоди від 21.09.2020 третейське застереження відповідає вимогам діючого законодавства, а обставин, з якими закон пов`язує визнання третейської угоди недійсною, судом не встановлено.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для залишення позову без розгляду згідно з п.7 ч.1 ст.226 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того суд звертає увагу сторін на те, що третейська угода про передання спору на розгляд третейського суду не є відмовою від права на звернення до суду, а є одним із способів реалізації права на захист своїх прав.

Керуючись п.7 ч.1 ст.226, п.2 ст.232, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Залишити без розгляду позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Андімакс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудком» про стягнення 761254,46 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та підлягає оскарженню в передбаченому законом порядку.

Повний текст складено: 21.04.2023.

Суддя Я.В. Маринченко